Постанова

від 11.02.2014 по справі 812/271/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/271/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання Білконі Д.І.,

за участю:

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний дом Вікторія» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000192204 від 27 грудня 2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний дом Вікторія» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000192204 від 27 грудня 2013 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Автомобільний дом «Вікторія» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» та їх подальшого відображення у деклараціях з ПДВ та податку на прибуток за період з 01.10.2012 по 27.11.2013 та з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Вістол» та їх подальшого відображення у деклараціях з ПДВ та податку на прибуток за період з 01.04.2012 по 27.11.2013, за результатами якої фахівцями податкового органу було складено акт № 739/12-34-22-04/34526036 від 11.12.2013 та встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 195 013,75 грн., у тому числі за основним платежем - 156 011,00 грн., за штрафними санкціями - 39 022,75 грн.

Не погодившись з актом перевірки, позивач звернувся до відповідача із запереченнями на акт, які були залишенні без задоволення.

На підставі зазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000192204 від 27 грудня 2013 року про донарахування ПДВ на загальну суму 195 013,75 грн., у тому числі за основним платежем - 156 011,00 грн., штрафні санкції - 39 022,75 грн.

Позивач вважає, що зазначений висновок щодо порушення діючого податкового законодавства не відповідає нормам чинного законодавства, обмежує його законні права та інтереси, виходячи з наступного.

Згідно акту документальної планової виїзної перевірки до заниження податку на додану вартість призвело те, що ТОВ «Автомобільний дом «Вікторія» включило до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми коштів по операціям з ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол», які, на думку перевіряючого органу, здійснювали фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля та зазначені операції начебто є нереальними господарськими операціями.

Будь-які судові рішення з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів відсутні.

Поставка товару (робіт, послуг) мала реальний час та місце, була здійснена з метою отримання економічного ефекту у результаті господарської діяльності, що підтверджено відповідними бухгалтерськими та податковими документами, а саме: податковими накладними, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, актами наданих послуг, платіжними дорученнями. Зазначені факти співробітниками ДПІ в акті перевірки не спростовуються.

Суми податку на додану вартість, які були включені до податкового кредиту, були сплачені за договорами, що підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, виданими ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол». Перерахування коштів на адресу постачальників товарів також підтверджується первинними документами ТОВ «Автомобільний дом «Вікторія». Усі зазначені документи були наданні для проведення перевірки та найшли відображення у акті №739/12-34-22-04/34526036 від 11.12.2013.

Висновки податкового органу стосовно порушень допущених при заповненні договорів та податкових накладних (а саме: не встановленою особою, відсутність особи, що підписувала) позивач вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 201.2 статті 201 Податкового кодексу України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

В цілому зазначені податкові накладні заповнені з урахуванням вимог законодавства, проте допущення при їх заповненні вищезазначених помилок не призводить до висновку про те, що вони не є податковими документами та не повинні враховуватися у податковому обліку.

Крім того, податковий орган зазначає, що позивачем не надано копій сертифікатів якості на поставлені товари. Однак, позивач вважає, що сертифікат якості не може бути документом, на підставі якого ведеться облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, оскільки сертифікат якості не є документом, який підтверджує факт постачання товарів, оскільки не містить відомостей про господарську операцію, та не відповідає вимогам до первинних документів, встановленим законодавством України, а є документом який підтверджує саме якість товару.

Відносно товарно-транспортних накладних позивач зазначив, що відповідачем не враховано, що діючим законодавством України не передбачено обов'язкового складання транспортних документів при здійсненні перевезень вантажів автомобільним транспортом, який належить юридичним особам, які не зобов'язані здійснювати перевезення за зверненням будь-якої особи, тобто транспортом не загального користування.

Позивач звернув увагу на те, що відповідно до умов договору № 140912 від 14.09.2012 (пункт 2.1) постачальник постачає продукцію на склад покупця. За таких обставин, транспортування товару до складу покупця є обов'язком саме продавця - ТОВ «Вектра 3000». В цьому випадку, позивач не може нести відповідальність за відсутність товарно-транспортних накладних, оскільки транспортування продукції до складу позивача здійснював саме ТОВ «Вектра 3000» із використанням власного або залученого транспорту. Таким чином, позивач вважає, що відсутність у ТОВ «Автомобільний дом «Вікторія» товарно-транспортних накладних не є порушенням законодавства України та не може свідчити про відсутність господарських операцій, оскільки перевезення товарів здійснювалося транспортом не загального користування та постачальником товару.

Позивач у своєму позові також зауважив, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року по справі № 812/10014/13-а та від 23 грудня 2013 року по справі № 812/9874/13-а зобов'язано Головне управління Міндоходів у Луганській області поновити в автоматизованій системі «Податковий облік» даних щодо задекларованих підприємствами ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол» податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

На підставі викладеного позивач просив суд скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представники відповідача в судове засідання не з'явився, до початку судового засіданні надав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що на підставі наказу від 27.11.2013 № 436 проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Автомобільний дом «Вікторія» (код за ЄДРПОУ 34526036) з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» та їх подальшого відображення у деклараціях з ПДВ та податку на прибуток з 01.10.2012 по 27.11.2013 та з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ «Вістол» (код за ЄДРПОУ 32926534) та їх подальшого відображення у деклараціях з ПДВ та податку на прибуток за період з 01.04.2012 по 27.11.2013.

Проведеною перевіркою встановлено порушення п.п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 156 011,00 грн., у тому числі за липень 2012 року на суму ПДВ 33 848,00 грн., за серпень 2012 року на суму ПДВ 12 525,00 грн., за лютий 2013 року на суму ПДВ 18 083,00 грн., за квітень 2013 року на суму ПДВ 29 939,00 грн., за травень 2013 року на суму ПДВ 35 449,00 грн., за червень 2013 року на суму ПДВ 1 500,00 грн.

На підставі акта перевірки від 11.12.2013 № 739/12-34-22-04/34526036 винесено податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013 № 0000192204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 195 030,00 грн. (156 011,00 грн. - за основним платежем, 39 002,75 грн. - за штрафними санкціями).

Згідно наданих до перевірки документів, підставою для здійснення фінансово-господарських відносин між ТОВ «Автомобільний Дом «Вікторія» (далі - «Покупець») та ТОВ «Вектра 3000» (далі - «Продавець») був договір поставки від 14.09.2012 № 140912.

До перевірки надано податкові накладні № 84 від 02.10.2012, № 47 03.12.2012 та видаткові накладні № 84 від 02.10.2012, № 47 від 03.12.2012.

Згідно наданих пояснень та первинних документів ТОВ «Автомобільний дом «Вікторія» суму 58 674,00 грн. по контрагенту ТОВ «Вектра 3000» не було віднесено складу витрат декларації з податку на прибуток за IV квартал 2012 року.

При аналізі видаткових накладних, встановлено, що у зазначених первинне документах відсутні посада та дані осіб, які їх підписували зі сторони ТОВ «Автомобільний дом «Вікторія». У зв'язку з чим, встановити осіб, які приймали ТМЦ неможливо, що підтверджує сумнів у реальності здійснення господарських операцій і свідчить про неналежне оформлення видаткових накладних, що порушує вимоги оформлення первинних документів, які є підставою для ведення бухгалтерського податкового обліку.

Банківські виписки, що підтверджують факт розрахунків між ТОВ «Автомобільнії дом «Вікторія» та ТОВ «Вектра 3000», відсутні.

Надані до перевірки платіжні доручення не є доказом факту здійснення перерахування грошових коштів ТОВ «Автомобільний дом «Вікторія» на розрахунковий рахунок ТОВ «Вектра 3000», оскільки зазначені документи не завірено печаткою банку, через який здійснювався рух грошових коштів, що, в свою чергу, не підтверджує оплату за отримані ТОВ «Автомобільний дом «Вікторія» ТМЦ та свідчить про нереальність факту здійснення розрахунків між зазначеними суб'єктами господарювання.

В ході проведення перевірки ТОВ «Автомобільний Дом «Вікторія» встановлено відсутність документів, що підтверджують факт здійснення транспортних перевезень товарів.

Позивачем на підтвердження фактичного отримання товарів від контрагентів-постачальників згідно укладених угод не надано первинні документи бухгалтерського обліку, а саме - товарно-транспортні накладні, на підтвердження фактичного отримання товару.

Відповідачем встановлено відсутність у ТОВ «Вектра 3000» необхідних умов здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання відвантаження товару, отже господарські операції між ТОВ «Вектра 3000» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, транспортних засобів та іншого майна, які економічно для здійснення такої діяльності.

Згідно наданих до перевірки документів, підставою для здійснення фінансово-господарських відносин між ТОВ «Автомобільний Дом «Вікторія» (далі - «Замовник») ТОВ «Вістол» (далі - «Підрядник») був договір підряду на будівельно-обліцовочні роботи від 03 травня 2012 року №б/н.

При аналізі актів здачі-прийняття робіт, встановлено, що у зазначених первинних документах відсутні посада та дані осіб, які їх підписували зі сторони ТОВ «Автомобільний дом «Вікторія».

Банківські виписки, що підтверджують факт розрахунків між ТОВ «Автомобільний дом «Вікторія» та ТОВ «Вістол», відсутні.

Надані до перевірки платіжні доручення не є доказом факту здійснення перерахування грошових коштів ТОВ «Автомобільний дом «Вікторія» на розрахунковий рахунок ТОВ «Вістол», оскільки зазначені документи не завірено печаткою банку, через який здійснювався рух грошових коштів, що, в свою чергу, не підтверджує оплату за отримані ТОВ «Автомобільний дом «Вікторія» ТМЦ та свідчить про нереальність факту здійснення розрахунків між зазначеними суб'єктами господарювання.

Згідно ЄДРПН податкові накладні, виписані ТОВ «Вістол» на користь резидентів України містять дані щодо здійснення ремонтно-будівельних робіт, розробки проектної документації, здійснення робіт з інженерної підготовки майданчиків, налагоджування та монтажу обладнання тощо.

Виходячи з того, що не надані жодні підтверджуючі первинні документи щодо продажу придбаних товарів, у ТОВ «Вістол» виникає необхідність у зберіганн придбаних товарів значну кількість часу.

Проте, згідно даних балансу ТОВ «Вістол» не має власних складських приміщень та орендує тільки промисловий майданчик (за даними банківських виписок щодо витрачання грошових коштів).

Так, відсутні відомості про майно, складські приміщення, які ТОВ «Вістол», використовувало у своїй діяльності, відсутня інформація про власні або орендовані виробничі площі та потужності.

Згідно декларації з податку на прибуток за 2010 рік, 2011 - 2012 роки ТОВ «Вістол» не має основних фондів.

Згідно бази даних ДАІ ТОВ «Вістол» не має власних транспортних засобів. При наданні декларацій з податку на прибуток підприємством не надаються ) додатки АМ, що свідчить про відсутність у підприємства основних фондів.

Актом встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товару, здійснення ремонтно-будівельних, проектних та інженерних робіт в силу відсутності відповідного обладнання, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ «Вістол» можливостей здійснювати фактичні товарні операції.

У зв'язку з вищенаведеним, перевіркою встановлено, що господарські операції між ТОВ «Автомобільний Дом «Вікторія» і ТОВ «Вістол», ТОВ «Вектра 3000» не проводились, а мало місце оформлення взаємовідносин лише на папері, що в свою чергу призвело до дефектності в оформленні документів та неправомірного відображення операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

З огляду на вищенаведене, представник відповідача вважає обґрунтованими висновки акту перевірки та прийняте податкового повідомлення-рішення за актом документальної позапланової виїзної перевірки правомірними.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків..

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Статтею 78 Податкового кодексу України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Так, відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Правомірність проведення перевірки сторонами не заперечується.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 27.11.2013 по 10.12.2013 на підставі наказу № 436 від 27.11.2013 ДПІ у Жовтневому районі у м.Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області, головним державним ревізором-інспектором, інспектором 14 рангу відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Рубежанською В.О., згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Автомобільний дом «Вікторія» (код за ЄДРПОУ 34526036) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» (код за ЄДРПОУ 37377252) та їх подальшого відображення у деклараціях з ПДВ та податку на прибуток за період з 01.10.2012 по 27.11.2013 та з питань дотримання податкового законодавства з ТОВ «Вістол» (код за ЄДРПОУ 32926534) та їх подальшого відображення у деклараціях з ПДВ та податку на прибуток за період з 01.04.2012 по 27.11.2013.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 11.12.2013 №739/12-34-22-04/34526036, у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлю порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 156 011,00 грн., в тому числі за липень 2012 року на суму ПДВ 33 848,00 грн., за серпень 2012 року на суму ПДВ 12 525,00 грн., за лютий 2013 року на суму ПДВ 18083,00 грн.,за квітень 2013 року на суму ПДВ 29 939,00 грн., за травень 2013 року на суму ПДВ 35 449,00 грн., за червень 2013 року на суму ПДВ 21 7750,00 грн., за липень 2013 року на суму ПДВ 2 916,00 грн., за вересень 2013 року на суму ПДВ 1 500,00 грн.

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки, подав відповідачу заперечення від 17.12.2013 вих. №376.

Згідно відповіді від 24.12.2013 № 9724/12-34-22-04/14 на заперечення ТОВ «Автомобільний дом «Вікторія», висновки акту перевірки залишено без змін.

27 грудня 2013 року ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області року на підставі акту перевірки від 11.12.2013 № 739/12-34-22-04/34526036 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000192204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 195 013,75 грн., у тому числі 156 011,00 грн. - за основним платежем, 39 002,75 грн. - за штрафними санкціями.

Суд вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 03 травня 2012 року між ТОВ «Автомобільний дом «Вікторія» (Замовник) та ТОВ «Вістол» (Підрядник) укладено договір підряду на будівельно-оздоблювальних робіт, згідно якого Підрядник зобов'язується у встановлений договором строк проводити будівельно-оздоблювальні роботи за адресою: м.Луганськ, вул. 26 Бакинських Комісарів, 117А, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити обумовлену договором ціну. Після завершення робіт Підрядник здає, а Замовник приймає за актом виконану Підрядником роботу. За роботу, виконану субпідрядниками та іншими контрагентами Підрядника, Підрядник відповідає як за свою власну роботу.

14 вересня 2012 року між ТОВ «Автомобільний дом «Вікторія» (Покупець) та ТОВ «Вектра 3000» (Постачальник) укладено договір поставки № 140912, згідно п. 1 якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю будівельний матеріал, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 2 договору поставки № 140912 від 14 вересня 2012 року Товар поставляється Постачальником на склад Покупця та передається шляхом підписання відповідних документів (накладної). Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту передачі товару Покупцю та підписання відповідних документів (накладної).

Загальна сума договору складає 31 780,00 грн. Покупець оплачує товар шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на банківський рахунок Постачальника на умовах 100% передплати за кожну партію поставки.

Виконання вищевказаних договорів підтверджується матеріалами справи, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, актами здачі-прийняття робіт.

З акту перевірки від 11.12.2013 №739/12-34-22-04/34526036 вбачається, що позивачем порушено п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті позивачем занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 156 011,00 грн. грн.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (який діє з 01.01.2011) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Системним аналізом вищевказаних положень Податкового кодексу України встановлено, що по своєму змісту наведені норми, як підставу для не включення у податковий кредит відповідних сум, розглядають лише відсутність податкових накладних та інших документів первинного бухгалтерського обліку, оскільки неможливо включити до складу податкового кредиту суми, що документально не підтверджені.

Тобто, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що аналіз реальності господарської діяльності та обґрунтованості формування податкового кредиту має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Документальним підтвердженням здійснення господарської діяльності позивача з ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол», а відповідно здійснення певних витрат, є первинні бухгалтерські документи, в тому числі податкові накладні.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем одержано від ТОВ «Вістол» та ТОВ «Вектра 3000» податкові накладні, тобто з боку позивача виконано усі передбачені законом умови щодо отримання податкового кредиту.

Таким чином, суд вважає, що податковий орган не мав законних підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тому воно підлягає скасуванню.

Що стосується висновків податкового органу щодо нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ «Вістол», а також між позивачем та ТОВ «Вектра 3000», суд приходить до наступного.

Статтями 213 та 637 Цивільного кодексу України передбачено, що тлумачення умов договору здійснюється тільки двома суб'єктами: учасниками договору і судом.

Відповідач, роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.

Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає відповідач через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції через їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, контролюючий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Контролюючий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Жодним нормативно-правовим актом не визначено право контролюючого органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Будь-які судові рішення з приводу визнання недійсним правочинів між позивачем та його контрагентами або встановлених судовим рішенням наявності нікчемності правочинів, із застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення, відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку зі сторони позивача відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Крім того, судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі № 812/10014/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вістол» до Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано Головне управління Міндоходів у Луганській області поновити в автоматизованій системі «Податковий блок» дані щодо задекларованих ТОВ «Вістол» податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 36 744 444,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 34 997 092,00 грн., які було вилучено на підставі акту перевірки № 2/22/32926534 від 13.11.2013. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі № 812/10014/13-а залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою суду першої інстанції у справі № 812/10014/13-а встановлено та підтверджено ухвалою апеляційної інстанції безпідставність коригування контролюючим органом в АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту, визначених ТОВ «Вістол» в деклараціях з податку на додану вартість з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2013 року, на підставі акту перевірки №2/22/32926534 від 13.11.2013. Дії відповідача з коригування задекларованих платником податків (позивачем) показників у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку наявні висновки акту перевірки про встановлені порушення податкового законодавства, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, яке б було прийнято за наслідками порушень, встановлених актом перевірки.

Таким чином, суд вважає, що податковий орган при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - таким, що підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 400,00 грн., що підтверджується квитанцією № 5858.231.1 від 17 січня 2014 року.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено та підписано 17.02.2014.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний дом Вікторія» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000192204 від 27 грудня 2013 року задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000192204 від 27 грудня 2013 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний дом Вікторія» витрати по сплаті судового збору у розмірі 400,00 грн. (чотириста гривень 00 коп.), сплачені згідно квитанції № 5858.231.1 від 17 січня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.02.2014.

Суддя Т.С. Ушаков