Рішення

від 12.02.2014 по справі 5011-20/18917-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-20/18917-2012 12.02.14

За позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва

в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності

м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська

державна адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція щомісячного

інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського

автомобільного журналу "Сигнал"

про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення неустойки

479 760,00 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

В засіданні приймали участь:

Від прокуратури Долгорук С.М. - по дов. №002718 від 05.09.2012р.

Від позивача: Уланов І.В. - по дов. №062/1/8-2327 від 11.01.2013р.

Від відповідача: не з'явились

Обставини справи:

Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (надалі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу "Сигнал" (відповідач - 2) про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення неустойки 479 760,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов'язань за Договором купівлі - продажу нежилого будинку № 69/12 в частині повноти сплати вартості об'єкту приватизації, що за твердженнями першого заступника прокурора є підставою для нарахування неустойки у розмірі 20 % від ціни купленого об'єкту та розірвання договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2013 р. у справі № 5011-20/18917-2012 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу "Сигнал" (04053, м. Київ, вул.. Артема, 22, ідентифікаційний код 35256459) на користь Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул.. Хрещатик, 10, ідентифікаційний код 19020407) неустойку за невиконання умов Договору в розмірі 479 760, 00 грн. Кошти перерахувати на р/р 37185005001052 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку 820019, код 19020407.

Розірвано договір № 69/12 купівлі-продажу нежилого будинку від 07.08.2012, укладений між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу .Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул.. Хрещатик, 10, ідентифікаційний код 19020407) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Редакція щомісячного інформаційного та науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу "Сигнал" (04053, м. Київ, вул.. Артема, 22, ідентифікаційний код 35256459).

Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція щомісячного інформаційного і науково- популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу "Сигнал" (04053, м. Київ, вул.. Артема, 22, ідентифікаційний код 35256459) до Державного бюджету 10 742 (десять тисяча сімсот сорок дві) грн. 20 коп. - судового збору за подання позовної заяви.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 р. у справі 5011-20/18917-2012 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу "Сигнал" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2013 у справі № 5011-20/18917-2012 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2013 р. у справі № 5011-20/18917-2012 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу "Сигнал" - задоволено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013р, та рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2013р. у справі № 5011-20/18917-2012 скасовано. Справу № 5011-20/18917-2012 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Автоматичною системою документообігу Господарського суду міста Києва справу № 5011-20/18917-2012 передано на новий розгляд судді Трофименко Т.Ю.

За вказаних обставин суд визнав за необхідне прийняти справу до свого провадження та призначив розгляд даної справи у судовому засіданні за участю представників сторін на 15.01.2014р.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники прокуратури та позивача проти задоволення клопотання заперечували.

Суд розглянувши дане клопотання вважає, що воно не підлягає задоволенню оскільки відповідачем до клопотання не надано доказів, які підтверджують поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З урахуванням необхідності надання сторонами додаткових доказів, суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 03.02.2014р. та зобов'язав позивача надати суду довідку про надходження від відповідача коштів по договору № 69/12 купівлі-продажу нежилого будинку від 07.08.2012, укладеного між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу .Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Редакція щомісячного інформаційного та науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу "Сигнал".

Даню ухвало суд зобов'язав відповідача надати суду докази перерахування коштів в сумі 2 398 800 грн. по договору № 69/12 купівлі-продажу нежилого будинку від 07.08.2012, укладеного між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу .Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Редакція щомісячного інформаційного та науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу "Сигнал".

Представник відповідача у судове засідання 03.02.2014р. не з'явився, вимог суду, що викладені в ухвалі суду від 15.01.2014р. не виконав. Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники прокуратури та позивача проти задоволення клопотання заперечували.

Суд розглянувши дане клопотання вважає, що воно не підлягає задоволенню оскільки відповідачем до клопотання не надано доказів, які підтверджують поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача.

В судовому засіданні 03.02.2014р. представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

В судовому засіданні 03.02.2014р. оголошувалась перерва до 12.02.2014р. Ухвалою про оголошення перерви в судлвлму засіданні суд повторно зобов»язав відповідача надати суду докази перерахування коштів в сумі 2 398 800 грн. по договору № 69/12 купівлі-продажу нежилого будинку від 07.08.2012, укладеного між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Редакція щомісячного інформаційного та науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу "Сигнал".

Представник відповідача у судове засідання 12.02.2014р. не з'явився, вимог суду, що викладені в ухвалах суду від 15.01.2014р. та 03.02.12014р. не виконав. Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники прокуратури та позивача проти задоволення даного клопотання заперечували, посилаючись на те, що відповідач в порушення ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України недобросовісно користується наданими йому правами.

Суд розглянувши дане клопотання та заслухавши думку представників прокуратури та позивача вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Довіреність громадянина, який є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

З огляду на вищевикладене відповідач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого повноважного представника.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це -складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Крім того чинним законодавством особа не обмежена у праві мати декількох представників в судах.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 12.02.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону Україні "Про прокуратуру" на прокуратуру покладено представництво інтересів громадян і держави в суді у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у-відносинах між ними або з державою.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати з відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № З-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Захищаючи інтереси держави перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (надалі -позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу "Сигнал" (відповідач - 2) про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення неустойки 479 760,00 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

07.08.12 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Редакція щомісячного, інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу "Сигнал" (далі відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 69/12 нежилого будинку загальною площею 285,30 (двісті вісімдесят п'ять цілих тридцять сотих) кв.м, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 22 (літера "А").

У відповідності до п 2.1 договору відповідач зобов'язався внести 2 398 800,00 (два мільйони триста дев'яносто вісім тисяч вісімсот) гривень, за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 днів - з моменту нотаріального посвідчення договору.

Плата за об'єкт приватизації вноситься на підставі договору (п. 2.2 договору).

У відповідності до п. 2.3 Договору сторони погодили, що розрахунки за об'єкт приватизації здійснюється таким чином:

власні кошти покупця в сумі 2 398 800 грн. перераховуються з рахунку покупця № 2600000650274 в ПАТ КБ "Правекс-Банк", код банку: 321983, код: 35256459 на рахунок Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 37185005001052 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку 820019, код: 19020407.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що передача об'єкта приватизації здійснюється Продавцем Покупцю після сплати у повному обсязі ціни продажу Об'єкта.

Спір по справі виник внаслідок того, що на думку прокуратури відповідач порушив умови договору в частині оплати вартості придбаного об»єкту.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст. 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі- продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що приватизація державного майна (далі - приватизація) - це платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законів України з питань приватизації.

Згідно вимог ч. 5 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" дговір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об'єкт приватизації.

Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. У разі несплати коштів протягом зазначеного строку покупець сплачує на користь державного органу приватизації неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу об'єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню.

В свою чергу, за твердженнями позивача, 06.09.2012 відповідачем перераховано на рахунок позивача грошові кошти у сумі 640 000, 00 грн., що підтверджується службоваою записокю начальника вілліду фінансів та бухгалтерського обліку позивача та випискою з рахунку за 06.09.2012року.

Пункт 5.1 договору покладає на відповідача обов'язок сплати в установлений договором термін ціну продажу об'єкта приватизації в розмірі 2 398 800грн. 00 коп.

Позивачем на адресу відповідача направлявся лист від 19.09.12 № 042/9/10-12121 з вимогою сплати боргу за об'єкт приватизації та неустойки за невиконання умов договору купівлі-продажу нежилих приміщень.

Зазначена вимога про сплату боргу залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Умовами договору, а саме пунктом 11.3 договору сторони передбачили, що у разі невиконання однією із сторін умов цього договору він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони в порядку, передбаченому чинним законодавством України. У разі розірвання цього договору відповідач повертає об'єкт приватизації.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що у разі, несплати коштів протягом строку, зазначеного у п. 2.1 договору, відповідач сплачує на користь позивача неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу об'єкта приватизації. У разі несплати коштів згідно за договором разом з неустойкою, протягом наступних 30 днів, договір підлягає розірванню.

Частиною 8 ст. 23 Закону України "Про Приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі - продажу, а в разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

У відповідності до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", до виключних умов для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, віднесено несплату коштів, визначених договором купівлі-продажу, протягом 60 днів з дня нотаріального посвідчення договору.

Таким чином нормами спеціальних законів з питань приватизації встановлено, що несплата повної вартості обєкта приватизації у встановлені строки є підставою для розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного в порядку проведення приватизаційної процедури.

Відповідно до п. 2.1 договору відповідач зобов'язаний внести 2 398 800,00 грн. за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 днів - з моменту нотаріального посвідчення договору.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив, що максимальний термін сплати грошових коштів за договором сплинув 07.09.2012, оскільки датою нотаріального посвідчення договору є 07.08.2012.

При цьому умовами договору та положеннями приватизаційного законодавства не встановлено підстав для зміни строків сплати повної вартості об'єкта приватизації або для незастосування штрафних та будь - яких інших санкцій за несплату у встановлений строк повної вартості об'єкта приватизації у разі сплати частини цієї вартості.

Відтак сплата відповідачем частини вартості об'єкта приватизації в розмірі 640 000 грн. не впливає на наявність підстав розірвання договору та стягнення штрафу.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. (ст. 32 ГПК України).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

В свою чергу доказів виконання відповідачем взятих на себе вказаних вище зобов'язань за договором, в розумінні ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, до суду не представлено. Вимоги суду про зобов'язання відповідача надати докази перерахування коштів в сумі 2 398 800 грн. по договору № 69/12 купівлі-продажу нежилого будинку від 07.08.2012, укладеного між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу .Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Редакція щомісячного інформаційного та науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу "Сигнал" відповідем не виконані, витребувані докази суду не надані.

З врахуванням вищевказаних обставин, суд вважає доведеними твердження прокурора про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу нежитлового будинку № 69/12 від 07.08.2012р. в частині сплати повної вартості об'єкта приватизації упродовж 30 календарних днів від дня нотаріального посвідчення договору.

Умовами договору, а саме пунктом 7.1 договору сторони встановили, що у разі, несплати коштів протягом строку, зазначеного у п. 2.1 договору, відповідач сплачує на користь позивача неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу Об'єкта приватизації. -У разі несплати коштів згідно за договором разом з неустойкою, протягом наступних 30 днів, договір підлягає розірванню.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до пункту 7.1 Договору та ст. 624 Цивільного кодексу України покупець має сплатити продавцю неустойку у розмірі 20% від ціни купленого об'єкту, що складає 479 760 грн.

Таким чином передбачена п. 7.1 договору неустойка за своєю правовою природою є штрафом.

Отже, з огляду на встановлений факт невиконання з боку відповідача умов Договору № 69/12 купівлі-продажу нежилого будинку від 07.08.2012р. Господарський суд міста Києва вважає, що вимоги першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 20% від ціни купленого об'єкту, що складає 479 760 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, зважаючи на доведений факт невиконання відповідачем п. 2.1 договору, з урахуванням факту надсилання позивачем відповідачу листів від 19.09.12 № 042/9/10-12121 та № 042/1/08-15680 від 03.12.2012 з вимогою про сплату боргу за об'єкт приватизації та неустойки за невиконання умов вказаного договору, а також не задоволення відповідачем зазначених вимог позивача; враховуючи, що викладені першим заступником прокурора Шевченківського району міста Києва в позовній заяві факти щодо порушення відповідачем умов Договору відносно повноти та вчасності сплати грошових коштів за придбаний об'єкт відповідачем не спростовані, обґрунтованими є позовні вимоги про розірвання № 69/12 купівлі-продажу нежилого будинку від 07.08.2012, укладеного між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу .Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Редакція щомісячного інформаційного та науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу "Сигнал" та про стягнення неустойки у розмірі 479 60,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи все вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України, відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу "Сигнал" (04053, м. Київ, вул.. Артема, 22, код ЄДРПОУ 35256459) на користь Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул.. Хрещатик, 10, код ЄДРПОУ 19020407) неустойку за невиконання умов Договору в розмірі 479 760, 00 грн. Кошти перерахувати на р/р 37185005001052 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку 820019, код 19020407.

Розірвати договір № 69/12 купівлі-продажу нежилого будинку від 07.08.2012, укладений між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу .Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул.. Хрещатик, 10, код ЄДРПОУ 19020407) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Редакція щомісячного інформаційного та науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу "Сигнал" (04053, м. Київ, вул.. Артема, 22, і код ЄДРПОУ 35256459).

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція щомісячного інформаційного і науково- популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу "Сигнал" (04053, м. Київ, вул.. Артема, 22, код ЄДРПОУ 35256459) до судовий збір в розмірі 10 656 грн. 20 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України, що передбачений для зарахування судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.02.2014р.

Суддя Трофименко Т. Ю.