Постанова

від 12.02.2014 по справі 905/6190/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року Справа № 905/6190/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастро Верк Білдінг" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.12.2013 р. у справі господарського суду№ 905/6190/13 Донецької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фастро Верк Білдінг" доПриватного підприємства "Водспецбуд" простягнення заборгованості в розмірі 56 765,20 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:не з'явились; відповідача:Салун Е.В., дов. № 16 від 11.02.2014 р.;

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фастро Верк Білдінг" (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з Приватного підприємства "Водспецбуд" (далі - Підприємство) 56 765,20 грн. заборгованості за виконані згідно договору від 12.12.2012 р. № 19 роботи.

Позовні вимоги Товариство, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) обґрунтовувало тим, що ним було виконано роботи за договором від 12.12.2012 р. № 19, укладеним з Підприємством, проте останнє свої грошові зобов'язання перед ним за вказаним договором виконало лише частково, надіслану вимогу про сплату заборгованості проігнорувало, у зв'язку з чим має заборгованість яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.10.2013 р. (суддя Овсяннікова О.В.) позовні вимоги Товариства задоволено частково, стягнуто з Підприємства на користь Товариства 56 759,21 грн. заборгованості. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення прийнято з мотивів, викладених Товариством у позовній заяві. Часткове задоволення позовних вимог обумовлене тим, що матеріалами справи підтверджується сума заборгованості лише у розмірі 56 759,21 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2013 р. (колегія суддів: Бойченко К.І., Діброва Г.І., Шевкова Т.А.) рішення Господарського суду Донецької області від 16.10.2013 р. скасовано. Прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

Постанову мотивовано недоведеністю позовних вимог Товариства, оскільки позивачем не надано належних доказів виконання своїх договірних обов'язків у повному обсязі та на обумовлену договором суму, тоді як, будь-яких змін до договору в частині обсягу чи вартості робіт сторонами не вносилось, і договором не передбачено поетапне виконання та оплата робіт.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2013 р та залишити в силі рішення Господарського суду Донецької області від 16.10.2013 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує посиланням на положення договору від 12.12.2012 р. № 16, ст.ст. 526, 530, 837, 853, 854, 858, 882 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Підприємство скористалося правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Товариства, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2013 р. - без змін. Викладені у відзиві вимоги Підприємство обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до законодавства України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Підприємством (Замовник) та Товариством (Підрядник) 12.12.2012 р. було укладено договір № 19, за умовами якого Підрядник зобов'язався виконати власними силами та засобами роботи по виготовленню і монтажу облицювання та засклення будівлі за адресою: м. Донецьк, вул. Елеваторна, 113, згідно Додатку №1, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи (далі - Договір);

- пунктом 2.1. Договору сторони узгодили, що загальна сума договору складає 425 277,00 грн., в т.ч. ПДВ - 70 879,50 грн. Замовник перераховує аванс на матеріали згідно додатку № 1. Роботи авансуються в розмірі 20 % (п. 2.2. Договору);

- за умовами пунктів 2.3., 2.4. Договору акт виконаних робіт Підрядник передає Замовнику, а Замовник протягом трьох днів зобов'язаний розглянути та підписати акт виконаних робіт. Якщо у триденний строк Замовник не повідомив письмово Підрядника про відмову в прийнятті виконаних робіт, роботи вважаються прийнятими. У випадку мотивованої відмови Замовника прийняти виконані роботи, сторонами складається дефектний акт з переліком претензій Замовника та із зазначенням необхідних доробок та строку їх усунення;

- згідно з п. 3.1. Договору з моменту отримання на розрахунковий рахунок Підрядника оплати, обумовленої в п. 2.2. цього договору Підрядник зобов'язується виконати замовлення у строк 30 робочих днів при п'ятиденному робочому тижні, та за умови надання будівельного майданчика Замовником у повній готовності для виконання робіт;

- у пунктах 3.2., 3.3. Договору сторони погодили, що робота вважається виконаною Підрядником та прийнятою Замовником з моменту підписання акту виконаних робіт обома сторонами. Замовник призначає свого представника, який здійснює контроль якості робіт та матеріалів підрядника в процесі виконання робіт. У випадку виявлення дефектів, браку, недоробок представник Замовника негайно повідомляє про це Підрядника.

- на виконання умов Договору Підприємство виконало передбачені Договором роботи на загальну суму 374 759,21 грн., про що складено відповідні акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за лютий 2013 року на суму 89 000,00 грн., березень 2013 року на суму 77 842,78 грн. і червень 2013 р. на суму 207 916,43 грн.;

- акти приймання виконаних підрядних робіт за лютий і березень 2013 року, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за лютий і березень 2013 року на загальну суму 166 842,78 грн., підписано та скріплено печатками сторін без будь-яких заперечень і зауважень щодо якості, обсягів та терміну виконання робіт;

- направлений Товариством 14.06.2013 р. акт приймання виконаних підрядних робіт за червень 2013 року на суму 207 916,43 грн. Підприємством не підписано, в порушення умов пунктів 2.3., 2.4. Договору мотивованої письмової відмови, а також, дефектного акту не складено;

- виконані Товариством роботи Підприємство оплатило частково - у розмірі 318 000,00 грн., залишок несплаченої вартості виконаних робіт складає 56 759,21 грн.;

- враховуючи, що строк оплати робіт Договором не передбачений, Товариство 14.07.2013 р. надіслало Підприємству вимогу № б/н оплатити виконані роботи, яку останнім залишено без задоволення, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги Товариства, місцевий господарський суд виходив із того, що оскільки Підприємством при відмові від підписання акту приймання виконаних підрядних робіт за червень 2013 року не було складено мотивованої письмової відмови та дефектного акту, роботи за цим актом вважаються прийнятими та підлягають оплаті.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про відому у позові з підстав його необґрунтованості, господарський суд апеляційної інстанції виходив із того, що Товариством не надано належних доказів виконання своїх договірних обов'язків у повному обсязі та на обумовлену договором суму.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись із таким висновком апеляційного господарського суду з огляду на наступне.

Як вірно встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду. Глава 61 ЦК України містить спеціальні норми, якими врегульовано відносини в сфері підряду.

Згідно з частиною першою ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що у п. 2.3. Договору сторони додатково погодили, що Замовник протягом трьох днів зобов'язаний розглянути та підписати акт виконаних робіт. Якщо у триденний строк Замовник не повідомив письмово Підрядника про відмову в прийнятті виконаних робіт, роботи вважаються прийнятими. При цьому, у разі наявності мотивованої відмови Замовника прийняти виконані роботи, за приписами п. 2.4. Договору, сторонами складається дефектний акт з переліком претензій Замовника та із зазначенням необхідних доробок та строку їх усунення.

Підприємство відмовилось від підписання акту приймання виконаних підрядних робіт за червень 2013 року та здійснення повної оплати виконаних за ним робіт оскільки вважає, що Товариство виконало роботу несвоєчасно та неякісно.

Між тим, як було встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, в порушення вимог п. 2.3., 2.4. Договору, Підприємством мотивованої письмової відмови від підписання акту приймання виконаних підрядних робіт за червень 2013 року та дефектного акту, зокрема щодо неякісного, несвоєчасного або неповного виконання робіт складено не було.

З встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи не вбачається що акт приймання виконаних підрядних робіт за червень 2013 року визнаний судом недійсним, а тому, викладені у відзиві на касаційну скаргу Товариства посилання Підприємства на неналежне виконання робіт за цим актом, колегією суддів Вищого господарського суду України відхиляються як необґрунтовані.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією місцевого господарського суду про те, що виконанні за актом приймання виконаних підрядних робіт за червень 2013 року роботи вважаються прийнятими Підприємством, а відтак, підлягають оплаті.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне окремо відзначити, що як в силу передбачених главою 51 ЦК України загальних положень, якими врегульовано правові наслідки порушення зобов'язання (ст.ст. 610 - 612), так і в силу встановлених главою 61 ЦК України спеціальних положень, якими врегульовано відносини в сфері підряду (ст.ст. 849, 858), неякісне або несвоєчасне виконання робіт за договором підряду може слугувати підставою для відмови замовника від договору підряду, зміни його умов, сплати неустойки тощо, але не підставою для відмови від оплати виконаних та належним чином прийнятих підрядних робіт.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, виходячи зі змісту вищенаведених норм та враховуючи наявність підтвердженої матеріалами справи заборгованості Підприємства перед Товариством саме на суму 56 759,21 грн., колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги Товариства про стягнення на його користь з Підприємства 56 759,21 грн. заборгованості за виконані згідно Договору роботи.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи справу наведеного вище не врахував, у зв'язку з чим безпідставно скасував рішення місцевого господарського суду, а тому, з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції належить скасувати, а рішення місцевого господарського суду - залишити в силі.

Відповідно до приписів статті 49 ГПК України на користь Товариства підлягає стягненню сума судового збору за перегляд справи в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 та 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастро Верк Білдінг" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2013 р. у справі № 905/6190/13 господарського суду Донецької області скасувати, а рішення Господарського суду Донецької області від 16.10.2013 р. у названій справі залишити в силі.

Стягнути з Приватного підприємства "Водспецбуд" (83003, м. Донецьк, пр. Дзержинського, 69-б, код ЄДРПОУ - 37217605) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастро Верк Білдінг" (83012, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 214/73, код ЄДРПОУ - 38262816) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору за перегляд справи у касаційному порядку.

Доручити Господарському суду Донецької області видати наказ.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

Суддя А.Г. Полянський