Постанова

від 12.02.2014 по справі 816/7403/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/7403/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Носенка М.В.,

представників позивача - Пономаренка О.В., Носенко Л.М.,

представника відповідача - Расько Ю.О., Бажул Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Військової частини А 3114 до Полтавської міжрайонної державної фінансової інспекції, Державної фінансової інспекції у Полтавській області про визнання неправомірними та часткове скасування пунктів вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2013 року Військова частина А 3114 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міжрайонної державної фінансової інспекції про визнання неправомірним та часткове скасування пункту 2 та визнання неправомірними і скасування пунктів 4, 8, 9 вимоги від 28.08.2013 №01-14/1572 "Про усунення порушень" від 28.08.2013 №01-14/1572.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на те, що висновки акту ревізії №01-21/158 від 02.08.2013 в частині перерахування коштів на надані Міністерством оборони України та КВЕВ м. Полтави послуги по харчуванню хворих та комунальні послуги за час їх перебування на лікуванні у військовому госпіталі на загальну суму 73779,26 грн, є помилковими, оскільки у 2012 році Міністерством оборони України прийнято наказ №411 від 19.06.2012, яким не передбачено військовими-медичними та санітарно-курортними закладами перерахування власних надходжень на рахунки Міністерства оборони України, як за комунальні послуги, за харчування так і по заробітній платі. Зазначав про незгоду в повному обсязі з пунктами 4, 8,9 вимоги від 28.08.2013 №01-14/1572 "Про усунення порушень" від 28.08.2013 №01-14/1572, оскільки при виконанні робіт з надання відповідних послуг у межах норм робочого часу штатними працівниками, які утримуються за рахунок загального фонду, у спеціальному фонді можуть плануватися лише кошти на встановлення надбавок за складність та напруженість і на преміювання цих працівників. Надання платних послуг структурним підрозділом "зубопротезна лабораторія", яка працює на госпрозрахунку, здійснюється штатними працівниками військової частини А3114, які утримуються за рахунок загального фонду, у межах норм робочого часу.

Вказував, що положення статті 91-1 Закону України "про соціальний і правовий захист військовослужбовців а членів їх сімей" врегульовано порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі і не можуть бути застосовані до військовослужбовців звільнених з військової служби, оскільки не передбачають виплату заборгованості по речовому майну до військовослужбовців, що були звільнені зі служби. Крім того, вказував на те, що благодійна допомога у вигляді товарів, яка надходить до закладу, фіксується в установленому порядку на підставі відповідних первинних документів. Наданий на перевірку реєстр історій хвороб військовослужбовців ВЧ А3114, якими придбавалися медикаменти за власні кошти за період з 01.01.20111 по 30.04.2013 не є документом підтверджуючим отримання позивачем благодійної допомоги.

В ході розгляду справи протокольною ухвалою суду залучено до участі в якості другого відповідача Державну фінансову інспекцію у Полтавській області.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на правомірність висновків планової виїзної ревізії позивача.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Полтавською міжрайонною державною фінансовою інспекцією Державної фінансової інспекції у Полтавській області відповідно до п. 2.18 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в Полтавській області на ІІ квартал 2013 року, ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 04.07.2013, доведеної листом прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України від 05.07.2013 №17-1387 вих. 13, листа прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України від 25.07.2013 №17-1531 вих. 13 та на підставі направлення від 24.05.2013 №190 проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини А 3114 з 01.01.2011 по завершений місяць 2013 року.

Ревізію проведено з 27.05.2012 по 26.07.2013 у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану з відома командира військової частини А 3114 Оксьон В.А. та начальника фінансово-економічного відділення - головного бухгалтера Носенко Л.М.

За результатами ревізії складено акт від 02.08.2013 №01-21/158, який підписано командиром військової частини А 3114 Оксьон В.А. та начальником фінансово-економічного відділення - головним бухгалтером Носенко Л.М.

ДФІ в Полтавській області за результатами ревізії Військовій частині А 3114 пред'явлено вимогу від 28.08.2013 №01-14/1572 "Про усунення порушень", якої позивача, крім іншого, зобов'язано:

- п. 2 відобразити в обліку заборгованість перед державним бюджетом та перерахувати до нього кошти в сумі 119207,00 грн., які надійшли військовій частині по відшкодуванню винними особами нестач, кошти за надані Міністерством оборони та КЕВ м. Полтави послуги по харчуванню хворих та комунальні послуги за час їх перебування на лікуванні у військовому госпіталі;

- п. 4 забезпечити усунення незаконного покриття витрат загального фонду за рахунок спеціального фонду в сумі 35493,92 грн. (КЕКВ 1111 (2111) "Заробітна плата" в сумі 26041,03 грн., по КЕКВ 1120 (2120) "Нарахування на заробітну плату" в сумі 9452,89 грн.), шляхом проведення видатків на оплату заробітної плати медичним працівникам з нарахуваннями до державних цільових фондів, використаних по загальному фонду, за рахунок коштів спеціального фонду;

- п. 8 відобразити в обліку кредиторську заборгованість за речове майно військовослужбовцям в сумі 177291,62 грн.;

- п. 9 відобразити в обліку надходження доходів в натуральній формі медикаментів, придбаних за власні кошти хворими, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в відділеннях військового госпіталю в сумі 4222,02 грн.

Вимогою встановлено термін подання інформації про її виконання до 21.10.2013.

Позивач, не погоджуючись з правомірністю пункту 2 вимоги ДФІ у Полтавській області від 28.08.2013 №01-14/1572 в частині перерахування коштів на надані Міністерством оборони України та КВЕВ м. Полтави послуги по харчуванню хворих та комунальні послуги за час їх перебування на лікуванні у військовому госпіталі на загальну суму 73779,26 грн та пунктами 4, 8, 9 вказаної вимоги, звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірним та часткове скасування пункту 2 та визнання неправомірними і скасування пунктів 4, 8, 9 вимоги від 28.08.2013 №01-14/1572 "Про усунення порушень" від 28.08.2013 №01-14/1572.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 2 вимоги позивач зобов'язаний відобразити в обліку заборгованість перед державним бюджетом та перерахувати до нього кошти в сумі 119207 грн., які надійшли військовій частині по відшкодуванню винними особами нестач, кошти за надані Міністерством оборони та КЕВ м. Полтави послуги по харчуванню хворих та комунальні послуги за час їх перебування на лікуванні у військовому госпіталі.

Позивач частково, на суму 73779,26 грн., не погоджується із даним пунктом вимоги із посиланням на положення наказу Міністра оборони України №356 від 16.06.2006 року "Про затвердження Положення про порядок обліку та використання коштів спеціального фонду в Міністерстві борони України", за яким 5% перераховуються на рахунок забезпечуючого фінансового органу до ДФ МО України включно, а решта коштів використовується на організацію діяльності та інші потреби включно в межах призначень згідно з кошторисом за спеціальним фондом та списання управлінням державного казначейства м. Полтави коштів в сумі 38845,20 грн. на підставі рішення Київського районного суду м. Полтави та постанов державного виконавця ВДВС Октябрського району м. Полтави.

В ході судового розгляду справи встановлено, що харчування хворих за час їх перебування на лікуванні у військовому госпіталі з 01.01.2011 по 30.04.2013 здійснювалося відповідно до договорів укладених між Міністерством оборони України та ТОВ "Оптукрпром - ВР" (а.с. 241 - 260 т.1). Відповідно до даних договорів оплата послуг ТОВ наданих "Оптукрпром - ВР" з харчування, здійснювалась Міністерством оборони України.

При проведенні ревізії встановлено, що оплата послуг ТОВ "Оптукрпром - ВР" за харчування позивачем не здійснювалась. Протягом періоду, що підлягав ревізії, видатки позивача на харчування в кошторисах не передбачено.

Також, на протязі періоду, що перевірявся, до калькуляції вартості платних послуг, які затверджено наказами командира військової частини А 3114, включено було оплату комунальних послуг, які використовуються при наданні медичних послуг.

Все нерухоме майно військової частини А 3114 знаходиться на балансі КЕВ м. Полтави, про що зазначено сторонами в ході розгляду справи. Згідно даних бухгалтерського обліку військової частини та даних фінансової звітності, кошти на оплату комунальних послуг установи протягом періоду з 01.01.2011 по 30.04.2013 року не затверджувались, касові та фактичні видатки не проводились.

Оплату комунальних послуг ВЧ А 3114 проведено комунально-експлуатаційним відділом м. Полтави, про що сторонами не заперечується.

Відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України Міністерство оборони України фінансується із Державного бюджету України, а видатки на харчування здійснюються за рахунок коштів загального фонду, тому суми, які отримані як оплата вартості харчування платних хворих та комунальних послуг, повинні надходити Міністерству оборони України на відновлення понесених видатків.

Частиною 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України встановлено перелік власних надходжень бюджетних установ за групами та підгрупами. Зокрема, до 1-ої групи віднесено надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством, до складу якої включено таку підгрупу, як плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю.

Власні надходження бюджетних установ, що надійшли як плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, використовуються на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю.

Крім того, вищезазначені вимоги щодо використання власних надходжень бюджетних установ, що надійшли як плата за послуги, які надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю передбачено і наказом Міністра оборони України від 15.08.2011 № 501 "Зміни до Положення про порядок обліку та використання коштів спеціального фонду в Міністерстві оборони України".

Таким чином, кошти, які надходять військовій частині А 3114 за надання установою медичних послуг, повинні використовуватися на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням цих самих медичних послуг, що надаються згідно з її основною діяльністю.

Відповідно до п. 1.4.1 Порядку обліку та використання коштів спеціального фонду бюджетними установами Міністерства оборони України, наведеним у додатку до Положення передбачено, що кошти, що надходять за відпущене військовими частинами за плату майно у випадках, передбачених наказами і директивами Міністра оборони України перераховуються в повному обсязі на рахунок забезпечуючого фінансового органу до ДФ МО України.

Наказом Міністра оборони України №356 від 16.06.2006 затверджено Положення про порядок обліку та використання коштів спеціального фонду в Міністерстві оборони України.

Вказаним наказом визначений вичерпний перелік власних надходжень бюджетних установ. Плата за послуги з харчування та комунальні послуги, як власні надходження бюджетних установ Міністерства оборони України не визначені.

З огляду на вказане та зважаючи на той факт, що Позивачем фактично не оплачувались вказані послуги, кошти за їх відшкодування повинні направлятись до установи, яка здійснює їх оплату, в даному випадку Міністерство оборони України.

В ході ревізії встановлено, що в 2011 році позивачем на рахунок забезпечуючого фінансового органу до ДФ МО України платіжним дорученням від 29.06.2011 №416 перераховано кошти за надання платних послуг з харчування в сумі 2515,00 грн., №418 - за надання комунальних послуг в сумі 3442,00 грн. (а.с. 33) Платіжним дорученням №833 від 20.11.2013 на рахунок забезпечуючого фінансового органу до ДФ МО України позивачем перераховано 10564,00 грн. (а.с.95), що фактично підтверджує правомірності висновків Держфінінспекції викладених в акті ревізії № 01-21/158 від 02.08.2013 року.

Зазначені обставини не спростовують того факту, що за період з 29.06.2011 по 13.03.2013, на виконання положень наказу Міністра оборони України №356 від 16.06.2006 року "Про затвердження Положення про порядок обліку та використання коштів спеціального фонду в Міністерстві борони України", за яким 5% перераховуються на рахунок забезпечуючого фінансового органу до ДФ МО України включно, а решта коштів використовується на організацію діяльності та інші потреби включно в межах призначень згідно з кошторисом за спеціальним фондом, перераховано 23100,00 грн. (а.с.173-181).

Щодо зарахування військовою частиною А 3114 в сплати на підставі рішення суду коштів в сумі 38845,20 гри, для виплати компенсації за не отриманий продовольчий пайок ОСОБА_7

Так, в березні 2011 року Октябрським відділом державної виконавчої служби Полтавського МУЮ на підставі рішення суду, виконавчого листа, постанови про відкриття виконавчого провадження накладено арешт на всі рахунки позивача, відкриті в органах державного казначейства м. Полтави (а.с.100-102). В безспірному порядку списані грошові кошти в сумі 38845,20 грн. з рахунків спеціального фонду військової частини А3114.

Позивач стверджує по необхідність врахування даної операції списання грошових коштів в сумі 38845,20 грн. за рішенням суду про задоволення позовних вимог про їх стягнення на користь фізичної особи ОСОБА_7, в рахунок погашення оплати послуг харчування, комунальних послуг за період з 01.01.2011 по 30.04.2013.

В ході розгляду справи судом не встановлено та позивачем не наведено правових підстав можливості такого врахування, з огляду на що твердження про неправомірність вимог відповідача про необхідність перерахування коштів за послуги харчування, комунальні послуги з огляду на проведення примусового списання коштів з рахунків позивача є необґрунтованим.

Таким чином, позовна вимога про скасування пункту 2 вимоги відповідача в частині перерахування коштів на надані Міністерством оборони України та КВЕВ м. Полтави послуги по харчуванню хворих та комунальні послуги за час їх перебування на лікуванні у військовому госпіталі на загальну суму 73779,26 грн. є не обґрунтованою та не підлягає задоволенню.

З пояснень представників відповідача та змісту акту ревізії від 02.08.2013 №01-21/158 судом з'ясовано, що прийняття п. 4 вимоги від 28.08.2013 №01-14/1572 зумовлено тим, що в ході проведення ревізії встановлено, що за рахунок спеціального фонду виплачувалася заробітна плата тільки лікарю-стоматологу-ортопеду та зубному техніку.

Фактично протягом ревізійного періоду платні послуги надавалися медичним персоналом військової частини А 3114, фінансування витрат на оплату праці з нарахуваннями до державних цільових фондів яких проводилось за рахунок загального фонду кошторису.

Відповідно, сума витрат на оплату праці працівників та нарахувань на заробітну плату, яку необхідно було сплатити за рахунок коштів спеціального фонду становить по КЕКВ 1111 (2111) "Заробітна плата" в загальній сумі 26041,03 грн. (в тому числі: 2011 рік - 10853,23 грн., 2012 - 12068,09 грн., січень-квітень 2013 року - 3119,71 грн.), КЕКВ 1120 (2120) "Нарахування на заробітну плату" в загальній сумі 9452,89 грн. (в тому числі: 2011 рік - 3939,72 грн., 2012 -4380,71 грн., січень-квітень 2013 року - 1132,46 грн.).

Таким чином, проведеною ревізією встановлено, що за рахунок коштів загального фонду кошторису протягом 2011-2012 років та січня-квітня 2013 року здійснено покриття видатків спеціального фонду на оплату праці працівників та нарахувань на заробітну плату в загальній сумі 35493,92 грн. (в тому числі: по КЕКВ 1111 (2111) "Заробітна плата" в сумі 26041,03 грн., по КЕКВ 1120 (2120) "Нарахування на заробітну плату" в сумі 9452,89 грн.).

Проведення вищезгаданих видатків спричинило отримання на кінець 2011, 2012 та станом на 01.05.2013 додаткових надходжень до спеціального фонду кошторису ВЧ А 3114, але в порушення п.4 ст.13 Бюджетного кодексу України доходи від медичних послуг не були використані на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених послуг, та відповідно за рахунок спеціального фонду кошторису не були відновлені касові видатки, проведені за рахунок загального фонду кошторису в загальній сумі 35493,92 грн.

Відповідне порушення призвело до не забезпечення надходження до загального фонду державного бюджету коштів, використаних із загального фонду кошторису на покриття видатків для надання платних послуг, чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) за коштами загального фонду, виділених військовій частині А 3114 з державного бюджету, на загальну суму 35493,92 грн. (в тому числі: в 2011 році на суму 14792,95 грн., в 2012 році на суму 16448,80 грн., в січні-квітні 2013 року на суму 4252,17 грн.).

Суд не погоджується з обґрунтованістю вказаних висновків та правомірністю п. 4 вимоги ДФІ в Полтавській області від 28.08.2013 №01-14/1572 з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев'ятої статті 51 цього Кодексу) на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи).

В листі Міністерства фінансів України від 14.09.2011 р. № 31-07320-16-9/22626 "щодо надання роз'яснення" зазначено наступне.

Видатки на заробітну плату обчислюються та плануються у складі спеціального фонду залежно від обсягу діяльності. що провадиться за рахунок цих коштів із застосуванням встановлених законодавством норм.

Тобто у разі, коли роботи виконуються госпрозрахунковими структурними підрозділами бюджетної установи або працівниками, зайнятими наданням цих послуг понад норми їх робочого часу, і відповідно підлягають оплаті за відпрацьований час, то за штатним розписом мають бути затверджені відповідні посади, які утримуються за рахунок спеціального фонду.

При виконанні робіт з надання відповідних послуг у межах норм робочого часу штатними працівниками, які утримуються за рахунок загального фонду (в разі неможливості виділити окремі структурні підрозділи для надання відповідних послуг), у спеціальному фонді можуть плануватися лише кошти на встановлення надбавок за складність та напруженість і на преміювання цих працівників відповідно до спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 р. № 308/519 "Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення".

Із пояснень представників позивача, судом встановлено, що у ВЧ А3114 наявний структурний підрозділ (зубопротезна лабораторія), зайнятий наданням платних послуг. Надання платних послуг здійснюється штатними працівниками ВЧ А3114, які утримуються за рахунок загального фонду, у межах норм робочого часу.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Згідно з п. 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228, видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Як досліджено з акту перевірки, відповідно до даних кошторисів на 2011, 2012 роки та І квартал 2013, видатки на оплату праці були затверджені по загальному фонду кошторису.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 р. № 255 затверджено Порядок зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів, який визначає механізм зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів у разі вчинення ними порушень бюджетного законодавства, визначених пунктами 24, 29 і 38 статті 116 Бюджетного кодексу України (далі - порушення бюджетного законодавства), зокрема: нецільового використання бюджетних коштів - на суму такого використання; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік - на суму таких видатків або наданих кредитів; здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік - на суму бюджетних коштів, використаних бюджетною установою з іншого бюджету, ніж той, з якого вона утримується (пункт 1).

Відповідно до пункту № Порядку 3 рішення про зменшення бюджетних асигнувань головному розпоряднику коштів державного бюджету приймає Міністерство фінансів, головному розпоряднику коштів місцевого бюджету - керівник місцевого фінансового органу, розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня - головний розпорядник коштів відповідного бюджету.

Враховуючи викладене, при проведенні ревізії Полтавською об'єднаною державною фінансовою інспекцією не враховано факту того, що працівниками зубопротезної лабораторі, виплата заробітної плати проводилась за рахунок загального фонду, платні послуги надавались в межах норм робочого часу.

Таким чином, суд прийшов до висновку про неправомірність п. 4 вимоги, оскільки відповідач не довів, що здійснюючи видатки на оплату праці за рахунок загального фонду, позивач мав використати кошти спеціального фонду.

Пунктом 8 вимоги ВЧ 3114 зобов'язано відобразити в обліку кредиторську заборгованість за речове майно військовослужбовцям в сумі 177291,62 грн.

Так, відповідач стверджує, що звільнені військовослужбовці мають право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно у відповідності до вимог Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час" від 28.10.2004 року №1444.

В ході ревізії встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку військовою частиною А 3114 проводилась видача військовослужбовцям речового майна, яке надійшло від військової частини А 1361, в 2012 році на загальну суму 28341,80 грн., в січні-травні 2013 року на 17976,00 грн.

Операцію по надходженню речового майна та його списання з обліку в бухгалтерському обліку відображено в меморіальному ордері № 9 "Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів" за дебетом субрахунку 114 "Білизна, постільні речі, одяг, взуття", кредитом субрахунку 401 2Фонд у необоротних активах за їх видами".

Згідно Звіту про забезпечення речовим майном за 2012 рік і заявки на 2013 рік (форма 1/реч), затвердженого командиром військової частини АЗІ 14 підполковником медичної служби 3. А. Оксьоном, станом на 01.01.2013 року обліковується заборгованість по речовому убезпеченню військовослужбовців, які проходять службу та які звільнені із військових частин А 3114 та А 2554 в кількісному виразі.

Відповідно до цін на предмети речового забезпечення майна, які належать до видачі згідно норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та ВМС, для проведення гозрахунків при звільненні у запас або у відставку станом на 01.01.2013 року заборгованість по забезпеченню речовим майном перед військовослужбовцями звільненими із військових частинах А 3114 та А 2554 становить 21371,88 грн. Станом на 01.05.2013 року вищезазначена заборгованість становила 25396,81 грн.

Загальна сума заборгованості по забезпеченню речовим майном військовослужбовців, осі проходять службу та які звільнені із ВЧ А 3114, відповідно до Звіту про забезпечення речовим майном за 2012 рік і заявки на 2013 рік (форма 1/реч) становила станом на 01.05.2013 - 177291,62 грн. та згідно даних бухгалтерського обліку установи дана заборгованість по речовому забезпеченню військовослужбовців, які проходять службу та які звільнені із ВЧ А 3114 не відображена.

Проте, до вказаних тверджень відповідача суд ставиться критично та зауважує наступне.

Відповідно до п. 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.04 №1444, військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.

Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Водночас, п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.04 №1444 Міністерству оборони України надано право встановлювати норми забезпечення наметами, спортивним інвентарем, музичними інструментами музикантів військових оркестрів, а також табелі до штатів на матеріальні засоби речової служби, не передбачені нормами забезпечення речовим майном у мирний час.

На виконання даної Постанови, Міністром оборони України видано наказ від 31.01.2006 року №45 "Про заходи щодо виконання Постанови Кабінету Міністрів України №1444", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2006 року за №125/11999.

Зі змісту даного наказу досліджено, що останнім затверджено Порядок відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час.

Відповідно до п.2.2 Порядок відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час, забезпечення речовим майном здійснюється Центральним управлінням речового забезпечення через відділи територіального забезпечення військ Центрів забезпечення речовим майном.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Статтею 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року призупинено дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них. Цей Закон набув чинності з 11.03.2000 року.

Таким чином, зазначеною нормою було зупинено право звільнених військовослужбовців на отримання грошової компенсації замість неотриманого речового майна, а тому позивач діяв в межах наданої компетенції відповідно до вимог законодавства і правові підстави для виплати компенсації відсутні.

Суд також не бере до уваги посилання представника відповідача на постанову Кабінету Міністрів України "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час" від 28.10.2004 року № 1444, оскільки останньою визначено порядок та розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців, а не поновлено право військовослужбовців звільнених в запас на отримання грошової компенсації замість неодержаного речового майна, що було призупинено Законом України "Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" від 3 листопада 2006 року № 328-V статтю 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" викладено в новій редакції, а також доповнено статтею 9-1, якою було передбачено, зокрема, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів (абзац перший пункту 2), порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України (абзац другий пункту 2).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 № 489-V дію пункту 2 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" було зупинено на 2007 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. зазначені положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином положення статті 9-1 вказаного Закону регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі і не можуть бути застосовані до військовослужбовців звільнених з військової служби, оскільки вказані положення Закону не передбачають виплату заборгованості по речовому майну до військовослужбовців, що були звільнені зі служби.

Суд зазначає, що право військовослужбовців на отримання зазначеного виду забезпечення до 11 березня 2000 року регулювалось виключно Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Після зазначеної дати отримання військовослужбовцями звільненим зі служби, грошової компенсації замість недотримане речове майно законодавством не передбачено.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку про необгрунтованість висновків ДФІ у Полтавській області про заниження позивачем кредиторської заборгованості за речове майно на суму 177291,62 грн.

Пунктом 9 вимоги зобов'язано військову частину 3114 відобразити в обліку надходження доходів в натуральній формі медикаментів, придбаних за власні кошти хворими, що знаходились на стаціонарному лікуванні у відділеннях військового госпіталю в сумі 4222,02 грн.

В ході ревізії встановлено, що відповідно до первинних документів (листків лікарських призначень) лікування хворих в стаціонарних відділеннях проводилось медикаментами, які були на обліку у військовій частині, так і медикаментами, які надані лікувальному закладу хворими, що перебували на стаціонарному лікуванні.

По даних бухгалтерського обліку, медикаменти, які надані установі стаціонарними хворими, по обліку не відображались.

На субрахунку 233 «Медикаменти і перев'язувальні засоби» за перевірений період медикаменти, які були надані хворими для лікування згідно призначень лікаря не відображалися, що є порушенням "Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ" затвердженого наказом Головного управління Державного казначейства України в частині обліку медикаментів та ч.5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 в частині відображення господарських операцій в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

В період ревізії комісією затвердженою наказом командира військової частини А 3114 № 164 від 05.07.2013, було проведено оцінку медикаментів, які надані хворими, що перебували на стаціонарному лікуванні у відділеннях військової частини АЗ 114 на загальну суму 4222,02 грн., що призвело до заниження доходів спеціального фонду установи у формі звітності "Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду" (№ 4-Зд) на загальну суму 4222,02 грн. (2011 рік - 368,37 грн., 2012 рік -2598,21 грн., січень - квітень 2013 року - 1255,44 грн.).

Враховуючи викладене, ревізори вважають, що медикаменти, які надані хворими, що перебували на стаціонарному лікуванні для надання спеціалізованої медичної допомоги у стаціонарних відділеннях вважаються добровільними (благодійними) внесками і відповідно до п. п. 35, 36 Інструкції з обліку запасів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 08.12.2000 № 125 підлягають оприбуткуванню та відображенню в бухгалтерському обліку.

Суд не погоджується з обґрунтованістю вказаних висновків та правомірністю п. 9 вимоги ДФІ в Полтавській області від 28.08.2013 №01-14/1572 з наступних підстав.

Згідно статті 1 Закону України "Про гуманітарну допомогу" безоплатна допомога (пересилка, виконання робіт, надання послуг) - надання гуманітарної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій донорам; гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об'єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації".

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000р. № 1222 (із змінами) затверджений "Порядок отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від -юридичних та фізичних осіб бюджетними установами та закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування", яким визначені вимоги щодо отримання, використання та обліку благодійних добровільних) внесків.

Благодійні внески можуть надаватися благодійниками набувачам у грошовій формі для потреб їх фінансування за напрямами видатків, визначеними благодійником, а також як товари, роботи, послуги. Якщо благодійником конкретні цілі використання коштів не визначено, шляхи спрямування благодійного внеску визначаються керівником установи, закладу - набувачів відповідно до першочергових потреб, пов'язаних виключно з основною діяльністю установи, закладу.

Відповідно до п. 26, 35 Інструкції з обліку запасів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 08.12.2000 № 125 (чинної на момент виникнення правовідносин) на субрахунку 233 "Медикаменти і перев'язувальні засоби" обліковуються медикаменти, компоненти, бактерицидні препарати, дезінфекційні засоби, сироватки, вакцини, кров, плівка для рентгенівських знімків, матеріали для проведення аналізів та перев'язувальні засоби, дрібний медичний інвентар (термометри, ланцети, пінцети, голки тощо) установ, у кошторисах яких ці видатки передбачені за кодом економічної класифікації видатків 1132 "Медикаменти та перев'язувальні матеріали". На цьому субрахунку також обліковуються допоміжні та аптекарські матеріали в медичних закладах, які мають свої аптеки.

При обліку запасів, що отримані як гуманітарна допомога, враховуються вимоги Закону України "Про гуманітарну допомогу", галузевих порядків, розроблених окремими міністерствами і затверджених постановами Кабінету Міністрів України, та Порядку бухгалтерського обліку та звітності в бюджетних установах гуманітарної допомоги, затвердженого наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 N 113 і зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.01.2000 за N 12/4233.

Запаси приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов'язково входять працівник бухгалтерії та представник організації вищого рівня. Комісія складає акт, у якому зазначаються найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими вільними цінами на їх аналогічні види. Дані акта відображаються в бухгалтерському обліку.

Бухгалтерією та матеріально відповідальними особами облік запасів, отриманих як гуманітарна допомога, ведеться за загальним порядком, але окремо від запасів, придбаних установою за рахунок коштів загального або спеціального фондів кошторису доходів та видатків.

Із пояснень представників позивача, судом встановлено, що інформацію про придбання медикаментів для лікування хворих за їх власний рахунок та оцінку медикаментів, які надані хворими, що перебували на стаціонарному лікуванні у відділеннях військової частини АЗ 114 на суму 4222,02 грн. надано відповідачу, що останнім не заперечується, на підставі реєстру історій хвороб військовослужбовців ВЧ А3114 за період з 01.01.2011 по 30.04.2013.

Відповідно до наказу Мінфін від 26.06.2013 № 611 "Про затвердження деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ", яким затверджено Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, отримання установами необоротних активів як гуманітарної допомоги проводиться відповідно до Закону України "Про гуманітарну допомогу", інших нормативно-правових актів.

Передача отримувачами коштів і предметів гуманітарної допомоги здійснюється за довіреністю набувачів або документами, що засвідчують фізичну особу набувача, і оформлюється відповідними видатковими документами (ордерами, накладними, дорученнями тощо).

Необоротні активи, отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги, дарунка, приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов'язково входить працівник бухгалтерської служби та для нижчестоящих розпорядників бюджетних коштів - представники установи вищого рівня.

Комісія складає акт, в якому зазначаються найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей. Одночасно проставляється інвентарний номер, про що робиться запис в акті прийняття необоротних активів.

Як встановлено в ході розгляду справи, акти приймання-передачі із зазначенням найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей не складалися, а відтак, реєстр історій хвороб військовослужбовців ВЧ А3114, якими придбавалися медикаменти за власні кошти не є документом отримання благодійної допомоги.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про отримання ВЧ А3114 благодійної допомоги у вигляді медикаментів, придбаних за власні кошти хворими, що знаходились на стаціонарному лікуванні та відображення позивачем в обліку надходження доходів в натуральній формі таких медикаментів в сумі 4222,02 грн.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного рішення покладено на відповідачів.

Відповідачем не доведена та не підтверджена правомірність винесення пунктів 4, 8, 9 вимоги від 28.08.2013 №01-14/1572 "Про усунення порушень" від 28.08.2013 №01-14/1572.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту в цій частині не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржувані пункти 4, 8, 9 вимоги було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправними та підлягають задоволенню.

Отже, позовні вимоги Військової частини А 3114 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Військової частини А 3114 до Полтавської міжрайонної державної фінансової інспекції, Державної фінансової інспекції у Полтавській області про визнання неправомірними та часткове скасування пунктів вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункти 4, 8, 9 вимоги Полтавської міжрайонної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції у Полтавській області "Про усунення порушень" від 28.08.2013 №01-14/1572.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної фінансової інспекції в Полтавській області (код юридичної особи 21053609) на користь Військової частини А 3114 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 344,10 грн. (триста сорок чотири гривні десять копійок).

Стягнути з Державної фінансової інспекції в Полтавській області (код юридичної особи 21053609) на користь Державного бюджету України (на розрахунковий рахунок: 31213206784002, отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030001; Банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019; Код ЄДРПОУ: 38019510; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Призначення платежу: судовий збір, за позовом Військової частини А 3114, Полтавський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35521510) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 014,50 грн. (чотири тисячі чотирнадцять гривень п'ятдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 14 лютого 2014 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва