ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
27 березня 2007 р.
№ 2/198-06
Вищий господарський суд України у
складі колегії суддів:
головуючого Козир Т.П.
суддів: Ковтонюк Л.В.
Чабана В.В.
за участю представників:
позивача
Кукурудза О.М. довіреність від 08.02.2007
відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю
“Партнер”
на постанову
Запорізького апеляційного
господарського суду від 29.11.2006
у справі господарського суду
№ 2/198-06 Херсонської області
за позовом
Комунального підприємства
“Міський водоканал”
до
про
Товариства з обмеженою відповідальністю
“Партнер” стягнення 47 481,45 грн.
В С Т А Н О В
И В:
22 червня 2006 року Комунальне
підприємство “Міський водоканал” міста Нова Каховка (далі -КП “Міський
водоканал”) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю
“Партнер” (далі -ТОВ “Партнер”) про
стягнення 47 481,45 грн. боргу за надані з 02.11.2001 по 01.08.2004 послуги з
водопостачання і водовідведення. В обґрунтування позову КП “Міський водоканал”
зазначило, що відповідачу в установленому порядку було дозволено проектування
реконструкції квартири АДРЕСА_1 під магазин та 02.11.2001 видано Технічні умови
на підключення до систем водопостачання
і водовідведення після реконструкції приміщення та виводу його із
житлового фонду. 09.01.2002 на вказане приміщення технічні умови було отримано
абонентом -фізичною особою ОСОБА_1 як для житлового приміщення. Позивач,
посилаючись на те, що водокористування здійснювалось під час господарської діяльності відповідача, проте
за період з січня 2002 року по лютий 2004 року послуги було сплачено за
тарифом, визначеним для фізичних осіб, а договір про надання вказаних послуг
відповідачем укладено із позивачем 01.08.2004, просив стягнути заявлену суму
боргу.
Рішенням господарського суду
Херсонської області від 13.07.2006 (суддя Скобєлкін С.В.), залишеним без
змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.11.2006
(колегія у складі суддів: Радченко О.П.,
Кричмаржевський В.А., Мірошниченко М.В.),
позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ “Партнер” на користь КП
“Міський водоканал” 47 481,45 грн. боргу, 474,82 грн. державного мита та 118
грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Судові
рішення вмотивовано тим, що за період з січня 2002 року по лютий 2004
відповідач сплачував послуги по водопостачанню та водовідведенню за тарифом,
встановленим для фізичних осіб, а договір, як юридична особа, з КП “Міський
водоканал” не укладав до 01.08.2004; ТОВ “Партнер” користувався водопроводом
самовільно; користування відповідачем водопроводом після виведення приміщення
квартири АДРЕСА_1 із житлового фонду без оформлення відповідача в КП “Міський
водоканал” як абонента водокористування вважається самовільним. Тому вимоги КП
“Міський водоканал” щодо стягнення з відповідача вартості послуг за спожитими ним
за вказаний період 116 куб.м води за тарифами, визначеними для юридичних осіб,
є доведеними. При цьому суди послались на п.п. 9.6, 12.1, 12.2 Правил
користування системами комунального водопостачання, затверджених наказом
Державного комітету України по житлово-комунальному господарству.
Не
погоджуючись з прийнятими у справі
судовими рішеннями, ТОВ “Партнер” звернулось з касаційною скаргою, в
якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, посилаючись на те, що
судами порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми
матеріального права.
У відзиві на касаційну скаргу Комунальне підприємство
“Міський водоканал” зазначило прохання касаційну скаргу ТОВ “Партнер” залишити
без задоволення, постанову Запорізького
апеляційного господарського суду від 29.11.2006 залишити без змін.
В судове засідання 27.03.2007 не
з'явився представник ТОВ “Партнер”. Враховуючи, що про час і місце розгляду
справи ТОВ “Партнер” повідомлено належним чином, Вищий господарський суд
України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за його відсутності.
Вищий господарський суд України,
приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування
норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового
акта, дійшов висновку про часткове
задоволення касаційної скарги за таких підстав.
Як встановлено судами першої та
апеляційної інстанції, відповідач користувався приміщенням квартири АДРЕСА_1 на
підставі договору оренди, укладеному ним 10.06.2001 із громадянином ОСОБА_1 і
ОСОБА_2 12.06.2001 комерційний директор
ТОВ “Партнер” ОСОБА_1 звернувся до міського голови м. Нова Каховка із заявою
про виключення із житлового фонду вказаного приміщення і обладнання окремого
входу в майбутнє нежиле приміщення; з 01.07.2002 вказана квартира була виведена
із житлового фонду в нежитловий фонд під магазин. Рішенням виконавчого комітету
Новокаховської міської ради НОМЕР_1 від 24.07.2001 ТОВ “Партнер” було дозволено
проектування і реконструкцію вказаного приміщення під магазин, а рішенням
виконавчого комітету Новокаховської міської ради НОМЕР_2 від 21.05.2002
затверджений акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію
закінченого реконструкцією офісу та торгового залу площею 52,8 кв.м по вул.
Паризької Комуни, 11. Листом НОМЕР_3 від 04.08.2004 позивач зобов'язав
відповідача укласти договір на водопостачання і водовідведення, такий договір
було укладено між сторонами з 01.08.2004.
Відповідно до пунктів 12.1, 12.2
Правил користування системами комунального водопостачання встановлено
відпускання води та приймання стічних вод, яке здійснюється шляхом укладання з
водоканалом відповідного договору з абонентами.
Суд першої інстанції, встановивши
факт здійснення водоспоживання ТОВ “Партнер”, а не фізичними особами, що
підтверджується актом перевірки від 04.08.2004 (арк. с. 18), задовольнив
позовні вимоги у повному обсязі. Суд апеляційної інстанції погодився з
висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та їх
розміру.
Враховуючи, що предметом позову є
стягнення наданих послуг з водопостачання та водовідведення за період з
02.11.2001 по 01.08.2004, позов заявлено
22.06.2006, відповідач послався на пропуск позивачем строку позовної давності,
суди залишили поза увагою положення норм матеріального права щодо застосування
позовної давності, що є підставою для скасування ухвалених судових рішень та
направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 1115,
1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу
України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О
В И В:
Касаційну скаргу Товариства з
обмеженою відповідальністю “Партнер” задовольнити
частково.
Постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 29.11.2006 та рішення господарського суду Херсонської
області від 13.07.2006 у справі №
2/198-06 скасувати.
Справу № 2/198-06 направити на
новий розгляд до господарського суду Херсонської області.
Головуючий суддя
Т.Козир
судді:
Л.Ковтонюк
В.Чабан
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2007 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 539229 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Ковтонюк Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні