Ухвала

від 27.04.2015 по справі 910/15168/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 квітня 2015 року Справа № 910/15168/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДунаєвської Н.Г., суддів:Губенко Н.М., Кочерової Н.О., Мележик Н.І., Самусенко С.С., розглянувши заяву Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд №707" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 28.04.2014 у справі№ 910/15168/13 за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" доДочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд №707" простягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 у справі №910/15168/13 позовні вимоги Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" задоволені частково, стягнуто з відповідача 175 419,10 грн. основного боргу, 3% річних на суму 5 276,99 грн. та 3 508,39 грн. штрафу. В решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 змінено рішення місцевого господарського суду у даній справі, стягнуто з відповідача 71 390,70 грн. основного боргу, 3% річних на суму 2 147,59 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2014 у справі №910/15168/13 постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 скасовано в частині відмови в позові. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 залишено без змін. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 залишено без змін.

Дочірнє підприємство "Електромонтажний поїзд №707" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28.04.2014 у справі №910/15168/13, у якій просить зазначену постанову скасувати та направити справу на новий розгляд до Вищого господарського суду України.

Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 25.12.2014 у справі №910/24211/13, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме частини статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.03.2015 повідомлено заявника - Дочірнє підприємство "Електромонтажний поїзд №707" про недоліки поданої заяви та надано строк для усунення недоліків до 20.04.2015.

Заявником вимоги ухвали від 30.03.2015 виконані належним чином, подано документ на підтвердження сплати судового збору у встановленому Законом розмірі.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в редакції чинній на день подачі заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28.04.2014, заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана, з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність усіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У постанові Вищого господарського суду України від 28.04.2014 у справі №910/15168/13, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених судом першої інстанції обставин справи, погодився з висновком місцевого суду щодо наявності підстав для стягнення заборгованості за надані послуги, 3% річних та штрафу, оскільки відповідачем не надано доказів на спростування своєї вини щодо невиконання зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг згідно умов договору за надісланими відповідачу актами приймання виконаних робіт. При цьому, відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України з відповідача підлягає стягненню 3% річних за затримку розрахунків та передбачений пунктом 6.3 договору штраф у розмірі 2% річних від вартості наданих послуг за необґрунтовану відмову від підписання акта здавання-приймання наданих послуг, оскільки відповідач не надав обґрунтованих заперечень на акти приймання виконаних робіт.

У постанові від 25.12.2014 у справі №910/24211/13, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції залишив без змін судові рішення попередніх інстанцій, якими позовні вимоги в частині стягнення основного борту та 3% річних задоволено частково, в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу відмовлено. Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що: на виконання умов договору, укладеного сторонами, позивачем були надані відповідачу послуги на суму, яка відповідачем сплачена не була, а тому підлягає стягненню з останнього; при цьому, судом касаційної інстанції враховано висновок судового експерта, за яким визначалися обсяг та вартість наданих послуг у спірному періоді; водночас суд частково задовольнив вимоги про стягнення 3% річних, оскільки позивачем при їх розрахунку була допущена арифметична помилка; відмовляючи у стягненні з відповідача штрафу за необґрунтовану відмову від підписання актів здачі-приймання наданих послуг, суд виходив з того, що відповідачем були направлені вмотивовані заперечення щодо їх підписання (невідповідність обсягу фактично наданих послуг їх вартості, зазначеній в цих актах).

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Керуючись пунктом 1 частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", статтею 86 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Дочірньому підприємству "Електромонтажний поїзд №707" у допуску справи №910/15168/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Н. Дунаєвська Судді Н. Губенко Н. Кочерова Н. Мележик С. Самусенко