Постанова

від 13.02.2014 по справі 915/1094/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року Справа № 915/1094/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.

суддів Бондар С.В., Палія В.В. (доповідач)

розглянувши у

відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"МАРЧУК ІНЖИНІРІНГ"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.11.2013

у справі № 915/1094/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРЧУК

ІНЖИНІРІНГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕСАДІВСЬКА

БІОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ"

про стягнення 179 642, 31 грн.

за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: Мироненко О.О.- предст. (дов. від 11.11.2013)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРЧУК ІНЖИНІРІНГ" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕСАДІВСЬКА БІОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ" про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 179 642,31грн. заборгованості (159801,00грн. - основного боргу, 12917,41грн. - пені, 6923,90грн. -3% річних), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання із оплати поставленого товару за договором №14 від 20.09.2011.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.09.2013 у справі № 915/1094/13 (суддя Гриньова-Новицька Т.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 159801,00грн. основного боргу, 12712,65грн. пені, 6923,90грн. -3% річних, 3588,75грн. судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 (судді Гладишева Т.Я., Савицький Я.Ф., Лавренюк О.Т.) апеляційну скаргу задоволено; рішення господарського суду Миколаївської області від 05.09.2013 у справі № 915/1094/13 скасовано; у позові відмовлено. Постанова мотивована недоведеністю поставки відповідачу обладнання на суму 210223,00грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРЧУК ІНЖИНІРІНГ", посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

В усних поясненнях на касаційну скаргу, наданих у судовому засіданні 13.02.2014, представник відповідача проти задоволення касаційної скарги заперечив, судовий акт апеляційної інстанції просив залишити без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що 20.09.2011 між ТОВ "ПЕРЕСАДІВСЬКА БІОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ" (покупець) та ТОВ "МАРЧУК ІНЖИНІРІНГ" (продавець) укладено договір № 14, відповідно до умов якого продавець зобов'язався виготовити та поставити, а покупець - прийняти та оплатити обладнання, перелік, кількість та інші характеристики якого узгоджені сторонами в додатку № 1 до цього договору (пункт 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору строки постачання обладнання визначаються сторонами додатком № 2 до цього договору.

Технічні характеристики обладнання, яке продається за цим договором, виготовляється та постачається, визначаються сторонами додатком № 3 до цього договору (п. 1.3 договору).

Додаток № 1, додаток № 2, додаток № 3 до цього договору є його невід'ємною частиною (п.1.4 договору).

Пунктом 2.4 договору встановлено, що обладнання постачається продавцем покупцю в кількості, визначеній додатком № 1 до цього договору.

Претензії щодо кількості обладнання можуть бути заявлені покупцем протягом тридцяти календарних днів від дати отримання покупцем видаткової накладної (п. 2.6 договору).

Згідно п. 3.6 договору продавець зобов'язаний направити покупцю разом з обладнанням оригінали наступних документів: видаткової накладної, рахунку-фактури, технічного паспорту, сертифікату якості, експлуатаційну та іншу технічну документацію на обладнання.

Приймання обладнання здійснюється: за кількістю-згідно видаткових накладних або актів прийому-передачі, а за якістю - відповідно до документів, які підтверджують якість обладнання (п. 3.9 договору).

Відповідно до п.5.2 договору загальна ціна обладнання і робіт за цим договором становить 196 900,00 грн., ПДВ 39 380,00 грн., що разом становить 236 280,00 грн.

Згідно з п. 6.2 договору покупець здійснює оплату наступним чином: 15% від загальної вартості обладнання та робіт - протягом 5 банківських днів від дати підписання договору; 85% від загальної вартості та робіт - протягом 5 банківських днів після поставки кожної партії обладнання покупцю, що підтверджується видатковою накладною та/або актом прийому/передачі обладнання.

Оплати, передбачені цим договором, покупець сплачує продавцю протягом п'яти банківських днів з дати відбуття відповідної події, передбаченої п. 6.2 цього договору та отримання від продавця оригіналу рахунку-фактури на оплату (п.6.3 договору).

Відповідно до додатку № 1 від 20.09.2011 року до договору № 14 від 20.09.2011 року сторони погодили найменування обладнання, яке підлягає продажу, поставці, збірці продавцем покупцю, а саме закладні деталі з нержавіючої сталі 18ХН10Т у кількості 3580 кг загальною вартістю з урахуванням 20 % ПДВ 236 280,00 грн. Розрахунок за один кг складає 55,00 грн.

Додатком № 2 від 20.09.2011 року до договору № 14 від 20.09.2011 року сторони визначили перелік, поштучну кількість обладнання (200 шт.) та строки його поставки.

За актами приймання-передачі від 04.10.2011, 31.10.2011, 07.11.2011, 08.11.2011, 22.11.2011 та 19.12.2011 позивач передав відповідачу продукцію у загальній кількості 197 штук. Не виготовленим та не переданим залишилось обладнання, яке визначено у позиціях 2 та 14 Додатку №2 до договору, а саме, Л 02.00.00 люки лази 600 х 1000 у кількості 3 шт.

Відповідачем здійснено оплату обладнання частково, а саме, у сумі 50442,00грн. за платіжними дорученнями №41 від 22.09.2011 та №95 від 13.04.2012.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язання із оплати поставленого товару стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Встановивши, що акти приймання-передачі засвідчують передачу відповідачу обладнання у кількісному вимірі - штуках без визначення вартості переданого обладнання або його ваги, натомість, у додатку № 1 від 20.09.2011 року до договору № 14 від 20.09.2011 року та додатку № 2 від 20.09.2011 року до вказаного договору, які погоджені сторонами спору, відсутні похідні дані для визначення вартості однієї штуки обладнання, що дало б підстави здійснити розрахунок вартості переданих відповідачу деталей, а міститься інформація про загальну кількість товару у кілограмах та визначення ціни за 1 кілограм і за 3580 кілограм, суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, дійшов до мотивованого висновку про недоведеність позивачем поставки відповідачу обладнання на загальну суму 210 223,00 грн., у зв'язку із чим підставно відмовив у задоволенні заявлених позовних вимог.

Колегія суддів касаційної інстанції також зауважує, що рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, зокрема, на припущенні того, на яку саме суму була здійснена поставка товару на користь відповідача.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків попередньої судової інстанції, зводяться передусім до переоцінки доказів, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРЧУК ІНЖИНІРІНГ" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 у справі № 915/1094/13 залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Дерепа

Судді С.В. Бондар

В.В. Палій