Постанова

від 11.02.2014 по справі 910/10592/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2014 р. Справа№ 910/10592/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Калатай Н.Ф.

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - Толмачова О.Ю. ( довір. б/н від 25.06.13);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстальспецконструкція»

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2013р.

у справі № 910/10592/13 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліма Трейд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстальспецконструкція»

про стягнення 43 312,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.12.13р. у справі №910/10592/13 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстальспецконструкція» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліма Трейд» 43 312 грн. 63 коп. основного боргу та 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що між позивачем та відповідачем мало місце укладення правочину на поставку товару у спрощений спосіб, згідно якого позивач поставив а відповідач прийняв товар, однак розрахувався за нього не в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2013р. та прийняти нове рішення про відмову в позові.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що видаткові накладні та довіреності підписані не уповноваженою особою (підроблені підписи керівника), а отже позивачем не надано доказів підтвердження прийняття до виконання замовлень та виконання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2014р. розгляд апеляційної скарги призначено на 28.01.2014р.

28.01.2014р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явися представник позивача, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.02.2014р.

11.02.2014р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явився представник позивача.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення позивачеві, яке свідчить про обізнаність позивача про розгляд справи в апеляційній інстанції та те, що позивач не скористався правом на участь в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги відповідача, судова колегія, з урахуванням думки представника відповідача ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника позивача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача судова колегія встановила.

Відповідно до ч.2 ст.205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч.1 ст.181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар, а саме: нащільники (спеціальні планки для обробки фасаду), лист 1250*2500 RAL 9006 (спектрум), лист 1250*2500 RAL 9002 на загальну суму 253 312,63грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-0000056 від 31.05.2010р. на суму 193 884,98грн., № РН-0000062 від 14.06.2010р. на суму 59 427,65грн., які скріплені підписами та печатками повноважних представників сторін.

Також, позивачем додано до матеріалів справи довіреності на отримання матеріальних цінностей №18 від 31.05.2010 р. та № 19 від 14.06.2010р.

Банківською випискою по особовому рахунку позивача підтверджується, що 27.04.2010 р. за вказаний товар відповідачем було здійснено передплату у розмірі 210 000,00 грн.

Позивач листом № 23/05-01/13 від 23.05.2013 р., звернувся до відповідача з вимогою сплатити борг у сумі 43 312,63 грн. за поставлений товар.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що видаткові накладні та довіреності підписані не уповноваженою особою (підроблені підписи керівника), а отже позивачем не надано доказів підтвердження прийняття до виконання замовлень та виконання їх, до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки як видаткові накладні так і довіреності підписані та скріплені печатками відповідача. Доказів того, що печатка вибувала з підприємства відповідача в результаті злочинних дій третіх осіб відповідачем не надано.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р., якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується, що збігається з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в його постанові № 5002-8/481-2011 від 28.02.2012 р.

Оскільки, як зазначалось вище, відповідач прийняв від позивача замовлені ним товари, однак не сплатив позивачеві повністю їх вартості та не надав таких доказів суду, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що борг відповідача перед позивачем становить 43 312,63 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського міста Києва підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстальспецконструкція» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2013р. у справі №910/10592/13 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10592/13.

Повний текст постанови складено та підписано 17.02.2014р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді О.М. Баранець

Н.Ф. Калатай