Постанова

від 11.02.2014 по справі 911/2674/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року Справа № 911/2674/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Демидової А.М., Воліка І.М., Кролевець О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Євроагромаркет 1" на рішеннявід 05.09.2013 господарського суду Київської області та на постанову від 25.11.2013 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 911/2674/13 господарського суду Київської області за позовом Приватного підприємства "Велес-Агро Черкаси" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Євроагромаркет 1" простягнення 81 911,85 грн. В судове засідання прибули представники сторін: позивачаПоліщук Д.В. (дов. від 01.07.2013 № б/н); відповідачаГичко О.А. (дов. від 10.02.2014 № 3); ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року позивач - Приватне підприємство "Велес-Агро Черкаси" (надалі - ПП "Велес-Агро Черкаси") звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроагромаркет 1" (надалі - ТОВ "Євроагромаркет 1", відповідач) про стягнення 81 911,85 грн., з яких: 78 820,02 грн. - основний борг, 522,86 грн. - 3% річних та 2 568,97 грн. - пеня, у зв'язку з неналежним виконанням Договору поставки № 11 від 09.04.2013.

Рішенням господарського суду Київської області від 05.09.2013 у справі № 911/2674/13 (суддя Саванчук С.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 (колегія суддів: Коршун Н.М. - головуючий, судді - Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.), позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Євроагромаркет 1" на користь ПП "Велес-Агро Черкаси" 78 820,02 грн. основної заборгованості, 522,86 грн. 3% річних, 2 568,97 грн. пені та 1 720,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попереднії інстанцій, відповідач - ТОВ "Євроагромаркет 1" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 та рішення господарського суду Київської області від 05.09.2013 скасувати, і прийняти нове рішення про відмову у позові. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, до даних правовідносин не застосовано положення частини 2 ст. 604 Цивільного кодексу України, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

У відзиві на касаційну скаргу позивач - ПП "Велес-Агро Черкаси" заперечив проти її доводів та просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав .

Судами встановлено, що 09.04.2013 між ПП "Велес-Агро Черкаси" (Постачальник) та ТОВ "Євроагромаркет 1" (Покупець) укладений Договір поставки № 11, за умовами якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити сільськогосподарську техніку АГН-4.2 (2) (надалі - товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі, прийняти та оплатити такий товар; загальна вартість поставки за Договором складає: 126 920,02 грн.; відвантаження товару здійснюється Постачальником не пізніше 5 робочих днів з моменту сплаченої передплати в розмірі 30 % загальної вартості товару; оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника в наступному порядку: попередня оплата в розмірі 30 % від загальної вартості та залишок коштів у розмірі 70 % від загальній вартості - протягом 2-х календарних днів з моменту отримання товару (п. п. 1.1., 1.2., 2.1., 6.1. - 6.1.2. Договору поставки).

Покупець (відповідач), на виконання умов цього Договору, здійснив попередню оплату у розмірі 38 100,00 грн., що становить 30 % від загальної вартості товару, а Постачальник (позивач) здійснив поставку товару, а саме: АГН-4,2 (2) Агрегат напівнавісний з необсл. корпусом в кількості 1 штука по ціні 126 920,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 324 від 11.04.2013 та довіреністю № 22 від 11.04.2013.

Після поставки товару відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару на суму 10 000,00 грн., що підтверджується банківською довідкою № 699/057-08 від 06.08.2013, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 78 820,02 грн.

За встановленого та враховуючи приписи ст. ст. 525, 526, ст. 712, частини 1 ст. 692, ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, якими визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж; покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами; місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо правомірності та обгрунтованості позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 78 820,02 грн.

Також, встановивши факт неналежного виконання умов договору поставки щодо оплати товару, з урахуванням приписів ст. 230, частини 4 та 6 ст. 231, частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 2568,97 грн. та 3 % річних у розмірі 522,86 грн.

При цьому, місцевим господарським судом, відхилено заперечення відповідача щодо безпідставності заявленої до стягнення суми, з посиланням на те, що сторонами було змінено умови договору поставки шляхом обміном листами, тобто, відбулася новація (частина 2 ст. 604 Цивільного кодексу України), оскільки після поставки товару між сторонами відбулося листування за змістом якого позивач запропонував відповідачеві повернути товар, у зв'язку з наріканнями останнього на його агро-технічні можливості (лист за № 11 від 09.04.2013), а відповідач погодився на таке повернення за умови, що позивач поверне частково сплачені кошти за поставлений товар (лист № 141 від 12.07.2013), а тому у відповідача відсутній обов'язок щодо сплати по договору поставки.

Разом з тим, судом враховано, що листом за № 43 від 16.08.2013 позивач відмовився повертати вже сплачені кошти за поставлений товар та запропоновано відповідачеві виконати зобов'язання по Договору поставки № 11 від 09.04.2013, що свідчить про недосягнення сторонами згоди щодо зміни існуючого зобов'язання новим зобов'язанням.

Апеляційний господарський суд погодився з такими висновками місцевого господарського суду додатково зауваживши, що відповідно до пункту 12.2. Договору поставки зміни до нього можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до Договору.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні додаткові угоди, укладені між сторонами про зміну умов Договору поставки, відсутні правові підстави для застосування частини 2 ст. 604 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Враховуючи той факт, що між сторонами не досягнуто домовленості щодо зміни первісного зобов'язання новим, а зобов'язання по Договору поставки відповідачем не виконано, суди дійшли обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

За таких обставин та враховуючи вищенаведені законодавчі приписи, доводи касаційної скарги ТОВ "Євроагромаркет 1" не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому оскаржувані рішення та постанова цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроагромаркет 1" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 та рішення господарського суду Київської області від 05.09.2013 у справі № 911/2674/13 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

О.А. Кролевець