Постанова

від 21.05.2009 по справі 8/401-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/401-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 травня 2009 р.                                                                                    № 8/401-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддісуддівКота О.В.,Владимиренко С.В.,Шевчук С.Р.

розглянувши касаційні скаргиДочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал логістик"

на рішення господарського суду Херсонської області від 15.09.2008 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.02.2009 р.

у справі                                       № 8/401-08

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Реал логістик"

доДочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"

простягнення суми

за участю представників:

позивача: Клименко С.А., Овсяніченко О.В.;

відповідача: Курганський Г.М.

встановив:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.09.2008 р. (суддя Хом'якова В.В.) позов задоволено частково; стягнуто з Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (надалі за текстом –"Порт") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал логістик" (надалі за текстом –"ТОВ "Реал логістик") 897 000,00 грн. боргу, 232 888,88 грн. інфляційних збитків, 74 414,15 грн. пені, 23 960,96 грн. 3 % річних та  судові витрати.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.02.2009 р. (судді Коробка Н.Д., Кричмаржевський В.А., Хуторной В.М.) рішення місцевого господарського суду змінено; позов задоволено частково; стягнуто з Порту на користь ТОВ "Реал логістик" 897 000,00 грн., 149 799,00 грн. інфляційних збитків, 15 629,91 грн. 3 % річних та судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами Порт звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням апеляційною інстанцією ст. ст. 173, 180 ГК України та ст.ст. 11, 509, 530 ЦК України.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом постановою, до Вищого господарського суду з касаційною скаргою звернулось і ТОВ "Реал логістик", яке просить скасувати постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.02.2009 р. та залишити рішення господарського суду Херсонської області від 15.09.2008 р.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням апеляційною інстанцією ст.ст. 843, 877 ЦК України, ст.ст. 180, 218 та 230 ГК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Порта підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга ТОВ "Реал логістик" –задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Реал логістик" та Портом укладено договір підряду № 02-25/58 від 01.06.2007 р. (надалі за текстом –"Договір").

Стаття 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Нормами ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При цьому, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Пункт 1.1 Договору закріплює його предмет, а саме: позивач зобов'язаний власними силами та на власний ризик виконати та здати замовнику –Порту –роботи по ремонту           ГПП-12, а замовник повинен був прийняти та  оплатити виконані роботи.

Згідно Розділу 3 Договору строки виконання робіт за Договором визначаються з 01.06.2007 р. по 15.08.2007 р. Пунктом 3.2 Договору також закріплено, що підрядник розпочинає роботи не пізніше 10 днів з моменту підписання Договору. 04.06.2007 р. Порт передав, а позивач  прийняв об'єкт робіт за Актом приймання-передачі об'єкту для виконання ремонтних робіт.

Як закріплено у п. 2.1 Договору, перелік, об'єми, склад робіт по кількості та якості, а також їх вартість визначені у додатку до Договору –локальному кошторису та відомості ресурсів, які є невід'ємною частиною Договору.

Судами встановлено, що сторонами складено та підписано Додаток 2 до Договору –локальний кошторис на ремонт ГПП-12, в якому відображено витрати на ремонт згідно Договору у розмірі 897 000,00 грн. Дана вартість робіт закріплена і в п. 5.1 Договору та Протоколі погодження договірної ціни (Додаток 1 до Договору), якими сторони погодили ціну Договору в розмірі складає 897 000,00 грн.

Крім того, як вірно зазначено судами обох інстанцій, існування відносин підряду між сторонами також підтверджується двостороннім Актом приймання виконаних підрядних робіт з ремонту ГПП-12 № ОУ-00000017 від 03.08.2007 р., Підсумковою відомістю ресурсів до даного Акту, Актом приймання-передачі об'єкту від 07.08.2007 р. Дані документи, зокрема, містять вказівку на відсутність претензій до виконання робіт та стану об'єкту з боку відповідача.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає передчасним висновок апеляційного господарського суду про неукладеність Договору, оскільки з його тексту випливає, що сторонами при підписанні досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов.

Отже, позивач  виконав  підрядні роботи в повному обсязі та здав виконані роботи замовнику. Відповідно до умов п. 1.1 Договору Порт зобов'язаний прийняти та оплатити роботи у відповідності до Договору. Пунктом 5.4.1 Договору передбачено, що виконані роботи оплачуються на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт упродовж п'яти банківських днів з моменту його підписання.

Актом звірки взаємних розрахунків між Портом та ТОВ "Реал логістик" за період з 01.01.2007 р.  по 02.10.2007 р. зафіксовано суму боргу у розмірі 897 000,00 грн., яка, як встановлено господарськими судами, на день розгляду справи не сплачена.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  законодавства … . Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

На підставі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня.

Підпунктом 9.4. Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати за виконані роботи замовник зобов'язаний сплатити на користь виконавця пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день затримки оплати.  

Місцевий господарський суд встановив, що за період з 11.08.2007 р. по  06.02.2008 р. загальний розмір пені склав 74 414,15 грн., а відтак, враховуючи зазначені вище норми законодавства, правомірно стягнув зазначену суму з відповідача.

Крім того, колегія суддів, враховуючи норми ст. 625 ЦК України, погоджується з висновками місцевого господарського суду про стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3 % річних за весь час прострочення.

Враховуючи норми ст. 43 ГПК України, безпідставність висновків апеляційного господарського суду про неукладеність Договору між сторонами та зменшення у зв'язку з цим заявленої до стягнення суми, рівно як і вірне застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 19.02.2009 р. та залишення в силі рішенням господарського суду Херсонської області від 15.09.2008 р. у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" задовольнити частково.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал логістик" задовольнити в повному обсязі.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.02.2009 р. у справі № 8/401-08 скасувати.

Рішення господарського суду Херсонської області від 15.09.2008 р. у справі     № 8/401-08 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                      О. Кот

                     судді:                                                                      С. Владимиренко

                                                                                                    С. Шевчук