Рішення

від 05.02.2014 по справі 116/6405/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа №:116/6405/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Берберов Д.М. № провадження:22-ц/190/824/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Пономаренко А. В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Пономаренко А.В. суддів:Болотова Є.В., Сокола В.С. при секретарі:Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Добрівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим до ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_7, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки і приведення її у первісний стан шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва, відшкодування матеріальних збитків,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2013 року Добрівська сільська рада Сімферопольського району АРК звернулася до суду з зазначеним позовом, який згодом було уточнено, посилаючись на те, що ОСОБА_6 самочинно без відповідної дозвільної документації та затвердженого проекту на самовільно зайнятій земельній ділянці орієнтовною площею 0,11 га, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, побудував одноповерхову будівлю площею 24 кв.м., бетонні та металеві стовпи, викопав траншею площею 0,0136 га зі зняттям ґрунтового покриву без спеціального дозволу з приводу чого притягувався до адміністративної відповідальності.

У зв'язку з зазначеними обставинами на підставі статей 211,212 і 152 Земельного кодексу України і частини 4 статті 376 Цивільного Кодексу України Добрівська сільська рада Сімферопольського району АР Крим просила зобов'язати ОСОБА_6 у примусовому порядку за його власний рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,11 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення розташованого на ній об'єкту самочинного будівництва і привести її у належний для використання стан; стягнути з ОСОБА_6 матеріальну шкоду ,заподіяну унаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу в загальній сумі 424,16 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 20 листопада 2013 року позовну заяву Добрівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим задоволено: усунено перешкоди Добрівській сільській раді Сімферопольського району АР Крим у користуванні земельною ділянкою орієнтовною площею 0,11 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом звільнення ОСОБА_6 земельної ділянки та знесення самовільно побудованої одноповерхової споруди, площею 24 кв.м, бетонних та металевих стовпів та приведення земельної ділянки у первісний стан за рахунок ОСОБА_6 Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі на вказане рішення відповідач ОСОБА_6 просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом фактичних обставин справи.

Апеляційна скарга зводиться до того, що суд під час ухвалення рішення не звернув увагу на недоведеність позовних вимог Добрівської сільради Сімферопольського району АР Крим , заявлених до неналежного відповідача , оскільки спірна земельна ділянка зайнята і забудована дочкою ОСОБА_6 - ОСОБА_8, яка з 2006 року претендує на неї , але не може отримати дозвіл на розробку проекту відводу . Наведені обставини, на думку ОСОБА_6 призвели до ухвалення судом незаконного рішення, яке не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За приписами частини 3 вказаної норми закону неправильне застосування норм матеріального права , які є обов'язковою підставою для скасування рішення, надають право апеляційному суду при розгляді справи вийти за межі доводів апеляційної скарги.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене у справі рішення не відповідає цілком зазначеним вимогам процесуального закону.

Задовольняючи позов , суд першої інстанції керувався нормами статей 152, 211,212 Земельного кодексу України і виходив з наявності правових підстав для судового захисту порушених прав позивача як землевласника визначеним ним способом .

Проте з таким висновком не може повністю погодитись колегія суддів, з огляду на наступне.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що між сторонами виникли правовідносини у галузі містобудування та землекористування, які врегульовані Законами України "Про регулювання містобудівної діяльності», "Про основи містобудування", якими визначено основні вимоги і правила забудови території і використання земель, статтею 376 ЦК України, що встановлює поняття самочинного будівництва , умови набуття права власності на самочинно збудоване нерухоме майно і наслідки таких дій у вигляді знесення об'єкту самочинного будівництва , збудованого з порушенням прав власника земельної ділянки , а також статями 152 і 212 Земельного Кодексу (далі-ЗК) України , якими передбачене право землевласників вимагати усунення будь -яких порушень їхніх прав на землю і способи захисту таких прав , зокрема , шляхом відновлення стану земельної ділянки , який існував до порушення прав, що пов'язане з поверненням самовільно зайнятої земельної ділянки її власнику з приведенням земельної ділянки у придатний для використання стан , включаючи знесення будівель і споруд за рахунок громадян, які самовільно зайняли земельні ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 на самовільно зайнятій земельній ділянці орієнтовною площею 0,11 га, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 здійснене самочинне будівництво одноповерхової будівлі площею 24 кв.м., бетонних та металевих стовпів , зняття та перенесення ґрунтового покриву без спеціального дозволу шляхом викопування траншеї площею0,0136 га , що підтверджується комісійним актом від 27 травня 2013 року, а також актами від 26 липня 2013 обстеження земельної ділянки та перевірки дотримання вимог земельного законодавства, приписами про усунення порушення вимог земельного законодавства від 02 і 27 серпня 2013 року , протоколами про адміністративні правопорушення від 22 серпня 2013 року і постановами від 27 серпня 2013 року про накладення адміністративного стягнення , складеними відносно ОСОБА_6 Державною інспекцією сільського господарства в АР Крим ( а.с.7,14-20,22,25-27).

Крім того, матеріали справи свідчать, що 21 лютого 2012 року Добрівською сільською радою Сімферопольського району АР Крим на підставі відповідного рішення 16 сесії 6 скликання був наданий дозвіл на виконання проекту землеустрою з відводу у власність вищевказаної земельної ділянки ОСОБА_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських споруд і будівель (а.с.12)

З огляду на наведене і на підставі викладених норм закону суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення прав позивача - Добрівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим як власника земельної ділянки, внаслідок побудування відповідачем на земельній ділянці, яка йому не належить і не була відведена для цієї мети, об'єкту самочинного будівництва - одноповерхової будівлі площею 24 кв.м., бетонних та металевих стовпів, наслідком чого є застосування відповідних санкцій, а саме: знесення самочинно збудованого об'єкту на самовільно зайнятій земельній ділянці за рахунок забудовника для відновлення попереднього стану земельної ділянки та її повернення власнику .

Доводи апеляційної скарги не спростовують такого висновку суду і не місять підстав для скасування оскаржуваного рішення.

При цьому твердження ОСОБА_6 в апеляційній скарзі про те, що він є неналежним відповідачем по даній справі, суперечить викладеним доказам і було предметом належної оцінки судом першої інстанції .

Разом з тим, судова колегія не може погодитись з висновком суду щодо наявності правових підстав для стягнення з ОСОБА_6 на користь Добрівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим матеріальної шкоди , завданої самовільним зайняттям земельної ділянки та зняттям з неї ґрунтового покриву без спеціального дозволу, в сумі 424,16 грн.

Підставами відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, згідно пунктів «г» і «д» статті 156 ЗК України, зокрема, є погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників і неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до статті 157 цього Кодексу відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Однак постанова Кабінету Міністрів України № 783 від 12 травня 2008 року «Про проведення індексації грошової оцінки земель», на підставі якої головним спеціалістом Державної інспекції сільського господарства АР Крим були зроблені розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та зняттям з неї ґрунтового покриву без спеціального дозволу, що були надані позивачем, втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 56 від 31 січня 2011 року.

При цьому чинним наразі Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19 квітня 1993 року (далі-Порядок ) встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються , зокрема , власники землі або землекористувачі , якім заподіяні збитки, представники виконавчих органів сільських, селищних, міських рад , на території яких знаходяться земельні ділянки . У разі, коли збитки заподіяні погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільовим призначенням, до складу комісій також включаються представники територіальних органів Держсільгоспінспекції, санітарно-епідеміологічних і природоохоронних органів (пункт 2) .

Таким чином законом встановлений певний комісійний порядок визначення завданих землевласнику розміру збитків, заподіяних вставленням обмежень щодо їх використання , погіршенням якості ґрунтового покриву та інших властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку із тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

При задоволенні позову в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 424,16 грн. на користь Добрівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим суд першої інстанції керувався наявними у справі розрахунками розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки і знаття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, складеними головним спеціалістом - держсільгоспінспектором і перевіреними начальником відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в АР Крим (а.с.23-24)

Однак з урахуванням положень вищенаведеного Порядку вказані розрахунки не мають доказового значення , оскільки оформлені неналежним чином , з порушенням встановленої законом процедури .

За таких обставин , на думку судової колегії , позивачем не доведені у встановленому законом порядку обставини завдання ОСОБА_6 матеріальної шкоди в сумі 424,16 грн. Добрівській сільраді Сімферопольського району АР Крим як землевласнику порушенням земельного законодавства .

Однак суд під час вирішення справи за позовними вимогами Добрівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим про відшкодування матеріальної шкоди не звернув увагу на наведені норми закону, всупереч статей 213 і 214 ЦПК України не дав достатньої правової оцінки зібраним у справі доказам, що має суттєве значення для правильного вирішення спору в даній частині , а також неправильно застосував норми матеріального права і дійшов хибного висновку про стягнення з ОСОБА_6 на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди 424,16 грн.

За таких обставин, оскаржуване рішення в даній частині не можна визнати законним та обґрунтованим, тому колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги і скасувати рішення суду першої інстанції відповідно до пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України та ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позову Добрівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних збитків в сумі 424,16 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, статтями 313, 314 та 316 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати у цивільних справах,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2013 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь Добрівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим матеріальної шкоди у розмірі 424,16 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову .

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили у день проголошення та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Судді

Болотов Є.В. Пономаренко А.В. Сокол В.С.