Постанова

від 11.02.2014 по справі 910/21934/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2014 р. Справа№ 910/21934/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Суліма В.В.

Федорчука Р.В.

за участі представників:

від позивача: Майданік В.Ю. - представник

від відповідача: ОСОБА_3 - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 року у справі № 910/21934/13 (суддя: Якименко М.М.)

за позовом Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про примусове виселення

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про примусове виселення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 року у справі № 910/21934/13 позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва» задоволено в повному обсязі, вирішено виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 з нежилого приміщення площею 12,00 кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_1, на першому поверсі будівлі та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 року у справі № 910/21934/13 та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва» відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення Господарського суду м. Києва винесено з порушенням вимого чинного законодавства України, при цьому суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

16.01.2014р. ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 було прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 11.02.2014 року.

06.02.2014 р. представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано заперечення на апеляційну скаргу в якому вказано, що позивач просить суд відмовити апелянту в задоволенні скарги повністю.

11.02.2014р. розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду для розгляду справи №910/21934/13 було визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів:Суліма В.В., Федорчука Р.В.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та письмових заперечень на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

03.11.2008 року між Комунальним підприємством Дніпровського району м. Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено Договір № 791 оренди нерухомого майна (надалі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору сторони погодили що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з п 2.1. Договору об'єктом оренди є: нежиле приміщення загальною площею 12,00 кв.м. Відповідно до п. 7.1. Договору цей договір укладено строком на два роки 362 дні, діє з 03.11.2008 року до 03.05.2011 включно.

Відповідно до п. 7.2. Договору усі зміни та доповнення до цього Договору оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх Сторонами.

Як зазначено в пункті 7.3. Договору, після закінчення терміну цього Договору орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження цього Договору на новий термін. Порядок подовження дії Договору визначається Положенням про порядок надання об'єктів нерухомого майна, затвердженого рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради, що діє на той момент.

Згідно з п. 7.4. Договору цей Договір автоматично припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до мов Договору 01.11.2008 позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування об'єкт оренди загальною площею 12,00 кв.м., на підтвердження чого позивач надав суду Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 від 03.11.2008 року (копія Акту приймання-передачі від 03.11.2008 року міститься в матеріалах справи).

У відповідності до п. 3 рішення Київської міської ради від 01.122011 року № 758/6994 «Про деякі питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та передані до сфери управління Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації» припинено комунальне підприємство «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної у м. Києві ради шляхом приєднання його до комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва».

Відповідно до пункту 1 розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.05.2012 року № 236 «Про організаційно-правові заходи з припинення комунального підприємства «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної в місті Києві ради» припинено комунальне підприємство «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної в місті Києві ради (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34806193), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Челябінська, 9-г (далі - комунальне підприємство) шляхом приєднання до Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» (далі - КП «Керуюча дирекція»).

Пунктом 3 Розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.08.2012 року № 340 «Про внесення змін та доповнень до розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.05.2012 № 236 «Про організаційно-правові заходи з припинення комунального підприємства «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної у місті Києві ради» визначено балансоутримувачів майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, правонаступниками прав та обов'язків комунального підприємства за договорами оренди нерухомого майн.

Як правильно зазначено в рішенні суду першої інстанції, правонаступником прав та обов'язків Комунального підприємства Дніпровського району м. Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» за Договором № 791 оренди нерухомого майна від 03.11.2008 року стало Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва».

20.11.2012 року листом № 5-11/27-5934/4 Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація зобов'язала позивача вжити заходи по звільненню орендованих площ за договорами оренди нерухомого майна, по яких збіг термін.

Листом від 19.12.2012 року № 55-463 позивач направив відповідачу претензію з вимогою про термінове звільнення приміщення.

25.02.2013 року позивач отримав листа від відповідача, в якому останній повідомляв, що звернувся до Київської міської ради з проханням продовжити Договір оренди.

21.03.2013 року позивач направив відповідачу лист № 46-350 з пропозицією падати реквізити для можливості повернення відповідачу коштів які той перерахував за користування орендованою площею. Відповіді на вказаний лист позивач не отримав.

Листом від 20.05.2013 року № 2789/27/5/103 Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила позивача, що не має наміру продовжувати строк дії Договору.

Листом від 24.07.2013 року №4595/27/4/103 Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила позивача та відповідача про відсутність намірів на укладення з відповідачем угод на продовження Договору і вимагала від позивача повернути орендоване приміщення.

Листом від 06.08.2013 року № 130/46-277 позивач повідомив Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію, що нежиле приміщення на першому поверсі, за адресою АДРЕСА_1 повернути не можливо через дії Відповідача, який в категоричній формі відмовився здавати приміщення. Суду не надано жодних доказів продовженні дії договору у встановленому законом чи договорі порядку.

З матеріалів справи вбачається, що Договір № 791 оренди нерухомого майна від 03.11.2008 року припинив свою дію 04.05.2011 року на підставі п. 7.1. Договору, однак, відповідач не звільнив орендоване майно і продовжує ним користуватися.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як зазначено в частинах 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно до вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що відповідач належним чином умови Договору не виконав та не повернув орендоване майно після закінчення строку дії Договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 року у справі № 910/21934/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/21934/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді В.В. Сулім

Р.В. Федорчук