Постанова

від 13.02.2014 по справі 826/12400/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12400/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 жовтня 2013 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000284050 від 17 травня 2013 року та № 0000394050 від 23 липня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 12 квітня 2013 року по 18 квітня 2013 року Окружною Державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Анкор Агро ОПТ» (код за ЄДРПОУ 37104594) за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт № 466/40-50/30307207 від 25 квітня 2013 року.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем, зокрема, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000284050, відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 112 690,00 грн.

Крім цього, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000394050 від 23 липня 2013 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участі іноземних інвесторів, на 660 437,00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» зареєстровано в якості юридичної особи 19 березня 1999 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 582533.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем відображено в податковому обліку з податку на прибуток результати фінансово-господарських відносин з ТОВ «Анкор Агро ОПТ» та задекларовано у складі валових витрат за IV квартал 2011 року - 2 871 464,00 грн., за І квартал 2012 року - 153 508,00 грн., що разом склало 3 024 972,00 грн., у зв'язку з придбанням у ТОВ «Анкор Агро ОПТ» товарів (кукурудза, кукурудза 3 кл.) на підставі укладених договорів поставки, наявних в матеріалах справи.

Факт виконання укладених договорів підтверджується наявними в матеріалах справи: видатковими накладними, податковими накладними, актами приймання-передавання зерна.

Як встановлено судом першої інстанції, транспортування товару на адресу позивача та супутні вантажні роботи не проводились, оскільки товар придбаний позивачем безпосередньо на елеваторі. Натомість, ТОВ «Анкор Агро ОПТ» транспортувало вищевказаний товар на Пантаєвську та Сщасливську філії «Нікопольської зернової компанії», підтвердженням чого є копії товарно-транспортних накладних, який у подальшому придбаний позивачем саме на Пантаєвській та Сщасливській філіях «Нікопольської зернової компанії».

Згідно з наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, виписок з банку по особовому рахунку, в рахунок оплати за отриманий товар позивачем перераховано кошти ТОВ «Анкор Агро ОПТ» в безготівковій формі.

Згідно з актом ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС № 68/22-200/37104594 від 01 лютого 2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Анкор Агро ОПТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, та податку на прибуток за ІІ - IV квартали 2011 року, І квартал 2012 року щодо відображення правових відносин з контрагентом-постачальником ТОВ «Скрап-Мет» (код за ЄДРПОУ 37400862) за жовтень 2011 року - лютий 2012 року та контрагентами-покупцями, в якому вказано про наявність висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру сектору при ГУ МВС України в м. Київській області Майданіка А.В. № 649 від 29 листопада 2012 року, згідно з яким підписи від імені директора ТОВ «Скрап-Мет» ОСОБА_8 в наданих на дослідження документах (статут ТОВ «Скрап-Мет», протокол зборів учасників № 1 та наказ № 1-к від 30 листопада 2010 року) виконані не ним, а іншою особою.

Крім цього, відповідач надав суду копії висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Південно-Західній залізниці № 373 від 24 липня 2012 року, висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру СТКЗР Білоцерківського МВ № 59 від 28 січня 2013 року, згідно з якими підписи, які виконані від імені директора ТОВ «Скрап-Мет» ОСОБА_8 в наданих на дослідження документах виконані не гр. ОСОБА_8, а іншими особами.

Враховуючи, що ТОВ «Скрап-Мет» поставляло товар ТОВ «Анкор Агро ОПТ», який згодом поставлено ТОВ «Анкор Агро ОПТ» позивачеві, відповідач дійшов висновку про те, що документи по взаємовідносинам ТОВ «Анкор Агро ОПТ» з ТОВ «Скрап-Мет» складені всупереч вимогам діючого законодавства України, а відтак, як наслідок, немає можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Анкор Агро ОПТ», та немає підстав для відображення ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» в податковому обліку з податку на прибуток результатів фінансово-господарських відносин з ТОВ «Анкор Агро ОПТ» та декларування у складі валових витрат за IV квартал 2011 року та за І квартал 2012 року суми 3 024 972,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За змістом пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

При вирішенні даної справи, колегія суддів враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум валових витрат мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

З метою підтвердження реальності господарських операцій, що мали місце з його контрагентом, позивачем надано до суду першої інстанції копії відповідних первинних документів, а саме: договорів, податкових та видаткових накладних, актів приймання-передавання зерна.

Між тим, колегія суддів зазначає, що окремі з наданих документів не відповідають вищевказаним вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: акти приймання-передавання зерна не містять даних, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції; видаткові накладні та податкові накладні не містять даних які б дали змогу ідентифікувати особу, що підписувала зазначені документи, не зазначені посади відповідальних осіб.

Крім того, позивачем не надано до суду першої інстанції та необґрунтовано неможливість подання копій довіреностей на отримання зерна за видатковими накладними, наявними в матеріалах справи.

Згідно з ч. 2 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Позивачем додано до заперечень на апеляційну скаргу копії журналу реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, проте необґрунтовано ненадання їх до суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів констатує відсутність належного документального підтвердження виконання зазначених господарських зобов'язань між позивачем та його контрагентом.

Водночас, з урахуванням наведених положень законодавства, колегія суддів зазначає про те, що за відсутності факту придбання послуг або в разі якщо придбані послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та не засновані на нормах права, оскільки суми валових витрат за відповідний період не знайшли свого підтвердження відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до наведених законодавчих вимог, та які відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів правомірності дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, оформлення її результатів у формі акту та прийняття на його основі податкових повідомлень-рішень, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 жовтня 2013 року - скасувати та ухвалити нову.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» - відмовити.

Повний тест постанови виготовлений 18 лютого 2014 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.