Постанова

від 05.02.2014 по справі 812/10674/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/10674/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді: Агевича К.В.,

при секретарі судового засідання: Ліпко Т.М.,

за участю:

представників позивача: Свиридова М.В. (довіреність від 09.12.2013),

представника відповідача: Артюхової Л.Т. (довіреність від 19.06.2013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-плюс» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №00001012201 від 13.12.2013, -

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-плюс» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №00001012201 від 13.12.2013.

26 грудня 2013 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду було відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В обґрунтування позову позивачем було зазначено наступне.

Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області з 14.11.2013 по 22.11.2013 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.10.2010 по 30.09.2013 по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» (код 37377252) та ТОВ «Вістол» (код 32926534).

На підставі акту перевірки від 29.11.2013 №222/22-01/32743100 було винесене спірне податкове повідомлення-рішення №00001012201 від 13 грудня 2013 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Регіон-плюс» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 10897,50 грн., в тому числі за основним платежем - 8718 грн., за штрафними санкціями - 2179,50 грн., за порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Позивач зазначає, що формування валового доходу відбувалося із додержанням всіх вимог податкового законодавства України. Порушення, відображені в акті перевірки, на думку перевіряючи відбулися у зв'язку із тим, що згідно акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Вектра 3000» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період 01.01.2011 по 30.09.2013 від 13.11.2013 №1/22/37377252, господарські операції між TOB «Вектра 3000» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої , діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності встановленням відсутності реального здійснення господарських операцій з TOB «Вектра 3000». Однак, позивач зауважує, що можливі порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагентами ТОВ «Регіон-плюс» не впливають на результати діяльності TOB «Регіон Плюс» і не можуть бути підставою для притягнення останнього до відповідальності, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Право TOB «Регіон Плюс» на податковий кредит є наслідком фактичного здійснення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування, за наявності податкових накладних, виписаних контрагентами, які в свою чергу були включені до відповідного державного реєстру та мали свідоцтво платника ПДВ. Факти стосовно «безтоварності» операцій є, на думку позивача, законодавчо необґрунтованими, оскільки недодержання контрагентом норм податкового законодавства не може позбавити правового значення, виданих цим контрагентом податкових накладних. Покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцем.

ТОВ «Регіон-плюс» вказує, що правомірно сформувало податковий кредит з податку на додану вартість в періоді, за який проводилась перевірка, висновки акту перевірки від 29.11.2013 №222/22-01/32743100 є помилковими, а податкове повідомлення-рішення №00001012201 від 13.12.2013 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові і письмових поясненнях до позову, та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях (Т.2 а.с. 226-231), вважав позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий Кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (надалі - ПК України).

Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України, контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Порядок проведення перевірок органами державної податкової служби визначений ПК України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні: (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом ї є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати уі передбачених цим Кодексом податків та рів, а також дотримання валютного та інше законодавства, контроль за дотриманням якого покладено контролюючі органи дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первини документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органів державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених п. 78.1 ст. 78 ПК України, зокрема, п.п.78.1.8 «платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень».

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем не оскаржуються.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2. цієї ж статті передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

У відповідності із статтею 187 Податкового кодексу України:

- датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1);

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.1 - 198.3 статті 198 Податкового кодексу України 198.1. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-плюс» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 03.12.2003 (Т.1 а.с.13).

Позивач узятий на облік в ДПІ в Артемівському районі м.Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області 12.12.2003 за №3728 (Т.1 а.с. 14).

Згідно свідоцтва №100273487 серія НБ №292511 про реєстрацію платника податку на додану вартість позивач з 14.03.2010 є платником податку на додану вартість (Т.1 а.с.15).

Постановою старшого слідчого СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Луганській області Даніч О.Є. була призначена у кримінальному проваджені №32013030000000123 документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Регіон-плюс» (код 32743100) з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість і податку на прибуток за період з 01.10.2010 по 30.09.2013 по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол» (Т.3 а.с. 173-174).

На підставі направлень від 13.11.2013 №78, від 18.11.2013 №83, наказу від 13.11.2013 №297 посадовими особами ДПІ в Артемівському районі м.Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області у період з 14.11.2013 по 22.11.2013 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-плюс» (код за ЄДРПОУ 32743100) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.10.2010 по 30.09.2013 по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» (код 37377252) та ТОВ «Вістол» (код 32926534), результати якої оформлені актом від 29.11.2013 №222/22-01/32743100 (Т.1 а.с. 24-63).

Згідно висновків акту перевірки від 29.11.2013 №222/22-01/32743100 перевіряючими встановлені наступні порушення позивачем (а.с. Т.1 а.с. 61):

- п. 135.1 ст. 135 ПКУ підприємством TOB «Регіон-плюс» завищено валові доходи за період з 01.10.2010 року по 30.09.2013 року в загальній сумі 2292680 грн., за рахунок віднесення до складу доходів сум з реалізації послуг з ремонту залізничних локомотивів та рухомого складу, виконаних з використанням тмц придбаних у підприємства TOB «Вектра 3000», за рахунок встановлення відсутності реального здійснення господарських операцій з TOB «Вектра 3000»;

- п. 138.1 ст. 138 ПКУ підприємством TOB «Регіон-плюс» завищена сума податкового зобов'язання по операціям з надання послуг з ремонту та технічного обслуговування тепловозів з використанням матеріалів та сировини, придбаних у TOB «Вектра 3000» на загальну суму ПДВ - 2292680., за рахунок встановлення відсутності реального здійснення господарських операцій з TOB «Вектра 3000»;

- п. 185.1, ст.185 п. 187.1 ст.187 ПКУ підприємством завищена сума податкового зобов'язання по операціям з надання послуг з ремонту та технічного обслуговування тепловозів з використанням матеріалів та сировини, придбаних у TOB «Вектра 3000» на загальну суму ПДВ - 953563грн, за рахунок встановлення відсутності реального здійснення господарських операцій з TOB «Вектра 3000».

- п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ПКУ підприємством TOB «Регіон-плюс» завищена сума податкового кредиту по взаємовідносинам з TOB «Вектра 3000» на загальну суму ПДВ - на загальну суму 962 280,60 грн., в тому числі за березень 2012 року на суму 25412,21 грн.; за липень 2012 року на суму 75285,38 грн., за серпень 2012 року на суму 44982,92 грн., за вересень 2012 року на суму 64612,09 грн., за жовтень 2012 року на суму 44119,84 грн., за листопад 2012 року на суму 58797,62 грн., за грудень 2012 року на суму 151705,65 грн., за січень 2013 року на суму 8639,89 грн., за липень 2013 року на суму 149567,95 грн., за серпень 2013 року на суму 164534,69 грн., за вересень 2013 року на суму 124777,82 грн. за рахунок встановлення відсутності реального здійснення господарських операцій з TOB «Вектра 3000».

З акту перевірки вбачається, що висновок про встановлені порушення за перевіряє мий період зроблений на підставі акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вектра 3000» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2013 від 13.11.2013 №1/22/37377252, господарські операції між ТОВ «Вектра 3000» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операції, місцезнаходження майна, транспортних засобів, та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності, а також у зв'язку із тим, що на підприємстві відсутні товарно-транспортні-накладні, які б підтверджували рух товарно-матеріальних цінностей у ланцюгу постачання.

На акт перевірки від 29.11.2013 №222/22-01/32743100 05 грудня 2013 року позивачем були подані письмові заперечення (Т.1 а.с. 64-67).

На підставі акту перевірки від 29.11.2013 №222/22-01/32743100 ДПІ в Артемівському районі м.Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області прийнято податкове повідомлення-рішення №00001012201 від 13 грудня 2013 року, яким ТОВ «Регіон-плюс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10897,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 8718 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2179,50 грн., у зв'язку із встановленими порушеннями п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (Т.1 а.с. 69).

Не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Регіон-плюс» звернулось із позовом до суду.

Наявні у справі первинні документи позивача свідчать про наступне.

Між ТОВ «Регіон-плюс» та ТОВ «Вектра 3000» 05 березня 2012 року було укладено договір купівлі-продажу №Д-9 (Т.1 а.с. 84), відповідно до розділу 1 якого постачальник - ТОВ «Вектра 3000» зобов'язується поставити покупцю - ТОВ «Регіон-плюс» товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах, визначених даним договором. Ціна, кількість, асортимент зазначаються у додатку (специфікації) до даного договору, які підписуються обома сторонами і є невід'ємною частиною договору.

До договору купівлі-продажу №Д-9 від 05.03.2012 сторонами складено 44 специфікацій із зазначенням найменування, одиниці виміру, ціни без ПДВ та суми без ПДВ товару (Т.1 а.с. 85-128).

Твердження відповідача щодо ненастання реальних наслідків при здійснені господарської діяльності між підприємством позивача та його контрагентом ТОВ «Вектра 3000» за договором №Д-9 від 05.03.2012 спростовується виданими контрагентом первинними документами, а саме видатковими накладними, податковими накладними (Т.1 а.с. 153-196, Т.2 а.с. 1-39).

17 січня 2013 року між ТОВ «Регіон-плюс» та ТОВ «Вектра 3000» було укладено договір купівлі-продажу №Д-4 (Т.1 а.с. 129-130), відповідно до розділу 1 якого постачальник - ТОВ «Вектра 3000» зобов'язується поставити та передати у власність покупця - ТОВ «Регіон-плюс» товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах, визначених даним договором. Ціна, кількість, асортимент, строк поставки зазначаються у додатках (специфікаціях) до даного договору, які підписуються обома сторонами, додаються до даного договору і є його невід'ємною частиною (Т.1 а.с. 129-130).

До договору купівлі-продажу №Д-4 від 17.01.2013 сторонами складено 22 специфікації із зазначенням найменування, одиниці виміру, ціни без ПДВ та суми без ПДВ товару (Т.1 а.с. 132-152).

Твердження відповідача щодо ненастання реальних наслідків при здійснені господарської діяльності між підприємством позивача та його контрагентом ТОВ «Вектра 3000» №Д-4 від 17.01.2013 спростовується виданими контрагентом первинними документами, а саме видатковими накладними, податковими накладними (Т.1 а.с. 199-220, Т.2 а.с. 40-61).

Податкові накладні внесено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (Т.3 а.с. 9-15, 19-25, 29-35, 39-45, 49-54, 58-66, 70-76, 80-86,90-96, 100-108, 112-116, 121-125).

Вказані операції відображено у бухгалтерському обліку позивача (Т.3 а.с. 150-157).

Що стосується не надання позивачем товарно - транспортних накладних на підтвердження доставки товару від ТОВ «Вектра 3000» на адресу позивача, судом встановлено наступне.

Згідно пункту п.3.1 Договорів №Д-9 від 05.03.2012 та №Д-4 від 17.01.2013, умовами поставки є умови СРТ, визначені у відповідності з Міжнародними правилами Інкотермс-2010 (а.с. Т.1 а.с. 84, 129).

Отже, перевезення товару до ТОВ «Регіон-плюс» здійснювалось ТОВ «Вектра 3000», що підтверджується видатковими накладними ТОВ «Вектра 3000», з яких вбачається, що ТОВ «Регіон-плюс» сплачувались транспортно-заготівельні витрати (наприклад: видаткова накладна №183, рядок 19, Т.1 а.с. 153), та товарно - транспортні накладні в такому випадку у позивача не повинно бути.

Судом також встановлено, що поставлені за договорами з ТОВ «Вектра 3000» товари були використані позивачем у подальшій господарській діяльності, так, ТОВ «Регіон-плюс» на проведення ремонтних робіт були укладені договори з Державним підприємством «Придніпровська залізниця»:

- договір ПР/Т -12260/НЮ від 07.06.2012, додаткова угода №1 від 28.12.2012;

- договір ПР/Т -12261/НЮ від 07.06.2012;

- договір ПР/Т -13570/НЮ від 14.06.2013;

з Державним підприємством «Донецька залізниця»;

- договір Т-131078/2013 від 25.06.2013;

- договір Т-131186/2013 від 08.07.2013;

з Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця»:

- договір Л/Т-132718/НЮ від 14.08.2013 (Т.2 а.с. 66-96 ).

На виконання зазначених договорів сторонами складені акти приймання наданих послуг, акти приймання передачі секцій холодильника з ремонту, акти здачі-приймання виконаних робіт (Т.2 а.с. 97-119), податкові накладні (а.с. 120-178).

Здійснення розрахунків підтверджується виписками по рахунку (Т.2 а.с. 62-65, 179-194).

З матеріалів справи вбачається, що взаємовідносини щодо транспортування деталей для ремонту до місця розташування замовників ТОВ «Регіон-плюс» оформлені договорами про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №5 від 11 січня 2012 року та №Д-3 від 17 січня 2013 року, які укладені з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Т.2 а.с. 195, 196).

Згідно вказаних договорів зобов'язання по наданню послуг щодо транспортування вантажів замовника - ТОВ «Регіон-плюс» здійснюється особистим автотранспортом виконавця - ФОП ОСОБА_4

На підтвердження виконання умов договорів, укладених між ТОВ «Регіон-плюс» і ФОП ОСОБА_4, позивачем надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні (Т.2 а.с. 197-218).

Сумнівів щодо достовірності вищевказаних документів, їх оформлення у суду не виникає.

Отже, посилання податкової інспекції на відсутність товарно-транспортних накладних в рамках реалізації договорів з ТОВ «Вектра 3000» на перевезення товарів, як на підставу відсутності факту транспортування та поставки товарів суд оцінює критично, оскільки сама по собі відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення товарів не може бути підставою для висновків про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару за наявності інших належно оформлених первинних документів, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Аналогічна позиція викладена судовою колегією Вищого адміністративного суду в ухвалі від 02.02.2012 по справі №2а/0270/1684/11, у якій зазначено, що товарно-транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, у позивача були законні підстави для віднесення сум до податкового кредиту по господарським відносинам із зазначеним контрагентом.

В матеріалах справи також наявні податкові декларації з податку на додану вартість за березень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопада, грудень 2012 року, січень, березень, серпень, вересень 2013 року та податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2012 року, 3 квартал 2012 року за 1 півріччя 2012 року, за 2012 рік (Т.3. а.с. 6-8, 16-18, 26-28,36-38, 46-48, 55-57, 67-69, 77-79, 87-89, 97-99, 109-111, 117-120, 126-149).

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач має всі належним чином оформлені та достатні первинні документи згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які дозволяють підтвердити зв'язок цих витрат з господарською діяльністю підприємства та підтверджують валові витрати, які понесені позивачем.

Враховуючи наведене, висновки відповідача щодо завищення податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Вектра 3000» спростовуються наданими первинними документами по господарським операціям між позивачем та вказаним підприємством.

Суд вважає, що визначальним чинником для формування податкового кредиту платника ПДВ є подальше використання таких товарів (основних фондів) в операціях оподаткувань в рамках господарської діяльності такої особи - платника податку. Використання у своєї господарської діяльності отриманих товарів доведено в судовому засіданні позивачем.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено обставини, що підтверджують обґрунтованість визначення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість: наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавств; сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість.

Доводи податкового органу про безтоварність операцій свого підтвердження не знайшли, та спростовані матеріалами справи; на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальник був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, а тому покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Суд вважає, що актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість здійснювати контроль та перевірку за дотриманням усіма постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника або через відсутність документального підтвердження сплати податку зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару (робіт, послуг).

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з такими постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для зменшення податковим органом податкового кредиту з податку на додану вартість позивача.

Оскільки податковим органом не надано жодних доказів щодо наявності в діях позивача ознак таких дій, а наведені податковим органом доводи не є такими, що спростовують правильність заявленої позивачем суми кредиту з податку на додану вартість, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення від №00001012201 від 13.12.2013 підлягає скасуванню.

Щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає те, що відповідач діяв у відповідності до наданих повноважень і задоволення даної вимоги буде зайво вжитим заходом, оскільки для захисту порушеного права позивача достатньо скасування податкового повідомлення-рішення №00001012201 від 13.12.2013.

Враховуючи встановлені обставини у справі та надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, а також те, що приписами ст.55 Податкового кодексу України передбачено можливість скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У відповідності до ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-плюс» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №00001012201 від 13.12.2013, задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області №00001012201 від 13.12.2013.

В іншій частині відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-плюс» судовий збір у сумі 172,10 грн. (сто сімдесят дві гривні 10 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд у порядок і строки, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 10 лютого 2014 року.

Суддя К.В. Агевич