Постанова

від 13.02.2014 по справі 820/50/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 лютого 2014 р. Справа № 820/50/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Нуруллаєв І.С.

при секретарі судового засідання Сковира Л. Ю.

за участю: представника позивача - - Веклич Р.Г.;

представника відповідача - Власова С.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Красноград-продторг", Директор: Філоненко Володимир Миколайович до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Красноград-продторг", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000012200 від 29.08.2013 року, стягнути з державного бюджету на користь ТОВ "Красноград- продторг" судовий збір у розмірі 487,20 грн.

В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначив, що порушень законодавства не допускав, податки обчислював правильно, спірне податкове повідомлення-рішення суперечить ч. 3 ст. 2 КАС України. Так, позивач послався на безпідставність висновків Красноградської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "Красноград-продторг" з контрагентом - ТОВ "АГРО-КРОКУС" (податковий номер 37459942), оскільки за даними операціями товар був поставлений у повному обсязі, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку. Окрім того, придбаний товар був у подальшому перероблений та реалізований позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується відповідачем та зафіксоване у акті перевірки.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, вказані у позовній заяві, просив суд задовольнити позов та скасувати у повному обсязі оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідач, Красноградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області, з поданим позовом не погодився, надав до суду письмові заперечення. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що ТОВ "Красноград-продторг" порушені вимоги п.п.14.1.191 п.14.1 ст. 14, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість за вересень-листопад 2012 р. у розмірі 205 905,00 грн. Так, фахівцями Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області встановлено наявність проведення фінансово-господарських операцій між ТОВ "Красноград-продторг" та ТОВ "АГРО-КРОКУС". Підставою для визнання вказаних фінансово-господарських операцій недійсними став акт Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова від 19.03.2013 року № 343/221/37459942 про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ "АГРО-КРОКУС" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень 2012 року - січень 2013 року.

За результатами розгляду акту перевірки податковим повідомленням-рішенням від 29.08.2013 року №0000012200 ТОВ "Красноград-продторг" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 308 858,00 грн. (основний платіж - 205 905,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 102 953,00 грн.).

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, вказані у запереченнях до позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач - ТОВ "Красноград-продторг", зареєстровано Красноградською райдержадміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію від 11.05.2010 р. № 14631020000000435, код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - 36569878. (а.с.105-108 т. 1).

ТОВ "Красноград-продторг" перебуває на обліку як платник податків у Красноградській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області з 12.05.2010 р. за №11218, зареєстрований платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №100285768 від 01.03.2010р. (а.с.45 т. 1).

Згідно довідки АА № 746022 предметом та видами діяльності ТОВ "Красноград-продторг" за КВЕД-2010 є: виробництво олії та тваринних жирів, оптова торгівля зерном, неодробленим тютюном, насінням та кормами для тварин, оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками, виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості,(а.с.108 т. 1).

Суд зазначає, що статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п.п.79.1 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

На підставі наказу від 08.08.2013р. № 46, згідно з п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, фахівцями фахівцями Красноградської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "Красноград- продторг" (код ЄДРПОУ 36569878) з питань підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "АГРО-КРОКУС" (код ЄДРПОУ 37459942), їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.09.2012 року по 31.10.2012 року.

За результатами перевірки було складено акт від 19.08.2013 року № 31/22/36569878 (а.с. 15-28 т. 1).

Відповідно до висновків акту перевірки податковим органом встановлено порушення ТОВ "Красноград-продторг" п.п.14.1.191 п.14.1 ст. 14, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження підприємством суми податку на додану вартість у розмірі 209 905,00 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником Красноградської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 29.08.2013 р. № 0000012200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у сумі 308 857,00 грн., з яких: за основним платежем - 205 905,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 102 953,00грн. (а.с. 9 т. 1)

В основу висновку Красноградської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ "Красноград-продторг" та формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за рахунок відображення в обліку показників господарських операцій з ТОВ "АГРО-КРОКУС", які реально не відбулись, було покладено відомості з акту Основ'янської МДПІ м. Харкова від 19.03.2013 року № 343/221/37459942 про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ "АГРО-КРОКУС" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень 2012 року - січень 2013 року (а.с. 120-122 т. 1).

Згідно акту встановлено наступне: підприємство перейшло на податковий облік до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова у січні 2013 року, згідно останніх даних за 2011 рік чисельність працюючих на підприємстві складала 7 осіб, свідоцтво платника податку на додану вартість № 100322099. В ході обстеження місця знаходження контрагента встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою м. Харків, вул. Польова, 67 (складено довідку про не встановлення місцезнаходження № 351/07-15 від 26.02.2013 року), інформація про товар відсутня у зв'язку з відсутністю документів по фінансово-господарським операціям за вказаний період, підприємство також не є виробником продукції. Згідно баз даних ДАІ УМВС України у Харківській області транспорт у ТОВ "АГРО-КРОКУС" код 37459942 відсутній. ТОВ "АГРО-КРОКУС" у грудні 2012 року згідно наказу ДПС України № 329 визначене як "податкова яма".

З огляду на наявність акту про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ "АГРО-КРОКУС", відповідач робить висновок, що правочини, укладені між ТОВ "Красноград- продторг" та TOB "АГРО-КРОКУС" не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства.

Перевіряючи цей висновок і прийняте на його підставі спірне податкове повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "Красноград-продторг" та ТОВ ТОВ "АГРО-КРОКУС" було укладено договори купівлі-продажу № 03/09 від 03.09.2012 р. та 02/10 від 02.10.2012 р., відповідно до умов яких Постачальник зобов'язується передати, а Покупець оплатити і прийняти продукцію на умовах цих договорів. Також за умовами вказаних договорів поставка продукції здійснюється транспортом продавця (а.с. 85-87 т.1).

Оцінивши зазначений правочин за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірний правочин укладений між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, даний договір визнається судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та його контрагентом факту вчинення правочину в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України. Суд також зазначає, що згідно ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що на виконання зазначених договорів купівлі-продажу продавцем, ТОВ "АГРО-КРОКУС", позивачеві поставлено товар (насіння соняшника) що підтверджується: видатковими накладними № 3/09 від 03.09.2012 р., № 4/09 від 04.09.2012 р. № 3/09 від 03.09.2012 р„ № 5/09 від 05.09.2012 р. № 6/09 від 06.09.2012 р., 7/09 від 07.09.2012 р., № 10/09 від 10.09.2012 р., № 11/09 від 11.09.2012 р., № 23/09 від 23.09.2012 р., № 24/09 від 24.09.2012 р., № 25/09 від 25.09.2012 р., № 2/10 від 02.10.2012 р., 5/10 від 05.10.2012 р., № 8/10 від 08.10.2012 р., № 10/10 від 10.10.2012 р., № 12/10 від .02.10.2012 р., № 15/10 від 15.10.2012 р. (а.с. 45-61 т. 1).

Оплату проведено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №885 від 16.11.2012 р., №859 від 20.11.2012 р. №903 від 22.11.2012 р., 826 від 27.09.2012 р., №837 від 28.09.2012 р., №839 від ;2.10.2012 р., №840 від 02.10.2012р., №843 від 02.10.2012 р., №846 від 04.10.2012 р., №854 від 08.10.2012 р., №880 від 13.11.2012 р., №884 від 16.11.2012 р. (а.с.199-209 т. 1).

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "АГРО-КРОКУС" на адресу позивача виписано податкові накладні № 610 від 03.09.2012 р. на суму 59360,06 (в т.ч. ПДВ -893,34 грн.), № 621 від 04.09.2012 р. на суму 51643,26 грн.(в т.ч. ПДВ - 8607,21 грн.), № "24 від 06.09.2012 р. на суму 51216,73грн.(в т.ч. ПДВ -8536,12 грн.), № 627 від 04.09.2012 р. на суму 52770,53грн. (в т.ч. ПДВ -8795,09 грн.), № 628 від 07.09.2012 р. на суму 55702,22 грн.(в т.ч. ПДВ -9283,7 грн.), № 638 від 10.09.2012 р. на суму 44561,78грн. (в т.ч. ПДВ - 7426,96 грн.), № 640 від 11.09.2012 р. на суму 43389,1грн.(в т.ч. ПДВ -7231,52 грн.), 655 від 23.09.2012 р. на суму 351200,4 грн.(в т.ч. ПДВ -58533,4 грн.), № 657 від 24.09.2012 р. на суму 70240, 08 грн.(в т.ч. ПДВ -11706,68 гри.), № 661 від 25.09.2012 р. на суму 123446,94 грн.(в т.ч. ПДВ - 20574,49 грн.), № 679 від 02.10.2012 р. на суму 59500 грн.(в т.ч. ПДВ -9916,68 грн.), № 692 від 05.10.2012 р. на суму 51898,06 грн.(в т.ч. ПДВ - 8649,68 грн.), № 693 від 08.10.2012 р. на суму 52500,06 грн.(в т.ч. ПДВ -8750,01 грн.), № 695 від 10.10.2012 р. на суму 59885,05 грн.(в т.ч. ПДВ - 9980,84 грн.), № 703 від 12.10.2012 р. на суму 53445,06 грн.(в т.ч. ПДВ -8907,51 грн.), № 704 від 15.10.2012 р. на суму 54670, 07грн.(в т.ч. ПДВ -9111,68 грн.) (а.с.29-35, 39-44 т. 1).

Виписані податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України та підтверджують сплату ТОВ "Красноград-продторг" податку на додану вартість у ціні придбаних товарів. Вказані податкові накладні внесено до реєстру отриманих податкових накладних ТОВ "Красноград-продторг" (а.с. 99-104 т. 1).

Зазначені суми податку на додану вартість було віднесено ТОВ "Красноград-продторг" до складу податкового кредиту за вересень-листопад 2012 р.

Фактичне здійснення перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними, наявними в матеріалах справи: від 03.09.2012 р. № 03/09/1, № 04/09/1 від 04.09.2012р., № 05/09/1, від 05.09.2012р., № 06/09/1 від 06.09.2012р., № 07/09/1 від 07.09.2012р., № 10/09/1 від 10.09.2012р., № 11/09/1 від 11.09.2012р., № 02/10/1 від 02.10.2012р., №05/10/1 від 05.10.2012р., №08/10/1 від 08.10.2012р., №10/10/1 від 10.10.2012р., № 12/10/1 від 12.10.2012р., №15/10/1 від 15.10.2012р. (а.с. 29-81 т. 1).

Під час судового розгляду було встановлено, що товар (насіння соняшника) транспортувався зі складу Постачальника за адресою м. Харків, вул. Польова, 67 на склад покупця за адресою: Харківська область, м. Красноград, вул. Леніна, 2, транспортним засобом ТОВ "Вітаойл" на підставі укладеного договору № 3.2012 на оренду транспортних засобів та згідно акту прийому-передачі № 1 до договору оренди від 01.01.2012 р., а також на підставі додаткової угоди № 03/09/1 до договору купівлі-продажу № 03/09 від 03.09.2012 р. (а.с.83-84 т. 2) .

На підтвердження реальності здійснення господарської операції також було надано договір оренди нежитлової будівлі № 1.2012 від 01.01.2012 р. (а.с. 102-104, том 2) за адресою Харківська область, м. Красноград, вул. Леніна, 2 та договір оренди обладнання, укладений між ТОВ "Красноград-продторг" та ТОВ "Вітаоіл" № 2.2012 від 01.01.2012 р. (а.с. 135-137, том 1).

В матеріалах справи наявні акти виконаних робіт по переробці соняшника на олію (а.с. 219-250, 1 том, а.с. 1-3 т. 2), звіти про рух сировини по складу (а.с. 4-49 т. 2), а також картки аналізу зерна (а.с. 50-72 т. 2).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд зазначає, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних документів.

Суд зазначає, що приєднані до справи документи, а саме платіжні доручення засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ТОВ "АГРО-КРОКУС", що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій, (а.с. 199-209 т. 1).

Окрім того, судом встановлено, що у подальшому придбаний товар (насіння соняшника) було перероблено, а продукцію реалізовано. Отриману від переробки соняшника олію було реалізовано ПАТ "Київський маргариновий завод" в жовтні-листопаді 2012 р. На підтвердження вказаної господарської операції було надано податкові накладні (а.с. 172-173 т. 1), видаткові накладні (а.с. 174-175 т.1), товарно-транспортні накладні (а.с. 176-177 т. 1).

Внаслідок переробки насіння соняшника було отримано жмих соняшника, який також було реалізовано ТОВ "АФ "Піщанська" та ТОВ "Ранок", що підтверджується податковими та видатковими накладними (а.с. 138-171, 178-180 т. 1), товарно-транспортними накладними (а.с. 182-198 т. 1).

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним та видатковим накладним, платіжним дорученням, товарно-транспортним накладним та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарських операцій, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність реальності здійснення господарських операцій платника податку з ТОВ "АГРО-КРОКУС", на підставі яких платником були сформовані дані податкового обліку.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків ТОВ "Красноград-продторг" порушень Податкового кодексу України ґрунтується лише на мотивах складеного акту Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова від 19.03.2013 року № 343/221/37459942 про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ "АГРО-КРОКУС" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень 2012 року - січень 2013 року (а.с.120-122 т. 1 ).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з абз.1 п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг і не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); г) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарі в/послуг та їх кількість, обсяг: є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Згідно з п.201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Даючи правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, суд вважає, що прямими доказами в підтвердження обставин правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість є надані позивачем первинні бухгалтерські документи.

Також, суд зазначає, що посилання контролюючого органу на акти перевірок контрагентів позивача не можуть бути достатнім доказом для прийняття оскаржуваного рішення, з огляду на індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Відповідно до норм діючого податкового законодавства судження податкового органу, викладені в акті перевірки, не мають преюдиціального значення, не звільняють суб'єкта владних повноважень від виконання вимог ч.3 ст. 2 КАС України відносно забезпечення обґрунтованості власних висновків, та в розумінні ст. 70 КАС України не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків податкового правопорушення.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 ПК України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суд приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Відповідач не надав доказів на підтвердження доводів про порушення ТОВ "Красноград-продторг" норм діючого законодавства, не навів фактів порушень згідно з вимогами Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в акті перевірки. Зібрані по справі докази підтверджують виконання позивачем ТОВ "Красноград-продторг" зобов'язань за договорами з ТОВ "АГРО-КРОКУС".

Суд зазначає, що в акті перевірки від 19.08.2013 року № 31/22/36569878 суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ "Красноград-продторг" вимог діючого податкового законодавства.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін, судом встановлено відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом - ТОВ "АГРО-КРОКУС" за вересень-листопад 2012 року.

Враховуючи викладене, формування ТОВ "Красноград-продторг" податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних контрагентом податкових накладних є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим викладений в Акті перевірки висновок відповідача про порушення ТОВ "Красноград-продторг" п.п.14.1.191 п.14.1 ст. 14, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству та дійсним обставинам справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення № 0000012200 від 29.08.2013 року є неправомірним.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення № 0000012200 від 29.08.2013 року не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого судового збору з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Красноград-продторг" до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000012200 від 29.08.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Красноград-продторг" (63304, Харківська область, Красноградський район, м. Красноград, вул. Леніна, 2, код ЄДРПОУ 36569878, інші відомості суду не відомі) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі текст постанови складено 18 лютого 2014 року.

Суддя І.С. Нуруллаєв