Постанова

від 12.02.2014 по справі 910/15168/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2014 р. Справа№ 910/15168/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Пастух В.І. - довіреність №НЮ-45 від 01.01.2014;

від відповідача: Поліщук О.М. - довіреність від 28.08.2013;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд №707"

на рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2013

у справі № 910/15168/13 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця"

до Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд №707"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.11.2013 по справі № 910/15168/13, повний текст якого складено 28.11.2013, позов задоволено частково, а саме: стягнуто з Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд №707" на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" 175 419,10 грн. основного боргу, 5 276,99 грн. - 3 % річних, 3 508,39 грн. - штрафу та 3 684,09 грн. - судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем не виконані зобов'язання за договором №Л/ЕЧ-1-111028п/НЮ від 15.12.2011 щодо оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 175 419,10 грн., яку відповідач в добровільному порядку не сплачує.

Також судом першої інстанції присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати наданих послуг 5 276,99 грн. - 3% річних, 3 508,39 грн. - штрафу та розподілено судові витрати, а саме, стягнуто з відповідача 3 684,09 грн. - судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 25.11.2013, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення не прийнято до уваги, що:

- позивачем безпідставно збільшено вартість наданих ним відповідачу за договором № Л/ЕЧ-1-111028п/НЮ від 15.11.2012 послуг;

- порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих послуг сталось саме з вини позивача, який безпідставно збільшив вартість наданих послуг, а тому підстави для нарахування та стягнення 3% річних та штрафу - відсутні.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд №707" у справі № 910/15168/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р.

Згідно розпорядження в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду, було сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/15168/13 колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В. апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд №707" прийнято до провадження, порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 05.02.2014.

03.02.2014 через відділ документообігу Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

05.02.2014 через відділ документообігу Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до справи додаткових доказів, яке судом розглянуто та задоволено.

В судовому засіданні 05.02.2014 в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12.02.2104.

12.02.2014 через відділ документообігу Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких відповідач просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову в сумі 72 500,40 грн, а в іншій частині позовних вимог - відмовити.

В судовому засіданні 12.02.2014 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, з урахуванням поданих пояснень, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову в сумі 72 500,40 грн, а в решті позовних вимог - відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні 12.02.2014 проти апеляційної скарги заперечував, з урахуванням поданого відзиву на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без змін, а рішення суду першої інстанції - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду в частині стягнення суми основного боргу та 3% річних зміні, в частині стягнення штрафу - скасуванню, за наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 15.12.2011 між позивачем - Державним територіально-галузевим об`єднанням "Львівська залізниця", як підрядником, та відповідачем - Дочірнім підприємством "Електромонтажний поїзд №707", як замовником, укладено договір № Л/ЕЧ-1-111028п/НЮ, за умовами якого, відповідач доручає, а позивач зобов'язується надати автомотрису АДМ-СКМ-105 для забезпечення виконання робіт по монтажу контактної мережі дільниці електрифікації Полтава-Красноград, а відповідач зобов'язується надати позивачу необхідні матеріали і обладнання, прийняти та оплатити виконані роботи (п.1.1).

Згідно з п. 1.2. договору, обсяги закупівлі технічних послуг можуть бути змінені залежно від фактичного виконання робіт, про що складається щомісячний акт здавання-приймання наданих послуг з визначенням фактичного виконання робіт та суми до оплати.

Згідно з п.2.1. договору, ціна цього договору визначається зведеною калькуляцією (додаток № 1). Вартість 1-ї години роботи автомотрисою АДМ-СКМ-105 становить 123,30 грн., в т.ч. ПДВ 20,55 грн. (п. 2.2.). Загальна сума договору визначається згідно маршрутних листів та калькуляції вартості роботи АДМ-СКМ-105 за годину (п. 2.3.) Ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін згідно фактично виконаних послуг та оформлена актом здавання-передачі наданих послуг (п.2.4).

Відповідно до п.3.1. договору, відповідач здійснює оплату фактично наданих послуг на підставі двостороннього акту здавання-приймання наданих послуг протягом 20 банківських днів з моменту підписання акту.

Згідно з п.п. 3.3., 3.4. договору, здавання послуг позивачем та приймання їх результатів відповідачем оформлюється актом здавання-приймання наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін протягом 5 банківських днів після надання послуг. Підписання акту здавання-приймання наданих послуг представником відповідача є підтвердженням відсутності претензій з його боку. При наявності зауважень або виявленні недоліків, складається двосторонній акт, в якому перераховуються недоліки і вказуються терміни їх усунення. Усунення недоліків проводиться за рахунок позивача.

Згідно з п.10.1. договору, в редакції додаткової угоди № 1 до договору № Л/ЕЧ-1-111028п/НЮ від 15.12.2011, даний договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2012.

Як зазначав позивач в позові, ним було надано відповідачу послуги за договором № Л/ЕЧ-1-111028п/НЮ за період з січня 2012 по липень 2012 на загальну суму 264 388,40 грн., однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором, щодо оплати наданих позивачем послуг, виконав не в повному обсязі, здійснив лише часткову оплату наданих позивачем послуг, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем за період з березня 2012 по липень 2012 утворилась заборгованість в сумі 175 419,10 грн., на підтвердження чого позивач надав табелі обліку робочого часу за вказаний період та акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № 36 від 17.04.2012 за березень 2012, № 60 від 28.04.2012 за квітень 2012, № 62 від 14.05.2012 за квітень-травень 2012, № 80 від 28.05.2012, № 83 від 11.06.2012, № 107 від 09.07.2012, № 103 від 25.06.2012, № 118 від 26.07.2012, підписані лише позивачем та скріплені його печаткою, які, як зазначає позивач, були надіслані ним на адресу відповідача, однак, відповідачем підписані не були, також відповідачем не була здійснена оплата наданих послуг за вказаними актами.

Однак, зазначені табелі обліку робочого часу та акти здачі-приймання робіт (надання послуг), колегією суддів Київського апеляційного господарського суду не приймаються, як належні докази, в розумінні ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, які є підтвердженням вартості наданих позивачем відповідачу послуг за договором № Л/ЕЧ-1-111028п/НЮ від 15.12.2011, оскільки, пунктом 2.3 договору сторони погодили, що загальна сума договору визначається згідно маршрутних листів та калькуляції вартості роботи АДМ-СКМ-105 за годину.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначав, що не підписав акти здавання-передачі наданих послуг, оскільки у даних актах позивач невірно порахував обсяги та вартість наданих послуг, зокрема, необґрунтовано значно збільшив обсяги та вартість власних послуг, всупереч умовам договору.

Крім того, як зазначав відповідач, за період з січня 2012 по липень 2012 позивач надав послуги відповідачу на суму 98 640,00 грн. на підтвердження чого відповідач надав маршрутні листи моторно-рейкового транспорту: №1 від 10.01.2012 відпрацьовано 6 мотогодин; №2 від 11.01.2012 - 6; №3 від 12.01.2012 - 6; №4 від 13.01.2012 - 6; №5 від 16.01.2012 - 6; №6 від 17.01.2012 - 6; №7 від 18.01.2012 - 7; №8 від 19.01.2012 - 7; №9 від 20.01.2012 - 6; №10 від 23.01.2012 - 7; №11 від 24.01.2012 - 7; №12 від 25.01.2012 - 7; №13 від 26.01.2012 - 7; №14 від 27.01.2012 - 6; №15 від 30.01.2012 - 7; №16 від 31.01.2012 - 7; №1 від 01.02.2012 - 7; №2 від 02.02.2012 - 7; №3 від 03.02.2012 - 7; №4 від 06.02.2012 - 6; №5 від 07.02.2012 - 7; №6 від 08.02.2012 - 6; №7 від 09.02.2012 - 7; №8 від 10.02.2012 - 7; №9 від 13.02.2012 - 7; №10 від 14.02.2012 - 6; №11 від 15.02.2012 - 7; №12 від 16.02.2012 - 7; №13 від 17.02.2012 - 6; №14 від 20.02.2012 - 7; №15 від 21.02.2012 - 7; №16 від 22.02.2012 - 7; №1 01.03.2102 - 8; від 02.03.2012 - 9; від 03.03.2012 - 8; від 04.03.2012 - 8; від 05.03.2012 - 7; від 06.03.2012 - 8; від 07.03.2012 - 9; від 08.03.2012 - 8; від 09.03.2012 - 9; від 10.03.2012 - 8; від 11.03.2012 - 8; від 12.03.2012 - 8; від 13.03.2012 - 8; від 14.03.2012 - 7; від 15.03.2012 - 8; від 16.03.2012 - 8; від 17.03.2012 - 8; від 18.03.2012 - 9; від 19.03.2012 - 8; від 20.03.2012 - 9; від 21.03.2012 - 8; від 22.03.2012 - 8; від 23.03.2012 - 8; від 24.03.2012 - 8; від 25.03.2012 - 7; від 26.03.2012 - 8; від 27.03.2012 - 7; від 28.03.2012 - 8; №1 від 20.04.2012 - 8; №2 від 23.04.2012 - 8; №3 від 24.04.2012 - 8; №4 від 25.04.2012 - 8; №5 від 26.04.2012 - 8; №6 від 27.04.2012 - 8; №7 від 30.04.2012 - 8.від 03.05.2012 - 8; №2 від 04.05.2012 - 8; №3 від 07.05.2012 - 8; №4 від 08.05.2012 - 8; №5 від 10.05.2012 - 8; №6 від 11.05.2012 - 8; №7 від 14.05.2012 - 8; №8 від 15.05.2012 - 7; №9 від 16.05.2012 - 8; №10 від 17.05.2012 - 7; №11 від 18.05.2012 - 8; №12 від 21.05.2012 - 7; №13 від 22.05.2012 - 8; №14 від 23.05.2012 -7; №15 від 24.05.2012 - 8; №16 від 25.05.2012 - 7; №17 від 28.05.2012 - 8; №18 від 29.05.2012 - 7; №19 від 30.05.2012 - 8; №20 від 31.05.2012 - 7; №1 від 01.06.2012 - 8; №2 від 04.06.2012 - 6; від 05.06.2012 №3 - 8; №4 від 06.06.2012 - 8; №5 від 07.06.2012 - 6; №6 від 08.06.2012 - 5; №7 від 12.06.2012 - 6; №8 від 12.06.2012 - 6; №9 від 13.06.2012 - 6; №10 від 14.06.2012 - 5; №11 від 15.06.2012 - 5; №12 від 18.06.2012 - 5; № 13 від 19.06.2012 - 8; №14 від 20.06.2012 - 6; №15 від 21.06.2012 - 6; №16 від 22.06.2012 - 5; №17 від 25.06.2012 - 5; №18 від 26.06.2012 - 6; №19 від 27.06.2012 - 5; №1 від 02.07.2012 - 4; №2 від 03.07.2012 - 4; №3 від 04.07.2012 - 4; №4 від 05.07.2012 - 5; №5 від 06.07.2012 - 2; №6 від 09.07.2012 - 2; №7 від 10.07.2012 - 2; №8 від 11.07.2012 - 2; №9 від 12.07.2012 - 2; №10 від 13.07.2012 - 3.

Зазначені маршрутні листи моторно-рейкового транспорту прийняті до уваги колегією суддів Київського апеляційного господарського суду, як належні та допустимі докази в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу, які є підтвердженням вартості наданих позивачем відповідачу послуг за договором № Л/ЕЧ-1-111028п/НЮ від 15.12.2011, оскільки, пунктом 2.3 договору сторони погодили, що загальна сума договору визначається саме згідно маршрутних листів та калькуляції вартості роботи АДМ-СКМ-105 за годину.

Як зазначав відповідач, послуги надані позивачем за період січень 2012 - лютий 2012, ним оплачені.

З огляду на викладене, та враховуючи, те, що, як позивач, так і відповідач зазначають спірний період заборгованості з березня 2012 по липень 2012, посилаючись на те, що послуги не оплачені відповідачем саме за вказаний період, а за період з січня 2012 по лютий 2012 вартість наданих позивачем послуг відповідачем оплачена та заборгованість за цей період відсутня, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з судом першої інстанції, який розглянув спір в межах заявленого позивачем періоду, тобто з березня 2012 по липень 2012.

Отже, вартість послуг наданих позивачем відповідачу за спірний період з березень 2012 по липень 2012 становить 71 390,70 грн. (579 мотогодин х 123,30 грн. (вартість роботи за одну годину згідно калькуляції та п. 2.2 договору), що підтверджується маршрутними листами моторно-рейкового транспорту за вказаний період.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання п. 3.3. договору позивач на адресу відповідача направив для підписання акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які були отримані останнім 07.05.2012, 28.05.2012, 30.05.2012, 18.06.2012, 02.07.2012, 24.07.2012, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з відмітками відповідача про отримання. Також позивачем було надіслано на адресу відповідача претензії про сплату заборгованості №Е-6/1424 від 22.06.2012, №Е-6/2205 від 19.09.2012.

Однак, відповідач акти здачі-приймання робіт (надання послуг), надіслані позивачем - не підписав. Не погоджуючись з розрахунком позивача вартості наданих за договором послуг, відповідач надіслав позивачу листи №551 від 19.07.2012, №612 від 04.10.2012, які були вручені останньому 23.07.2012 та 09.10.2012, в яких зазначав свої зауваження щодо наданого позивачем розрахунку вартості послуг та наводив свій розрахунок вартості наданих послуг.

Зазначені листи залишені позивачем без відповіді.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір № Л/ЕЧ-1-111028п/НЮ від 15.12.2011 за своєю юридичною природою є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на викладене, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду встановлено, що 15.12.2011 між позивачем - Державним територіально-галузевим об`єднанням "Львівська залізниця", як підрядником, та відповідачем - Дочірнім підприємством "Електромонтажний поїзд №707", як замовником, укладено договір № Л/ЕЧ-1-111028п/НЮ, на виконання умов якого, позивачем за період з березня 2012 по липень 2012 надано відповідачу послуги на суму 71 390,70 грн., що підтверджується маршрутними листами моторно-рейкового транспорту за вказаний період, вартість наданих послуг відповідачем не оплачена, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 71 390,70 грн. за період з березня 2012 по липень 2012.

Колегією суддів Київського апеляційного господарського суду також встановлено, що надіслані позивачем на адресу відповідача акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з березня 2012 по липень 2012, згідно яких вартість наданих послуг визначена позивачем становить - 175 419,10 грн., відповідачем підписані не були, однак, останнім на адресу позивача були надіслані листи, в яких були викладені зауваження щодо розрахунку вартості наданих послуг, здійсненого позивачем та надано свій розрахунок.

Враховуючи викладене, заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за послуги, надані останнім за договором № Л/ЕЧ-1-111028п/НЮ від 15.12.2011 становить 71 390,70 грн., а тому, рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми основного боргу підлягає зміні.

Також рішенням місцевого господарського суду з відповідача на користь позивача стягнуто 5 276,99 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.09.2012 до 01.09.2013.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З огляду на викладене та враховуючи те, що факт надання позивачем послуг відповідачу за договором № Л/ЕЧ-1-111028п/НЮ від 15.12.2011 належним чином доведений, документально підтверджений та визнаний відповідачем, як у листах від 19.07.2012 та від 04.10.2012, так і при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій, ним оспорювалась лише вартість наданих позивачем послуг, позивачем надіслано на адресу відповідача, а відповідачем отримано акти здачі-приймання робіт (надання послуг), у відповідача виник обов'язок з оплати наданих позивачем послуг, а надання позивачем неправильного розрахунку вартості наданих послуг, не звільняє відповідача від обов'язку щодо оплати наданих послуг, однак, відповідачем послуги, надані позивачем у строки, встановлені договором, не оплачені, жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг відповідачем не надано, колегія суддів Київського апеляційного господарського погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимоги позивача про стягнення 3% річних за прострочення зобов'язання щодо оплати наданих послуг.

Однак, враховуючи, що заборгованість відповідача за надані позивачем послуг становить 71 390,70 грн., колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення 3% річних підлягає зміні, а розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача становить 2 147,59 грн., в межах періоду прострочення, зазначеного позивачем.

В зв'язку зі зміною рішення в частині стягнення основного боргу та 3% річних, підлягає зміні і рішення в частині розподілу судових витрат, та з урахуванням положень ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України, до стягнення з відповідача підлягає - 1 417,06 грн. судового збору.

Крім того, рішенням суду першої інстанції, з посиланням на п. 6.2 договору, стягнуто з відповідача на користь позивача штраф за необґрунтовану відмову від підписання актів у розмірі 5 287,77 грн.

Відповідно до пункту 6.2. договору за необґрунтовану відмову від підписання акту здавання-приймання наданих послуг замовник сплачує підряднику штраф у розмірі 2% від вартості послуг, які надані.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Для штрафу, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

З огляду на викладене та враховуючи, те, що позивачем безпідставно збільшено вартість наданих ним відповідачу послуг, та надіслано на підписання останньому акти здачі-приймання робіт (надання послуг), відповідно до яких вартість наданих послуг становить 175 419,10 грн., в той час, як з урахуванням п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 договору, калькуляції та маршрутних листів моторно-рейкового транспорту, вартість наданих позивачем відповідачу послуг становить 71 390,70 грн., колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідач обґрунтовано відмовився від підписання зазначених актів, про що зазначив в адресованих позивачу листах 3551 від 19.07.2012 та №612 від 04.10.2012, а тому підстави для нарахування та стягнення з нього штрафу, передбаченого п. 6.2 договору - відсутні.

За вказаних обставин, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача штрафу підлягає скасуванню.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що при прийнятті оспорюваного рішення місцевим господарським судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд №707" підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми основної заборгованості та 3% річних зміні, а в частині стягнення штрафу - скасуванню.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд №707" на рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2013 у справі № 910/15168/13 - задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 25.11.2013 у справі № 910/15168/13 в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 3 508,39 грн. - скасувати,

3. Рішення господарського суду м. Києва від 25.11.2013 у справі № 910/15168/13 в частині стягнення розміру суми основного боргу, 3% річних та судових витрат - змінити, виклавши його резолютивну частину в такій редакції:

« 1. Позовні вимоги Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд №707" (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 150 А, офіс 95; ідентифікаційний код 33936276) на користь Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1; ідентифікаційний код 01059900) основний борг в сумі 71 390 (сімдесят одна тисяча триста дев'яносто) грн.. 70 коп., 3% річних - 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 59 коп., судовий збір - 1 471 (одна тисяча чотириста сімдесят одна) грн.. 06 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.»

3.Стягнути з Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1; ідентифікаційний код 01059900) на користь Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд №707" (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 150 А, офіс 95; ідентифікаційний код 33936276) - 1 071 (одну тисячу сімдесят одну) грн. 58 коп. судових витрат з оплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4.Матеріали справи №910/15168/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран