Ухвала

від 14.02.2014 по справі 361/3859/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/3859/13-ц Головуючий у І інстанції Василишин В.О. Провадження № 22-ц/780/349/14 Доповідач у 2 інстанції Мельник Категорія 18 14.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

13 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

та секретаря Микитенко Д.А.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за рахунок нерухомого майна, яке знаходиться в іпотеці, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання договору іпотеки припиненим, зняття обтяжень із об'єктів нерухомого майна і зобов'язання виплатити грошові кошти,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі - 159 215 грн. 34 коп. за рахунок майна, переданого в іпотеку; надати позивачу право отримати витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо житлового будинку АДРЕСА_1; отримати витяг із Державного земельного кадастру в управлінні Держкомзему у Броварському районі щодо земельної ділянки за вказаною адресою; отримати довідку за формою № 3 у Броварській міській раді щодо зареєстрованих осіб у зазначеному вище будинку; надати дозвіл позивачу на продаж спірного житлового будинку.

Позов обґрунтовано тим, що 5 жовтня 2011 року між товариством і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1713, за умовами якого надано кредит в сумі - 250 000 грн. В забезпечення виконання зобов'язань за цим правочином між позивачем і ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, за яким в іпотеку передано: - земельну ділянку, площею 0,0145 га та житловий будинок з відповідними надвірними будівлями і спорудами, розташований по вулиці Київській, 252-А в місті Броварах Київської області. Зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 не виконав, а ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є відповідач ОСОБА_1, а тому ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулося з зазначеними вимогами до ОСОБА_1, як спадкоємниці, яка прийняла всю спадщину.

У травні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПАТ «Державний ощадний банк України», в якому просила визнати припиненим іпотечний договір від 5 жовтня 2011 року, укладений між ПАТ «Державний ощадний банк України» й ОСОБА_2; зняти обтяження із цих об'єктів нерухомого майна - предмету іпотеки.; зобов'язати ПАТ «Державний ощадний банк України» виплатити ОСОБА_1 грошові кошти, які були внесені нею в якості оплати кредиту, відсотків та пені після смерті ОСОБА_2

В обґрунтуванні позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що ПАТ «Державний ощадний банк України» пропущено визначений цивільним законодавством строк на пред'явлення вимог до спадкоємців про стягнення із неї боргу спадкодавця. Крім того зазначає, що після смерті ОСОБА_2 нею сплачено кошти в рахунок погашення боргу, які були прийняті ПАТ «Державний ощадний банк України».

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 4 вересня 2013 року об'єднано в одне провадження цивільну справу № 361/3859/2013-ц за позовом ПАТ «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки із цивільною справою № 361/4251/2013-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України» про визнання договору іпотеки припиненим, зобов'язання повернути грошові кошти.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2013 року обидва вказані позови задоволено частково.

Стягнуто на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» із спадкоємця ОСОБА_1 заборгованість спадкодавця ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі - 159 215, 34 грн. за кредитним договором № 1713 від 05 жовтня 2011 року в межах вартості спадкового майна.

Визнано припиненим іпотечний договір № 2896 від 05 жовтня 2011 року, укладений між ПАТ «Державний ощадний банк України» й ОСОБА_2 У задоволенні решти позовних вимог ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні цього позову в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 5 жовтня 2011 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 1713, відповідно до якого останньому було надано в позику 250 000 грн., зі сплатою 18% річних з кінцевим терміном повернення не пізніше 06 червня 2015 року на споживчі цілі.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 05 жовтня 2011 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 2896.

Відповідно до умов вищезазначеного договору предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, площею 0,0145 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та розташоване на ній домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 192,9 кв.м.

Згідно із розрахунком кредитної заборгованості за кредитним договором № 1713 від 05 жовтня 2011 року, сума боргу ОСОБА_2 становить - 159 215,34 грн. (Т.1 а.с 121-123, Т.2 а.с. ).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4.

Судом встановлено, що спадкоємцем ОСОБА_2 є ОСОБА_1, яка у порядку спадкування за законом отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно.

Спадкова маса складається з: автомобіля марки ГАЗ 2705 34, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1; автомобіля марки RENAULT, модель PREMIUM, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2; житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами № 252-а по вулиці Київській в місті Броварах Київської області; автомобіля марки DAEWOO модель LANOS D4LM500, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3; земельної ділянки, площею 0,0145 га, з цільовим призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель; земельної ділянки, площею 0,0704 га, для ведення особистого селянського господарства; грошових вкладів у ТВБВ № 10026/0741 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області AT «ОЩАДБАНК» в сумі - 994 грн. 20 коп.

Задовольняючи позови сторін частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину, є ОСОБА_1, то відповідно до вимог 1282 ЦК до неї перейшли зобов'язання задовольнити вимоги позивача у межах вартості спадкового майна та, що у зв'язку зі смертю боржника, іпотечний договір необхідно визнати припиненим.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статті 1216, 1218 ЦК передбачають, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст. 1281 ЦК спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить право протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

З копії кредитної справи ОСОБА_2 за кредитним договором № 1713 вбачається, що позивач дізнався про смерть боржника тільки після подачі спадкоємцем - ОСОБА_1 18.09.2012 року до відділення банку заяву про надання їй оригіналів документів на будинок, який є предметом іпотеки, з метою оформлення спадщини (Т.2 а.с. 90).

24 грудня 2012 року ПАТ «Ощадний Банк України» звернулося з листом № 2256 до завідувача державної нотаріальної контори м. Бровари з запитом про надання інформації щодо складу спадщини боржника та про її відкриття та переліку осіб, які є спадкоємцями померлого ОСОБА_2 (Т.2 а.с. 95).

27 грудня 2012 року позивачу була направлена відповідь на зазначений лист та повідомлено про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про спадщину на спадкове майно (Т.2 а.с. 96).

Як вбачається з матеріалів справи, 02 січня 2013 року позивач направив на адресу відповідачки лист-повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором ОСОБА_2 та проханням терміново її погасити (Т.2 а.с. 97).

Крім того, відповідачка була повідомлена про наявність заборгованості та необхідність сплатити всю суму боргу ще у грудні 2012 року, що підтверджується заявою ОСОБА_1 про взяття на себе зобов'язань за спірним кредитним договором від 21.12.2012 (Т.2 а.с. 94).

Таким чином висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не пропущено шестимісячний строк на пред'явлення вимоги до спадкоємця ОСОБА_1 про стягнення боргу є обґрунтованими, оскільки позивач дізнався про смерть боржника у вересні 2012 року, а лист-вимогу надіслав у січні 2013 року , що підтверджується матеріалами справи.

Доводи апелянта про порушення позивачем порядку пред'явлення вимоги до відповідачки є необґрунтованими, оскільки ч. 2 ст. 1281 ЦК не встановлено якогось певного порядку пред'явлення таких вимог, а ч. 1 цієї статті зобов'язує спадкоємця повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борг.

Статтею 1282 ЦК визначено, що спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Згідно до п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012, при вирішенні спорів щодо виконання зобов'язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати таке.

З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків заборгованості за кредитним договором № 1713 від 05.10.2011 року залишок заборгованості ОСОБА_2 станом на 17.02.2012 року (день смерті боржника) становила - 221 590 грн. Сплачений борг відповідачкою в період з 17.04.2012 року становить - 62 474, 67 грн. (Т.2 а.с. 161-162).

Таким чином суд першої інстанції у відповідності до вищевказаної норми закону стягнув з відповідачки суму боргу нараховану банком на час смерті божника з урахуванням сплачених нею коштів в рахунок погашення залишку боргу за кредитом.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог сторін, з урахуванням положень ст. ст.1281, 1282, 1268, 1281 ЦК і ст.ст. 10, 60, 212-213 ЦПК, та вважає, що він ухвалив законне і обґрунтоване рішення на підставі належних та допустимих доказів по справі.

Доводи апелянта щодо нарахування банком відсотків та пені вже після смерті боржника є необґрунтованими та спростовуються наданим позивачем розрахунком (Т.2 а.с. 161-162).

Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які, відповідно до ст. 309 ЦПК України, могли б бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів Апеляційного суду Київської області,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: