Рішення

від 11.02.2014 по справі 6/93/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 лютого 2014 р. Справа № 6/93/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

суддів: Маслія І.В., Яремчука Ю.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Німенко О.І.,

позивача (відповідача за зустрічним позовом): Ліфанової Л.М., довіреність від 18.10.2012р.,

у відсутності представників відповідача (позивача за зустрічним позовом) та третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засідання матеріали справи

за позовом : публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094)

до : товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (вул. Радянська, буд. 23, м. Бершадь, Вінницька область, 24400)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватне сільськогосподарське підприємство "Еліта" (вул. Котовського, 1, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, 24412)

про: стягнення 55975 , 59 дол. США та 211945,81 грн.,

та зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (вул. Радянська, буд. 23, м. Бершадь, Вінницька область, 24400)

до: публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094)

про: визнання недійсним договору поруки №КЕ-266Д/ПІ від 23.04.2008 р.,

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (надалі позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (надалі відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, ТОВ «Хлібороб») про стягнення 55 975, 59 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом - 44 470 дол. США; 10 821 дол. США - заборгованість по відсоткам; 675, 09 дол. США - пені; 16 405, 05 грн. - заборгованість з винагороди за кредитне обслуговування та штраф 195 540, 76 грн.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 28.01.2013р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року у справі №6/93/2012/5003, позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 44479,00 дол. США заборгованості за кредитом, 10821,50 дол. США заборгованості за відсотками, 675,09 дол. США пені, 16405,05 грн. заборгованості з винагороди за кредитне обслуговування, 10000 грн. штрафу, 13187,17 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову ТОВ "Хлібороб" відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ТОВ «Хлібороб» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати повністю рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.07.2013 року касаційну скаргу ТОВ «Хлібороб» задоволено, скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. та рішення господарського суду Вінницької області від 28.01.2013 р., справу №6/93/2012/5003 передано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

22.07.2013 р. відповідно до автоматизованого розподілу документообігу суду справу №6/93/2012/5003 передано судді Тварковському А.А.

Відповідно до ухвали господарського суду Вінницької області від 26.09.2013 року провадження у справі №6/93/2012/5003 зупинено у зв'язку з призначенням судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 13.11.2013р. поновлено провадження у вказаній справі та зобов"язано товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" надати суду вільні зразки підпису Коновала В.І., необхідні для проведення експертизи, та докази оплати експертних послуг в сумі 1530 грн 00 коп. за рахунком до висновку експерта.

Відповідно до ухвали господарського суду Вінницької області від 22.11.2013 року провадження у справі №6/93/2012/5003 повторно зупинено до отримання висновку судової почеркознавчої експертизи.

12.12.2013р. до господарського суду Вінницької області з Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулася справа №6/93/2012/5003 з висновком судово-технічної почеркознавчої експертизи №1929/1930/13-21 від 06.12.2013р.

На підставі заяви судді Тварковського А.А. від 16.12.2013р. розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області від 16.12.2013р. для розгляду справи №6/93/2012/5003 створено колегію у складі: головуючого судді Тварковського А.А., суддів: Маслія І.В., Яремчука Ю.О.

Ухвалою суду від 16.12.2013р. вказану справу новоствореною колегією суду прийнято до свого розгляду з поновленням у ній провадження та призначенням до розгляду в судовому засіданні.

Слухання справи неодноразово відкладалося з об'єктивних причин, про що свідчать ухвали суду від 14.01.2014р. та від 30.01.2014р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач за первісним позовом згідно з договором поруки №КЕ-266/Д/ПІ від 23.04.2008 року (надалі Договір) є поручителем приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта" (надалі третя особа) за його зобов'язаннями по кредитному договору №КЕ - 266Д від 23.04.2008 року (надалі кредитний договір), за яким виникла заборгованість у сумі 55975,59 дол. США та 211945,81 грн.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що відповідач не укладав договору поруки №КЕ-266Д/ПІ від 23.04.2008 р., договір укладений невідомою особою Бідним В.М., який ніколи не був директором товариства, на договорі відсутній підпис директора Коновала В.І.

В судовому засіданні 11.02.2014р. представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) заявлений позов підтримала, пославшись на обставини, викладені у ньому, при цьому заперечила проти зустрічного позову.

Натомість представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) та третя особа повноважних представників в судове засідання не направили, хоча завчасно на належним чином повідомлялися про місце, дату та час судового розгляду.

Разом з тим, під час попередніх судових засідань представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) щодо первісного позову заперечував з мотивів, викладених в запереченнях по справі (вх. №08-46/10672/13 від 05.09.2013р.) та доповненнях (уточненнях) до зустрічного позову (вх. №08-46/205/14 від 14.01.2014р.), в якому просив суд первинний позов ПАТ КБ «Приватбанк» залишити без задоволення та задовольнити зустрічний позов ТОВ «Хлібороб» шляхом визнання договору поруки №КЕ-266Д/П1 від 23.04.2008р. недійсним (фіктивним) та стягнути з позивача (відповідача за зустрічним позовом) понесені ТОВ «Хлібороб» судові витрати під час розгляду даної справи (а.с. 214-217, т.с. 3; а.с. 15-16, т.с. 4).

З огляду на достатність у справі доказів для прийняття законного, об'єктивного та обґрунтованого рішення, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності відповідача (позивача за зустрічним позовом) та третьої особи на підставі наявних у справі документів.

Заслухавши пояснення позивача (відповідача за зустрічним позовом), оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

23.04.2008р. між закритим акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк"-банк, позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним) та приватним сільськогосподарським підприємством "Еліта" (позичальник, третя особа) укладено кредитний договір №КЕ- 266Д (а.с.10-13, т.с. 1).

Згідно із п. А.2 Кредитного договору ліміт договору-111200,00 доларів США на придбання сільськогосподарської техніки.

Відповідно до п. А.3 Кредитного договору сторони погодили, що кінцевий термін погашення кредиту 25.04.2013р.

Як передбачено п. А.5 Кредитного договору зобов'язання позичальника забезпечуються заставою майнових прав на отримання трактора САSE PUMA 210 за договором поставки сільськогосподарської техніки №Н-44 Т08 від 30.01.2008р., укладеного між ТОВ "Новофарм" та ПСП "Еліта", поручителем ТОВ "Хлібороб".

Пунктами А.6 та 4.1 Кредитного договору сторони погодили, що проценти за користування кредитом сплачуються позичальником в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 договору, в розмірі 11,0% річних.

Відповідно до п. А.7 та п. 4.2 Кредитного договору встановлено, що у разі порушення позичальником зобов'язань щодо погашення кредиту, передбачених п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 договору, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 24,0% річних від суми простроченого кредиту.

Згідно із п. А.10 Кредитного договору позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування в розмірі 1% річних від суми поточного залишку за кредитом на цілі, відмінні від сплати страхових платежів, зазначених в п.А.2, в поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквівалентів за курсом НБУ на дату розрахунку. Розрахунок винагороди здійснюється щодня. Нарахування винагороди здійснюється в дату сплати.

Відповідно до п. 2.2.7 Кредитного договору позичальник зобов'язується надавати банку не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, документи фінансової звітності підприємства (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух коштів, звіт про власний капітал, примітки до звітів, в обсязі, передбаченому законодавством для відповідних звітних періодів для відповідних суб'єктів господарювання, а також сумарні надходження на всі рахунки, що належить Позичальнику, за три останніх місяця в розрізі кожного місяця), а також іншу інформацію за вимогою Банка, в т.ч. про належне Позичальнику на праві власності або повного господарського відання майна.

Приписами п.4.3 кредитного договору передбачено, що сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1, 4.2, здійснюється в дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена в п. А 8, згідно з яким датою сплати процентів є 25-е жовтня і 25-е грудня кожного року, починаючи з дати підписання договору, якщо інше не передбачено п.7.3. Проценти, розраховані за період з дати списання коштів з позичкового рахунку до 24 жовтня 2008 року, включно, сплачуються 25 жовтня 2008 року. При несплаті процентів у зазначений строк вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 2.3.2).

Пунктом 4.8 Кредитного договору встановлено, що погашення кредиту, сплата процентів за договором здійснюється у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки за договором здійснюється в гривні у відповідності до договору.

Відповідно до п.п. 4.10, 4.11, 4.12 Кредитного договору у разі непогашення кредиту в строк, встановлений п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, заборгованість в частині своєчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на залишок заборгованості простроченої суми кредиту розрахунок процентів здійснюється у відповідності з п. 4.2 з дня виникнення простроченої заборгованості (крім випадків розірвання договору згідно п. 2.3.2). Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щодня з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів по поточну дату сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. Нарахування процентів здійснюється на дату сплати процентів, при цьому, проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитним ресурсами, виходячи із 360 днів в році. День повернення кредиту у часовий інтервал нарахування процентів не включається.

Пунктом 5.1 Кредитного договору сторони погодили, що у разі порушення позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3, строків повернення кредиту, передбачених пп.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6, позичальник виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквівалентів за курсом НБУ на дату щоденного нарахування.

У п.5.2 Кредитного договору встановлено, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.7, 2.2.8, 2.2.11, 4.8, 7.1 договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення штраф в розмірі 2% від суми отриманого кредиту. Сплата штрафу здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, штраф сплачується в гривневому еквіваленті за курсом на дату сплати.

Пунктом 2.3.8 Кредитного договору передбачено, що банк має право дострокового повернення кредиту, процентів та винагороди в порядку, передбаченому п.п.2.2.6, 2.3.5, а також шляхом звернення стягнення на заставлене майно, при настанні умов, передбачених п.2.3.2, зокрема, порушенні справи про банкрутство позичальника.

Відповідно до п.5.4 Кредитного договору нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 5.1, 5.2, 5.3 здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане позичальником.

Згідно з п.6.1 Кредитного договору він вступає в силу з моменту підписання договору обома сторонами і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.

Для забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором №КЕ-266Д від 23.04.2008р., 23.04.2008р. між ТОВ "Хлібороб" (поручитель, відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним) та ПАТ "Приватбанк" (кредитор, позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним) укладено договір поруки №КЕ-266Д/П1, згідно з п.1 якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ПСП "Еліта" (боржник, третя особа) ним своїх обов'язків за кредитним договором № КЕ-266Д від 23.04.2008р., згідно якого кредитор надав боржнику кредит в сумі 118150 доларів США, а боржник зобов'язаний: повернути кредит в строк згідно графіку погашення кредиту, зазначеному в кредитному договорі, сплачувати за його користування 11% річних в дату сплати процентів, якою є 25-е жовтня та 25- грудня кожного року, починаючи з 25.10.2008р., а у випадку порушення строків повернення кредиту - сплачувати 24% річних в дату сплати процентів, зазначену вище, а також сплачувати винагороди, штрафи пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у кредитному договорі.

Як передбачено умовами п.п. 2, 3, 4 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений. У випадку невиконання боржником обов'язків за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 5 Договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь обов'язку, передбаченого п. 1 даного договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного(их) обов'язку(ів).

Пунктом 6 Договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язаний виконати обов'язок(ки), зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору.

Згідно із п.11 Договору поруки він вступає в силу з моменту його підписання сторонам і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Сторони прийшли до згоди, що строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється у 5 років (п.12 Договору).

Банк (позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним) свої зобов'язання, передбачені умовами кредитного договору, виконав в повному обсязі, надавши ПСП "Еліта" (позичальник, третя особа) кредит в сумі 111200,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжного доручення №1 від 25.04.2008р. (а.с. 23, т.с. 1).

Поряд з цим, як встановлено матеріалами справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2009р. у справі №31/184-09 задоволено частково позов ПАТ КБ "Приватбанк" до ПСП "Еліта", ТОВ "Хлібороб" та ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус" про стягнення 122570,91 дол. США: стягнуто солідарно з ПСП "Еліта" та ТОВ "Хлібороб" заборгованість за кредитним договором №КЕ- 266Д від 23.04.2008р. в сумі 26247,59 дол. США, в тому числі 18765,74 дол. США - простроченої заборгованості з повернення кредиту та 7481,85 дол. США простроченої заборгованості зі сплати процентів станом на 05.12.2008р. та 68291,30 грн. штрафу (а.с. 24-28, т.с. 1).

Як вказує позивач за первісним позовом та не заперечується відповідачем за первісним позовом, вказане рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2009р. виконано повністю.

01.06.2012р. арбітражний керуючий (розпорядник майна) ПСП "Еліта" Болховітін В.М. надіслав ПАТ КБ "Приватбанк" лист №75, в якому повідомив, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.12.2011 року порушено провадження у справі №10/64/2011/5003 за заявою ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" про визнання ПСП "Еліта" банкрутом, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та що вимоги банку щодо основного боргу в сумі 410581,94 грн. боржником визнаються (а.с. 29).

За вказаних обставин, ПАТ КБ "Приватбанк", посилаючись, зокрема, на ст.ст. 543, 553, 554, 629, 1050 ЦК України, звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з ТОВ "Хлібороб" (поручителя за договором поруки №КЕ-266Д/ПІ від 23.04.2008р.) 44479 дол. США заборгованості по кредиту, 10821,50 дол. США заборгованості по відсотках за користування кредитом за період з 23.09.2010р. по 12.09.2012р., 675,09 дол. США пені, 16405,05 грн. винагороди за кредитне обслуговування, 195540,76 грн. штрафу, з врахуванням дати введення мораторію.

Після порушення провадження у справі ТОВ "Хлібороб", посилаючись на ст.ст.16,145,203,207,215 ЦК України, подало до суду зустрічний позов про визнання договору поруки №КЕ-266Д/ПІ від 23.04.2008р. недійсним, зазначаючи, що договір від імені товариства укладений невідомою особою Бідним В.М., який ніколи не був директором, також на договорі відсутній підпис директора ТОВ "Хлібороб" Коновала В.І.

Як вже зазначалося вище, постановою Вищого господарського суду України від 04.07.2013 року касаційну скаргу ТОВ «Хлібороб» задоволено, скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. та рішення господарського суду Вінницької області від 28.01.2013 р., справу №6/93/2012/5003 передано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Беручи до уваги вказівки суду касаційної інстанції, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 04 липня 2013 року у справі №6/93/2012/5003, які в силу ст.111-12 ГПК України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, суд, розглядаючи справу по суті, виходив із наступного.

Так, в постанові суду касаційної інстанції звернено увагу на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом, або іншими актами цивільного законодавства та скраплюється печаткою.

Зазначена стаття передбачає дві необхідні умови, які повинні бути виконані при укладанні правочину (договору), а саме правочин повинен бути підписаний уповноваженою особою, а її підпис скріплений печаткою.

Суди фактично не звернули уваги на заперечення відповідача за первісним позовом щодо тієї обставини, що Договір підписано невідомою особою.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що прийняті у справі судові рішення підлягають скасування з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи судам необхідно вирішити питання про призначення у справі відповідної експертизи та врахувати її висновок при вирішенні спору.

З огляду на наведене та з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Що стосується зустрічних позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог, заявлених до відповідача за первісним позовом, ПАТ КБ "Приватбанк" посилається на договір поруки №КЕ-266Д/ПІ від 23.04.2008р., укладений між ПАТ "Приватбанк" та ТОВ «Хлібороб», згідно із яким останнє поручилось перед банком за виконання ПСП "Еліта" своїх обов'язків за кредитним договором № КЕ-266Д від 23.04.2008р.

Відповідно до ч. 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 553 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі статтею 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктами 2, 3, 4 Договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений. У випадку невиконання боржником обов'язків за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 5 Договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь обов'язку, передбаченого п. 1 даного договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного(их) обов'язку(ів).

Згідно із п. 6 вказаного Договору поруки поручитель зобов'язаний виконати обов'язок(ки), зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору.

Несплата ПСП "Еліта" заборгованості за кредитним договором відповідно до умов Договору поруки, оспорювання останнього з боку ТОВ «Хлібороб» і стало причиною позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" у сумі за первісним позовом до ТОВ «Хлібороб» і, як результат, - зустрічного позову про визнання Договору поруки недійсним.

Презумпція правомочності правочину закріплена в статті 204 ЦК України, в якій передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи заперечення ТОВ «Хлібороб» щодо укладення, підписання Договору поруки, ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.09.2013 р. у справі №6/93/2012/5003 призначена судова почеркознавча експертиза документів, проведення якої доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На розгляд експерта судом поставлено наступне питання: «Чи виконано підпис на договорі поруки №КЕ-266Д/ПІ від 23.04.2008р. громадянином Коновалом Василем Івановичем, або іншою особою?»

Відповідно до висновку №1929/1930/13-21 від 06.12.2013р. судово-технічної та почеркознавчої експертизи у справі №6/93/2012/5003 встановлено:

1. Підпис від імені Коновала В.І., що розташований в оригіналі договору поруки №КЕ-266Д/П1 від 23.04.2008р., виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи використання технічних засобів;

2. Підпис від імені Коновала В.І., що розташований в оригіналі договору поруки №КЕ-266Д/П1 від 23.04.2008р., виконаний не самим Коновалом Василем Івановичем, а іншою особою із ретельним наслідуванням підпису Коновала Василя Івановича.

Дослідивши експертний висновок судово-технічної та почеркознавчої експертизи, суд вважає його таким, що відповідає приписам ст.42 ГПК України та приймає його як належний та допустимий доказ у даній справі.

Відтак, зважаючи на вказане, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження волевиявлення ТОВ «Хлібороб» на укладення договору поруки №КЕ-266Д/П1 від 23.04.2008р.

Згідно із статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання правочину недійсним.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішні волі.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печатками.

Згідно із статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу статті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, надаючи правову оцінку оспорюваному договору поруки №КЕ-266Д/П1 від 23.04.2008р., суд не приймає його як належний та допустимий доказ на підтвердження підстави доказування, оскільки, за відсутності волевиявлення ТОВ «Хлібороб» на укладення вказаного договору, останній не відповідає вимогам закону, а відтак не створює юридичних наслідків для учасників даних правовідносин.

Тобто, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вказані докази у сукупності повністю підтверджують той факт, що договір поруки був підписаний не особисто директором відповідача (позивача за зустрічним позовом) Коновалом В.І., а іншою особою. При цьому доказів, які спростовують зазначені обставини, представником позивача (відповідача за зустрічним позовом) суду не надано, відсутні й такі докази і в матеріалах справи.

Разом з тим, судом не беруться до уваги твердження позивача за первісним позовом щодо скріплення даного договору печаткою ТОВ «Хлібороб», а відтак наявністю підстав для його дійсності, оскільки, як свідчать матеріали справи, зокрема висновок експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, відсутність реальної волі діючого на той час директора ТОВ «Хлібороб» Коновала В.І. (про свідчить довідка а.с. 121, т.с. 1) на укладення вказаного договору поруки, надає суду достатні правові підстави згідно вищевказаних приписів законодавства вважати про відсутність підстав для його дійсності.

А відтак, викладене дає підстави погодитись із позивачем за зустрічним позовом, що договір поруки №КЕ-266Д/П1 від 23.04.2008р. між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ «Хлібороб» є недійсним.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення зустрічного позову ТОВ «Хлібороб» про визнання недійсним Договору поруки №КЕ-266Д/П1 від 23.04.2008р. в повному обсязі.

Згідно із ч. 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Що стосується позовних вимог позивача за первісним позовом про стягнення заборгованості у розмірі 55975,59 дол. США та 311945,81 грн, суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення, в зв'язку із недійсністю договору поруки, який був підставою для забезпечення виконання відповідних зобов"язань за договором кредиту та нарахування даної суми заборгованості.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Зважаючи на вище встановленні обставини справи, надавши оцінку поданим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність задоволення зустрічного позову та відмову в задоволення первісного позову в повному обсязі з віднесенням судових витрат на позивача за первісним позовом згідно ст. 49 ГПК України та абз. 1 п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в якому зазначено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір поруки №КЕ-266Д/П1 від 23.04.2008 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (вул. Радянська, буд. 23, м. Бершадь, Вінницька область, 24400, код ЄДРПОУ 32842308) та публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код ЄДРПОУ 14360570).

В задоволенні первісного позову публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" відмовити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (вул. Радянська, буд. 23, м. Бершадь, Вінницька область, 24400, код ЄДРПОУ 32842308) 1073 грн витрат зі сплати судового збору за подання зустрічного позову.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (вул. Радянська, буд. 23, м. Бершадь, Вінницька область, 24400, код ЄДРПОУ 32842308) 1530 грн витрат за проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (вул. Радянська, буд. 23, м. Бершадь, Вінницька область, 24400, код ЄДРПОУ 32842308) 7167 грн 08 коп. судових витрат за подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного господарського суду.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (вул. Радянська, буд. 23, м. Бершадь, Вінницька область, 24400, код ЄДРПОУ 32842308) 7167 грн 08 коп. судових витрат за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України.

Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати відповідачу за первісним позовом та третій особі рекомендованим листом з повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 17 лютого 2014 р.

Головуючий суддя Тварковський А.А.

судді Маслій І.В.

Яремчук Ю.О.

віддрук.3 прим.:

1 - до справи

2 -відповідачу ТОВ "Хлібороб" (вул. Радянська, 23, м. Бершадь, Вінницька область, 24400)

3- ПСП "Еліта" (вул. Котовського, 1, с. Війтівка, Бершадського району Вінницької області)