Ухвала

від 26.05.2014 по справі 905/4711/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 травня 2014 року Справа № 905/4711/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Кочерової Н.О.,

суддів:Мележик Н.І.,

Самусенко С.С., Селіваненка В.П., Черкащенка М.М., розглянувши заяву відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 04.02.2014 у справі№ 905/4711/13 за позовом відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" до 1) відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод", 2) Carbon Products International (Management) Limited простягнення 1 331 100, 00 грн. ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький завод технічного вуглецю" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод" та Carbon Products International (Management) Limited, Douglas, Isle of Man про стягнення солідарно збитків у розмірі 1 331 100, 00 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.10.2013, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013, позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" задоволені у повному обсязі. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод" та Carbon Products International (Management) Limited на користь відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" солідарно суму у розмірі 1 331 100, 00 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.02.2014 у справі №905/4711/13 постанову суду апеляційної інстанції від 20.11.2013 залишено без змін.

Відкритим акціонерним товариством "Смолопереробний завод" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.02.2014 у справі №905/4711/13, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове рішення.

Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 20.03.2013 у справі №5017/2160/2012, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень частини першої статті 225 Господарського суду України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У постанові від 04.02.2014 у справі №905/4711/13, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову про стягнення збитків, з огляду на доведеність позивачем належними доказами факту завдання йому збитків у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України, що полягають у сплаті позивачем штрафу та судових витрат за порушення умов попереднього договору саме через несвоєчасне виконання відповідачами судового рішення щодо повернення сертифікатів облігацій. Крім того, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідачів щодо повернення сертифікатів облігацій та збитками, які завдані позивачу несвоєчасним виконанням судового рішення у іншій господарській справі, що призвело до порушення прав позивача.

Водночас у постанові від 20.03.2013 у справі №5017/2160/2012, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення збитків, понесених внаслідок оплати юридичних послуг, прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову в цій частині. Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на те, що витрати, понесені позивачем внаслідок оплати юридичних послуг, не є збитками в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України та не входять до складу збитків, які, в силу статті 225 Господарського кодексу України, підлягають відшкодуванню, оскільки в даному випадку відсутній необхідний причинно-наслідковий зв'язок між порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу та оплатою вартості наданих позивачу юридичних послуг, у зв'язку з тим, що оплата позивачем юридичних послуг обумовлена не діями відповідача, а умовами договору про надання юридичних послуг.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити відкритому акціонерному товариству "Смолопереробний завод" у допуску справи №905/4711/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяН. Кочерова СуддіН. Мележик С. Самусенко В. Селіваненко М. Черкащенко