Ухвала

від 12.02.2014 по справі 751/9825/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 751/9825/13-ц Провадження № 22-ц/795/140/2014 Головуючий у I інстанції -Деркач О. Г. Доповідач - Шитченко Н. В. Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2014 року м. Чернігів АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої - судді Шитченко Н.В.

суддів: Бойко О.В., Висоцької Н.В.,

при секретарі - Зіньковець О.О.,

за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,

представника апелянта ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

представника Новозаводського ВДВС Чернігівського міського

управління юстиції Богуша М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція», ОСОБА_3 про визнання прилюдних торгів недійсними, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано недійсними прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,0931 га, кадастровий номер 7410100000:01:004:0220, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та належить на праві власності ОСОБА_1, проведені 22 липня 2013 року Чернігівською філією Приватного підприємства Спеціалізоване підприємство «Юстиція».

В апеляційних скаргах ОСОБА_3 та ПП «Юстиція» просять скасувати рішення районного суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 зводяться до того, що оскаржуване судове рішення є незаконним та ухваленим з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що суд безпідставно прийшов до висновку про порушення відповідачем п.п. 1.4 та 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що затверджено наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, оскільки повідомлення про проведення прилюдних торгів ОСОБА_1 направлялось за тією адресою, що була зазначена у виконавчому напису нотаріуса, за яким відбувалось примусове стягнення боргу на користь ПАТ «ПІВДЕНКОМБАНК», а отже дії і державного виконавця, і ПП «Юстиція» відповідали вимогам Законів України «Про виконавче провадження» та «Про іпотеку». Вказує, що позивач у будь-якому випадку мав бути обізнаним про проведення прилюдних торгів, оскільки в ході розгляду справи пояснював, що має ділові та дружні відносини з представниками місцевого відділення банку та майже кожного тижня навідує місцеве відділення.

В апеляційній скарзі ПП «Юстиція» посилається на невідповідність висновку суду першої інстанції про неповідомлення ОСОБА_1 про час та місце прилюдних торгів обставинам справи, оскільки в її матеріалах міститься доказ того, що спеціалізоване підприємство повідомляло позивача про реалізацію майна за адресою, вказаною у виконавчому документі. Апелянт також зазначає, що позивач був ознайомлений з текстом іпотечного договору, в якому адреса місця його проживання вказана неправильно, і мав можливість внести відповідні виправлення. Крім цього, до обов'язку сторони у виконавчому провадженні входить також повідомлення державного виконавця про зміну свого місця проживання або знаходження.

Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не був повідомлений про час та місце проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, оскільки відповідне повідомлення направлялось торгівельною організацією на адресу, що не відповідає фактичній адресі місця проживання позивача-боржника, зареєстрованого у встановленому законом порядку, що унеможливило його участь в реалізації майна.

З такими висновками районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Встановлено, що 24 вересня 2012 року нотаріусом вчинено виконавчий напис, за яким звертається стягнення на земельну ділянку, що належить ОСОБА_1, площею 0,0931 га, кадастровий номер 7410100000:01:004:0220, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 на користь ПАТ ПІВДЕНКОМБАНК», оскільки позивач виступив поручителем за зобов'язаннями позичальника ПП «МАРТІ-С», які забезпечувались іпотечним договором від 24 травня 2011 року (а.с. 50). Адреса позивача у виконавчому написі вказана наступною: АДРЕСА_1.

Така ж адреса позивача вказана банком в заяві про відкриття виконавчого провадження, постанові про відкриття виконавчого провадження, повідомленні про оцінку майна (а.с. 48, 51-53, 59-60).

22 липня 2013 року Чернігівською філією ПП «Юстиція» було проведено прилюдні торги по реалізації спірної земельної ділянки на виконання виконавчого напису нотаріуса. Переможцем торгів став ОСОБА_3 (а.с. 5, 14-19).

ОСОБА_1 з травня 2008 року зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 74).

Положеннями ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Пунктом 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що затверджено наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 визначено, що спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час та місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

В пункті 1.6 Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України зазначено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем нотаріусу подається заява, в якій, в тому числі, зазначаються відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Пункт 4 цієї глави дублює зазначену норму і вказує, що до змісту виконавчого напису входить найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника.

Оцінюючи наведені положення закону щодо вчинення виконавчого напису нотаріусом та проведення прилюдних торгів в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що повідомлення позивача про час та місце реалізації арештованого майна проведено неналежно.

Так, обов'язок правильного оформлення виконавчого напису, як виконавчого документа, покладається на нотаріуса. Викладені в Главі 16 «Вчинення виконавчих написів» Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України положення про необхідність зазначення у виконавчому написі місця проживання (місцезнаходження) боржника не вказують на те, що воно має бути тотожним місцю проживання (місцезнаходження) боржника, яке зазначено в іпотечному договорі.

Отже, спочатку на стягувача, а потім на нотаріуса покладається обов'язок визначити та правильно вказати адресу проживання (місцезнаходження) боржника. Тому не беруться до уваги посилання апелянтів на те, що ОСОБА_1 був обізнаний про те, що в іпотечному договорі адреса місця його проживання зазначена неправильно і мав можливість внести до нього відповідні відповідні виправлення. З цих же підстав не приймаються колегією суддів доводи апеляції ОСОБА_3 про те, що нотаріус визначає адресу місця проживання боржника виключно з іпотечного договору, як такі, що не відповідають положенням Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

В ході розгляду справи не встановлено також, що позивач умисно викривив адресу своєї реєстрації при укладанні іпотечного договору, оскільки не спростовано, що для її зазначення при посвідченні нотаріусом правочину він надавав паспорт, в якому місце мешкання ОСОБА_1 вказано правильно і є тривалим за однією адресою.

Таким чином, оскільки виконавчий напис був вчинений нотаріусом з порушенням положень Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, всі інші дії, які проводились державною виконавчою службою і пов'язані з реалізацією відповідачем Чернігівська філія ПП «Юстиція» іпотечного майна, є такими, що не відповідають вимогам Законів України «Про виконавче провадження», «Про іпотеку», а також Тимчасовому положенню про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Тому твердження апелянтів про відсутність зв'язку між неправильно визначеною у виконавчому написі адресою боржника та процедурою прилюдних торгів є необґрунтованою.

При цьому, апеляційний суд зважає також на те, що ні з листів ПП «Юстиція» про проведення прилюдних торгів на адресу ОСОБА_1 (а.с. 20), ні з наданого відповідачем до суду витягу журналу реєстрації вихідної кореспонденції (а.с. 21) взагалі неможливо встановити, за якою адресою позивачу направлялись такі повідомлення.

Разом з тим, з наявних у відповідачів матеріалів, зокрема, інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с. 55 зворот) вбачається, що адреса позивача, як власника земельної ділянки, зазначена правильно. Таким чином, доводи апелянта про неможливість встановити місце проживання (знаходження) боржника з інших джерел, ніж виконавчий лист, спростовуються матеріалами справи.

Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про недотримання спеціалізованою організацією обов'язку повідомлення боржника про час та місце проведення прилюдних торгів будь-якими доводами апеляційних скарг не спростований. Формальне направлення відповідачами на адресу боржника, зазначену у виконавчому листі, відповідних повідомлень, не роблять для позивача прозорою процедуру проведених прилюдних торгів та порушують принцип рівності сторін у виконавчому провадженні.

Інші доводи апеляційних скарг не дають підстав для скасування правильного по суті рішення. Сукупність обставин справи приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм надана вірна юридична оцінка. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст.ст. 57-66 ЦПК України і доводи апеляційних скарг їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_3, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» - відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: