Рішення

від 13.02.2014 по справі 0302/2024/2012

ЛОКАЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

Справа № 0302/2024/2012

Провадження № 2/160/2/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року смт. Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Вознюк І. І. ,

за участю: секретаря - Марчук Н.Я.,

представника позивача по первісному позову - ОСОБА_1,

відповідача по первісному позову - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачах

цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про скасування реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на неї і зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в :

Позивач за первісним позовом ОСОБА_4 звернулася з даним позовом до суду, мотивуючи його тим, що у 2005 році між нею та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, і за чинним на час виникнення спірних правовідносин законом вона стала власником земельної ділянки в розмірі 0,25 га та почала вільно користуватись нею. ОСОБА_5 і ОСОБА_2 знали про використання даної земельної ділянки і не мали до неї жодних претензій. 13 липня 2010 року Горохівською нотаріальною конторою відповідачу було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 на 0,60 га, в тому числі на спірну земельну ділянку. Просить визнати недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 № 2-843, видане 13 липня 2010 року в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,25 га, визначити розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та визнати право власності на неї.

У зустрічному позові ОСОБА_2 вказує, що згідно із свідоцтвом про право на спадщину за заповітом та державними актами на право власності на земельні ділянки вона є власником спірної земельної ділянки, проте з часу придбання житлового будинку ОСОБА_4 постійно використовує її і тому перешкоджає їй у користуванні земельною ділянкою. Вважає її дії незаконними і просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянком шляхом зобов'язання ОСОБА_4 перенести житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться по АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_4 підтримала пред'явлений нею позов, не визнала зустрічного позову, уточнила позовні вимоги і просить припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку з господавськими булівлями, скасувати реєстрацію Державного акту на дану земельну ділянку, провести її поділ, визнавши за нею право власності на земельну ділянку площею 0,0334 га для обслуговування жилого будинку та господавських будівель, залишивши іншу частину земельної ділянки ОСОБА_2 і стягнути з відповідача судові витрати по справі. Пояснила, що купуючи будинок, запитувала в нотаріальній конторі про земельну ділянку і їй пояснили, що вона також переходить до неї. Після придбання будинку у відповідача проживає за даною адресою і користується земельною ділянкою в розмірі приблизно 0,03 га. Іншу частину землі за будинком постійно засаджувала відповідач, користувалась садком.

Представник позивача первісний позов підтримав, зустрічний не визнав та зазначив, що позивач відмовляється від своєї вимоги про скасування свідоцтва про право власності, уточнивши позовні вимоги, так як, щоб зареєструвати земельну ділянку, визначену експертизою як необхідну для обслуговування жилого будинку, потрібно припинити право власності повністю на земельну ділянку площею 0,25 га, що належить ОСОБА_2 і скасувати реєстрацію державного акту на землю, реєстраційна справа закривається, після чого новим земельним ділянкам присвоюються кадастрові номери. Позаяк при купівлі будинку до позивача перейшло й право власності на земельну ділянку, позовна давність для визнання права власності на неї законом не встановлюється. У зустрічному позові просить відмовити, оскільки позивач не чинить відповідачу перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Відповідач ОСОБА_2 первісного позову не визнала, зустрічний позов підтримала та уточнила і просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом заборони ОСОБА_4 користуватись нею. Вказала, що будучи власником земельної ділянки, вносячи відповідну плату, протягом кількох років не має можливості користуватись нею. У 2010 році отримала державні акти на право власності на три ділянки загальною площею 0,60 га. Користується земельною ділянкою розміром приблизно 0,15 га із спірної біля будинку, іншу частину (приблизно 0,18 га) використовувала позивач. Просить усунути перешкоди в користуванні нею.

Представник відповідача первісний позов не визнав, зустрічний позов підтримав і пояснив, що після смерті матері ОСОБА_5 ОСОБА_2 звернулась із заявою про прийняття спадщини, 13 липня 2010 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зокрема на земельну ділянку площею 0,60 га, і державні акти на право власності на земельні ділянки. Договір купівлі-продажу будинку не передбачав переходу права власності на частину земельної ділянки, цивільно-правової угоди про її відчуження між сторонами укладено не було. Вважає, що уточнена позовна заява містить інші підставу і предмет позову і позивачем не наведені жодні підстави для припинення права власності ОСОБА_2 на землю та скасування реєстрації державного акта на неї. Крім цього, знаючи у 2005 році, що право власності на земельну ділянку до неї не перейшло, позивач пропустила строк позовної давності звернення з позовом до суду. Просить в первісному позові відмовити, зустрічний позов задовольнити і стягнути з позивача судові витрати по справі.

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 9 червня 2005 року продавець ОСОБА_2 зобов'язалась передати у власність покупця ОСОБА_4 житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться на АДРЕСА_1 за відповідну плату, договір було згідно до закону зареєстровано і ОСОБА_4 набула право власності на дане майно (т.1, а.с.9-10).

Згідно з Державними актами на право власності на земельні ділянки серії ЯЛ № 486529, ЯЛ № 486530, ЯЛ № 486531 ОСОБА_2 є власником земельних ділянок площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, 0,0968 га, 0,2531 га для ведення особистого селянського господарства (т.1, а.с.26-28).

Як слідує із свідоцтва про право на спадщину за заповітом, вона складається з земельної ділянки площею 0,60 га, яка розташована в с. Старостав і належала спадкодавцю на підставі державного акта серії 111-ВЛ № 021546 (т.1, а.с.173-175, копія спадкової справи т.1, а.с.73-83).

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування (в редакції 2003 року, чинній на момент набуття права власності позивачем на житловий будинок).

Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України в редакції від 27.04.2007 року.

Договір купівлі-продажу житлового будинку від 9 червня 2005 року не містить даних щодо розміру та кадастрового номеру земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок.

Судом за клопотанням позивача була призначена земельно-технічна експертиза. У висновку № 7009 від 20 січня 2014 року експертом визначено розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, що становить 334 кв. метри зі схемою земельної ділянки (т.2, а.с.5-7). На підставі викладеного суд приходить до висновку, що слід визнати за ОСОБА_4 право власності на частину земельної ділянки у визначеному експертом розмірі.

У статті 378 ЦК України зазначено, що право власності на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі поділу об'єкта нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, реєстраційний номер цього об'єкта скасовується. Водночас для кожного з новостворених об'єктів нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав і нова реєстраційна справа, кожному з таких об'єктів присвоюється новий реєстраційний номер. Записи про речові права та їх обтяження щодо об'єкта, який поділяється, або при виділі частки із цього об'єкта переносяться до розділів Державного реєстру прав, що відкриті на кожний новостворений об'єкт. Якщо правочином або актом відповідного органу встановлено, що речові права та їх обтяження не поширюються на всі новостворені об'єкти нерухомого майна, записи про такі права та обтяження переносяться лише до розділів, відкритих для новостворених об'єктів, яких вони стосуються. Тобто, названим законом передбачено поділ земельної ділянки та її нова реєстрація.

Враховуючи, що жилий будинок з господарськими будівлями, придбаний позивачем, знаходиться на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2, і позивач не може оформити свої майнові права на земельну ділянку, слід припинити право власності на неї і скасувати реєстрацію Державного акту на дану земельну ділянку в с. Старостав Горохівського району, що дасть можливість провести реєстрацію земельних ділянок обох власників.

Отже, первісний позов підлягає до задоволення.

Позаяк державні акти на право приватної власності на земельні ділянки ОСОБА_2 отримала у 2010 році, позивач звернулась до суду з позовом 28.08.2012 року, суд вважає, що передбачений ст. 257 ЦК України строк звернення з позовом до суду нею не був пропущений.

У судовому засіданні позивач по зустрічному позову ОСОБА_2 вказала, що вона не могла використовувати повністю спірну земельну ділянку протягом останніх років. Це підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та поясненнями позивача у судовому засіданні про те, що вона користувалась невеликою частиною земельної ділянки біля будинку. В позовній заяві позивача зазначено, що з моменту придбання у відповідача житлового будинку в с. Старостав вона почала вільно та відкрито користуватися не лише будинком з господарськими спорудами, а й земельною ділянкою, на якій він розташований (т.1, а.с.7). Тому суд вважає, що зустрічний позов слід задовольнити.

Згідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать також витрати на правову допомогу і за проведення судових експертиз (п. 2, 4 ч. 2 ст. 79 ЦПК України).

З цих підстав підлягають до стягнення з відповідача ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 судові витрати по справі - сплачений позивачем 23 лютого 2012 року судовий збір відповідно - по двох немайнових вимогах по 107,30 грн., одній майновій вимозі - 214,60 грн. (429,20 грн., т.1, а.с.2-4) та вартість проведення земельно-технічної експертизи в сумі 1176 грн. (т.2, а.с.16), на загальну суму 1605,20 грн. Так як відшкодовуються фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, а квитанції до прибуткового касового ордера від 17 та 27 вересня 2013 року на суму 200 і 800 грн. відповідно не підписані головним бухгалтером, не завірені печаткою, у них відсутні номери та повна назва організації, що отримала кошти, і оригінали документів не представлені, суд вважає, що в стягненні даної суми з відповідача слід відмовити.

Підлягає до стягнення з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 сплачений останньою судовий збір по зустрічному позову (т.1, а.с.66). Отже, з вищеназваної суми слід відняти 107 грн. 30 коп. (1605,20 - 107,30 = 1497,90).

Що стосується стягнення з позивача по первісному позову інших судових витрат, зокрема за надання правової допомоги, то суд вважає, що вони до стягнення не підлягають з наступних підстав. За законом відшкодовуються витрати на правову допомогу адвоката або іншого фахівця в галузі права (ч. 1 ст. 84 ЦПК України). Проте, ні свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю, ні будь-яких документів, які б свідчили про те, що представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_9 є фахівцем у галузі права, ним не представлено, договір про надання правової допомоги та квитанція про сплату юридичних послуг в сумі 1475 грн. не завірені відповідно до закону (т.1, а.с. 55, 71) і він не приймав участь у розгляді справи.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 80, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України, ст.ст. 5, 19, 21 закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень", суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Старостав Горохівського району Волинської області, кадастровий номер 0720888303:01:001:0088.

Скасувати реєстрацію Державного акту на право власності на земельну ділянку в с. Старостав Горохівського району Волинської області для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0720888303:01:001:0088, виданого ОСОБА_2 (бланк серії ЯЛ № 486529).

Визнати право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0334 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до схеми висновку земельно-технічної експертизи Волинського відділення Львівського НДІСЕ; іншу частину земельної ділянки площею 0,2166 га залишити за ОСОБА_2, провівши поділ земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Старостав Горохівського району Волинської області, кадастровий номер 0720888303:01:001:0088 .

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 1497 грн. 90 коп. судових витрат.

Зустрічний позов задовольнити повністю. Зобов'язати ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом заборони користуватися земельною ділянкою, що належить ОСОБА_2 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення, у разі подання апеляційної скарги - після розгляду скарги апеляційним судом і може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області протягом цього ж строку шляхом подачі апеляційної скарги через Локачинський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий /підпис/

Оригіналу відповідає

Суддя Локачинського районного суду І. І. Вознюк