Постанова

від 05.02.2014 по справі 812/10113/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/10113/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Олейнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Прокурора м. Свердловська Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства «Підприємство Червонопартизанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 68)» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 198051,00 грн. -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Прокурора м. Свердловська Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства «Підприємство Червонопартизанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 68)» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 198051,00 грн.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що Державне підприємство «Підприємство Червонопартизанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 68)» зареєстровано виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 26.04.2000 та внесено до Єдиного держаного реєстру підприємств України.

Відповідач зареєстрований платником податку на додану вартість.

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість складає 198051,00 грн., що підтверджується податковими деклараціями.

З метою погашення податкового боргу відповідача податковим органом направлено на адресу Державного підприємства «Підприємство Червонопартизанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 68)» першу податкову вимогу №1/154 та другу податкову вимогу №2/441.

Таким чином, прокурор просить суд стягнути з Державного підприємства «Підприємство Червонопартизанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 68)» заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 198051,00 грн.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, та просив задовольнити позов. У своїх поясненнях зазначив, що сплачені позивачем грошові кошти по податковим деклараціям з податку на додану вартість від 20.02.2013 за січень 2013 року, від 20.03.2013 за лютий 2013 року, від 18.04.2013 за березень 2013 року, від 20.05.2013 за квітень 2013 року, від 13.06.2013 за травень 2013 року, від 17.07.2013 за червень 2013 року, від 18.08.2013 за липень 2013 року, від 19.09.2013 за серпень 2013 року, від 15.10.2013 за вересень 2013 року, від 19.11.2013 за жовтень 2013 року були перераховані в рахунок погашення в порядку черговості виникнення податкового боргу, що підтверджується карткою особового рахунку платника податку. Також зазначив, що в обліковій картці, яка була додана до позовної заяви помилково було зазначено погашення податкового боргу, сплаченого позивачем за платіжними дорученнями № 163 від 20 травня 2013 року, №231 від 26 червня 2013 року, №232 від 01 липня 2013 року, №275 від 30 липня 2013 року, 3279 від 31 липня 2013 року, №302 від 14 серпня 2013 року, №324 від 22 серпня 2013 року, №349 від 06 вересня 2013 року, №392 від 25 вересня 2013 року, №393 від 30 вересня 2013 року, №394 від 03 жовтня 2013 року, №427 від 29 жовтня 2013 року в рахунок погашення рішення ДПС № 12 про розстрочення податкового боргу. У зв'язку з чим, податковим органом було скореговано облікову картку платника податку на час розгляду справи та визначено, що сплачені позивачем суми за вказаними платіжними дорученнями були спрямовані на погашення боргу за рішенням суду про розстрочення податкового боргу. Посилання відповідача на те, що податковим органом безпідставно було зараховано сплачені за призначенням платежу кошти в рахунок погашення боргу, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішенням № 0000071640 від 13.02.2012, яке було скасовано постановою суду першої інстанції від 30.07.2013 є безпідставним, оскільки зарахування сплачених відповідачем коштів було здійснено податковою інспекцією у 2012 році, тобто, до звернення відповідача до суду у травні 2013 року та прийняття судом вказаного рішення.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали пояснення, аналогічні викладеним в запереченні проти позові, та просили відмовити у задоволенні позову повністю, у своїх поясненнях зазначили, що заборгованість за поданими податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень-жовтень 2013 року було повністю погашено на підставі платіжних доручень №31 від 15 лютого 2013 року, №41 від 25 лютого 2013 року, №42 від 28 лютого 2013 року, №83 від 27 березня 2013 року, №100 від 09 квітня 2013 року, №112 від 10 квітня 2013 року, №129 від 22 квітня 2013 року, №163 від 20 травня 2013 року, №231 від 26 червня 2013 року, №232 від 01 липня 2013 року, №275 від 30 липня 2013 року, 3279 від 31 липня 2013 року, №302 від 14 серпня 2013 року, №324 від 22 серпня 2013 року, №349 від 06 вересня 2013 року, №392 від 25 вересня 2013 року, №393 від 30 вересня 2013 року, №394 від 03 жовтня 2013 року, №427 від 29 жовтня 2013 року, в яких чітко визначено призначення платежу. Крім того, позивач безпідставно зарахував сплачені позивачем суми в рахунок погашення визначеного податковим органом податкового зобов'язання за податковим повідомлення-рішенням № 0000071640 від 13.02.2012, оскільки вказане рішення було скасовано постановою суду першої інстанції від 30.07.2013, яка залишена без змін ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.09.2013. Таким чином, на дату звернення позивача до суду із вказаним позовом, у підприємства відсутня заборгованість по податковим деклараціям з податку на додану вартість від 20.02.2013 за січень 2013 року, від 20.03.2013 за лютий 2013 року, від 18.04.2013 за березень 2013 року, від 20.05.2013 за квітень 2013 року, від 13.06.2013 за травень 2013 року, від 17.07.2013 за червень 2013 року, від 18.08.2013 за липень 2013 року, від 19.09.2013 за серпень 2013 року, від 15.10.2013 за вересень 2013 року, від 19.11.2013 за жовтень 2013 року.

Вислухавши пояснення прокурора, представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг-це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п.57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

У судовому засіданні було встановлено, що Державне підприємство «Підприємство Червонопартизанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 68)» зареєстровано виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 26.04.2000 за №13911070016000498 (арк. справи 47).

Відповідача зареєстровано платником податку на додану вартість 09 квітня 2001 року (арк. справи 49).

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України Державне підприємство «Підприємство Червонопартизанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 68)» подало до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області податкові декларації з податку на додану вартість від 20.02.2013 за січень 2013 року, від 20.03.2013 за лютий 2013 року, від 18.04.2013 за березень 2013 року, від 20.05.2013 за квітень 2013 року, від 13.06.2013 за травень 2013 року, від 17.07.2013 за червень 2013 року, від 18.08.2013 за липень 2013 року, від 19.09.2013 за серпень 2013 року, від 15.10.2013 за вересень 2013 року, від 19.11.2013 за жовтень 2013 року (арк. справи 8-27).

Таким чином, сума податкового боргу з податку на додану вартість, яку відповідач самостійно визначив та, яка підлягає стягненню з Державного підприємства «Підприємство Червонопартизанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 68)», складає 198051,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем на підставі поданих податкових декларацій з ПДВ за січень-жовтень 2013 року було сплачено податок на додану вартість за період: грудень 2012 року - вересень 2013 року, що підтверджується платіжними дорученнями: №31 від 15 лютого 2013 року, №41 від 25 лютого 2013 року, №42 від 28 лютого 2013 року, №83 від 27 березня 2013 року, №100 від 09 квітня 2013 року, №112 від 10 квітня 2013 року, №129 від 22 квітня 2013 року, №163 від 20 травня 2013 року, №231 від 26 червня 2013 року, №232 від 01 липня 2013 року, №275 від 30 липня 2013 року, 3279 від 31 липня 2013 року, №302 від 14 серпня 2013 року, №324 від 22 серпня 2013 року, №349 від 06 вересня 2013 року, №392 від 25 вересня 2013 року, №393 від 30 вересня 2013 року, №394 від 03 жовтня 2013 року, №427 від 29 жовтня 2013 року (арк. справи 85-103).

Як встановлено у судовому засіданні, перераховані кошти відповідачем за вказаними платіжними дорученнями були зараховані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, що підтверджується обліковою карткою платника податку та детальним описом таких дій у поясненнях позивача (а.с. 116-118, 160-169).

Відповідно до п. 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що дії податкового органу щодо зарахування коштів, сплачених позивачем, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, цілком узгоджуються з наведеними положеннями ст.87 Податкового кодексу України, а тому заявлені позовні вимоги про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 198051,00 грн. за період з 01.01.2013 по 31.10.2013 є обґрунтованими та доведеними під час розгляду справи.

Посилання відповідача на платіжні доручення, які були додані до матеріалів справи (а.с. 85-103), у яких визначено призначення платежу та, які підтверджують своєчасну сплату сум узгоджених податкових зобов'язань за податковими деклараціями з податку на додану вартість за період грудень 2012 року - вересень 2013 року, суд не приймає до уваги, оскільки сплачені позивачем суми за наведеними платіжними дорученнями були правомірно направлені податковим органом відповідно до вимог п. 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у порядку календарної черговості на погашення податкового боргу, наявність якого на час здійснення зазначених платежів підтверджується карткою особового рахунку платника. Суд зазначає, що ані Податковим кодексом України, ані іншим законом або нормативним актом, діючим на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду та вирішення адміністративної справи, не передбачено будь-яких виключень або обмежень щодо реалізації передбаченого п. 87.9 статті 87 Податкового кодексу України обов'язку податкового органу здійснити зарахування коштів в рахунок погашення боргу згідно черговості його виникнення.

Також суд не приймає до уваги і посилання відповідача на те, що податковим органом неправомірно було перераховано грошові кошти за платіжними дорученнями №31 від 15 лютого 2013 року, №41 від 25 лютого 2013 року, №42 від 28 лютого 2013 року на погашення податкового зобов'язання, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішенням № 0000071640 від 13.02.2012, яке було скасовано в судовому порядку з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 18.01.2012 за результатами проведеної перевірки Державного підприємства «Підприємство Червонопартизанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 68)», позивачем було складено акт № 14-15-10-08680419. На підставі вказаного акту, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000071640 від 13.02.2012 про застосування штрафної санкції в розмірі 23 786,46 грн.

31.05.2013 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Підприємство Червонопартизанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 68)» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000071640 від 13.02.2012.

30.07.2013 постановою Луганського окружного адміністративного суду, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013, позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000071640 від 13.02.2012 (а.с. 118-132).

Таким чином, саме з моменту набрання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 30.07.2013 законної сили, у податкової інспекції виникло право на виключення з податкового обліку нараховане податкове зобов'язання на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000071640 від 13.02.2012.

На підставі статті 56 ПК України, по спливу десятиденного строку на оскарження, податкове повідомлення - рішення № 0000071640 від 13.02.2012 вважається узгодженим з боку податкового органу та платника податку. Тобто, оскільки відповідачем при отриманні вказаного рішення не було подано ані скарги в порядку апеляційного провадження, ані позовної заяви до суду про скасування такого рішення, прийняте позивачем податкове повідомлення - рішення № 0000071640 від 13.02.2012 є узгодженим. У зв'язку з чим, податковим органом правомірно з моменту виникнення такого права було здійснено зарахування сплачені відповідачем кошти в рахунок погашення податкових зобов'язань за вказаним рішенням.

Щодо направлення позивачем податкових вимог від 03.10.2003 № 1/154 та від 05.11.2003 № 2/144 суд зазначає наступне.

З метою погашення податкового боргу позивачем 03 жовтня 2003 року винесено першу податкову вимогу № 1/154, яку отримано відповідачем 03.10.2003, що підтверджується його особистим підписом на корінці першої податкової вимоги. Також, 05 листопада 2003 року позивачем винесено другу податкову вимогу № 2/441, яку отримано відповідачем 05.11.2003, що підтверджується його особистим підписом на корінці другої податкової вимоги (арк. справи 42, 43).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втратив чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини, щодо направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.

Відповідно до п.п.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п.6.2.3. п.6.2 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Згідно п. 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п. 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно п. 60.2 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Пунктами 60.3, 60.4,.60.5 статті 60 ПК України передбачені випадки відкликання податкової вимоги контролюючим органом.

Таким чином, нормами податкового законодавство визначено, що податкова вимога є письмовою вимогою податкового боргу державної податкової служби до платника податків, яка визначає суми податкового боргу, та у разі зміни податкового боргу без повного його погашення, додаткове винесення та направлення вимоги платнику податку не вимагається. У зв'язку з чим, посилання відповідача на п.п 101.2.3 п. 101.2 статті 101 ПК України щодо списання сум, визначених в податкових вимогах є помилковим, оскільки статтею 60 ПК України передбачено лише відкликання податкової вимоги у разі повного погашення податкового органу, прийняття рішення податковим органом про скасування вимоги або набрання законної сили відповідного рішення суду. Таких обставин судом встановлено не було.

Враховуючи встановлені обставини судом, надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Прокурора м. Свердловська Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства «Підприємство Червонопартизанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 68)» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 198051,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора м. Свердловська Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства «Підприємство Червонопартизанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 68)» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 198051,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути кошти в сумі 198051,00 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч п'ятдесят одна гривня 00 копійок) з Державного підприємства «Підприємство Червонопартизанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 68)» (94830, Луганська область, м. Свердловськ, м. Червонопартизанськ; код ЄДРПОУ 08680419) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість на р/р 31118029700072 КФК 14010100 в УДК СУ в Луганській області, МФО 804013, код одержувача 37871265, з наявних розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 10 лютого 2014 року.

Суддя Н.В. Кравцова