Постанова

від 29.11.2006 по справі 2/198-06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/198-06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.11.06                                                                                       Справа №2/198-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Радченко О.П. судді  Радченко О.П.    , Кричмаржевський В.А.  , Мірошниченко М.В.

при секретарі: Акімова Т.М.

за участю представників:

позивача: Кукурудза О.М., довіреність №1096/10 від 11.10.2006р.

відповідача: Кірющенко Д.М., довіреність № б/н від 22.09.2006р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер» м. Нова Каховка, Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської області від 13.07.2006 року

у справі №2/198-06

за позовом Комунального підприємства «Водоканал» м. Нова Каховка

74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Електромашинобудівників, 3

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер» м. Нова Каховка, Херсонської області

74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Паризької Комуни, 11, кв. 18

про стягнення суми 47.481,45 грн.

встановив:

26.06.2006р. Комунальне підприємство «Водоканал» м. Нова Каховка, Херсонської області  (далі – КП «Водоканал», позивач у справі) звернулося в господарський суд Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер» м. Нова Каховка, Херсонської області (далі – ТОВ «Партнер», відповідач у справі)  про стягнення з останнього 47.481,45 грн. заборгованості за відпуск води і приймання стоків.

      Свої вимоги позивач обґрунтував пунктом 2.17 а), пунктами 9.6, 9.8 Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, затверджених Наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 №65, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.07.1994р. за № 165/374 (далі по тексту – Правила).

     Ухвалою від 27.06.2006р.  порушено провадження у справі №2/198-06.

      Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.07.2006р. у справі №2/198-06 (суддя Скобєлкін С.В.), позов КП «Водоканал» задоволено: з відповідача ТОВ «Партнер» на користь позивача стягнуто 47.481,45 грн. основного боргу, 474,82 грн. витрат по держмиту та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      Рішення господарського суду мотивовано обгрунтованністю та наступним: за період з січня 2002р.по лютий 2004р. відповідач сплачував послуги по водопостачанню та водовідведенню за тарифом, встановленим для фізичних осіб. Договір з КП «Водоканал» не укладав до 01.08.2004р. У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що відповідач користувався водопроводом самовільно, а відтак стягнув з нього вартість спожитих 116 куб м води за тарифами, визначеними для юридичних осіб.

      Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.  

Заявник апеляційної скарги вважає, що при прийнятті рішення суд порушив норми процесуального права.  По-перше, суд не відклав розгляд справи, а прийняв рішення у відсутність представника відповідача, незважаючи на те, що ще не сплив двомісячний строк, встановлений ст.69 ГПК для розгляду справи. Причиною неявки в судове засідання було те, що представник відповідача знаходився на стаціонарному лікуванні. По-друге, суд не врахував той факт, що приміщення, яке орендує ТОВ «Партнер», належить на праві власності фізичним особам Асанову Ю.М. і Медвєдєву О.П., а тому плату за водокористування повинні здійснювати фізичні особи. У зв'язку з цим, відповідач вважає, що господарський суд повинен був відмовити в прийнятті позовної заяви на підставі п.1 ч.1 ст.62 ГПК України.  

Також відповідач вважає, що судом допущено порушення норм матеріального права. По-перше, на думку заявника суд безпідставно послався на п. 12.3 Правил у зв'язку з тим, що даний пункт використовується до абонентів – громадян, які почали займатися безпосередньо в цьому приміщенні підприємницькою чи іншою господарською діяльністю. По-друге, суд порушив вимоги ст.ст. 257, 261 ЦК України щодо строків позовної давності та її обчислення, яке слід обчислювати з моменту, коли позивачем були видані технічні умови відповідачу – 02.11.2001р.  Вважає, що суд не з'ясував, що власником приміщення є фізичні особи, технічні умови видані також фізичній особі Асанову Ю.М. Зазначає, що судом не було з'ясовано і не надано оцінки тому факту, що відповідно до акту перевірки від 10.05.2006р. позивачем було встановлено факт опломбування водоміру, тобто факт підключення до мережі водопостачання.  Також не надано оцінки тому факту, що позивач на протязі останніх 5 років двічі змінював свою організаційно-правову форму, а тому в нього могли бути втрачені відмітки про підключення абонента Асанова Ю.М. до мережі водопостачання, тому що факт опломбування водоміру вже свідчить про підключення до мережі водопостачання. Просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 13.07.2006р. у справі №2/218-06.

      Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що з позицією відповідача не згоден. Зазначає, що дійсно 09.01.2002р. громадянину Асанову Ю.М. були видані технічні умови на встановлення за адресою вул.. Перемоги, будинок 11, квартира 18 водолічильника, але після встановлення водолічильника його не було зареєстровано у КП «Водоканал» та не було опломбовано. Зазначена квартира з 01.07.2002р. була виведена з житлового фонду в нежитловий  фонд під магазин ПП Асанову Ю.М., що підтверджено довідкою, виданої паспортним столом Ново каховського КП «ДЕЗ». При перевірці 04.06.2004р. представниками позивача було виявлено, що водопостачання за вказаною адресою здійснювалося в ході підприємницької діяльності магазином «Партнер», а не для потреб абонента – фізичної особи, про що складено відповідний акт. Тільки після направлення ТОВ «Партнер» листа №783/08 від 04.08.2004р. було укладено договір на водопостачання і водовідведення з юридичною особою ТОВ «Партнер». На підставі цього вважає безпідставним посилання відповідача на сплив строку позовної давності. Просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Партнер» без задоволення.        

       Апеляційна скарга була прийнята до провадження, її розгляд призначено на 11.10.2006р.

      Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №2834 від  10.10.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді – Кричмаржевський В.А., суддів Коробка Н.Д., Мірошниченко М.В.

      Позивач надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю юристів в іншій справі.

       Представник відповідача відмовився від фіксації судового процесу. Розгляд справи відкладався. Склад колегії змінювався.

        Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №3417 від  28.11.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді – Радченко О.П., суддів Кричмаржевський В.А., Мірошниченко М.В.

       Представники сторін відмовилися від фіксації судового процесу, за їх згодою в судовому засіданні оголошено тільки вступну і резолютивну частину постанови.

       Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи і апеляційної скарги,  колегія суддів встановила:

       ТОВ «Партнер» зареєстроване 29.09.1999р. виконавчим комітетом Новокаховської міської ради за адресою: м. Нова Каховка, вул. Паризької Комуни, будинок 11, квартира 18. Власниками цієї квартири є громадяни Асанов Ю.М. і Медвєдєв О.П. на підставі договору купівлі-продажу від 12.02.2001р. (а.с.60), які, в свою  чергу  є засновниками ТОВ «Партнер». Крім того, як свідчить наказ №1 від 19.09.1999р. (а.с.66),  Медвєдєв О.П. призначений директором, а  Асанов Ю.М. – комерційним директором ТОВ «Партнер».

        ТОВ «Партнер» користується приміщенням по вул. Паризької Комуни, 11, кв. 18 на підставі  договору оренди, укладеному 10.06.2001р. з громадянами Асановим Ю.М. і Медвєдєвим О.П. (а.с.62).

        12.06.2001р. комерційний директор ТОВ «Партнер» Асанов Ю.Н. звернувся до городського голови м. Нова Каховка з заявою про виключення із житлового фонду і обладнання окремого входу в майбутнє нежиле приміщення, розташоване за адресою вул. Паризької Комуни, 11, кв. 18. Зазначена квартира з 01.07.2002р. була виведена з житлового фонду в нежитловий  фонд під магазин ПП Асанову Ю.М

        Рішенням виконавчого комітету Новокаховської міської ради №167 від 24.07.2001р. ТОВ «Партнер» було дозволено проектування і реконструкцію квартири №18 по вул. Паризької Комуни, 11 під магазин з обладнанням окремого входу.

         02.11.2001р. до позивача з листом звернувся комерційний директор ТОВ «Партнер» Асанов Ю.М. з проханням надати технічні умови на водопровід і каналізацію. Того ж дня ТОВ «Партнер» були видані Технічні умови №234 на підключення магазину ТОВ «Партнер» до систем комунального водопостачання і водовідведення. В п.п. 5 і 7 Технічних умов зазначено, що ТОВ «Партнер» повинно отримати в абонентському відділу технічні умови на установку водоміра, а у відділі збуту укласти договір на водопостачання і водовідведення. В п.8 також зазначено, що технічні умови являються підставою для проектування, але не дають права на виконання робіт і підключення до міських мереж.

        09.01.2002р. Асанов Ю.М. отримав Технічні умови на установку водоміру (а.с.64), як для жилого приміщення.

        Рішенням виконавчого комітету Новокаховської міської ради №97 від 21.05.2002р. затверджений акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого реконструкцією офісу та торгового залу площею 52,8 кв.м. по вул. Паризької Комуни, 11, видано свідоцтво про право власності №96 (а.с.61).

       Матеріали справи свідчать, що до 01.08.2004р. відповідач не звертався до відповідача за укладенням договору. Як зазначив позивач у позовній заяві, за період з січня 2002р. по лютий 2004р. Асанов Ю.М. сплачував вартість послуг позивача за тарифом, визначеним для фізичних осіб.

       Перевіркою, проведеною контролерами позивача 04.08.2004р., було встановлено, що водокористування за адресою вул. Паризької Комуни, 11, кв. 18 здійснюється в ході господарської діяльності підприємства ТОВ «Партнер», про складено відповідний акт (а.с.18).

         Листом №783/08 від 04.08.2004р. позивач зобов'язав відповідача у строк до 09.08.2004р. укласти договір на водопостачання і водовідведення і попередив, що в противному випадку підприємство буде відключене від системи водопостачання. Такий договір було укладено між сторонами з 01.08.2004р.

        24.05.2006р. позивач надіслав відповідачу вимогу (а.с.20-21) про сплату боргу за отримані послуги  в сумі 47.481,45 грн. за період з 02.11.2001р. по 01.08.2004р., яка залишена відповідачем без задоволення.

Стягнення з ТОВ «Партнер» м. Нова Каховка, Херсонської на користь КП «Водоканал»  суми 47.481,45 грн. стало предметом спору у суді першої інстанції.

      Відповідно до ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

      Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

      Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду – скасуванню, з наступних підстав.

     Порядок користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації, а також визначення взаємовідносин між підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства і споживачами запроваджені Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, затвердженими Наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 №65, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 22.07.1994р. за №165/374 (далі по тексту – Правила). Дотримання цих Правил є обов'язковим для всіх осіб, підприємств, установ, організацій, що користуються комунальними водопроводами і каналізація ми, незалежно від їх відомчої незалежності і форми власності та Водоканалу (п.1.1-1.2 Правил).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

           Подача води абонентові здійснюється після відповідного оформлення, згідно з п.п.12.1 – 12.2 Правил та після укладення відповідного договору. Самовільне приєднання до діючої системи комунального водопостачання і каналізації заборонено (п.2.17 Правил). У разі самовільного приєднання до комунального водопроводу та вводів абонентів, або за без облікове водокористування, коли водокористувач не оформлений як абонент чи не одержав дозволу Водоканалу, витрата води визначається згідно з п. 9.6 Правил за весь період користування водопроводом (п.9.8 Правил).

        Пунктом 9.6 Правил встановлено, що Водоканал виконує розрахунок води у такому порядку:  за пропускною здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек. та  дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунок проводиться за фактичний час виявленого порушення.                                                                                                                                                                                                                  

          Враховуючи матеріали справи, надані сторонами докази та норми законодавства, які регулюють виниклі між сторонами стосунки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно того, що користування відповідачем водопроводом з 02.11.2001р. (дата виведення приміщення квартири 18 із житлового фонду) по 01.08.2004р. (дата укладення відповідачем договору з Водоканалом) є самовільним, а тому суд на законних підставах задовольнив позовні вимоги. Підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить.

      Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та наступним:

У відповідності до ст.64 ГПК України сторонам у справі надсилаються ухвали про порушення провадження у справі із зазначенням часу і місця   розгляду позовної заяви. На виконання зазначеної норми закону судом було направлено сторонам у справі два примірника ухвали про порушення провадження у справі від 27.06.2006р. рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції господарського суду Херсонської області від 29.06.2006р. (а.с.1). Згідно з нормами діючого законодавства (в т.ч. Наказу ДПА України від 01.12.2000р. №614) - місцезнаходження (місце проживання) суб'єкта підприємницької діяльності це - місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи, що зазначене у свідоцтві про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. Тобто, саме за адресою, визначеною у свідоцтві про  державну реєстрацію, судом направляються всі процесуальні документи. В свідоцтві про державну реєстрацію відповідача та в довідці №2964 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.50) зазначено наступну юридичну адресу (місцезнаходження) підприємства - відповідача: 74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Паризької Комуни, б.11. кв. 18. Саме цю адресу вказав позивач у позовній заяві, а відповідач у своїй апеляційній скарзі. За цією адресою, зазначеною у позовній заяві було направлено ухвалу суду. Про отримання відповідачем 04.07.2006р. (саме до проведення судового засідання – 13.07.2006р.) вищезазначеної ухвали про порушення провадження у справі свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.27).

Відповідно до Роз'яснень ВАСУ № 02-5/289 від 18.09.1997р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” особи, які беруть участь у справі,  вважаються  повідомленими про  час  і  місце  її  розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою,  зазначеною  у позовній  заяві (п. 3.6).   

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не виконав ухвалу суду, не надав обґрунтований відзив із своїми запереченнями і відповідні докази, не заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Також скаржником не надано доказів, які б підтвердили знаходження представника відповідача на стаціонарному лікуванню у лікарні.  

         Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тобто даною статтею передбачено право, а не обов'язок господарського суду відкладати судове засідання.

         Крім того, ст.75 ГПК України передбачено, що в разі не подання сторонами відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів, справу може бути розглянуто за наявними матеріалами, про що зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.   

          Що стосується двох реорганізацій організаційно-правової форми Водоканалу, то вони ніякою мірою не стосуються виконання головного завдання виробничої діяльності підприємства – централізованого питного водопостачання та водовідведення та обов'язків споживачів щодо виконання Правил. Навіть якщо позивач і відмовляється від факту пломбування водоміру, відповідач повинен був надати такий акт, оскільки акти складаються у двох примірниках кожній стороні.

         Безпідставним вважає колегія суддів посилання відповідача на пропуск строку позовної давності, оскільки тільки з акту перевірки від 04.08.2004р. вбачається, що контролерами встановлено здійснення водоспоживання не фізичною особою, а юридичною. Колегія суддів також зазначає, що видача Технічних умов не свідчить про те, що вони будуть  замовником виконані. Саме встановлення факту підключення до комунальних систем водопостачання і водовідведення є моментом, коли позивачу стало відомо про порушення його прав.

         Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п.1,6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976р. №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності – на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

       Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпні, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

       Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

       Оскаржуване відповідачем судове рішення відповідає цим вимогам відповідає, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить..

         Судові витрати по апеляційній скарзі, відповідно до ст.49 ГПК України відносяться на заявника апеляційної скарги.

      Керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського процесуального Кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –

Постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер» м. Нова Каховка, Херсонської області залишити без задоволення.   

Рішення господарського суду Херсонської області від 13.07.2006р. у справі №2/198-06  - без змін.

Головуючий суддя Радченко О.П.

 судді  Радченко О.П.  

 Кричмаржевський В.А.  Мірошниченко М.В.