Рішення

від 14.02.2014 по справі 902/1641/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 лютого 2014 р.

Справа № 902/1641/13

за позовом :Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд" ( с. Котюжинці, Калинівський р-н, Вінницька обл., 22447)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" (вул. Островського, 58/4, м. Калинівка, Калинівський р-н, Вінницька обл., 22400)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1).

про відшкодування збитків 534 320,00 грн.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Резніченко Ю.В.

Представники сторін:

позивача : Марченко С.І., Лученко Г. В.,

відповідача : Радіщев В.О.

третьої особи: не з"явився;

ВСТАНОВИВ :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" про відшкодування збитків в сумі 534320,00 грн.

Ухвалою суду від 06.12.2013 року у вказаній справі № 902/1641/13 порушено провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 24.12.2013 року.

27.01.2014 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву ( вх. № канц. 08-46/722/14), в якому останній проти позову заперечує

Ухвалами суду від 24.12.2013 року, 15.01.2014 року та 27.01.2014 року розгляд справи відкладався, в зв'язку з неподання сторонами витребуваних судом доказів та необхідність витребування нових доказів, та з необхідністю залучення до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичну особу підприємця ОСОБА_1.

12.02.2014 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву ( вх. № канц. 08-46/1399/14), в якому останній проти позову заперечу, вважає його необґрунтованим та безпідставним.

В судове засідання 14.02.2014 року з'явились представники позивача, представник відповідача.

Представник третьої особи, в судове засідання не з"явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 27.01.2014 року.

Представники позивача позов підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача, проти позову заперечував, вважає його безпідставним.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача. представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позовні вимоги ґрунтуються на наступному:

СТОВ «Агро-Ленд» є орендатором полів, які знаходяться біля с.Котюжинці Калинівського району, Вінницької області.

В 2013 року, на орендованих СТОВ «Агро-Ленд» полях, було засіяно 130 га соняшника та 130 га сої, що відображено у звітності посівів «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2013 року» ( а. с. 15).

Позивач зазначає, що орендовані поля межують з полями ТОВ «Моноліт» і дані землі не розділені будь-якими огорожами та дорогами.

З 10.07.2013 року по 14.07.2013 року ТОВ «Моноліт» проводив дисікацію (обробка дисікантом посівів) своїх полів, де було засіяно озимий ріпак.

Після вищевказаної дисікації, посіви соняшника та сої, засіяні позивачем почали в'янути.

Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся в Калинівську РДА з заявою про створення комісії для обстеження належних позивачу полів.

19 липня 2013 року комісія у складі: заступника начальника управління АПГ Щура С.М., голови сільської ради с.Котюжинці Корнійця О.М., фітосанітарного інспектора у Вінницькій області Гарматюка В.М., державного інспектора з насінництва Сауляка О.М., головного агронома СТОВ «Агро-Ленд» Козачка В.М. провела обстеження посівів с/г культур в СТОВ «Агро-Ленд» с.Котюжинці. При цьому, було виявлено, що в полі № 2 на площі 22 га з посівами соняшнику та поле № 4 на площі 27 га посівів сої сильно пошкоджені хімічним препаратом. Разом з тим, комісією було встановлено, що дані земельні ділянки межують з полями ТОВ «Моноліт» с.Котюжинці, на яких був посіяний озимий ріпак та на якихможливо проводилась дисікація.

Для встановлення хімічного препарату, якими були пошкоджені рослини соняшнику та сої комісійно відібрано пошкоджені рослини, поміщено в пакети, опломбовано та підготовлено для відправки в відповідні лабораторії м.Одеси та м.Києва, про що відображено в акті № б/н відбору зразків рослин сої та соняшнику на виявлення домішків пестицидів від 19.07.2013 року.

Відповідно до результату протоколу випробувань харчової продукції № 8241-8242/13 від 26.07.2013р. науково-дослідного центру випробувальних продукції ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів»:

- масова частка пестициду-діквату, мг/кг в листі сої (відібрані в СТОВ «Агро- Ленд» с.Котюженці, поле №4, площа 27га), результати випробувань - 0,17, відносна похибка випробувань, % - 20;

- масова частка пестициду-діквату, мг/кг в листі соняшника (відібрані в СТОВ «Агро-Ленд» с.Котюженці, поле №2, площа 22га), результати випробувань - 0,16, відносна похибка випробувань,% - 20.

Згідно з результатами аналізу Одеської прикордонної державної контрольно-токсикологічної лабораторії Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України №156 від 31.07.2013р.:

- в рослинах соняшника (поле №2, площею 22га) виявлено 0,32 мг/кг «Диквата», а в зразках сої (поле №4, площею 27га) - 26 мг/ кг.

Тобто, ДП «Всеукраїнським державним науково-виробничим центром стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» та Одеською прикордонною державної контрольно-токсикологічної лабораторії Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України було встановлено факт потрапляння діквату в листя соняшника та сої, що, на думку позивача є неприпустимим та, як наслідок, призвело до загибелі посівів соняшника та сої.

23 жовтня 2013 року комісія в складі: головного агронома СТОВ «Агро-Ленд» Козачка В.М., агронома по захисту рослин Козачка І.В., механізатора Чехівського С.П. та в присутності заступника начальника управління агропромислового розвитку Щура С.М., провівши обстеження посівів сої га соняшника, виявила, що в полі №2 на площі 22га посіви соняшника та в полі №4 на площі 27га посіви сої повністю загинули в результаті дії десиканта «Дікват», яким проводило дисікацію посівів ТОВ «Моноліт» с.Котюжинці на полях, що межують з полями СТОВ «Агро- Ленд» с.Котюжинці. При цьому, комісія вирішила посіви соняшника в полі №2 на площі 22га і посіви сої в полі№4 на площі 27га передискувати та дану площу готовити під посів сільгоспкультур урожаю наступного року.

Позивач зазначає, що в зв'язку з загибеллю урожаю соняшника та сої позивачу були спричинені відповідачем збитки в розмірі 534 320,00 грн., що складається з:

1) 285 200,00 грн. - розміру збитку у зв'язку з загибеллю урожаю соняшника, а саме:

СТОВ «Агро- Ленд» було засіяно соняшником поле, площею 130 га, що підтверджується звітністю «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2013 року», поданою СТОВ «Агро-Ленд» до органу державної статистики, код рядка 112., копія якого знаходиться в матеріалах справи.( а.с. 15). Фактично зібрано урожаю соняшника на 108 га - 453 т., тоді як очікуваний результат з 130 га мав бути 545 т.

Загинуло урожаю соняшника - 92 т. на 22 га, що підтверджується звітністю «Сівба та збирання врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт» на 1 листопада 2013 року, поданою СТОВ «Агро-Ленд» до органу державної статистики, код рядка 2305. Вартість 1 т. соняшника - 3100грн. Таким чином, розмір збитку у зв'язку з загибеллю урожаю соняшника становить 92x3100=285 200,00грн.

2) 249 120,00 грн. - розміру збитку у зв'язку з загибеллю урожаю сої, а саме: СТОВ «Агро-Ленд» засіяно соєю поле, площею 130 га, що підтверджується звітністю «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2013 року», поданою СТОВ «Агро-Ленд» до органу державної статистики, код рядка 115. Фактично зібрано урожаю сої на 103 га - 275т., тоді як очікуваний результат з 130 га мав бути 347т. Загинуло урожаю соняшника - 72т. на 27га, що підтверджується звітністю «Сівба та збирання врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт» на 1 листопада 2013 року, поданою СТОВ «Агро-Ленд» до органу державної статистики. Вартість 1 т. сої - 3460грн. Таким чином, розмір збитку у зв'язку з загибеллю урожаю сої становить 72x3460=249 120,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує з наступних підстав:

ТОВ «Моноліт» стверджує, що останнім не вчинялись жодні дії по дисікації ні своїх посівів, ні посівів позивача десікантом «Дікват».

Відповідач зазначає, що в комісійному акті від 19.07.2013 року позивач вказує, що «земельні ділянки межують з полями ТОВ «Моноліт» с. Котюжинці, на яких був насіяний ріпак та на яких можливо проводилась дисикація». Тобто, комісія робить лише припущення, що ТОВ «Моноліт» робило дисикацію, а не говорить про це як вже встановлений факт.

При цьому, вказана комісія була складена за участю представників лише позивача та державних органів. Однак зі сторони ТОВ «Моноліт» представники не запрошувались, тому відповідач ставить під сумнів зміст та об'єктивність висновків вказаного акту.

Відносно відбирання зразків, відповідач зазначає, що на зразки згідно акту від 19.07.2013 року відбирались лише рослини на території позивача, зразки рослин з території ТОВ «Моноліт» - не відбирались. Тому факт того, що рослини ТОВ «Моноліт» оброблялись таким же самим дисікантом, як рослини позивача, не доведений.

Відповідач зазначає, що в період з 10.07.2013 року по 13.07.2013 року останній проводив роботи по внесенню мікродобрив та інсектицидів - карбоміду та бору (препарат «Rosalig ») за допомогою послуг літака.

Вказане підтверджується договором на надання послуг в сільському господарстві 2013 року з ФОП ОСОБА_1, актом виконаних робіт до даного договору від 13.07.2013 року; довідкою ТОВ «Моноліт» про те, що пестицид «Дикват» відповідачем під час внесення добрив не використовувався.

В матеріалах справи міститься договір поставки № 876/13/99 від 02.04.2013 року щодо закупівлі препарату «Rosalig» в МП Фірми «Ерідон»; видатковою накладною до даного договору від 10.06.2013 року; актом приймання - передачі від 10.06.2013 року до даного договору; договором поставки від 05.03.2013 року ДГ - 0000477 з ТОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»; видатковою накладною до даного договору від 01.05.2013 року; видатковими накладними від 24.04.2013 року та від 02.05.2013 року до даного договору.

Відповідач у відзиві та в поясненнях в судових засіданні зазначає, що позивачем не доведено причинний зв'язок між фактом оброблення рослин дисікантом та їх загибеллю.

З усіх наданих позивачем доказів, лише в комісійному акті СТОВ «Агро - Ленд» вказано про те, що посіви соняшнику та сої загинули в результаті дії дисіканту «Дікват». Однак, вказаний акт не може бути належним та допустимим доказом, для підтвердження причинного зв'язку. По - перше, він складений як і інші документи - односторонньо. По - друге, акт не ґрунтується на жодних лабораторних дослідженнях, які б встановили, що саме чинник дисикації рослин «Дикватом» призвів до їх знищення.

Долучені до справи протокол випробувань харчової продукції ДП «Всеукраїнський державний науково - виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 26.07.2013 року та результати аналізу Одеської прикордонної державної контрольно - токсикологічної лабораторії від 31.07.2013 року містять лише констатацію факту про наявність з рослинах соняшника та сої «Диквату». Про те дані документи не вказують про те, який вплив має речовина «Дикват» на подальший розвиток рослини».

Не містить вказаний акт також посилання на жодну з методик, на підставі якої б комісія прийшла до висновку про причину загибелі рослин, атому твердження позивача про те, що причиною загибелі посівів сої та соняшника є їх обробка «Дикватом» - ним не доведено,

Також відповідач зазначає, що заявлений позивачем розмір шкоди ґрунтується на припущеннях.

У відзиві третя особа фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зазначив, що останнім виконувались авіахімічні роботи на господарстві ТОВ «Моноліт» в період з 10 по 13 липня 2013 року.

Відповідно до умов договору на надання послуг в сільському господарстві 2013 року , що був підписаний 09.07.2013 року та акту виконаних робіт до даного договору від 13.07.2013 року видно, що дані роботи проводились по внесенню мікродобрив та інсектицидів, а саме: бору фірма «Rosalig» та карбоміду.

Позивач також стверджує, що виприскування хімречовин відбувалось в результаті розворотів на території відповідача, коли літак мав заходити на нове коло, внаслідок того, що не зачинялись форсунки оприскувача.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 заперечує проти даного твердження та зазначає, щоб обробити територію на межі двох господарств, достатньо лише одного заходу літака. При цьому розворот літака виконувався на сторону ТОВ «Моноліт» і форсунки вимикались завчасно. До того ж останній зазначає, що критично оцінює комісійні акти, що були складені позивачем. Оскільки на вказану комісію ні фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , ні інша зацікавлена особа - ТОВ «Моноліт», не запрошувались. З урахуванням цього, вважаю висновки у даних актах упередженими. Крім того, у відзиві зазначено, що дана комісія відбирала зразки рослин для проведення досліджень, однак, яким чином ці зразки відбирались, в яких саме місцях - в акті не описано. Тому, цілком може бути, що ці зразки відбирались лише в одному місці, а не по всіх полях, проби відбирались лише на землях позивача. Зазначає, що обов'язково слід було відібрати проби і на землях ТОВ «Моноліт», щоб становити, чи оброблені його землі такою самою речовиною.

Критично оцінює комісійний акт від 23.10.2013 року в якому вказано, що рослини на території 22 та 27 га загинули від дії дисіканту «Дикват», оскільки даному випадку відсутній будь-який висновок спеціаліста -експерта, який би міг підтвердити що дійсно вказані рослини загинули в кінці жовтня 2013 року від дії речовини, яка була знайдена в липні 2013 року.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Приписами статей 1166, 1187, 22 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтями 224, 225 Господарського кодексу України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди та її розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Так, в обґрунтування заявленої позовної вимоги позивач посилається на те, що у зв'язку з потраплянням на посіви соняшника та сої СТОВ «Агро-Ленд» пестицидів, якими оброблялось суміжне поле ТОВ «Моноліт» вказані посіви були частково пошкоджені, що завдало позивачу, як власнику посівів, значних збитків.

Посилання ж позивача на комісійний акт від 19.07.2013 року обстеження посівів с/г культур СТОВ «Агро - Ленд» в с. Котюжинці; комісійний акт відбору зразків від 19.07.2013 року, згідно якого було відібрано зразки листків соняшника та сої для виявлення діючих речовин диквату; комісійний акт від 23.10.2013 року про те, що посіви сої та соняшника загинули від дії дисіканту «Дікват», яким проводило дисікацію посівів ТОВ «Моноліт», висновків, що були надані ДП «Всеукраїнським державним науково-виробничим центром стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» та Одеською прикордонною державної контрольно-токсикологічної лабораторії Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, судом оцінюється критично, оскільки вказаними актами та висновками не встановлено обставин, за яких відбулось пошкодження посівів та причин такого пошкодження.

До того ж, вищезазначені акти були складені без участі представника відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань позивача на протиправність дій/бездіяльності відповідачів, які полягають у незабезпеченні останніми безпечного оброблення пестицидами поля відповідача, яке межує із полем посівів позивача, що призвело до часткової загибелі посівів позивача, з огляду на недоведеність вказаних посилань належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України.

За таких обставин, недоведеність позивачем протиправної поведінки відповідача спростовує посилання позивача на завдання саме відповідачем останньому збитків, і, як наслідок, свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та збитками.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи недоведеність позивачем наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків в порядку ст. 1166 ЦК України, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 534 320,00 грн. збитків, завданих внаслідок потрапляння на посіви позивача пестицидів, які використовувались в процесі оброблення відповідачем поля є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмові у позові покладаються судом на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 22, 1166, 1187 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю

Повне рішення складено 19 лютого 2014 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- третій особі (69013, м. Запоріжжя, вул. Воєнстрой 98/17)