cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2014 року Справа № 905/4711/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Барицької Т.Л.,
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу Відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод"
та Carbon Products International (Management) Limited
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 листопада 2013 року
у справі № 905/4711/13
господарського суду Донецької області
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю"
до 1.Відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод"
2.Carbon Products International (Management) Limited
про стягнення 1331100,00 грн.
за участю представників
позивача - Овчаренко В.Ю.
відповідачів - 1. Галанський Д.П.
2. Галанський Д.П.
ВСТАНОВИВ:
У 2013 році Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький завод технічного вуглецю" звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод" та Carbon Products International (Management) Limited, Douglas, Isle of Man про стягнення солідарно збитків у розмірі 1331100,00 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 02 жовтня 2013 року (судді Макарова Ю.В., Риженко Т.М., Осадча А.М.) залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20 листопада 2013 року (судді Чернота Л.Ф., Стойка О.В., Шевкова Т.А.) позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод" та Carbon Products International (Management) Limited на користь Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" солідарно суму у розмірі 1331100 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 26622,00 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Відкрите акціонерне товариство "Смолопереробний завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 листопада 2013 року та рішення господарського суду Донецької області від 02 жовтня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Carbon Products International (Management) Limited також не погоджується з прийнятими у справі процесуальними документами та просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 листопада 2013 року та рішення господарського суду Донецької області від 02 жовтня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Донецької області по справі №5006/14/173/2012 від 21 листопада 2012 року, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29 січня 2013 року встановлено наступне.
Відкритим акціонерним товариством „Кременчуцький завод технічного вуглецю" на підставі рішення про випуск облігацій (протокол №1 від 03 червня 2004 року) було випущено облігації загальною номінальною вартістю 15 000 000,00 грн. Дані про випуск облігацій містить газета „Дивіденди" №21(96) від 17 липня 2004 року.
Також ВАТ „Кременчуцький завод технічного вуглецю", на підставі рішення про випуск облігацій (протокол №2 від 09 грудня 2004 року) було випущено облігації серії В загальною номінальною вартістю 20 000 000,00 грн. Дані про випуск облігацій містить газета „Дивіденди" №1(110) від 15 січня 2005 року. Номінальна вартість однієї облігації серії А та В складає 100000,00 грн.
ВАТ "Смолопереробний завод" придбало 29 облігацій серії А номери 000076-000099, 000146-000150, 000072 та 56 облігацій серії В номери 000101-000156.
Carbon Products International (Management) Limited придбав 46 облігацій серії А номери 000100-000145.
Відповідно до Інформації про випуск облігацій, термін обігу облігацій серії А - з 27 липня 2004 року по 27 липня 2014 року, серії В - з 27 січня 2005 року по 27 вересня 2015 року.
Рішенням господарського суду Донецької області від 05 травня 2010 року зі справи №20/77, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30 червня 2010 року, стягнуто з позивача на користь ВАТ "Смолопереробний завод" 2900000,00грн., суму загальної номінальної вартості за 29 облігаціями серії А.
Рішенням господарського суду Донецької області від 05 травня 2010 року у справі №20/105, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30 червня 2010 року, стягнуто з позивача на користь ВАТ "Смолопереробний завод" 5600000,00 грн., суму загальної номінальної вартості за 56 облігаціями серії В.
У відповідності до рішення господарського суду Донецької області від 05 травня 2010 року у справі №20/76, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30 червня 2010 року, стягнуто з позивача на користь Carbon Products International (Management) Limited 4600000,00 грн., суму загальної номінальної вартості за 46 облігаціями серії В.
Зазначені рішення набрали законної сили.
Крім того, рішенням господарського суду Донецької області у справі №5006/14/173/2012 від 21 листопада 2012 року зобов'язано ВАТ "Смолопереробний завод" передати ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" сертифікати облігації серії А, номери 000076-000099, 000146-000150 включно, та сертифікати облігацій серії В, номери 000101-000156 включно; Carbon Products International (Management) Limited, Douglas, Isle of Man передати ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю", м.Кременчук сертифікати облігації серії А, номери 000100-000145 включно.
При розгляді справи №5006/14/173/2012 судом було встановлено, що 29 квітня 2011 року ВАТ „Кременчуцький завод технічного вуглецю" було повністю сплачено Carbon Products International (Management) Limited вартість 46 облігацій серії В, а також дохід за ними, та 26 квітня 2011 року було повністю сплачено ВАТ "Смолопереробний завод" вартість 29 облігацій серії А та вартість 56 облігацій серії В, а також дохід за ними.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням господарського суду м. Києва від 25 квітня 2013 року у справі № 910/6569/13 встановлено, що 29 січня 2013 року ВАТ „Кременчуцький завод технічного вуглецю" уклав з ТОВ "Бюро інвестиційних технологій" попередній договір купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до п.1 якого ТОВ "Бюро інвестиційних технологій" (покупець) і ВАТ „Кременчуцький завод технічного вуглецю" (продавець) зобов'язуються в строк до 22 березня 2013 року укласти договір купівлі-продажу цінних паперів у відповідності до наведених у попередньому договорі істотних умов. А саме сторони погодили, що покупець придбає пакет облігацій в кількості 261 шт. по номінальній вартості за 26100000,00 грн. До складу пакету цінних паперів, який Покупець мало намір придбати у Продавця входили облігації серії А №000076-00150 та серії В №000101-000156.
Згідно умов п. 5 попереднього договору сторона, яка ухиляється від укладення основного договору, повинна сплатити іншій стороні штраф у розмірі 5% від ціни основного договору.
У подальшому ВАТ „Кременчуцький завод технічного вуглецю" та ТОВ "Бюро інвестиційних технологій" уклали Додаткову угоду від 31 січня 2013 року до Попереднього договору, якою доповнили Попередній договір, а саме, сторони визначили, що предметом основного договору купівлі-продажу облігацій є цінні папери у відповідності до наведених нижче істотних умов: 1.1. емітент облігацій - ВАТ „Кременчуцький завод технічного вуглецю" м. Кременчук (ідентифікаційний код 00152299); 1.2. тип облігацій - процентні облігації на пред'явника; 1.3. форма випуску - документарна; 1.4. серія облігацій - А,В; 1.5. номінальна вартість однієї облігації - 100000грн.; 1.6. кількість облігацій - 75 штук серія А номери 000076-00150, 56 штук серії В номери 000101-000156.
У п. 2 Додаткової угоди від 31 січня 2013 року сторони дійшли згоди, що до моменту укладання договору купівлі-продажу продавець зобов'язаний пред'явити покупцю для огляду цінні папери. Ненадання цінних паперів для огляду вважатиметься ухиленням від укладання основного договору.
При зверненні з позовом позивач посилався на те, що внаслідок невиконання відповідачами обов'язку за рішенням господарського суду Донецької області по справі №5006/14/173/2012 від 21 листопада 2012 року повернути сертифікати облігацій, договір купівлі-продажу цінних паперів з ТОВ "Бюро інвестиційних технологій" не був укладений, у зв'язку з чим рішенням господарського суду м. Києва від 25 квітня 2013 року у справі №910/6596/13 встановлено порушення ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" умов попереднього договору від 29 січня 2013 року та стягнуто з нього на користь ТОВ "Бюро інвестиційних технологій" штраф у розмірі 1305000,00грн. та судовий збір у розмірі 26100,00грн.
18 червня 2013 року позивач самостійно виконав рішення господарського суду м. Києва від 25 квітня 2013 року у справі №910/6596/13, платіжним дорученням №2475 перерахував ТОВ "Бюро інвестиційних технологій" 1 331 100,00 грн.
За таких обставин, позивач звернувся із позовом про стягнення солідарно з Відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод" та Carbon Products International (Management) Limited, Douglas, Isle of Man збитків у розмірі 1331100,00 грн.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частинами 1 та 2 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Водночас, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Згідно ст.22 Цивільного Кодексу України - особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками слід розуміти витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка припустилась господарського правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).
Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01 квітня 1994 року із змінами та доповненнями при вирішенні спорів, пов'язаних із зобов'язаннями, що виникають внаслідок заподіяння шкоди слід враховувати, що чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка заподіяла шкоду, а також крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
За рішенням суду у справі №5006/14/173/2012, яким було зобов'язано відповідачів передати позивачу сертифікати облігацій, позивач фактично отримав від відповідача 1 сертифікати облігацій серії А (номери 000076-000099, 000146-000150 включно), серії В (№000101-000156 включно) за актом приймання-передачі 09 квітня 2013 року, тобто фактично рішення суду по справі №5006/14/173/2012 було виконано ВАТ "Смолопереробний завод" лише 09 квітня 2013 року; позивач фактично отримав від відповідача 2 сертифікати облігацій серії А (№000100-000145 включно) за актом приймання-передачі сертифікатів облігацій 22 травня 2013 року, тобто фактично рішення суду у справі №5006/14/173/2012 було виконано Carbon Products International (Management) Limited лише 22 травня 2013 року.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачі не надали суду будь-яких доказів щодо наявності виняткових обставин за яких рішення суду у справі №5006/14/173/2012 невідкладно не було виконано. Крім того, до матеріалів справи не додано доказів звернення відповідачів до позивача з наміром добровільного виконання рішення суду.
З постанови виконавчої служби вбачається, що позивач звертався до виконавчої служби з заявами про примусове виконання рішення суду у справі №5006/14/173/2012. Також з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався з заявами до Прокурора м. Горлівки, Прокурора Полтавської області, Прокурора Шевченківського району м. Києва про притягнення посадових осіб відповідача 1. та розпорядника рахунку відповідача 2. за невиконання виконання рішення суду по справі №5006/14/173/2012.
З огляду на викладене, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку, що триваюче у часі невиконання відповідачами своїх зобов'язань з вчинення дій щодо повернення позивачу сертифікатів облігацій серії А та серії В порушувало права позивача як емітента цих цінних паперів на розпорядження ними та призвело до вчинення ним дій по отриманню сертифікатів облігацій у примусовому порядку.
Разом з цим, листом №11 від 20 березня 2013 року ТОВ "Бюро інвестиційних технологій" звернулося до ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" з пропозицією в строк до 22 березня 2013 року підписати основний договір купівлі-продажу цінних паперів.
Листом №01-11/644 від 21 березня 2013 року ВАТ „Кременчуцький завод технічного вуглецю" повідомив ТОВ "Бюро інвестиційних технологій" про неможливість укладення основного договору у зв'язку із відсутністю у нього сертифікатів облігацій серії А номери 000076-00150 та серії В номери 000101-000156, які є предметом основного договору.
Судами встановлено, що відповідачем 1 цінні папери були повернуті позивачу фактично лише 09 квітня 2013 року, відповідачем 2 повернуті цінні папери 22 травня 2013 року.
Суди дійшли обґрунтованого висновку, що відсутність у володінні позивача спірних сертифікатів цінних паперів, пред'явлення яких покупцеві є обов'язковим до укладання основного договору, мало прямим наслідком не укладання договору купівлі-продажу цінних паперів з ТОВ "Бюро інвестиційних технологій".
Відтак, внаслідок дій відповідачів з повернення цінних паперів лише 09 квітня 2013 року та 22 травня 2013 року позивач був вимушений сплатити штраф та відшкодувати судові витрати ТОВ "Бюро інвестиційних технологій", згідно рішення господарського суду м. Києва від 25 квітня 2013 року у справі №910/6596/13.
Обґрунтованим є висновки судів попередніх інстанцій про наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідачів щодо повернення сертифікатів облігацій та збитками позивача, склад та розмір збитків підтверджується представленими в матеріали справи доказами, зокрема й фактичне виконання позивачем рішення суду у справі №910/6596/13.
З огляду на викладене вище, позивачем у справі доведено факт завдання збитків.
Згідно з ст. 1190 Цивільного кодексу України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
З огляду на викладене суди обґрунтовано задовольнили позов про стягнення з ВАТ "Смолопереробний завод" та Carbon Products International (Management) Limited на користь ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" солідарно суму у розмірі 1331100,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 26622,00 грн.
Колегія суддів вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Таким чином, доводи заявника касаційних скарг про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних процесуальних документів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.
З огляду на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод" залишити без задоволення.
2. Касаційну скаргу Carbon Products International (Management) Limited залишити без задоволення.
3. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 листопада 2013 року зі справи № 905/4711/13 залишити без змін.
Головуючий суддя І. А. Плюшко
Судді Т. Л. Барицька
Н. Г. Дунаєвська
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2014 |
Оприлюднено | 14.02.2014 |
Номер документу | 37138982 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Плюшко І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні