Постанова

від 21.05.2009 по справі 6/289-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/289-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 травня 2009 р.                                                                                    № 6/289-08  

21 травня 2009 року              м. Київ      Справа № 6/289-08

       Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддіДерепи В.І.,

суддівГрека Б.М., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія Інтеройл"

нарішення господарського суду Дніпропетровської області 16 грудня 2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2009 року

у справі№ 6/289-08

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія Інтеройл"

досільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Вільне-2002"

треті особи на стороні позивача-          дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями Компанія "Євро-Нафта-АЗС",-          товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Хімінтер"

простягнення 246 231,20 грн.                                        

за участю представників сторін:

від позивача –Щагіна С.Ю., Швачко О.В.

     відповідача –Маслов Д.В.

     третіх осіб –не з'явились

                                                                       ВСТАНОВИВ:

У серпні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія Інтеройл" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Вільне-2002" про стягнення вартості безпідставно отриманого дизельного пального що складає 246 231,20 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2008 року (суддя –О.Коваленко) позов задоволено частково. Стягнено з відповідача 151 560,00 грн. основного боргу та судові витрати. У решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2009 року (головуючий –Л.Білецька, судді –І.Науменко, В.Прудніков) рішення місцевого господарського суду скасовано частково. Стягнено з відповідача 174 060,00 грн. та судові витрати. В решті рішення залишено без змін.

В касаційній скарзі, ставиться питання про скасування постановлених у справі судових рішень у зв'язку з їх невідповідністю нормам матеріального і процесуального права та постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права  при ухваленні оскаржуваних судових актів, колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 21 травня 2008р. згідно товарно-транспортної накладної серії 01АА № 83133 від 21.05.2008р. на суму 243 684,00 грн., що становить вартість 38 680 літрів дизельного пального, позивач помилково зазначив вантажоотримувачем відповідача, який 21.05.2008р. отримав 38 680 літрів дизельного пального вартістю 243 684,00 грн., але оплатити позивачеві вартість отриманого дизельного пального відмовився.

Приймаючи до уваги, що відповідач у добровільному порядку відмовився повернути, або оплатити позивачеві 38 680 літрів дизельного пального вартістю 243 684,00 грн., отриманого ним 21.05.2008р. по товарно-транспортній накладній серії 01АА № 83133 від 21.05.2008р., відмовився надати позивачеві можливість вивезти оспорюване дизельне пальне, частково його використав і залишив претензію позивача з цього приводу від 08.07.2008р. за №51, у відповідності з вимогами ст.ст.1212,1213 ЦК України, без  задоволення, позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача 24 684,00 грн., що становить вартість 38 680 літрів дизельного палива безпідставно отриманого відповідачем по товарно-транспортній накладній серії 01АА № 83133 від 21.05.2008р., та стягнути з відповідача на користь позивача 2 547,20 грн. вартості перевезення на підставі ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

При винесенні рішення місцевий господарський суд виходив із того, що факт безпідставного отримання відповідачем 21.05.2008р. 38 680 літрів дизельного пального вартістю 243 684,00 грн., по товарно-транспортній накладній серії 01АА № 83133 від 21.05.2008р., яке належить позивачеві повністю підтверджується оригіналом самої товарно-транспортної накладної серії 01АА № 83133 від 21.05.2008р., у якій відповідач печаткою і підписом своєї повноважної особи підтвердив факт ним отримання 38 680 літрів дизельного пального вартістю 243 684,00 грн., договорами та письмовими поясненнями третіх осіб без самостійних вимог на боці позивача дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Компанія "ЄВРО-НАФТА-АЗС", м. Дніпропетровськ та товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма"ХІМІНТЕР", м. Дніпропетровськ, які письмово підтвердили право власності саме позивача на оспорювані 38 680 літрів дизельного пального вартістю 243 684,00 грн.

Відповідно до пункту 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особо (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Пункт 2 статті 1212 Цивільного кодексу України встановлює, що положення цієї глави  застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно зі статтею 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний  повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості  повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його  вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого та апеляційного господарського судів щодо обґрунтованості вимог позивача про відшкодування йому вартості безпідставно набутого дизельного палива об`ємом 38 680 літрів і розрахунком суду апеляційної інстанції розміру грошових коштів що підлягає до стягнення і складає 174 060,00 грн.

Разом з тим, касаційна інстанція відхиляє доводи скаржника про те, що моментом розгляду справи є день першого судового засідання, в межах якого розпочинається розгляд спору.

Так, розгляд справи по суті розпочинається із порушенням провадження у справі і завершується прийняттям судового рішення. Таким чином, розгляд справи по суті у суді першої інстанції є триваючим періодом у часі, а тому він не може ототожнюватись із певним моментом у часі із настанням якого пов`язується настання юридичних наслідків передбачених статтею 1213 ЦК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що у статті 1213 ЦК України, під моментом розгляду судом справи, законодавець розуміє момент вирішення спору по суті шляхом прийняття судового рішення.

Відтак, висновок місцевого та апеляційного господарських судів щодо визначення вартості партії безпідставно набутого дизельного пального із розрахунку цін станом  грудень 2008 року, коли і було прийнято судове рішення, є обґрунтованим і відповідає обставинам справи.

Інші посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

                                                  ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія Інтеройл" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області 16 грудня 2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2009 року у справі за № 6/289-08 –без змін.

Головуючий, суддя     В.Дерепа   

Суддя       Б.Грек

Суддя                                        Л.Стратієнко