Ухвала

від 05.02.2014 по справі 805/16286/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року справа №805/16286/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Юрко І.В., Блохіна А.А., секретаря судового засідання Куленка О.Д., за участі представників відповідача Чирикіної Н.В., Стародуб В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року у справі № 805/16286/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атолл» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 листопада 2013 року № 000411202 та від 05 листопада 2013 року № 0004072202,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 13.11.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що податковим органом було складено акти перевірок № 238/32-62/23114189 від 17 жовтня 2013 року та № 205/22-02/23114189 від 01 листопада 2013 року про результати документальних позапланових невиїзних перевірок позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Фірма «Саптек» по податкових накладних за грудень 2012 року та з ТОВ «ПК «СДВ-Сервіс» за період з 01 липня 2012 року по 30 листопада 2012 року. У вказаних актах були зроблені висновки про порушення позивачем податкового законодавства. На підставі актів перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 05 листопада 2013 року № 0004072202 та від 07 листопада 2013 року № 0004112202, які позивач просив суд визнати протиправними та скасувати.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07 листопада 2013 року № 000411202, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 101863,50 грн., в тому числі за основним боргом 67909,00 грн., штрафні санкції - 33954,50 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05 листопада 2013 року № 0004072202, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 697431,25 грн., в тому числі за основним боргом 557945,00 грн., штрафні санкції - 139486,25 грн.

Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою і просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилався на положення ст. 44 Податкового кодексу України, ст.ст. 266, 319, 877 Цивільного кодексу України, ст.ст. 266, 323 Господарського кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначав, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. За нормою ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України його неявка в даному випадку не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Атолл» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК «СДВ-СЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 36559744) по податкових накладних за період з 01 липня 2012 року по 30 листопада 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 17 жовтня 2013 року № 205/22-02/23114189. В акті перевірки вказано на порушення позивачем п.198.3 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі ПДВ) у загальній сумі 557945,00 грн., у тому числі по деклараціях ПДВ за липень 2012 - 54539,00 грн., серпень 2012 року - 88535,00 грн., вересень 2012 року - 38210,00 грн., листопад 2012 року - 232884,00 грн., грудень 2012 року 95807,00 грн., лютий 2013 року - 47970,00 грн. (том 1 а.с.27-45).

05 листопада 2013 року на підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0004072202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 697431,25 грн., з якої основний платіж - 557945,00 грн. та штрафні санкції - 139486,25 грн. (том 1 а.с.11).

На підставі наказу № 349 від 18.10.2013 року податковою інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Саптек» (код за ЄДРПОУ 36559752) по податкових накладних за грудень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 01 листопада 2013 року № 238/22-02/23114189, відповідно до якого вказано на порушення позивачем п.198.3 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 67909,00 грн., у тому числі по деклараціях з ПДВ за грудень 2012 року - 61961,00 грн., січень 2013 року - 2475,00 грн., лютий 2013 року - 3473,00 грн. (том 1 а.с. 15-26).

На підставі вказаного акту 07 листопада 2013 року податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0004112202, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПДВ у розмірі 101863,50 грн., з якої основний платіж - 67909,00 грн. та штрафні санкції - 33954,50 грн. (том 1 а.с.13).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову щодо протиправності прийнятих податкових повідомлень - рішень з наступних підстав.

Проблемним питання даного спору є правомірність сумніву податкового органу щодо реальності господарських операцій, укладених позивачем з ТОВ «ПК «СДВ-СЕРВІС» та ТОВ «Фірма «Саптек», наявність підстав для виникнення права на податковий кредит та визначення податкових зобов'язань.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3); якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4); не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Колегія суддів вважає, що позивачем правомірно віднесено сплачені суми до податкового кредиту по фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Фірма «Саптек» та ТОВ «ПК «СДВ - СЕРВІС».

Як вбачається з матеріалів справи, 02 липня 2012 року між позивачем та ТОВ «ПК «СДВ - СЕРВІС» укладено договір підряду № 02/0712, відповідно до якого замовник (ТОВ «Атолл») доручує виконання ремонтно-будівних робіт підрядчику (ТОВ «ПК «СДВ - СЕРВІС»), а підрядчик приймає на себе виконання ремонтно-будівних робіт. Вартість послуг за цим договором складає 6 000 000,00 грн. Оплата виконаних об'ємів робіт здійснюється платіжними дорученнями згідно наданих актів виконаних робіт за формою КБ-2в та довідкам КБ-3в (том 1 а.с.49-51).

На підтвердження виконання умов договору від 02 липня 2012 року № 02/0712 позивачем було надано наступні податкові накладні: № 909 від 31 липня 2012 року на суму 78018,00 грн.; № 911 від 31 липня 2012 року на суму 66684,00 грн.; № 910 від 31 липня 2012 року на суму 69852,00 грн.; № 423 від 21 серпня 2012 року на суму 45858,00 грн.; № 544 від 27 серпня 2012 року на суму 18762,00 грн.; № 561 від 28 серпня 2012 року на суму 129126,00 грн.; № 609 від 30 серпня 2012 року на суму 295044,00 грн.; № 38 від 03 вересня 2012 року на суму 40713,60 грн.; № 287 від 20 вересня 2012 року на суму 10602,00 грн.; № 288 від 20 вересня 2012 року на суму 5838,00 грн.; № 423 від 28 вересня 2012 року на суму 131222,40 грн.; № 424 від 28 вересня 2012 року на суму 142675,20 грн.; № 425 від 28 вересня 2012 року на суму 144165,60 грн.; № 426 від 28 вересня 2012 року на суму 177564,00 грн.; № 755 від 27 листопада 2012 року на суму 298308,00 грн.; № 756 від 27 листопада 2012 року на суму 78660,00 грн.; № 757 від 27 листопада 2012 року на суму 240588,00 грн.; № 758 від 27 листопада 2012 року на суму 92892,00 грн.; № 880 від 30 листопада 2012 року на суму 132594,00 грн.; № 882 від 30 листопада 2012 року на суму 170484,00 грн.; № 884 від 30 листопада 2012 року на суму 287820,00 грн.; № 883 від 30 листопада 2012 року на суму 262536,00 грн.; № 885 від 30 листопада 2012 року на суму 120438,00 грн.; № 886 від 30 листопада 2012 року на суму 55248,00 грн. (том 1 а.с.58-99).

02 липня 2012 року між позивачем та ТОВ «ПК «СДВ - СЕРВІС» укладено договір постачання № 0207, відповідно до якого постачальник (ТОВ «ПК «СДВ - СЕРВІС») зобов'язується постачати у власність покупця (ТОВ «Атолл») будівні матеріали (далі товар) у кількості, асортименті та за цінами, вказаними в товарних документах, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору (том1 а.с.55).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано податкові накладні: № 62 від 03 липня 2012 року на суму 57424,07 грн.; № 63 від 03 липня 2012 року на суму 56472,55 грн.; № 64 від 03 липня 2012 року на суму 30852,15 грн.; № 65 від 03 липня 2012 року на суму 56206,83 грн.; № 96 від 04 липня 2012 року на суму 51021,00 грн. (том 1 а.с.100-105).

Між позивачем та ТОВ «Фірма «Саптек» укладено договір підряду від 01 грудня 2012 року № 3/1212, відповідно до якого замовник (ТОВ «Атолл») доручує виконання ремонтно-будівельних робіт підрядчику (ТОВ «Фірма «Саптек»), а підрядчик приймає на себе виконання ремонтно-будівних робіт. Вартість послуг за цим договором складає 6 500 000,00 грн. Оплата виконаних об'ємів робіт здійснюється платіжними дорученнями згідно наданих актів виконаних робіт за формою КБ-2в та довідкам КБ-3в (том 1 а.с. 46-48).

На підтвердження виконання договору позивачем надано податкові накладні, а саме: № 783 від 27 грудня 2012 року на суму 14850,00 грн.; № 784 від 27 грудня 2012 року на суму 20838,00 грн.; № 860 від 29 грудня 2012 року на суму 304734,00 грн.; № 861 від 29 грудня 2013 року на суму 67032,00 грн. (том 1 а.с. 52-54, 57).

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем на підтвердження реальності настання правових наслідків за вищевказаними договорами надано звіти про дебетові та кредиторські операції, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки про вартість виконаних будівних робіт за формою № КБ-3 та акти виконаних будівних робіт за формою КБ-2в, загальні відомості ресурсів, розрахунки загальновиробничих витрат до локального кошторису (том 1 а.с. 121-134, 183-196, том 2 а.с. 137-169, том 3 а.с.49-244, том 6 а.с.1-320).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача відсутні підстави для здійснення висновку про неправомірність віднесення позивачем сплачених сум до податкового кредиту, оскільки позивачем були надані всі необхідні копії первинних документів, що підтверджують право формування податкового кредиту. З огляду на що посилання апелянта на відсутність фактичних обставин, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій, є безпідставними.

Також колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на акти ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про неможливість проведення звірки ТОВ «ПК «СДВ - СЕРВІС» від 12.06.2013 року № 348/153/36559744, № 602/22-2/36559744, оскільки підприємство не знаходиться за податковою адресою та акт перевірки ТОВ «Фірма «Саптек» від 18.04.2013 року № 1315/153/36559752, яким не підтверджено поставки товарів та формування податкових зобов'язань, є безпідставним, оскільки позивач у відповідності до положень Податкового Кодексу України не повинен відповідати за діяльність не тільки свого контрагента, а і по всьому ланцюгу постачальників (том 1 а.с. 198-200, 202-214, 217-230).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При розгляді даної справи податковий орган не надав жодного доказу на підтвердження правомірності своїх дій і рішень.

Угоди між позивачем та його контрагентами в судовому порядку не оспорені, податковому органу жодним нормативно-правовим актом не надано права ревізувати умови укладених договорів. Наявні недоліки первісних документів бухгалтерського та податкового обліку не є такими, що тягнуть їх невизнання як доказів в розумінні ст. 79 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року у справі № 805/16286/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року у справі № 805/16286/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атолл» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 листопада 2013 року № 000411202 та від 05 листопада 2013 року № 0004072202 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 11 лютого 2014 року.

Головуючий суддя: Г.М. Міронова

Судді: І.В. Юрко

А.А. Блохін