Рішення

від 28.05.2009 по справі 15/135

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/135

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

28.05.09 р.                                                                                                       Справа № 15/135                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Техенерго-Дон” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 32123371)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомплекс” с. Тетянівка  (код ЄДРПОУ 24639066)    

про стягнення заборгованості в сумі 8123,50 грн., пені в сумі 990,61 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Максимова Н.М. за довіреністю б/н від 19.05.2009 р., Мамченкова Л.В. за довіреністю б/н від 19.05.2009 р.

від відповідача: Софіщенко В.А. за довіреністю б/н від 04.12.2008 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Техенерго-Дон” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомплекс” с. Тетянівка про стягнення заборгованості в сумі 8123,50 грн., пені в сумі 990,61 грн.

Ухвалою суду від 06.05.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/135, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Представниками позивача та відповідача у судовому засіданні заявлено письмове клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2008 р. сторони уклали договір поставки № 399, згідно якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити та передати у власність покупця, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах договору згідно з замовленнями покупця (додаток № 1 „Бланк замовлення”) та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину даного договору. Покупець надає замовлення постачальнику на підставі прайс–листа, затвердженого сторонами та діючого на дату замовлення, в якому наведено список товарів, що поставляються за цим договором, та їх ціни, що є невід'ємною частиною даного договору (додаток № 2 „Специфікації”).

Згідно п. 1.2 договору покупець надає постачальнику рекламні та маркетингові послуги у порядку та на умовах, передбачених у додатку № 3 статті 2 „Додаткові маркетингові послуги”.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник повинен поставляти товари вчасно до відповідної філії, представництва, магазину покупця, який вказаний в замовленні. Замовлення покупця на поставку товарів обов'язкові для постачальника. Замовлення можуть надаватися постачальникові в письмовій формі, по факсу, електронній пошті або в іншій формі, прийнятній для покупця, за 1 добу до дня поставки товару (максимально 7 днів).

Постачальник також зобов'язаний зазначати в усіх документах, що стосуються поставки ту інформацію, яка буде зазначена у замовленні: номер замовлення покупця, номер магазина покупця, адресу місця доставки товару, дату замовлення, кодовий номер постачальника та покупця, найменування та кількість товарів, що поставляються, назву і номер постачальника, назву перевізника.

Згідно п. 2.4 договору постачальник поставляє товари разом з усією відповідною документацією (накладні на товар, податкові накладні, сертифікати якості, ветеринарні посвідчення, сертифікати відповідності, гігієнічні висновки, інструкції з використання, гарантійні сертифікати тощо), яка вимагається відповідно до законодавства України для оптової чи роздрібної реалізації товару.

Відповідно до п. 2.10 договору часткова поставка товарів, зазначених в замовленні, дозволяється лише за умови попередньої письмової згоди на це покупця.

Пунктами 3.1, 3.3 договору передбачено, що постачальник поставляє, а покупець оплачує товар за цінами, зазначеними в специфікації (додаток № 2), затвердженій сторонами.

Покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у п. 9 цього договору, протягом терміну платежу, зазначеного в п. 1.1 додатку № 3 „Спеціальні умови”, за умови, що сума платежу не менше 50,00 грн., та за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій покупця) на адресу покупця, яка вказана в п. 9 договору.

Пунктом 1.1 „Спеціальних умов” (додатку № 3) до договору передбачено, що покупець оплачує реалізовані товари за один календарний тиждень у магазинах покупця протягом 14 календарних днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій покупця) на адресу покупця, яка вказана в п. 9 договору протягом не більше, ніж 7 днів з дня поставки.

Якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів. Покупець зобов'язаний попередити постачальника про недоліки в одержаних рахунках–фактурах та/чи накладних. Рахунки–фактури без номеру замовлення будуть відсилатися назад та не будуть оплачуватися покупцем. Покупець буде надавати письмові інструкції постачальнику з приводу форми накладних та рахунків. Постачальник зобов'язаний додержуватися таких інструкцій.

Згідно п. 3.8 договору за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 8.1 договору він укладений строком до 31.12.2008 р.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що документи, які відправляються по факсу чи електронній пошті (які зазначені серед реквізитів сторін) однією із сторін іншій стороні, мають повну юридичну силу, погоджують права та обов'язки для сторін, можуть бути представлені до судових інстанцій в якості належних доказів та не можуть оспорюватися стороною ,від імені якої вони були відправлені.

Завірені копії договору з додатками додані до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на виконання умов договору № 399 від 27.05.2008 р. ним поставлено, а відповідачем прийнято товар за видатковими накладними. Факт отримання відповідачем товару позивач підтверджує підписом представника відповідача на видаткових накладних в графі „Отримав” та відбитком його печатки, податковими накладними, рахунками–фактурами. Довіреності на отримання товарно–матеріальних цінностей не видавалися. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Позивач в поясненнях вказує, що замовлення від відповідача як покупця за договором він отримував в телефонному режимі.

Позивач стверджує, що отриманий товар відповідачем був оплачений частково. Вказане підтверджується банківськими виписками, завірені копії яких містяться в матеріалах справи. В результаті здійснення часткових оплат станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідачем за отриманий товар склала 8123,50 грн. Даний факт позивач обґрунтовує актами звірки взаєморозрахунків за період з 01.06.2008 р. по 30.11.2008 р., за період з 01.07.2008 р. по 26.01.2009 р., за період з 26.01.2009 р. по 12.05.2009 р., завірені копії яких містяться в матеріалах справи. В останньому акті звірки розрахунків між сторонами за період з 26.01.2009 р. по 12.05.2009 р. зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 8123,50 грн. Акти звірки підписані сторонами та скріплені печатками, тому приймаються згідно ст. 36 ГПК України судом до уваги як письмові докази у даній справі.

Також в обґрунтування позовних вимог позивач надав до суду завірені копії звітів про залишки товару в магазинах відповідача, отриманих від нього електронною поштою.

Вважаючи, що відповідач порушив п. 3.3 договору та п. 1.1 додатку № 3 до договору („Спеціальні умови”) щодо здійснення оплати протягом 14 календарних днів з дня закінчення календарного тижня, позивач звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Відповідач надав до суду відзив від 27.05.2009 р. на позовну заяву та пояснення від 28.05.2009 р., в яких підтверджує факт здійснення позивачем поставки товару на підставі договору № 399 від 27.05.2008 р. та факт відправлення ним інформації про залишки товару позивачу електронною поштою. Але відповідач заперечує проти позовних вимог тим, що позивач не надав йому жодного рахунку на оплату товару. Згідно п. 3.3 договору якщо постачальник не надасть рахунки вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів. Посилаючись на п. 3.3 договору, відповідач вважає, що строк виконання для нього грошового зобов'язання не настав. Також відповідач звертає увагу суду на те, що часткова оплата товару по договору № 399 від 27.05.2008 р. здійснювалася ним без отримання рахунків на оплату в добровільному порядку на підставі отриманих накладних. Вказані доводи відповідача підтверджуються банківськими виписками, за якими відповідач здійснював часткову оплату “за товари народного споживання згідно договору 399 від 27.05.08 р.”. Будь-які рахунки-фактури відповідач у платіжних документах як підставу для оплати не вказував.

Позивач надав до суду пояснення, в яких вказує, що накладні та рахунки на товар при кожній поставці вручалися відповідачу в день поставки. Виходячи з того, що остання поставка була здійснена 26.09.2008 р., позивач вважає, що чотирнадцятиденний строк виконання грошового зобов'язання по всім фактам поставки товару для відповідача настав, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позивач не надав до суду жодних доказів, які б підтверджували факт надання ним на адресу відповідача (покупця) рахунків–фактур згідно умов договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, оскільки позивачем факт отримання відповідачем рахунків–фактур не доведений, самим відповідачем заперечується, то у позивача не виникло право вимагати від відповідача оплатити отриманий за видатковими накладними товар, відповідно для відповідача строк виконання грошового зобов'язання оплатити товар, передбачений договором № 399 від 27.05.2008 р. не настав. За таких обставин позовні вимоги про стягнення основного боргу суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Додаткові позовні вимоги про стягнення пені засновані на невиконанні грошового зобов'язання за договором № 399 від 27.05.2008 р., тому також не підлягають задоволенню.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 33-34; 36; 43; 49; 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 28.05.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

               Суддя                                                                                                            Богатир К.В.