Постанова

від 05.02.2014 по справі 823/9/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року справа № 823/9/14

17 год. 06 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Савости С.В.,

за участю представників:

позивача - Амеліної О.С. за довіреністю,

відповідача - Бондар Н.І. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Черкаси-СфераКТ» до Черкаської митниці Міндоходів про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Черкаси-СфераКТ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Черкаської митниці Міндоходів, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці №902060000/2013/207019/2 від 11.09.2013р. про коригування митної вартості товарів в частині збільшення митної вартості товарів на суму 133 439 грн. 14 коп.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в митному оформленні товарів №902060000/2013/00161 від 11.09.2013р.;

- зобов'язати Черкаську митницю підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованого податку на додану вартість у сумі 26 900 грн. 34 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним на митну територію України імпортовано сталь холоднокатану електротехнічну динамну в рулонах шириною 0,50 мм*1000,0 мм в кількості 20 400 кг, сталь холоднокатану електротехнічну динамну в рулонах шириною 0,50 мм*110,0 мм та шириною 0,50 мм*125,0 мм в загальній кількості 38 660 кг по ціні 28 000 російських рублів за 1 тонну. Для здійснення митного оформлення відповідачу подана митна декларація № 902060000.2013.207019 від 10.09.2013р. Митна вартість поставлених товарів визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту №804/00186217-32193 від 11 квітня 2013 року та становить 1 555 740 російських рублів (373 159,80 грн.).

Як зазначає позивач, рішенням від 11 вересня 2013 року №902060000.2013.207019/2 відповідач провів коригування митної вартості товару в сторону її збільшення на суму 133 439 грн. 14 коп. та встановив вартість товару в розмірі 2 112 062 російських рублів (506 600 грн.) На підставі цього рішення відповідач прийняв картку відмови у митному оформленні товарів №902060000/2013/00161.

Позивач вважає, що прийняті відповідачем рішення суперечать положенням Митного кодексу України, оскільки ним неправомірно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару при наявності всіх необхідних документів, що дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною контракту.

Позивач стверджує, що у зв'язку з прийняттям відповідачем зазначених рішень, йому довелось додатково сплатити суму податку на додану вартість в розмірі 26 900 грн. 34 коп., а тому ця сума підлягає поверненню внаслідок незаконності наведених рішень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що під час митного оформлення товарів, які ввозились позивачем на митну територію України у митного органу виникла обґрунтована підозра вважати, що позивачем занижено митну вартість товарів, а тому позивачу запропоновано надати додаткові документи, які можуть підтвердити заявлену вартість товару. Оскільки позивач не надав додаткових документів, тобто за результатами проведених з декларантом консультацій не встановлено вартість ідентичних товарів, відповідачем використано метод визначення митної вартості щодо подібних товарів та відкореговано її в бік збільшення.

Вважаючи, що митна вартість товару визначена правомірно, відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечила, з підстав викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Черкаси-СфераКТ», як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 37239634, зареєстровано 10.09.2010р., основним видом діяльності є оптова торгівля металами та металевими рудами.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, суд встановив, що між позивачем та відкритим акціонерним товариством «Сєвєрсталь» (Росія), укладено контракт №804/00186217-32193 від 11 квітня 2013 року за умовами якого останнє зобов'язалось продати, а позивач - придбати металопродукцію на суму обумовлену в контракті.

Придбавши у зазначеного підприємства сталь холоднокатану електротехнічну динамну в рулонах шириною 0,50 мм*1000,0 мм в кількості 20 400 кг, а також сталь холоднокатану електротехнічну динамну в рулонах шириною 0,50 мм*110,0 мм та шириною 0,50 мм*125,0 мм в загальній кількості 38 660 кг, позивач ввіз цей товар на митну територію України в режимі імпорту та з метою його митного оформлення подав відповідачу вантажну митну декларацію №902060000/2013/207019 від 10.09.2013р. За цією декларацією митна вартість товару складає 1 555 740 російських рублів, що в еквіваленті станом на день декларування становить 373 159 грн. 79 коп., сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету - 48 830 грн. 70 коп.

При дослідженні письмових доказів, які містяться в матеріалах справи, суд встановив, що рішенням відповідача №902060000/2013/207019/2 від 11.09.2013р. митну вартість зазначених товарів відкореговано в сторону збільшення. За даними рішення загальна митна вартість товарів складає 2 112 061 грн. 10 коп., що в еквіваленті станом на день коригування становить 506 598 грн. 97 коп. Декларанту запропоновано здійснити митне оформлення товару за методом 3 коригування митної вартості товарів та відмовлено у митному оформленні товарів про що видано картку відмови №902060000/2013/00161 від 11.09.2013р.

Одержавши зазначене рішення, позивач звернувся до відповідача з вантажною митною декларацією № 902060000/2013/207078 від 11.09.2013р. щодо випуску вказаних вище товарів у вільний обіг в порядку визначеному статтею 55 Митного кодексу України 4 липня 2013 року № 405-VII (далі - Митний кодекс України). Випуск у вільний обіг проведено зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та забезпеченням сплати різниці між цією сумою та сумою митних платежів, визначених митницею відповідно до рішення про коригування митної вартості товару № 902060000/2013/207019/2 від 11.09.2013. Так, позивачем додатково сплачено податок на додану вартість в сумі 26 900 грн. 34 коп.

Вирішуючи питання про правомірність спірного рішення, суд враховує, що у відповідності до положень частин 1-6 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У відповідності до пунктів 1, 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За змістом положень частин 2, 3, 6 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частинами 1, 3 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В силу положень пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно пунктів 1-3 частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів.

Аналіз наведених положень Митного кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності обґунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості товарів, а також розбіжностей у документах, поданих декларантом, які впливають на визначення митної вартості товару, орган доходів і зборів має право витребувати додаткові документи, перелік яких визначено частиною 3 статті 53 Митного кодексу України та зобов'язаний провести консультації з декларантом. При цьому декларант зобов'язаний надати витребувані документи та наділений правом самостійно надати додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.

Якщо за результатами проведених консультацій не вдається визначити митну вартість товарів і декларант не надав витребуваних та додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів, то орган доходів і зборів наділений виключними повноваженнями самостійно визначити митну вартість товарів з послідовним використанням другорядних методів.

Досліджуючи в судовому засіданні обставини наявності розбіжностей у документах, поданих позивачем для митного оформлення, суд встановив, що такі розбіжності мали місце та відображені в рішенні відповідача про коригування митної вартості товарів.

Так, згідно відомостей, які містяться в рішенні про коригування митної вартості товарів, інвойс від 28.08.2013р. №0000012076 та специфікація від 30.07.2013 №16/3-5076 до з/е договору від 11.04.2013р. № 804/00186217-32193 підписані невстановленими особами, в той же час відповідно п. 12.2 з/е договору від 11.04.2013р. №804/00186217-32193 жодна із сторін не має права передавати третім особам свої права і обов'язки без письмової згоди, відповідно до преамбули зазначеного з/е договору, таке право підпису має ОСОБА_3; відповідно п.5.1 з/е договору від 11.04.2013р. №804/00186217-32193 та специфікації від 30.07.2013 № 16/3-5076 до з/е договору від 11.04.2013р. №804/00186217-32193 попередня оплата повинна бути здійснена до 25 липня (згідно з платіжним дорученням попередня оплата була 15.08.2013р.); сума зазначена у платіжному дорученні 15.08.2013 № 34 не відповідає сумі зазначеної в інвойсі від 28.08.2013р. №0000012076; також, у п.5.1 з/е договору від 11.04.2013 №804/00186217-32193 зазначено, що попередня оплата здійснюється відповідно специфікації, а у п.5.5 з/е договору від 11.04.2013р. №804/00186217-32193 вказано, що оплата здійснюється відповідно до рахунків-фактури, в той же час, рахунок від 28.08.2013р. №0000012076 виданий після того як здійснилась оплата (попередня оплата від 15.08.2013 № 34), та відповідно до п.5.8 з/е договору від 11.04.2013р. №804/00186217- 32193 оплата здійснюється за специфікаціями у відповідності до виставлених продавцем рахунків-фактури, тобто відповідно специфікації №16/3-5076, яка датується 30.07.2013, є підозри вважати, що оплата здійснена за іншим рахунком-фактурою, який до митного оформлення не надавався. Висновок експерта від 09.09.2013 року №0-577 містить посилання на рахунок-фактуру від 29.08.2013 №100136420, який у якості додатку до даного експертного висновку не надавався. У висновку не вказано дату на яку визначалась вартість товару, що суперечить загальним принципам оцінки майна та майнових прав відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 10.11.2003 № 1440, у абзаці другому п.6.2 висновку експерта від 09.09.2013 № 0-577 посилання на сайт мережі інтернет, на якому вказані ціни на дату 08.05.2013, що не відповідає даті інвойсу відповідно до наказу ДМСУ від 13.07.2012 №362. Також абзац три та чотири, та п.5 таблиці висновку експерта від 09.09.2013 № 0-577 містить посилання на товар (лист х/к), що не можливо ідентифікувати з товаром, наданому до митного оформлення (сталь в рулонах). Відповідно інформації наявній в п.п. 1.2 таблиці висновку експерта від 09.09.2013 № 0-577, на яку посилається експерт у висновку, вартість товарів, що пропонуються до продажу на ринку Росії, зазначена на умовах поставки РСА. Відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс 2010/2000 на умовах поставки РСА обов'язок укладення договору перевезення товарів покладений на покупця товару. Відповідно ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості товару до ціни товару мають додаватись складові митної вартості, однак вони до вартості не включені, зокрема витрати на транспортування товару до порту призначення. Контролюючий орган зробив висновок, що зазначена у висновку вартість товару визначена на умовах поставки відмінних від заявлених, в той час як експертний висновок не містить жодних застережень або припущень щодо умов поставки та не містить додаткову інформацію щодо вартості транспортування товару. Інформацію у п.п. 1-4 висновку експерта від 09.09.2013р. № О-577 митницею не можливо перевірити. Висновок не може розглядатись як такий, що містить об'єктивні дані та які б підтверджували дійсну вартість товару заявлену декларантом в розумінні ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) від 30.10.1947р.

З урахуванням наведеного суд вважає, що в даних спірних правовідносинах митниця мала підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, у зв'язку з виникненням обґрунтованого сумніву щодо правильності заявленої митної вартості товару.

Суд звертає увагу, що на вимогу відповідача позивач не надав документів, які можуть спростувати наявні розбіжності та не навів митному органу доводів на їх спростування.

Враховуючи наведене, суд вважає правильними дії відповідача, що неподання декларантом витребуваних митним органом додаткових документів надає право митному органу визначити митну вартість задекларованого товару на підставі наявних відомостей, документів, наданих позивачем відповідно вимог ст. 57 МК України, оскільки, заявлені позивачем відомості щодо митної вартості імпортованого товару є документально не підтвердженими; документи, подані декларантом до митного контролю та митного оформлення ставлять під сумнів достовірність інформації про заявлену митну вартість товарів за ціною господарської операції.

Разом з тим, суд вважає правомірним застосування митним органом методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, оскільки в даному випадку основний метод застосуванню не підлягає. Також застосуванню не підлягає метод визначення митної вартості товару за ціною договору щодо ідентичних товарів, оскільки за результатами проведених консультацій між позивачем та відповідачем встановлено відсутність інформації щодо ідентичних товарів.

В судовому засіданні встановлено, що у якості інформації про вартість товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідачем використано митну декларацію № 806020000/2013/8712 від 27.08.2013р.

У відповідності до частин 2, 3 статті 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Згідно відомостей, які містяться у зазначеній декларації № 806020000/2013/8712 від 27.08.2013р. за цією декларацією на митну територію України ввезено сталь електротехнічну холоднокатну леговану ізотропну тонколистову кремнієву некорозостійку нетекстуровану. При цьому, суд звертає увагу, що марка сталі яку ввозив позивач співпадає із маркою сталі в декларації № 806020000/2013/8712 від 27.08.2013р. та становить - 2212, вироблена за тією самою технологією - ГОСТ 21427.2-83, тієї самої товщини - 0,5 мм і так само знаходиться в рулонах. При цьому, і в першому і в другому випадку співпадає виробник товарів - ВАТ «Сєвєрсталь» (Росія), а також код виробленого товару - 72261980.

Разом з тим, митна вартість товару за митною декларацією № 806020000/2013/8712 від 27.08.2013р. є вищою від заявленої позивачем у митній декларації №902060000/2013/207019 від 10.09.2013р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що товари які зазначені в митній декларації № 806020000/2013/8712 від 27.08.2013р. та бралися за основу коригування митної вартості повністю відповідають вимогам статті 60 Митного кодексу України, є подібними з тими товарами, що ввозились позивачем за митною декларацією №902060000/2013/207019 від 10.09.2013р.

Суд критично оцінює посилання позивача на ту обставину, що час експорту товарів за МД № 806020000/2013/8712 від 27.08.2013р. не збігається з часом експорту оцінюваних товарів позивача, оскільки зазначений період є максимально наближеним до часу експорту, що відповідає положенням частини 1 статті 60 Митного кодексу України.

Суд переконаний, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю за правильністю обчислення декларантом митної вартості товару.

Виходячи з наведеного та ненадання позивачем при митному оформленні митному органу належних та допустимих доказів щодо об'єктивно підтвердженої митної вартості товару, а також проведення відповідачем консультацій з позивачем з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів, відповідач мав повноваження для визначення митної вартості товару за наявними документами, при визначенні митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. При цьому відповідач мотивував неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості, про що зазначено у спірному рішенні про визначення митної вартості товару.

Приймаючи до уваги ту обставину, що заявлена декларантом митна вартість товару визначена без достатніх правових підстав, відповідач мав право відмовити у митному оформленні товарів, що узгоджується з положеннями пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України. Отже, спірна картка відмови у митному оформленні товарів скасуванню не підлягає.

Звідси випливає, що відповідачем правомірно перераховано до Державного бюджету України суму податку на додану вартість в розмірі 26 900 грн. 34 коп., яка сплачена позивачем з метою випуску товарів у вільний обіг як різниця між сумою митних платежів, визначених позивачем та сумою митних платежів, визначених відповідачем відповідно до рішення про коригування митної вартості товару від 11.09.2013 № 902060000/2013/207019/2. А тому, за умови наявності нескасованого рішення про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформленні товарів, відповідач не зобов'язаний готувати висновок про повернення зазначеної суми податку на додану вартість, оскільки відсутні підстави для його повернення позивачу.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що використовуючи владні управлінські функції при визначенні митної вартості товару, відповідач діяв в порядку черговості послідовного використання методів, передбачених статтями 59-64 Митного кодексу України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Черкаси-СфераКТ» до Черкаської митниці Міндоходів про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Черкаси-СфераКТ», що знаходиться за адресою: вул. Чигиринська, 13/23, м. Черкаси, Черкаська обл., 18030, ідентифікаційний код 37239634, на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 2 401 (дві тисячі чотириста одну) грн. 88 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 10.02.2014р.