ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" лютого 2014 р. Справа № 5010/1460/2012-14/101
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Кравчук Н. М.
суддів Гнатюк Г.М.
Якімець Г.Г.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Карпатнафтобуд» (надалі ТзДВ «Карпатнафтобуд») № 188 від 11.11.2013 року
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.10.2013року
у справі № 5010/1460/2012-14/101
за позовом ТзДВ «Карпатнафтобуд», м. Калуш
до відповідача 1 Петранківської сільської ради, с. Петранка, Рожнятівський р-н, Івано-Франківська область
до відповідача 2 Рожнятівська районна державна адміністрація ( надалі Рожнятівська РДА), смт. Рожнятів, Рожнятівський р-н, Івано-Франківська область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,
на стороні відповідачів Управління Державного казначейства у Рожнятівському районі Івано - Франківської області, смт. Рожнятів, Рожнятівський р-н, Івано-Франківська область
про стягнення заборгованості за договором підряду № 2 від 26.08.2008р.в сумі 388 882,80грн. основного боргу, 95 574,23 грн. інфляційних витрат та 35 035,72 грн. суми 3% річних,
з участю представників:
від позивача: Давимука В.Я. - представник (довіреність від 16.09.2013р. № 172);
від відповідача-1: Ленів І.С. - міський голова;
від відповідача-2: не з`явився;
від третьої особи: Дмитришак О.М. - начальник управління
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22, ст.28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області у справі № 5010/1460/2012-14/101 (суддя Булка В.І.) позов ТзДВ "Карпатнафтобуд" до Петранківської сільської ради, до Рожнятівської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості в солідарному порядку по договорах підряду в розмірі 575 222,48грн, із них: 433 491,60грн. основного боргу, 102 716,64грн. інфляційних втрат та 39 014,24грн. - 3 % річних - задоволено частково. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 433 491,16 грн. основної заборгованості, 69 411,13 грн. інфляційних втрат та 38 663,99 грн. суму 3 % річних та в задоволенні решти вимог відмовлено (том ІІ - а.с. 51-54).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 р. рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2013 р. скасовано, стягнуто з відповідача-1 - Петранківської сільської ради на користь позивача 388 882,80 грн. основної заборгованості, 62 268,40 грн. інфляційних втрат та 34 685,40 грн. процентів річних, а в задоволенні решти вимог відмовлено (том ІІ - а.с. 227-235).
Постановою Вищого господарського суду України від 14.08.2013 р. касаційну скаргу Петранківської сільської ради задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 р. та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2013 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області (том ІІІ - а.с. 27-32).
При винесенні даної постанови ВГС України вказав на необхідність з'ясування судом при новому розгляді справи факту пропущення позивачем позовної давності за заявленими у цій справі вимогами у зв'язку з вимогами позивача у позовній заяві щодо відновлення пропущеного строку позовної давності (т. І а.с. № 5).
При новому розгляді справи, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 29.10.2013р. (суддя Т.Е. Валєєва) у задоволенні позовних вимог ТзДВ "Карпатнафтобуд" до Петранківської сільської ради, до Рожнятівської районної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Управління Державного казначейства у Рожнятівському районі Івано-Франківської області про стягнення заборгованості за договором підряду № 2 від 26.08.2008 р., а саме 388 882,80 грн. основного боргу, 95 574,23 грн інфляційних втрат та 35 035,72 грн. суми 3% річних - відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду вважає необґрунтованим та незаконним, оскільки останнє прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити. Зокрема, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що факт виконання останнім своїх зобов`язань за договорами підряду є доведеним. Також, на думку скаржника, судом безпідставно всупереч норм процесуального права застосовано строк позовної давності.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2013р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.12.2013р. Ухвалою суду розгляд справи відкладено на 23.01.2014р. Ухвалою суду від 23.01.2014р. задоволено заяву позивача про продовження строку розгляду спору та відкладено розгляд справи на 06.02.2014р.
Представник позивача в судовому засіданні доводи, наведені в апеляційній скарзі, підтримав та наполягає на її задоволенні.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні та у поданих додаткових поясненнях не погоджується з доводами скаржника, рішення суду вважає законним та обґрунтованим.
Відповідач-2 в судове засідання не з`явився.
Представник третьої особи - Управління Державного казначейства у Рожнятівському районі Івано - Франківської області в судовому засіданні проти доводів, наведених скаржником, заперечує.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як встановлено судом, між Петранківською сільською радою (Замовник) та ВАТ "Карпатнафтобуд" (правонаступником якого є ТзДВ «Карпатнафтобуд») (Підрядник) 26.08.2008 р. укладено договір підряду № 2 та додаткову угоду до нього від 09.07.2009 р., згідно умов якого Замовник доручив, а Підрядник взяв на себе зобов'язання виконати власними силами і засобами у відповідності до умов договору роботи по відновленню моста через струмочок Ведмедівка, зруйнованого повінню 23-27 липня 2008 року, а Замовник зобов'язався прийняти ці роботи та оплатити їх.
28.08.2008 р. між тими ж сторонами укладено ще два договори підряду № 5 та № 6, згідно умов яких Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання виконати власними силами і засобами у відповідності до умов договору роботи по відновленню пішохідного містка через р. Бережниця, зруйнованого повінню 23-27 липня 2008 року, а Замовник зобов'язався прийняти ці роботи та оплатити їх.
Укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами підряду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Зазначені договори, в силу ст. ст. 173-175 ГК України, є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.
Предметом спору у даній справі ( з врахуванням клопотання про зменшення позовних вимог) (том ІІІ а.с. 95) є солідарне стягнення заборгованості за договором підряду № 2 від 26.08.2008р., а саме: 388 882,80грн. основного боргу, 95 574,23грн. інфляційних втрат та 35 035,72грн. суми 3 % річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач -1 - Петранківська сільська рада порушила взяті на себе зобов'язання за умовами договору підряду № 2 від 26.08.2008 р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт. При цьому, враховуючи те, що розпорядником коштів, виділених для здійснення передбачених договорами робіт, є Рожнятівська районна державна адміністрація, то вказана особа, на думку позивача, має нести солідарну відповідальність за невиконання відповідачем -1 своїх зобов'язань.
При прийнятті постанови суд виходив з наступного.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно з п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як зазначалось вище, згідно з умовами договору підряду № 2 від 26.08.2008 р. та додаткової угоди до нього від 09.07.2009р. Замовник доручив, а Підрядник взяв на себе зобов'язання виконати власними силами і засобами у відповідності до умов договору роботи по відновленню моста через струмочок Ведмедівка, зруйнованого повінню 23-27 липня 2008 року, загальною кошторисною вартістю 974 536,00грн., а Замовник зобов'язався прийняти ці роботи та оплатити їх.
Пунктами 3.1 та 3.2 договору визначено, що Замовник в 5-тиденний термін з моменту підписання цього договору проплачує Підряднику аванс у розмірі 50% від загальної вартості робіт по договірній ціні, який погашається протягом 3-х місяців будівництва рівними частинами (п. 3.1), а також Замовник здійснює розрахунки на підставі поданих Підрядником у встановленому порядку актів приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в і довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 протягом 5-ти днів з дня їх підписання (п. 3.2).
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, у грудні 2008 року позивачем були виконані роботи за договором підряду № 2 від 26.08.2008 р. на суму 286 386,00 грн., які були оплачені відповідачем І - Петранківською сільською радою на суму 286 100,00 грн, а саме 26.08.2008 р. - 200 000,00 грн та 17.07.2009 р. - 86 100,00 грн (згідно з додатковою угодою від 09.07.2009 р.), підтвердженням чого є платіжні доручення № 5935 від 26.08.2008р. та № 8977 від 17.07.2009р. (том І а.с. 111-112).
Окрім того, позивачем були виконані роботи на суму 388 882,80 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в і Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 за жовтень 2009 року, які були підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (том І а.с. 142-150).
Відповідно до п. 4.1 договору підряду № 2 від 26.08.2008 р. Підрядник приступає до виконання, передбачених цим договором робіт, протягом п'яти днів після отримання авансу та здає їх Замовнику повністю завершеними до 25.12.2008р., згідно із п. 4.2 цього договору всі затримки, що виникли не з вини Підрядника, дають йому право на продовження терміну виконання робіт на відповідний термін затримки та у цьому випадку Підрядник завчасно у письмовій формі інформує Замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт з незалежних від нього обставин.
При цьому, укладаючи 09.07.2009 р. додаткову угоду до договору підряду № 2 від 26.08.2008 р., сторонами не внесено змін до п. 4.1 цього договору.
Однак, позивач листом від 19.12.2008 р. № 177 (том - ІІ а.с. 105, том - ІІІ а.с. 47) повідомляв відповідача -1 - Петранківську сільську раду про те, що, зважаючи на існування заборгованості перед позивачем по вже виконаних та прийнятих відповідачем -1 роботах в сумі 1 119,621 тис. грн. (в т.ч. за договором підряду № 2 від 26.08.2008 р.) подальше проведення та завершення підрядних робіт для позивача на даний час є неможливим і потребує призупинення до моменту проведення розрахунків за уже виконані роботи та за умови виділення фінансування на продовження та завершення підрядних робіт.
Також, згідно з Актом приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 за жовтень 2009 року роботи прийняті відповідачем -1 - Петранківською сільською радою як такі, що виконані саме за договором підряду № 2 від 26.08.2008 р.
У пункті 9.2 договору підряду № 2 від 26.08.2008 р. встановлено строк його дії, відповідно до якого цей договір діє до повного виконання взятих сторонами на себе зобов'язань.
З наведеного вбачається, що позивач виконав передбачені договором підряду № 2 від 26.08.2008 р. роботи з ліквідації наслідків стихійного лиха на території Петранківської сільської ради на суму 388 882,80 грн., які не були оплачені відповідачем -1 - Петранківською сільською радою.
У зв'язку з чим, у відповідача-1 - Петранківської сільської ради виникло зобов'язання з їх оплати.
Проте, як було зазначено вище, п. 3.2 договору підряду № 2 від 26.08.2008 р. сторони передбачили, що Замовник здійснює розрахунки на підставі поданих Підрядником у встановленому порядку Актів приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в і Довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 протягом 5-ти днів з дня їх підписання.
Як видно з матеріалів справи, акт приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в і Довідку про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 за жовтень 2009 року на суму 388 882,80 грн. підписано сторонами - 02.11.2009 р.
Як зазначалось вище, направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України вказував на необхідність з'ясування судом при новому розгляді справи факту пропущення позивачем позовної давності за заявленими у цій справі вимогами у зв'язку з вимогами позивача у позовній заяві щодо відновлення пропущеного строку позовної давності (том - І а.с. 5) та зазначення відповідачем -1 - Петранківською сільською радою про пропуск строку позовної давності у додаткових письмових поясненнях від 26.12.2012 р. № 393/02-24 (том І - а.с. 89-90).
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
В силу ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 ЦК України).
Як встановлено судом, позивач - ТзДВ "Карпатнафтобуд" вперше звернувся до господарського суду Івано-Франківської області 02.11.2012 р., тобто в день закінчення трирічного строку позовної давності.
Згідно з ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2012 р. у справі № 5010/1391/2012-3/91 позовну заяву ТДВ "Карпатнафтобуд" та додані до неї документи повернуто без розгляду у зв'язку з неподанням доказів надсилання відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів (том І - а.с. 48).
15.11.2012 р. ТзДВ "Карпатнафтобуд" повторно звернулося до суду із позовною заявою від 15.11.2012 р. № 110, в якій просить суд відновити строк позовної давності у зв'язку з тим, що позовна заява ТДВ "Карпатнафтобуд" від 02.11.2012 р. була повернута без розгляду господарським судом Івано-Франківської області на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
За змістом частини другої статті 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 54, 56, 57 ГПК. Тому, якщо господарським судом у прийнятті позовної заяви відмовлено (стаття 62 ГПК) або її повернуто (стаття 63 названого Кодексу), то перебіг позовної давності не переривається. Так само не перериває цього перебігу подання позову з порушенням правил підвідомчості справ (підп. 4.4.2 п. 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 р. №10).
При цьому, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу (п. 2.2 вищевказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України).
Таким чином, клопотання ТзДВ "Карпатнафтобуд" у позовній заяві про відновлення пропущеного строку подання позовної заяви є безпідставним, про що судом першої інстанції зроблено вірний висновок.
Отже, позовну заяву подано позивачем з порушенням строку позовної давності.
Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції також вказував на те, що у разі з'ясування, що відповідний строк позивачем пропущено, у т.ч. за частиною заявлених вимог, суд, враховуючи положення ч. 5 ст. 267 ЦК України, має встановити причини пропущення відповідного строку та з'ясувати чи перешкоджали відповідні обставини позивачу звернутись до суду за захистом відповідного права у встановлений строк.
Як вбачається з матеріалів справи, під час нового розгляду справи позивач подав клопотання від 24.09.2013 р. б/н (вх.№14993/13 від 24.09.2013 р.) (том ІІІ - а.с. 84-86) про застосування строку позовної давності в частині стягнення з відповідача-1 - Петранківської сільської ради коштів в сумі 388 882,80 грн.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 24.09.2013 р. (том ІІІ - а.с. 89) було зобов'язано позивача - ТДВ "Карпатнафтобуд" надати суду письмові пояснення щодо заяви відповідача-1 про застосування строку позовної давності, в т.ч. з обґрунтуванням причин пропуску строку позовної давності (у разі його пропуску). Проте, як видно з матеріалів справи, позивачем вимог суду не виконано.
З матеріалів справи вбачається, що будь-яких доказів поважності причин пропуску позовної давності суду не надано та в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відтак, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок, що позов до відповідача -1 - Петранківської сільської ради задоволенню не підлягає.
Щодо позовних вимог про стягнення в солідарному порядку з відповідача -2 -Рожнятівської районної державної адміністрації на користь позивача заборгованості за виконані підрядні роботи суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.
Як було зазначено вище, з умов договору підряду № 2 від 26.08.2008 р. та додаткової угоди до нього від 09.07.2009 р. вбачається, що вони укладені між відповідачем-1 - Петранківською сільською радою та ВАТ "Карпатнафтобуд" (правонаступником якого є ТзДВ "Карпатнафтобуд"), якими не передбачено солідарної відповідальності відповідачів щодо сплати заборгованості за виконані підрядні роботи.
Також така відповідальність не передбачена Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку використання у 2008 році субвенцій з державного бюджету обласним бюджетам Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, міському бюджету м. Чернівців для ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року" від 02.08.2008 р. № 689.
У зв'язку з чим, правові підстави для задоволення позову до відповідача -2 - Рожнятівської районної державної адміністрації відсутні.
Виходячи з вищенаведених норм права та фактичних матеріалів справи, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог ( з врахуванням клопотання про зменшення позовних вимог) (том ІІІ а.с. 95) про солідарне стягнення заборгованості за договором підряду № 2 від 26.08.2008р., а саме: 388 882,80грн. основного боргу, 95 574,23грн. інфляційних втрат та 35 035,72грн. суми 3 % річних.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оспорюваному рішенні суду першої інстанції.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому рішення господарського суду Івано-Франківської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.10.2013р. у справі № 5010/1460/2012-14/101 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 ГПК України.
3. Справу передати в місцевий господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий суддя Кравчук Н.М.
судді Гнатюк Г.М.
Якімець Г.Г.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2014 |
Оприлюднено | 14.02.2014 |
Номер документу | 37141948 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Кравчук Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні