Ухвала

від 28.01.2014 по справі 810/4196/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4196/13-а Головуючий у 1-й інстанції: СпиридоноваВ.О. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2013 року у справі за позовом ТОВ «Фірма «Сервіс Транс» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2013 року ТОВ «Фірма «Сервіс Транс» звернулося в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області, в якому просило: визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення перевірки позивача, за результатами якої складено Акт №17/22-03/38275254 від 23.07.2013 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ФІРМА «СЕРВІС-ТРАНС» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з платниками податків постачальниками та покупцями за період з 01.01.2013 по 30.06.2013»; визнати неправомірними дії відповідача по формуванню в Акті перевірки висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій із платниками податків за період з 01.01.2013 по 30.06.2013; визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства за період з 01.01.2013 по 30.06.2013; зобов'язати Відповідача поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість Товариства за період з 01.01.2013 по 30.06.2013.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2013 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства проведена Податковим органом за відсутності підстав, передбачених пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відтак дії відповідача у рамках спірних правовідносин вчинені не на підставі, не в межах та не у спосіб, передбачені Податковим кодексом України, а дії відповідача щодо встановлення нереальності договорів у акті перевірки, свідчать про перевищення контролюючим органом власних повноважень. Крім того, з урахуванням того, що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, та враховуючи помилковість таких висновків, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» коригування, внесені на підставі Акту перевірки.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. На думку апелянта, постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, судом не в повному обсязі досліджено обставини справи та надано не вірну правовому оцінку діям відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини та наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

23.07. 2013 року на підставі наказу начальника ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області винесено наказ №44 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ФІРМА «СЕРВІС-ТРАНС» податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ФІРМА СЕРВІС-ТРАНС» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з платниками податків постачальниками та покупцями за період з 01.01.2013 по 30.06.2013, за результатами якої складено Акт №17/22-03/38275254 від 23.07.2013 (далі - Акт перевірки).

Зі вступної частини Акту перевірки вбачається, що перевірка проведена на підставі пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п. 79.1 ст. 79 ПК України та наказу від 23.07.2013 №44, з урахуванням актів: ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС №65/22-00/36355552 від 14.06.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Марет-Трейд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень-лютий 2013 року; ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС №335/22-2/37440093 від 22.05.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Світ Агро Буд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та контрагентами покупцями. Також, з Акту перевірки вбачається, що копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №44 від 23.07.2013 та повідомлення про початок позапланової документальної невиїзної перевірки від 23.07.2013 №246/10/22-2 направлено Товариству засобом поштового зв'язку 23.07.2013 на податкову адресу Товариства.

Згідно з висновком Акту перевірки вбачається відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.01.2013 по 30.06.2013, які підпадають під визначення статей 185, 187, 188, 189 ПК України. Таким чином, господарські операції між ТОВ «ФІРМА «СЕРВІС-ТРАНС» та контрагентами-постачальниками і покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у відповідних обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що в свою чергу порушує ст. 185 ПК України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання.

На підставі Акту перевірки Податковим органом податковий кредит та податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 30.06.2013 зменшені до « 0».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій податкового органу, виходячи з наступного.

Так, обставини, за яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка наведені в п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, у наказі № 44 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» відсутнє посилання на підставу для проведення такої перевірки, вказану у пункті 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

При цьому, відповідачем не надані до суду докази, які підтверджують наявність хоча б однієї з обставин для проведення перевірки, визначеної вказаною нормою Податкового кодексу України. Зокрема, відвідачем не надано відомостей щодо направлення Податковим органом на адресу Товариства буд-яких запитів щодо надання пояснень та їх документального підтвердження та відповідно не надання пояснень і документів на цей запит Товариством протягом 10 днів, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що документальна позапланова перевірка позивача податковим органом проведена за відсутності підстав передбачених пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, тобто дії відповідача у рамках спірних правовідносин вчинені не на підставі, не в межах та не у спосіб, передбачені Податковим кодексом України.

Крім того, відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби, є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також, стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Враховуючи ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу, яка визначає функції податкових органів, відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право встановлення висновків в актах перевірки про нереальність правочинів, укладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності. Жодним нормативно-правовим актом на органи податкової служби не покладено повноважень щодо здійснення контролю за додержанням цивільно-правового законодавства України.

Тобто, податкові органи не наділені повноваженнями щодо визнання угод нереальними, як це зазначено в акті перевірки, оскільки правочини є нікчемними лише в разі, якщо їх недійсність встановлена законом або оспорюваний правочин визнаний судом недійсним, тому будь-які висновки контролюючих органів щодо порушень цивільно-правових норм платниками податків (зборів) є такими, що здійснюються поза межами повноважень.

До того ж, позивачем на підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договорами з контрагентами надано суду належним чином завірені копії: податкових та видаткових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), розрахунків корегування вартості, довіреностей та договорів, укладених з контрагентами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком Київського окружного адміністративного суду, що дії відповідача щодо встановлення нереальності договорів у акті перевірки, свідчать про перевищення контролюючим органом власних повноважень, оскільки правову оцінку правочинів чи інших дій щодо додержання сторонами частини 5 статті 203,частин 1,2 статті 215, статті 216, статті 662, статті 655 та 656 Цивільного кодексу України щодо встановлення факту нікчемності правочину, може бути надано виключно судом.

Відповідно до пункту 2.14, 2. 21 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту. Підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону №509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Тобто, процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредит з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Судом встановлено, що відповідач дійшов висновку про недостовірність задекларованих контрагентами даних податкового обліку та вніс інформацію Акту перевірки до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а висновки Акту перевірки в свою чергу стали підставою для коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість Товариства за вказаний період, а саме: Податковий орган зменшив суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість до « 0» грн.

Отже, висновок щодо недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом лише після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, та враховуючи помилковість таких висновків, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що відповідач зобов'язаний вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» коригування, внесені на підставі Акту перевірки.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 3 лютого 2014 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.