Рішення

від 13.05.2009 по справі 20/239-08-5305

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/239-08-5305

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2009 р.       Справа  № 20/239-08-5305

За заявою: Дочірнього підприємства  "Санаторій Сенетатя"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2008 року по справі № 20/239-08-5305

за позовом: Приватного підприємства „Кариб”

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Солодка мить”

2) Сергіївської селищної ради

про  визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від заявника - Дочірнього підприємства "Санаторій Сенетатя": Цуркан М.Г., діючий згідно наказу № 56-р від 10.06.2005 року; Няньчук О.М., діючий за довіреністю №1 від 26.03.2009 року;  

від позивача - Приватного підприємства „Кариб”: не з'явились;

від відповідача - ТОВ „Солодка мить”: не з'явились;

від відповідача - Сергіївської селищної ради: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: розглядається заява Дочірнього підприємства „Санаторій Сенетатя” про перегляд судового рішення у справі № 20/239-08-5305 за нововиявленими обставинами в порядку ст.ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України.

17.12.2008 року Приватне підприємство “Кариб” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Солодка мить” та Сергіївської селищної ради, в якій просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.11.2008 року, укладений між Приватним підприємством “Кариб” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Солодка мить”; визнати за Приватним підприємством “Кариб” право власності на нерухоме майно: нежитлові будівлі, гаражі, що розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський,                       смт. Сергіївка, вул. Пірогова, 2, та зобов'язати Сергіївську селищну раду дати згоду на оформлення земельної ділянки у власність для обслуговування нежитлових будівель, гаражів, розташованих за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка,               вул. Пірогова, 2.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.12.2008 року по справі                        № 20/239-08-5305 позов Приватного підприємства „Кариб” задоволено частково, визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого від 28.11.2008 року, укладений між Приватним підприємством “Кариб” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Солодка мить”, визнано за Приватним підприємством “Кариб” право власності на майно, нежитлові будівлі, гаражі, що розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський,                       смт. Сергіївка, вул. Пірогова, 2. В решті заявлених позовних вимог провадження у справі припинено.

Зазначене рішення мотивовано тим, що ТОВ „Солодка мить” ухиляється від виконання свого обов'язку щодо нотаріального посвідчення укладеного між ТОВ „Солодка мить” та Приватним підприємством „Кариб” договору купівлі-продажу нерухомого майна від           28.11.2008 року, чим порушує права Приватного підприємства “Кариб” щодо права власності на передане за договором майно. Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 12, 15, 16, 328, 334, 391, 392, 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства “Кариб” обґрунтовані та підтверджені відповідними доказами, у зв'язку з чим позовна заява в частині визнання договору дійсним та визнання права власності підлягає  задоволенню. Щодо позовних вимог про зобов'язання Сергіївську селищну раду дати згоду на оформлення земельної ділянки у власність для обслуговування нежитлових будівель, суд дійшов висновку про відсутність в цій частині позовних вимог предмету спору, оскільки позивачем не надано жодних доказів, що підтверджують факт звернення з подібним клопотанням до відповідача –Сергіївської селищної ради і відмови останньої у його задоволенні. З урахуванням викладеного, провадження у справі в цій частині було припинено відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України.

02.04.2009 року до господарського суду Одеської області звернулося Дочірнє підприємство „Санаторій Сенетатя” з заявою в порядку ст.ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2008 року у справі № 20/239-08-5305 за нововиявленими обставинами, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2008 року.

В обґрунтування підстав перегляду рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2008 року у справі № 20/239-08-5305 за нововиявленими обставинами Дочірнє підприємство „Санаторій Сенетатя” посилається на те, що 03.03.2009 року Дочірнє підприємство „Санаторій Сенетатя” отримало лист КП „Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації” про те, що Приватним підприємством “Кариб” було надано замовлення до бюро на проведення технічної інвентаризації нерухомого майна, розташованого за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Пірогова, 1, до якого було додано рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2008 року у справі                        № 20/239-08-5305. Проте, як зазначає заявник, ТОВ „Солодка мить” ніколи не було власником нерухомого майна, розташованого за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Пірогова, 2, та не купувало у ДП „Санаторій Сенетатя” зазначене майно. Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03.06.2003 року, відповідно до якого                 ТОВ „Солодка мить” начебто є власником автогосподарства за адресою: Одеська область,           м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Пірогова, 2, є фальшивим, оскільки, по-перше, згідно статуту ДП „Санаторій Сенетатя” не могло проводити відчуження об'єктів санаторного комплексу без письмової згоди Державної канцелярії Уряду Республіки Молдова, а, по-друге, печатка на договорі купівлі-продажу від 03.06.2003 року була відмінена 14.05.2003 року власником –Державною канцелярією Республіки Молдова. По факту незаконного продажу автогосподарства ДП „Санаторій Сенетатя” звернулося до прокуратури м. Білгород-Дністровського та міліції, якими на теперішній час проводиться перевірка.

Одночасно із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявником –Дочірнім підприємством „Санаторій Сенетатя” подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт спору –нежитлові будівлі, гаражі автогосподарства, що розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський,                       смт. Сергіївка, вул. Пірогова, 2, та шляхом заборони КП „Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації” проводити будь-які дії щодо оформлення документів на            нерухомість –об'єкт спору.

Ухвалою суду від 07.04.2009 року заяву Дочірнього підприємства „Санаторій Сенетатя” про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на нежитлові будівлі, гаражі автогосподарства, що розташовані за адресою: Одеська область,               м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Пірогова, 2, в задоволенні решти заяви –відмовлено.

Ухвалою суду від 15.04.2009 року у зв'язку з неприбуттям у судове засідання представників ПП „Кариб”, ТОВ „Солодка мить” та Сергіївської селищної ради, від яких не надійшло клопотання про розгляд заяви за їх відсутності, а також у зв'язку з витребуванням нових доказів, розгляд заяви було відкладено на 28.04.2009 року, ПП „Кариб” та ТОВ „Солодка мить” було зобов'язано надати оригінал договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.06.2003 року, відомості, що підтверджують реєстрацію за ТОВ „Солодка мить” права власності на об'єкти нерухомості –нежитлові будівлі, гаражі, що розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Пірогова, 2, явку представників сторін було визнано обов'язковою.

27.04.2009 року до суду від директора Приватного підприємства “Кариб” надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з його хворобою.

28.04.2009 року до суду від директора ТОВ „Солодка мить” надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з його хворобою.

Ухвалою суду від 28.04.2009 року, приймаючи до уваги, що від представників Приватного підприємства „Кариб” та ТОВ „Солодка мить” надійшли клопотання про відкладення розгляду заяви, а також у зв'язку з витребуванням нових доказів, розгляд заяви було відкладено на 13.05.2009 року, ПП „Кариб” та ТОВ „Солодка мить” було повторно зобов'язано надати оригінал договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.06.2003 року, відомості, що підтверджують реєстрацію за ТОВ „Солодка мить” права власності на об'єкти нерухомості –нежитлові будівлі, гаражі, що розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Пірогова, 2, явку представників сторін було визнано обов'язковою.

У судовому засіданні 13.05.2009 року представники Дочірнього підприємства „Санаторій Сенетатя” заяву про перегляд рішення господарського суду Одеської області від              25.12.2008 року у справі № 20/239-08-5305 за нововиявленими обставинами підтримали у повному обсязі та просили суд скасувати рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2008 року.

Представники відповідачів –ПП „Кариб”, ТОВ „Солодка мить” та Сергіївської селищної ради у судове засідання не з'явились, 13.05.2009 року від директора Приватного підприємства “Кариб” надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його у лікарні, а також заява, в якій директор Приватного підприємства “Кариб” просить суд для повного та об'єктивного розгляду справи направити запит до КП "Білгород-Дністровське БТІ" за ким рахується спірний об'єкт, оскільки в матеріалах справи немає жодного доказу, що нежитлові будівлі, гаражі, що розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Пірогова, 2, належать ДП „Санаторій Сенетатя”.

Розглянувши у судовому засіданні 13.05.2009 року зазначені заяви, суд доходить висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Суд відмовляє у задоволенні заяви ПП „Кариб” про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням директора ПП „Кариб” у лікарні, оскільки викладені у заяві відомості не підтверджені документально належними доказами –лікарняним листом та довідкою лікарні щодо знаходження на лікуванні зазначеної особи.

Суд також зазначає, що сторони у справі, які є юридичними особами, не позбавлені права направити до суду іншого представника для забезпечення захисту своїх інтересів, надавши при цьому відповідну довіреність, оскільки інститут представництва юридичної особи не є безпосередньо пов'язаним з особистістю будь-якого окремого представника.

Більш того, з урахуванням усіх наявних у справі попередніх клопотань ПП „Кариб” та ТОВ „Солодка мить”, ненаданням ПП „Кариб” та ТОВ „Солодка мить” витребуваних  ухвалами суду доказів, суд доходить висновку про навмисне затягування судового розгляду, що не відповідає обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Щодо заяви ПП „Кариб” стосовно направлення запиту до БТІ щодо того, за ким рахується спірний об'єкт, оскільки в матеріалах справи немає жодного доказу, що нежитлові будівлі, гаражі, що розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Пірогова, 2, належать ДП „Санаторій Сенетатя”, суд зазначає, що оскільки предметом доведення є наявність права власності у продавця –ТОВ „Солодка мить” на момент здійснення відчуження спірного майна, обов'язок доведення зазначеного факту покладений Господарським процесуальним кодексом України на ПП „Кариб” та ТОВ „Солодка мить”, як сторін по справі. Між тим, документи, витребувані ухвалами суду, ПП „Кариб” та ТОВ „Солодка мить” не надали.

Розглянувши подану заяву, заслухавши пояснення представників заявника, проаналізувавши надані докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Згідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

З огляду на вищезазначені приписи, оцінюючи правомірність звернення Дочірнього підприємства „Санаторій Сенетатя” до господарського суду Одеської області з заявою в порядку ст.ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2008 року у справі № 20/239-08-5305 за нововиявленими обставинами, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.11.2003 року № 01-8/1427, з огляду на приписи статті 9 Конституції України, статті                    19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за  відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Згідно до п. 2 зазначеного Інформаційного листа, відповідно до частини першої                 статті 1 Закону України "Про міжнародні договори України" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики   Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом,  який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Таким чином, суд вважає, що з урахуванням прямої дії норм вищезазначеної Конвенції, право Дочірнього підприємства „Санаторій Сенетатя” на доступ до правосуддя в широкому розумінні включає до себе й право на звернення до суду з заявою про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2008 року у справі № 20/239-08-5305 за нововиявленими обставинами.

При цьому, у відповідності до п. 1 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року № 04-5/563, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Згідно п. 1.2. Роз'яснень, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Як вбачається з наданих заявником –Дочірнім підприємством „Санаторій Сенетатя” доказів, спірне майно –нежитлові будівлі, гаражі автогосподарства, що розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Пірогова, 1, згідно до довідки ДП „Санаторій Сенетатя” від 23.02.2009 року № 6 та Додатку до балансу на 01.01.2009 року знаходяться на балансі ДП „Санаторій Сенетатя” та 04.04.2003 року були передані Дочірнім підприємством „Санаторій Сенетатя” в оренду ТОВ „Солодка мить” на підставі договору оренди № 5-ОР. Зазначений договір оренди був визнаний недійсним Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 року у справі                  № 25-9/217-03-6841, залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 05.07-02.08.2006 року, як такий, що не відповідає вимогам Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, крім того зазначеною вище Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 року було зобов'язано ТОВ „Солодка мить” звільнити орендовані приміщення та не чинити перешкоди позивачу, його представникам в користуванні належним йому майном.

Отже, на момент укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від                        03.06.2003 року, за яким начебто ТОВ „Солодка мить”  придбало у ДП „Санаторій Сенетатя” нежитлові будівлі, гаражі, що розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Пірогова, 2, зазначені об'єкти нерухомості знаходились у оренді ТОВ „Солодка мить” на підставі договору оренди № 5-ОР від 04.04.2003 року, визнаного недійсним Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 року у справі № 25-9/217-03-6841, залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 05.07-02.08.2006 року.

Крім того, як свідчить довідка Редакції міськрайонної газети „Советское Приднестровье” від 22.04.2009 року за № 35, печатка ДП „Санаторій Сенетатя”, якою був засвідчений договір купівлі-продажу від 03.06.2003 року, була визнана недійсною у зв'язку з перереєстрацією та зміною Статуту ДП „Санаторій Сенетатя”, про що було надруковано оголошення у випуску               № 49 газети „Советское Приднестровье” від 13.05.2003 року.

З огляду на вищевикладене, нововиявленими обставинами в даному випадку є надані заявником докази, що підтверджують відсутність у ТОВ „Солодка мить” права власності на майно, яке є предметом договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.11.2008 року, а саме наявність зазначеного майна на балансі Дочірнього підприємства „Санаторій Сенетатя” та знаходження зазначеного майна на момент укладення договору купівлі-продажу від 03.06.2003 року у оренді ТОВ „Солодка мить” згідно з договором оренди № 5-ОР від 04.04.2003 року, який був визнаний недійсним.

Суд вважає, що зазначені обставини можуть прийматися як нововиявлені обставини та бути підставою для перегляду рішення суду.

Також суд зазначає, що на підставі аналізу матеріалів справи, з огляду на лист Сергіївської селищної ради від 30.03.2007 року № 522, лист КП „Білгород-Дністровське БТІ” № 403 від 03.03.2009 року, довідки ДП „Санаторій Сенетатя” від 23.02.2009 року № 6, суд доходить висновку, що спірний об'єкт нерухомості насправді розташований за адресою:  Одеська область, м. Білгород-Дністровський, с.м.т. Сергіївка, вул. Пірогова, 1, тому суд вважає за необхідне у подальшому вважати адресою спірного об'єкту –м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Пірогова, 1.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2008 року між Приватним підприємством “Кариб” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Солодка мить” (продавець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до п. 1.1 Договору його предметом є нежилі будівлі, гаражі, розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Пирогова, 2. Вказане майно належало продавцю на підставі договору купівлі-продажу від 3.06.2003 року Договірна ціна об'єктів склала 12 500 грн.

У подальшому позивач звернувся до ТОВ „Солодка мить” з проханням дотримати вимоги законодавства про нотаріальне посвідчення договору. Однак, як зазначає позивач, після тривалих розмов та переговорів з відповідачем, останній від нотаріального посвідчення договору продажу відмовився з посиланням на зайнятість. Зазначені обставини й зумовили Приватне підприємство “Кариб” звернутися до господарського суду Одеської області із відповідним позовом.

Предметом спору у даній справі є визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно, що є предметом такого договору.

Суд зазначає, що ст. 657 Цивільного кодексу України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно,  нерухомість) належать земельні  ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Разом з тим, за змістом вимог ч. 3 ст. 209 вказаного Кодексу, нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

При цьому, згідно вимог чинного законодавства договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

За загальним правилом при укладенні договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет договору. При цьому, законодавчо визначено, що право передачі майна у розпорядження іншої особи належить виключно власникові (або уповноваженій таким власником особі).

Частина 3 статті 640 Цивільного кодексу України передбачає, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно приписів ч. 3 ст. 334 зазначеного Кодексу право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Правовий аналіз наведених положень свідчить про те, що розглядаючи спір, предметом якого є визнання договору дійсним, суд зобов'язаний надати юридичну оцінку щодо відповідності такого договору вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, яка встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

При цьому, суд звертає увагу на те, що загальні положення щодо регулювання правовідносин, що виникають з договорів купівлі-продажу, визначені у главі 54 Цивільного кодексу України, ст. 658 якої регламентує, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові  права  на  нерухомі  речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Порядок реєстрації прав власності в Україні на нерухоме майно здійснюється на підставі Тимчасового положення “Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002 року.

Ухвалами суду від 07.04.2009 року, 15.04.2009 року та 28.04.2009 року суд зобов'язував Приватне підприємство „Кариб” та ТОВ „Солодка мить” надати оригінал договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.06.2003 року; відомості, що підтверджують реєстрацію за ТОВ „Солодка мить” права власності на об'єкти нерухомості –нежитлові будівлі, гаражі, що розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка,                 вул. Пірогова, 1. Разом з тим, в порушення зазначених вимог суду та ст. 33 ГПК України, витребувані судом докази не були надані ані позивачем, ані ТОВ „Солодка мить”, у зв'язку з чим суд доходить висновку про відсутність у продавця –ТОВ „Солодка мить” на момент укладення договору від 28.11.2008 року усіх повноважень власника щодо володіння, користування та розпорядження нерухомим майном –нежитловими будівлями, гаражами, що розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка,                 вул. Пірогова, 1.

Посилання ТОВ „Солодка мить” на перехід до нього права власності на зазначене нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 03.06.2003 року, укладеного з              ДП „Санаторій Сенетатя” спростовуються доказами, наданими заявником –ДП „Санаторій Сенетатя” та зазначеними вище у якості нововиявлених обставин.

З урахуванням вищенаведеного, надаючи юридичну оцінку договору купівлі-продажу нерухомого майна від  28.11.2008 року, укладеному між Приватним підприємством “Кариб” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Солодка мить”, суд доходить висновку про невідповідність умов вказаного договору вимогам діючого законодавства, додержання яких є необхідним для чинності правочину, що є підставою для відмови в позові про визнання його дійсним згідно до ст. 220 ЦК України, та, відповідно, для відмови у позові про визнання права власності на підставі зазначеного правочину.

Враховуючи, що законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі, тобто господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення, з огляду на те, що встановлені судом нововиявлені обставини не впливають на частину позовних вимог, що стосується зобов'язання Сергіївську селищну раду дати згоду на оформлення земельної ділянки у власність для обслуговування нежитлових будівель, суд вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2008 року у                  справі № 20/239-08-5305 в цій частині позовних вимог слід залишити без змін.  

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставини в сумі 42,50 грн. слід покласти на позивача.      

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85,112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Заяву Дочірнього підприємства „Санаторій Сенетатя” про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2008 року у справі № 20/239-08-5305 за нововиявленими обставинами –задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2008 року у справі                       № 20/239-08-5305 –скасувати частково.

3. У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства „Кариб” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Солодка мить” та Сергіївської селищної ради про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності –відмовити.

4. В решті рішення суду від 25.12.2008р. залишити без змін.

5. Стягнути з Приватного підприємства “Кариб” (67780, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Пірогова, 2, ідентифікаційний код 36172993) на користь Дочірнього підприємства „Санаторій Сенетатя” (67800, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Леніна, 5) витрати по сплаті державного мита за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставини в сумі 42 /сорок дві/ грн.         50 коп.

6. Заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 07.04.2009 року, –скасувати.

Суддя                                                                                       Щавинська Ю.М.

рішення підписано 18.05.2009р.