Постанова

від 05.02.2014 по справі 806/7339/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2014 р. Житомир справа № 806/7339/13-a

час прийняття : 12 год. 00 хв. категорія 6.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

за участі секретарів Лукач В.Ю., Бондаренка Д.А., Стралківської К.П.,

за участі прокурора Кравчук О.А.,

за участі представника відповідача Поліщука О.Г.,

за участі представника третьої особи Мозгового В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м.Житомира в інтересах держави до Житомирської міської ради, третя особа: приватне підприємство "Відлуння" про визнання протиправним та скасування рішення № 579 від 11.07.2013 р.,-

встановив:

Прокурор м.Житомира звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення 24 сесії 6 скликання Житомирської міської ради № 579 від 11 липня 2013 року "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам" у частині затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна цільового використання) та надання в оренду приватному підприємству "Відлуння" земельної ділянки площею 1,3057 га (кадастровий номер 1810136300:08:008:0018) за адресою м.Житомир, вул.Домбровського,25, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначив, що вказане рішення прийняте з порушенням вимог ст. ст.20, 96, 134 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України "Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах", ст.24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.48 "Про фізичну культуру та спорт".

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечили, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте Житомирською міською радою в межах повноважень, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування" та згідно земельного законодавства, а тому скасуванню не підлягає.

Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що п.2.2.91.3 рішення 26 сесії 4 скликання Житомирської міської ради від 29.09.2005 р. № 553 "Про вилучення і надання права користуватися земельними ділянками, надання дозволу на складання проектів відведення юридичним та фізичним особам міста" надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,3057 га по вул.Домбровського,25 та зміни її цільового використання з громадського призначення (фізична культура та спорт) на комерційне використання (ринкова інфраструктура) - після представлення затвердженого акту державної приймальної комісії про готовність закінченого будівництва об'єкта (стадіону) по вул.Черняховського,102 до експлуатації (а.с.46).

Пунктом 1.17. рішення Житомирської міської ради № 1037 від 05.08.2009 р. внесено зміни в абзац 9 пункту 2.2.91.3 рішення сесії міської ради від 29.09.2005 р. № 553 "Про вилучення і надання права користуватися земельними ділянками, надання дозволу на складання проектів відведення юридичним та фізичним особам міста" на підставі клопотання ПП "Відлуння" від 23.07.2009 р. № 97 замість виразу "Після представлення затвердженого акту державної приймальної комісії про готовність закінченого будівництва об'єкт (стадіону) по вул.Черняховського,102 до експлуатації" читати: "Відновити: поле для міні-футболу на території гідропарку (КП "Парк культури та відпочинку ім.Ю.Гагаріна"); поле для міні-футболу за адресою пров.Чапаєва, 30, (спортивний клуб "Вікторія"); поле для міні-футболу за адресою вул.Кібальчича,7, (школа № 14); волейбольно-баскетбольний майданчик за адресою вул.Любарська,4 (спортивний клуб "Факел"). Доручено міському голові укласти (підписати) інвестиційну угоду з ПП "Відлуння" про відновлення вищевказаних об'єктів (а.с.47-52).

Рішенням Житомирської міськради № 221 від 24.10.2011 р. "Про вилучення, припинення, надання користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам та внесення змін до рішень міської ради" поновлено ПП "Відлуння" договір оренди земельної ділянки площею 1,3057 га по вул.Домбровського,25 (для громадського призначення) на 1 рік (попередній договір оренди зареєстрований у Житомирській регіональній філії Центру ДЗК 05.02.2009 р. № 040920900069), та встановлено орендарю наступні умови:

- облаштувати поле для міні-футболу розміром 42х22 м. кв. з монтажем штучного синтетичного покриття, що сертифіковане в Україні, із встановленням огородження та освітлення, відновити бігову доріжку та стрибкову яму стадіону за адресою, вул.Л.Ураїнки, 71, (ЗОШ № 19);

- відновити бігову доріжку, поле (трава) та стрибкову яму стадіону за адресою вул. Перемоги,79 (ЗОШ № 7);

- облаштувати поле для міні-футболу розміром 42х22 м. кв. з монтажем штучного синтетичного покриття, що сертифіковане в Україні, із встановленням огородження та освітлення за адресою проспект Миру,59, (ЗОШ № 26);

- облаштувати поле для міні-футболу розміром 42х22 м. кв. з монтажем штучного синтетичного покриття, що сертифіковане в Україні, із встановленням огородження та освітлення, відновити існуючий баскетбольний майданчик (заміна асфальтного покриття, щитів та іншого обладнання) за адресою майдан Згоди (ЗОШ № 8);

- облаштувати поле для міні-футболу розміром 42х22 м. кв. з монтажем штучного синтетичного покриття, що сертифіковане в Україні, із встановленням огородження та освітлення за адресою вул.Черняховського,48 (ЗОШ № 32);

- протягом місяця з дати укладення даного договору виготовити та погодити кошторисну документацію на виконання робіт з облаштування міні футбольних полів з керівниками відповідних загальноосвітніх закладів, управлінням освіти та управлінням сім'ї, молоді та спорту міської ради.

Після виконання робіт за вказаними адресами ПП "Відлуння" звернутися до загальноосвітніх шкіл з актом приймання-передачі зазначених обєктів та передати їх безкоштовно на баланс відповідним школам для подальшого використання та утримання. Орендарю виконати зазначені умови протягом року з моменту укладення договору оренди землі. При укладанні договору оренди землі в розділ "Інші права та обов'язки сторін" передбачити вищевказані зобов'язання орендаря. Вважати таким, що втратив чинність пункт 1.17 рішення Житомирської міської ради від 05.08.2009 р. № 1037, додаток 12 рішення Житомирської міської ради від 05.08.2009 р. № 1041 (а.с.53).

В подальшому рішенням міської ради від 11.07.2013 р. № 568 вирішено прийняти в комунальну власність територіальної громади м.Житомира від ПП "Відлуння" облаштування спортивних майданчиків (а.с.45).

Обгрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначив, що дозвіл міської ради на зміну цільового призначення земельної ділянки по вул.Домбровського,25 у м.Житомирі мав би юридичну силу після настання певної події, яка має неминуче настати, а саме ПП "Відлуння" зобов'язується представити затверджений акт державної приймальної комісії про готовність закінченого будівництва стадіону вул.Черняховського,102. Зміни до рішення Житомирської міської ради № 55 від 29.09.2005 р. рішенням міськради № 221 від 24.10.2011 р. не вносилися, останнім лише регламентовано порядок поновлення договору оренди земельної ділянки площею 1,3057 га по вул.Домбровського,25, а тому для зміни цільового призначення вищевказаної земельної ділянки, відповідно до п.2.2.91.3 рішення міськради № 553 від 29.09.2005 р. ПП "Відлуння" зобов'язане представити затверджений акт Державної приймальної комісії про готовність закінченого будівництва стадіону по вул.Черняховського,102.

Дане посилання суд вважає безпідставним, оскільки як вже зазначалося вище п.2.2.91.3 рішення Житомирської міської ради № 553 від 29.09.2005 р. змінено п.1.17 рішення Житомирської міської ради № 1037 від 05.08.2009 р. Крім того, згідно листа управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Житомирської міської ради від 11 жовтня 2010 р. № 121/1355 встановлено, що площа земельної ділянки по вул.Черняховського,102 не відповідає вимогам державних будівельних норм. Крім того, міськвиконкомом прийнято рішення від 22.11.2007 р. № 885 про відміну п.2.3 рішення міськвиконкому від 27.10.2005 р. № 710, яким надавався дозвіл на розробку проектно-кошторисної документації ПП "Відлуння" на розміщення стадіону по вул.Черняховського, 102-а, тому розміщення повнопрофільного стадіону в м.Житомирі по вул.Черняховського, 102 неможливо (а.с.121).

11.07.2013 р. 24 сесією 6 скликання Житомирської міської ради прийнято рішення № 579 "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам", яким, зокрема п.4, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "Відлуння" площею 1,3057 га за адресою вул.Домбровського,25, м.Житомир (п.13 Додатку № 2 до рішення № 579 від 11.07.2013 р.) (а.с.40-41).

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що на момент надання висновків управління містобудування та дизайну міського середовища Житомирської міської ради та управління Держземагенства у Житомирському районі Житомирської області договір оренди землі від 29.02.2012 р. № 181010004000161 вже не діяв.

Так, як встановлено судом за договором купівлі-продажу від 17.06.2011 р. приватне підприємство "Відлуння" придбало у власність майновий комплекс стадіону "Авангард", що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Домбровського,25 (а.с.116-120).

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 р. № 161-XIV, із змінами і доповненнями, до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку про те, що до приватного підприємства "Відлуння" перейшло право оренди на зазначену земельну ділянку.

Суд зазначає, що стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони у відповідності до критеріїв, визначених частиною 3 статті 2 КАС України.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, із змінами і доповненнями, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з статтею 74 цього Закону, органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Відповідно до частини 1 статті 144 Конституції України, органи, місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. На основі цього положення Конституції України в частині 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 16 квітня 2009 року за № 7-рп/2009 дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. А ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Враховуючи те, що оскаржуване рішення прийняте стосовно конкретної юридичної особи - ПП "Відлуння", стосується його прав і обов'язків, тому воно є ненормативним правовим актом одноразового застосування.

У ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що приватне підприємство "Відлуння" виконало в повному обсязі всі свої обов'язки, передбачені зазначеними рішеннями Житомирської міської ради.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення міської ради від 11.07.2013 року № 579 в оскажуваній частині вичерпало свою дію фактом його виконання, тому не може бути скасоване чи змінене, а захист прав юридичної особи може здійснюватись лише в напрямку подолання негативних наслідків, що виникли внаслідок прийняття такого адміністративного акта.

Більше того навіть при допущенні деяких порушень закону державним органом, юридична особа не може відповідати за їх помилки, що прослідковується в рішеннях Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до статті 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року у справі "Stretch v. United Kingdom" ("Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії") (www.echr.coe.int/echr), виходячи зі змісту пунктів 32-35, майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

Так, як зазначено в пунктах 32-34 вищевказаного рішення Європейського суду з прав людини, відповідно до усталеної практики, "майно" розглядають як "існуюче майно" або активи, включаючи вимоги, стосовно яких заявник може заявити, що він має, принаймні, "законні очікування" отримання ефективної реалізації права власності.

Звертаючись із заявою до уповноважених органів та, виконуючи визначені чинним законодавством умови, та, дотримуючись відповідного порядку, третя особа - приватне підприємство "Відлуння" мало право очікувати про набуття права користування в значенні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції.

Європейський суд з прав людини в Рішенні "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" також зазначив про те, що є неприпустимими визнання недійсним договору, відповідно до якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон. Суд дотримується такого погляду, що дії органу влади можуть бути розцінені як такі, що перешкоджають законним очікуванням заявника згідно із договором та позбавляють його частково тих міркувань, на підставі яких було укладено договір.

Європейський суд дійшов висновку, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції".

Отже, позиція Європейського суду з прав людини полягає в тому, що особа - суб'єкт приватного права, - не може відповідати за помилки державних органів (чи органів місцевого самоврядування) при укладенні останніми відповідних договорів, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при укладанні цих договорів припустилися помилки.

Суд зазначає, що ПП "Відлуння", як правонабувач, не мало і не могло мати можливості перевіряти правильність рішення Житомирської міської ради щодо реалізації ним своєї компетенції.

В той же час, ПП "Відлуння" мало обґрунтовані очікування щодо дотримання Житомирською міською радою при прийнятті нею управлінського рішення, вимог частини 2 статті 19 Конституції України, тобто, розраховувало на те, що орган місцевого самоврядування діятиме на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Самі по собі ймовірні допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов та порядку зміни цільового призначення земельної ділянки не можуть бути безумовною підставою для скасування прийнятого рішення та вилучення у громадянина вказаної земельної ділянки, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого правонабувача.

Відтак, в спірних правовідносинах, навіть у випадку наявності доведених фактів порушення Житомирською міською радою вимог чинного законодавства України, це не могло б бути безумовною підставою для скасування прийнятих з порушенням чинного законодавства України рішень. ПП "Відлуння" звернувшись до компетентного органу із відповідною заявою щодо земельної ділянки, виконало всі передбачені чинним законодавством України вимоги.

Таким чином, отримавши у власність спірну земельну ділянку, приватне підприємство "Відлуння" керувалося законними інтересами, тобто, мало намір користуватися земельною ділянкою та отримувати в результаті цього відповідні блага.

В той же час, допущені відповідачем, на думку прокурора, порушення не можуть бути підставою для позбавлення третьої особи земельної ділянки, як з огляду на вимоги національного законодавства в розрізі конкретних обставин даної справи, так і враховуючи вимоги Конвенції та практики Європейського суду з прав людини.

Жодних доказів вини приватного підприємства "Відлуння" при передачі йому у користування земельної ділянки, суду надано не було.

Відповідно до ч.1 Закону України "Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах" від 17.03.2011 р. 3159-VI, із змінами і доповненнями, введено мораторій строком на п'ять років на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення незалежно від форми власності в містах та інших населених пунктах, а саме, зокрема, земельних ділянок об'єктів фізичної культури і спорту.

Суд не приймає до уваги посилання прокурора на те, що відповідач не мав права затверджувати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна цілового призначення) та надання в оренду ПП "Відлуння" вказаної земельної ділянки, оскільки з 13.04.2011 р. набрав чинності Закон України "Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах", виходячи з наступного.

Так, видно з матеріалів справи, відповідачем був наданий дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та зміни цільового використання з громадського призначення (фізична культура та спорт) на комерційне використання (ринкова інфраструктура) ще рішенням відповідача від 29.09.2005 р. № 553 (а.с.46), тобто до набрання чинності Законом України "Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах".

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

У задоволенні позову прокурора м.Житомира в інтересах держави до Житомирської міської ради, третя особа: приватне підприємство "Відлуння" про визнання протиправним та скасування рішення № 579 від 11.07.2013 р. відмовити за безпідставністю.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.А. Панкеєва