Ухвала

від 10.07.2014 по справі 823/9/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/9/14 Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.І.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

10 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Черкаси-СфераКТ" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Черкаси-СфераКТ" до Черкаської митниці Міндоходів про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Черкаси-СфераКТ" (далі - ТОВ "Фірма "Черкаси-СфераКТ") звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення від 11.09.2013 р. №902060000/2013/207019/2 про коригування митної вартості товарів в частині збільшення митної вартості товарів на суму 133439,14 грн. та зобов'язання підготувати висновок про повернення з бюджету надмірно зарахованих платежів у вигляді ввізного мита у сумі 133439,14 грн. та податку на додану вартість в сумі 26900,34 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "Фірма "Черкаси-СфераКТ" подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, на підставі контракту від 11.04.2013 р. №804/00186217-32193, укладеного між позивачем (покупець) та ВАТ «Сєвєрсталь» (продавець, Росія), позивачем від 10.09.2013 р. подано до Черкаської митниці Міндоходів вантажну митну декларацію №902060000/2013/207019, якою задекларовано товар - сталь холоднокатану електротехнічну динамну в рулонах шириною 0,50 мм*1000,0 мм в кількості 20 400 кг, а також сталь холоднокатану електротехнічну динамну в рулонах шириною 0,50 мм*110,0 мм та шириною 0,50 мм*125,0 мм в загальній кількості 38 660 кг. За цією декларацією митна вартість товару складає 1555740 російських рублів, що в еквіваленті станом на день декларування становить 373159,79 грн., сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету - 48830,70 грн. Митна вартість товару задекларована за основним методом, тобто за ціною договору (контракту).

Рішенням Черкаської митниці Міндоходів від 11.09.2013р. №902060000/2013/207019/2 митну вартість товару відкореговано за методом 3 коригування митної вартості товарів. За даними рішення загальна митна вартість товарів складає 2112061,10 російських рублів, що в еквіваленті станом на день коригування становить 506598,97 грн.

Позивачу запропоновано здійснити митне оформлення товару за методом 3 коригування митної вартості товарів та відмовлено у митному оформленні товарів про що видано картку відмови від 11.09.2013 р. №902060000/2013/00161.

Випуск у вільний обіг товару проведено зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та забезпеченням сплати різниці між цією сумою та сумою митних платежів, визначених митницею відповідно до рішення про коригування митної вартості товару від 11.09.2013 р. №902060000/2013/207019/2. Позивачем додатково сплачено податок на додану вартість в сумі 26900,34 грн.

Відповідно до ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Згідно ст. 257 цього Кодексу декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи перелік яких встановлено цією статтею.

Відповідно до ч. 2. ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

При цьому, виявлення розбіжностей чи неповноти у даних, які не стосуються ціни товару та/або не впливають на неї, не можуть бути покладені в обґрунтування невизнання задекларованої митної вартості товару.

В рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що інвойс від 28.08.2013 р. №0000012076 та специфікація від 30.07.2013 р. №16/3-5076 до зовнішньоекономічного договору від 11.04.2013 р. №804/00186217-32193 підписані невстановленими особами, в той час як відповідно п. 12.2 цього договору жодна із сторін не має права передавати третім особам свої права і обов'язки без письмової згоди. Згідно преамбули зазначеного договору, таке право підпису має ОСОБА_3 Відповідно п. 5.1 договору та специфікації від 30.07.2013 р. №16/3-5076 до договору попередня оплата повинна бути здійснена до 25 липня, однак згідно з платіжним дорученням попередня оплата була здійснена 15.08.2013 р., та сума зазначена у платіжному дорученні №34 не відповідає сумі зазначеної в інвойсі від 28.08.2013 р. №0000012076. Також, у п. 5.1 договору зазначено, що попередня оплата здійснюється відповідно специфікації, а у п. 5.5 вказано, що оплата здійснюється відповідно до рахунків-фактури, однак рахунок від 28.08.2013 р. №0000012076 виданий після того як здійснилась оплата (попередня оплата від 15.08.2013 р.). Відповідно до п. 5.8 договору оплата здійснюється за специфікаціями у відповідності до виставлених продавцем рахунків-фактури, тобто відповідно специфікації №16/3-5076, яка датується 30.07.2013 р., є підозри вважати, що оплата здійснена за іншим рахунком-фактурою, який до митного оформлення не надавався.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи на вимогу відповідача позивач не надав документів, які можуть спростувати наявні розбіжності та не навів митному органу доводів на їх спростування.

Колегія суддів враховує, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Однак, необхідно звернути увагу на те, що марка сталі яку ввозив позивач за вказаною декларацією співпадає із маркою сталі в декларації від 27.08.2013 р. №806020000/2013/8712 та становить - 2212, вироблена за тією самою технологією - ГОСТ 21427.2-83, тієї самої товщини - 0,5 мм і так само знаходиться в рулонах. При цьому, і в першому і в другому випадку співпадає виробник товарів - ВАТ «Сєвєрсталь» (Росія), а також код виробленого товару - 72261980. Проте, митна вартість товару за митною декларацією від 27.08.2013 р. №806020000/2013/8712 є вищою від заявленої позивачем у митній декларації від 10.09.2013 р. №902060000/2013/207019.

Крім того, період між такими деклараціями є максимально наближеним до часу експорту, що відповідає положенням ч. 1 ст. 60 Митного кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про обґрунтованість та правомірність рішення від 11.09.2013 р. №902060000/2013/207019/2, у зв'язку з чим вимоги щодо зобов'язання надати висновок про повернення з бюджету надмірних платежів є необґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "Фірма "Черкаси-СфераКТ" необхідно залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Черкаси-СфераКТ" залишити без задоволення , а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.