Ухвала

від 30.04.2014 по справі 812/10113/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року справа №812/10113/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,

секретар судового засідання Корадо А.А.,

за участю прокурора Профатило О.П,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Підприємство Червонопартизанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 68)» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року по адміністративній справі №812/10113/13-а за позовом прокурора м. Свердловська Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до державного підприємства «Підприємство Червонопартизанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 68)» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 198051,00 грн. -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Свердловська Луганської області, що діє в інтересах держави в особі ДПІ у м. Свердловську ГУ Міндоходів у Луганській області просив стягнути з відповідача заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 198051,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що за відповідачем рахується вказана сума заборгованості.

З метою погашення податкового боргу податковим органом направлено на адресу ДП «Підприємство Червонопартизанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 68)» першу податкову вимогу №1/154 та другу податкову вимогу №2/441.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ДП «Підприємство Червонопартизанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 68)» кошти в сумі 198051,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість з наявних розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування зазначив, що заборгованість за поданими податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень-жовтень 2013 року повністю погашено на підставі платіжних доручень, в яких визначено призначення платежу.

Тобто, на час звернення позивача до суду з позовом, у підприємства відсутня заборгованість по податковим деклараціям з податку на додану вартість за період січень-жовтень 2013 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство «Підприємство Червонопартизанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 68)» зареєстровано виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 26.04.2000 за №13911070016000498 (а.с.47).

Відповідача зареєстровано платником податку на додану вартість 09.04.2001 року (а.с.49).

ДП «Підприємство Червонопартизанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 68)» подало до ДПІ у м. Свердловську ГУ Міндоходів у Луганській області податкові декларації з податку на додану вартість від 20.02.2013 за січень 2013 року, від 20.03.2013 за лютий 2013 року, від 18.04.2013 за березень 2013 року, від 20.05.2013 за квітень 2013 року, від 13.06.2013 за травень 2013 року, від 17.07.2013 за червень 2013 року, від 18.08.2013 за липень 2013 року, від 19.09.2013 за серпень 2013 року, від 15.10.2013 за вересень 2013 року, від 19.11.2013 за жовтень 2013 року (а.с.8-27).

За вказаними податковими деклараціями відповідач самостійно зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 198051,00 грн.

На підставі поданих податкових декларацій з ПДВ за січень-жовтень 2013 року відповідач сплатив податок на додану вартість за період: грудень 2012 року - вересень 2013 року, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.85-103).

Проте, кошти за вказаними платіжними дорученнями податковим органом зараховані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, що підтверджується обліковою карткою платника податку (а.с. 116-118, 160-169), відповідно до якої станом на 31.12.2012 року за підприємством рахується недоїмка з податку на додану вартість у сумі 349712,29 грн.

З метою погашення податкового боргу податковим органом 03.10.2003 року прийнято першу податкову вимогу № 1/154, яку отримано відповідачем 03.10.2003 року. 05.11.2003 року позивачем винесено другу податкову вимогу №2/441, яку отримано відповідачем 05.11.2003 року (а.с.42, 43).

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг-це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

На підставі п.57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

На підставі п. 95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Оскільки за відповідачем рахувався податковий борг з податку на додану вартість з 31.12.2012 року, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про правомірність дій податкового органу щодо зарахування коштів, сплачених позивачем як податок на додану вартість за період: грудень 2012 року - вересень 2013 року, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення відповідно до положень п.87.9 ст.87 ПК України.

Щодо направлення ДПІ у м. Свердловську податкових вимог від 03.10.2003 № 1/154 та від 05.11.2003 № 2/144 судова колегія зазначає наступне.

Оскільки правовідносини щодо направлення підприємству податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, тому в цій частині підлягають застосуванню і діючі до 01.01.2011 року нормативно-правові акти

На підставі п.п.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п.6.2.3. п.6.2 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону № 2181 податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Згідно п. 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі п. 60.2 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Пунктами 60.3, 60.4,.60.5 статті 60 ПК України передбачені випадки відкликання податкової вимоги контролюючим органом.

Таким чином, податкова вимога є письмовою вимогою податкового боргу державної податкової служби до платника податків, яка визначає суми податкового боргу, та у разі зміни податкового боргу без повного його погашення, додаткове винесення та направлення вимоги платнику податку не вимагається.

На підставі викладеного судова колегія не приймає посилання апелянта на п.п 101.2.3 п. 101.2 статті 101 ПК України щодо списання сум, визначених в податкових вимогах, оскільки ст.60 ПК України передбачено лише відкликання податкової вимоги у разі повного погашення податкового органу, прийняття рішення податковим органом про скасування вимоги або набрання законної сили відповідного рішення суду.

На підставі викладеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 198051,00 грн. за період з 01.01.2013 року по 31.10.2013 року.

Щодо доводів відповідача про неправомірність податкового органу щодо перерахування коштів за платіжними дорученнями №31 від 15.02.2013 року, №41 від 25.02.2013 року, №42 від 28.02.2013 року на погашення податкового зобов'язання, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішенням № 0000071640 від 13.02.2012 року.

18.01.2012 року за результатами проведеної перевірки ДП «Підприємство Червонопартизанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 68)», податковим органом рийнято податкове повідомлення-рішення №0000071640 від 13.02.2012 про застосування штрафної санкції в розмірі 23786,46 грн.

30.07.2013 року постановою Луганського окружного адміністративного суду, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000071640 від 13.02.2012 року (а.с. 118-132).

Судове рішення апеляційної інстанції набрало законної сили з 25.09.2013 року, тому саме з цієї дати у ДПІ у м. Свердловську виникло право на виключення з податкового обліку нарахованого податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням № 0000071640 від 13.02.2012.

До 25.09.2013 року відповідно до приписів ст..56 ПК України зазначене податкове повідомлення-рішення вважалося узгодженим, в зв'язку з чим податковий орган правомірно зараховував сплачені підприємством кошти в рахунок погашення цього податкового зобов'язання до 25.09.2013 року.

За таких обставин судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Підприємство Червонопартизанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 68)» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року по адміністративній справі №812/10113/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року по адміністративній справі №812/10113/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 30 квітня 2014 року.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді В.А. Шальєва

М.В. Бишов