Постанова

від 12.02.2014 по справі 904/7067/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року Справа № 904/7067/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А. (доповідач) суддівМележик Н.І., Попікової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області на рішення та на постановуГосподарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2013 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 у справі№ 904/7067/13 господарського судуДніпропетровської області за позовомКриворізького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області до 1. Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області; 2. Приватного підприємства "Авіаційно-спортивний клуб" провизнання недійсним та скасування розпорядження від 19.11.2012 № 1038-р-12, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 19.11.2012 та зобов'язання повернути земельну ділянку за участю представників сторін:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача-1: повідомлений, але не з'явився;

відповідача-2: Кірлаш В.В., дов. від 27.09.2013;

прокурора: Бондарчук В.М., прокурор відділу Генеральної прокуратури України, посв. №023013 від 22.11.2013;

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 10.02.2014 № 02-05/48 для розгляду касаційної скарги у справі № 904/7067/13, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 12.02.2014, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гольцова Л.А., судді - Мележик Н.І., Попікова О.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2013 у справі №904/7067/13 (суддя Загинайко Т.В.) в позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бахмат Р.М., судді - Євстигнеєв О.С., Кощеєв І.М.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2013 у справі № 904/7067/13 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, прокурор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.

Розпорядженням Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №1030-р-12 від 14.11.2012 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Приватному підприємству "Авіаційно - спортивний клуб" на території Апостолівської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області" надано ПП "Авіаційно - спортивний клуб" дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 55 га в оренду, для іншого сільськогосподарського призначення (будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів транспортної інфраструктури) за рахунок земель запасу, сільськогосподарського призначення (пасовища), за межами населеного пункту на території Апостолівської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області.

19.11.2012 розпорядженням Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №1038-р-12 "Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду Приватному підприємству "Авіаційно-спортивний клуб" на території Апостолівської міської ради Апостолівського району, Дніпропетровської області" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП "Авіаційно - спортивний клуб" для іншого сільськогосподарського призначення на території Апостолівської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області. Надано ПП "Авіаційно - спортивний клуб" земельну ділянку загальною площею 51,7189 га в оренду, в т.ч. по угіддях: 49,6698 га - пасовища та 2,0491 га - господарські шляхи в оренду строком на 49 років, для іншого сільськогосподарського призначення (будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів транспортної інфраструктури) за межами населених пунктів на території Апостолівської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області.

На виконання розпорядження Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 19.11.2012 №1038-р-12, між Апостолівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області (Орендодавець) та ПП "Авіаційно - спортивний клуб" (Орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для іншого сільськогосподарського призначення (будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів транспортної інфраструктури), яка знаходиться за межами населених пунктів на території Апостолівської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області.

Пунктом 14 договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для іншого сільськогосподарського призначення (будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів транспортної інфраструктури).

Цільове призначення земельної ділянки: для іншого сільськогосподарського призначення (п. 15 договору).

Звертаючись до суду з позовом, прокурор, як вірно встановили суди, зазначив, що розпорядження від 19.11.2012 № 1038-р-12 підлягає визнанню недійсним як таке, що суперечить ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст. 122 ЗК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності 01.01.2013. Також, прокурор просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 19.11.2012, який укладений на виконання розпорядження від 19.11.2012 № 1038-р-12 та зобов'язати відповідача-2 повернути земельну ділянку державі в особі ГУ Держземагенства у Дніпропетровській області.

Здійснюючи розгляд справи, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, керуючись положеннями ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 22, 122 ЗК України в редакції, чинній на момент прийняття розпорядження від 19.11.2012 № 1038-р-12, надавши оцінки всім матеріалам справи в їх сукупності, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Згідно положень ч. 2 ст. 111 5 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

У відповідності до ч. 4 ст. 122 ЗК України в редакції, чинній на момент прийняття розпорядження від 19.11.2012 № 1038-р-12), обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Пунктом "а" ч. 3 ст. 122 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття розпорядження від 19.11.2012 № 1038-р-12) визначено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання наведено в ст. 22 ЗК України.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 ГПК України).

Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Під час розгляду справи, судами встановлено, що земельна ділянка за спірним розпорядженням та договором була передана відповідачу-2 без зміни її цільового призначення, а саме - для іншого сільськогосподарського призначення (будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів транспортної інфраструктури), яка знаходиться за межами населених пунктів на території Апостолівської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області.

Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Зважаючи на вищезазначене та враховуючи норми земельного законодавства України в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного розпорядження та укладення договору, суди дійшли вірного висновку про недоведеність, що саме на момент прийняття розпорядження від 19.11.2012 № 1038-р-12 та на момент укладання договору оренди землі від 19.11.2012 останні суперечили законодавству, зокрема, ч. 3 ст. 122 ЗК України.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 111 7 ГПК України).

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку ст.ст. 4 2 , 4 3 , 4 7 , 43, 82, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили та належним чином оцінили подані сторонами та прокурором в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.

При цьому, суди правильно звернули увагу, що наявні докази, надані учасниками процесу та зібрані під час розгляду справи по суті спору, підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Здійснюючи розгляд справи, суд першої інстанції, а апеляційний господарський суд при перегляді цього рішення, відхиляючи доводи прокурора (апелянта), спростовуючи подані останнім докази, у мотивувальній частині судових рішень навели правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи та докази не взято до уваги судами.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені прокурором у касаційній скарзі є необґрунтованими, оскільки вони, фактично, стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції, тому підстави для скасування оскаржених судових актів відсутні.

Керуючись ст. ст. 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 у справі №904/7067/13 - без змін.

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді Н.І. МЕЛЕЖИК

О.В. ПОПІКОВА