Ухвала

від 17.02.2014 по справі 815/6642/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

17 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/6642/13-а

Категорія: 10.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Кравченко К.В. та Градовського Ю.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Птахівник" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року по справі за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Татарбунарському районі Одеської області до ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Птахівник", за участю третьої особи - державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції про стягнення капіталізованих платежів,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Татарбунарському районі Одеської області (далі ФСС) звернулось до суду з адміністративним позовом до ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Птахівник" (далі ТОВ), за участю третьої особи-державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції про стягнення капіталізованих платежів у розмірі 191558,78 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що фінансування ФСС від нещасних випадків здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників, а тому враховуючи, що на обліку позивача рахується ОСОБА_1, який отримав виробничу травму 24 травня 2006 року на підприємстві відповідача, а також ту обставину, що ТОВ знаходиться на стадії ліквідації, не сплата останнім капіталізованих платежів, на думку ФСС, є неправомірною.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року позовні вимоги задоволено. Суд стягнув з ТОВ на користь ФСС капіталізовані платежі у сумі 191558, 78 грн..

Не погоджуючись з постановою суду, ТОВ подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ взято на облік у ФСС за №1536000071 та є платником страхових внесків на обов'язкове державне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на підприємстві.

З матеріалів справи також вбачається, що ФСС було взято на облік ОСОБА_1, який отримав виробничу травму 24 травня 2006 року на підприємстві відповідача, що підтверджується постановою про взяття на облік потерпілого на виробництві від 23 квітня 2007 року за № 1536/127/127 та актом №1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, від 24 травня 2006 року та призначено щомісячні страхові виплати згідно Закону.

Постановою від 23 квітня 2007 року за № 127 ФСС ОСОБА_1 було призначено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 15750, 00 грн.. Також, наведеною постановою зазначеному потерпілому було призначено щомісячні страхові виплати в розмірі 352,86 грн.. Станом на 29 березня 2013 року розмір страхової виплати ОСОБА_1 складає 541, 21 грн., що підтверджується постановою про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати від 29 березня 2013 року за №1536/127/127/7.

28 січня 2013 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено запис щодо припинення юридичної особи ТОВ.

Згідно листа ФСС від 09 лютого 2005 року за № 298-07-1, а також з урахуванням середньостатистичних даних очікуваності тривалості життя Держкомстату та у відповідності до ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі Закон), позивачем було проведено розрахунок потреб в капіталізації платежів ТОВ, який складає 191558, 78 грн..

ФСС на адресу ТОВ 07 серпня 2013 року було направлено лист з проханням сплатити позивачу капіталізовані платежі на суму 191557, 78 грн. та перерахувати вказані кошти на розрахунковий рахунок відділення Фонду, проте на час звернення до суду вказані кошти перераховані не були, що і стало підставою для звернення ФСС з позовом до суду.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не встановлено наявності фактичних даних, які б вказували на те, що заявлена позивачем вимога про стягнення спірної суми заборгованості є необгрунтованою.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.46 Закону фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників відбувається у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).

Згідно п.1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою КМУ від 06 травня 2000 року за №765 (далі Порядок) відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до п.2 Порядку розрахунок щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю або перед членами їх сімей, здійснюється таким чином: 1) щомісячні виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності; 2) витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 3) витрати на придбання інвалідами або Фондом спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрати на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 4) витрати на оздоровлення - з розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки - для інвалідів I групи щороку, іншим інвалідам - один раз на три роки; 5) витрати на пенсійне забезпечення - виходячи з основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підставі даних Фонду; 6) витрати на професійну переорієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації інваліда (якщо з часу встановлення інвалідності минуло не більше одного року) - з розрахунку середньомісячного заробітку протягом терміну, визначеного програмою реабілітації; 7) одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого - у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Отже, враховуючи все вищевикладене, а також приймаючи до уваги встановлене законодавством обов'язкове проведення капіталізації платежів під час ліквідації підприємства з метою продовження страхових виплат, які потерпілий повинен отримувати протягом життя, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення капіталізованих платежів з ТОВ у розмірі 191558,78 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи ТОВ щодо застосування положень ст.1205 ЦК України, згідно яких у разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов'язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом саме потерпілого, а не ФСС, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до ст.1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, положеннями ст.1205 ЦК України врегульовано суспільні відносини між юридичною особою-працедавцем та працівником, щодо відшкодування останньому або іншим особам шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, проте, дані спірні відносини склались між ФСС, який здійснює владні управлінські функції на основі Закону та суб'єктом господарювання у сфері публічних правовідносин.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Птахівник" - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський К.В. Кравченко