Постанова

від 03.02.2014 по справі 826/402/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 лютого 2014 року 14:04 № 826/402/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Бабич Г.Ю., за участю представників сторін: представника позивача Подпругіно О.О., представника відповідача ЗавгороднєвоїО.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Україна»

до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення від 11.11.2013 №0000534050.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м.Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АДМ Україна» з позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове податкового повідомлення - рішення №0000534050 від 11.11.2013р.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначене рішення винесене податковим органом є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятого рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Міжрегіонального головного управління - Центрального офісу з обслуговування великих платників (Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АДМ Україна» (код за ЄДРПОУ 33546533) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Виробничо-Комерційна фірма «Сіріус-Прайм» (код за ЄДРПОУ 37757909) за період з 01.07.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт перевірки № 1295/40-50/3354653 від 28.10.2013р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до неправомірного віднесення до складу валових витрат в ІІІ кварталі 2012р. витрат пов'язаних з придбанням товарів (робіт, послуг) у ПП «ВКФ «Сіріус-Прайм» на загальну суму 420 332 грн. дане порушення призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 88 270 грн., в т.ч. за ІІІ кв. 2012 року на суму 88 270 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, Міжрегіональне головне управління - Центральний офіс з обслуговування великих платників прийнято податкове повідомлення - рішення від 11.11.2013р. №0000534050, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 132 405,00 грн., в т.ч. 88 270,00 грн. - основного платежу, 44 135 грн. - штрафні (фінансові) санкцій.

В ході перевірки щодо повноти визначення валових витрат за період з 01.07.11 по 31.12.12 встановлено їх завищення на загальну суму всього на суму 420 331,95 грн., в тому числі 3 квартал 2012 року на суму 420 331,95 грн.

ТОВ «АДМ Україна», у перевіряємому періоді, мало фінансово - господарські взаємовідносини з ПП «ВКФ «Сіріус-Прайм» (код ЄДРПОУ 37757909), зокрема, були укладені договори щодо купівлі - продажу соняшнику, придбаного безпосередньо у сільськогосподарського підприємства-виробника від 03.09.2012р. №8395, від 04.09.2012р. №8418, від 06.09.2012р. №8486, від 11.09.2012р. №8631. На виконання умов вказаних договорів ПП «ВКФ «Сіріус-Прайм» були виписані для позивача податкові накладні від 03.09.2012р. №44, від 04.09.2012р. №45, від 05.09.2012р. №47, від 08.09.2012р. №56, від 11.09.2012 №53, видаткові накладні від 03.09.2012р. №РН-0000051, від 04.09.2012р. № РН-0000052, від 05.09.2012р. № РН-0000054, від 08.09.2012р. № РН-0000057, від 11.09.2012р. № РН-0000060 та товарно-транспортних накладних від 01.09.2012р. №243983, від 02.09.2012 №0009199, від 04.09.2012р. №243943, від 04.09.2012р. №243966, від 07.09.2012р. №0009100, від 11.09.2012р. №243951. Рахунки між підприємствами проводились в безготівковій формі.

В акті перевірки зазначено, що актом від 19.12.2012 №939/22-200/37757909 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ВКФ «Сіріус-Прайм» (37757909) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за вересень 2012 року щодо відображення правових відносин з контрагентами - постачальниками ФГ «Тюльпан» (ЄДРПОУ 19226698), ТОВ «Житниця-1» (ЄДРПОУ 34033555), ФГ «Югагросервіс» (ЄДРПОУ 34050536), ФГ «Софія-Аісса-Ком» (ЄДРПОУ 36142403), Селянське ФГ «Агріс» (ЄДРПОУ 22279190), ФГ «Софія-2008» (ЄДРПОУ 35328046), ФГ «Домінатор ЛД» (ЄДРПОУ 34473110) та контрагентами - покупцями, відповідно до якого підприємство займалося оптовою торгівлею сільськогосподарської продукції ПП «ВКФ «Сіріус-Прайм» згідно з декларацією на прибуток за ІІІ квартал 2012 року звітує про відсутність основних фондів. Чисельність працюючих, згідно звіту за формою 1-ДФ за ІІІ квартали 2012р. - 1 особа.

Також зазначено, що ПП «ВКФ «Сіріус-Прайм» на запит надало завірені печаткою та підписом посадової особи підприємства копії документів з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за вересень 2012 року, не в повному обсязі.

Відповідно до наданих ПП «ВКФ «Сіріус-Прайм» пояснень листом від 12.12.2012 №39 (вх.. №9952/10 від 13.12.2012): придбаний у Селянського ФГ «Агріс» соняшник у кількості 89,96 т було реалізовано ТОВ «АДМ Україна» у кількості 37,26 т; придбаний у ТОВ «Житниця - 1» соняшник у кількості 41,68 т було реалізовано ТОВ «АДМ Україна» у кількості 41,68т; придбаний у ФГ «Стар-Аісса-Ком» соняшник у кількості 43,12 т було реалізовано ТОВ «АДМ Україна» у кількості 18,38; придбаний у ФГ «Югагросервіс» соняшник у кількості 70,94 т було реалізовано ТОВ «АДМ Україна» у кількості 18,58 т.

До перевірки ПП «ВКФ «Сіріус-Прайм» надало договори поставки по взаємовідносинах з ТОВ «АДМ Україна», а саме: 03.09.2012 №8395, від 04.09.2012 №8418, від 06.09.2012 №8486, від 11.09.2012 №8631.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області було направлено запит від 26.11.2012 №5300/9/11-222 до УДАІ УМВС України в Миколаївській області щодо зареєстрованих за ПП «ВКФ «Сіріус-Прайм» транспортних засобів. Станом на дату складання акту відповідь не отримано.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було направлено запит від 27.11.2012 №5329/9/22-222 до управління Держкомзему у м. Миколаєві щодо наявності земельних ділянок за підприємством ПП «ВКФ «Сіріус-Прайм». Станом на дату складання акту відповідь не отримано.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було направлено запит від 26.11.2012 №5301/9/22-222 до КП «ММБТІ» щодо зареєстрованих за ПП «ВКФ «Сіріус-Прайм» об'єктів нерухомого майна. Станом на дату складання акту відповідь не отримано.

Перевіркою зроблено висновок, що в договорі поставок, які укладені між ПП «ВКФ «Сіріус-Прайм» та контрагентами-постачальниками ФГ «Тюльпан», ТОВ «Житниця-1», ФГ «Югагросервіс», ФГ «Стар-Аісса-Ком», Селянське ФГ «Агріс», ФГ «Софія-2008», ФГ «ДОМІНАТОР ЛД», суперечать моральним засадам суспільства та укладені з порушеннями відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином, з урахуванням висновків вищезазначеного акту відповідачем зроблено висновок, що оскільки по ланцюгу постачання від постачальника ТОВ «Житниця-1», ФГ «Югагросервіс», ФГ «Стар-Аісса-Ком», Селянське ФГ «Агріс» на покупця ПП «ВКФ «Сіріус-Прайм» та далі на ТОВ «АДМ Україна» не встановлено фактичного руху товару. Тому, ТОВ «АДМ Україна» не мало можливості здійснювати операції з оприбуткування, приймання товарів від контрагентів - постачальників по вищезазначеному ланцюгу постачання.

Зокрема, відповідач вказує на те, що усі операції купівлі-продажу по ланцюгу постачання від ПП «ВКФ «Сіріус-Прайм» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Суд не погоджується з позицією відповідача, з огляду на наступне.

Зокрема, суд ухвалою від 20.01.2014р. витребував у відповідача копії податкових декларацій контрагентів позивача, докази визначення їм податкових зобов'язань, копії пояснень посадових осіб та інформацію про наявність кримінальних справ, всі документи на підставі яких було призначено та проведено перевірку. Натомість, суду вищезазначену інформацію відповідач не надав.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду справи не було встановлено наявність умислу у вищезазначеного контрагента позивача на укладення угоди, спрямованої на ухилення від сплати податків.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентів позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь - які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «ВКФ «Сіріус-Прайм» укладено договори від 03.09.2012р. №8395, від 04.09.2012р. №8418, від 06.09.2012р. №8486, від 11.09.2012р. №8631 на поставку насіння соняшника.

На виконання умов договорів були оформлені первинні документи податкові накладні, видаткові накладні та товарно-транспортних накладних, які зазначені в акті перевірки та наявні в матеріалах справи.

Також, позивачем на вимогу суду було докази фактичного використання соняшнику, придбаного у контрагента, зокрема: копії актів результатів переробки давальницької сировини, виробництва готової продукції та виконаних робіт; копії договору про переробку насіння соняшника на давальницьких умовах; копії ВМД, що підтверджують експорт олії та шроту за межі митної території України.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Актом перевірки підтверджено, що віднесення сум до валових витрат по взаємовідносинам ПП «ВКФ «Сіріус-Прайм» зроблено на підставі первинних документів, а саме: податкових накладних, по яким були включені до реєстру отриманих податкових накладних, які відображені у податкових деклараціях за відповідні періоди, що підтверджується актом перевірки.

Оскільки здійснення позивачем господарських операцій та понесені ним валові витрати підтверджуються відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, як того вимагає п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо неправомірності формування позивачем валових витрат.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд доходить висновків, що з урахуванням вищезазначених правових норм Податкового кодексу та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарську діяльність особи слід вважати сукупністю господарських операцій цієї особи.

Також суд вважає, що пунктом 14.1.36 статті 14.1 Податкового кодексу України встановлено такий критерій господарської діяльності, як направлення діяльності на отримання доходу.

Натомість, зазначеною правовою нормою не встановлено вимог щодо отримання доходу від кожної конкретної господарської операції.

Судом вбачається підтвердженою матеріалами справи обставина безпосереднього зв'язку господарських операцій з робіт купівлі-продажу соняшнику, з господарською діяльністю позивача.

Судом не приймаються посилання відповідача в акті перевірки від 28.10.2013 № 1295/40-50/3354653 на факт нікчемності угод між позивачем та ПП «ВКФ «Сіріус-Прайм» з висновку акта перевірки вказаного підприємства, яким встановлено, що усі операції не спричиняють реального настання правових наслідків, отже, є нікчемними в силу закону. Оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Україна» задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби №0000534050 від 11.11.2013

Судові витрати в сумі 48,17 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Україна» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків .

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян