Постанова

від 18.02.2014 по справі 904/9076/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2014 року Справа № 904/9076/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Євстигнеєва О.С., Кощеєва І.М.

секретар судового засідання : Назаренко С.Г.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рантьє» м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2013р. у справі № 904/9076/13

за позовом: Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Едванс» м. Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рантьє» м. Дніпропетровськ

про: стягнення заборгованості у розмірі 264 657,92 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 18.12.2013 р. у справі № 904/9076/13, яке підписано 23.12.2013 р. і оформлено відповідно до вимог ст.. 84 ГПК України (суддя Крижний О.М.), частково задоволено позов Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Едванс» м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рантьє» м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості у розмірі 264 657,92 грн.

Вказаним рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє" м. Дніпропетровськ на користь Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Едванс" м. Київ заборгованість у розмірі 252 800,00 грн., пеню у розмірі 9 646,14 грн., 3% річних у розмірі 1 921,72 грн. та судовий збір у розмірі 5287,36 грн.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

20.01.2014 р. на примусове виконання рішення господарським судом Дніпропетровської обл. видано наказ.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить відновити пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2014 р. відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги.

ТОВ «Рантьє» просить у скарзі скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, в якому в задоволенні частини позову відмовити

Скаржник вважає, що рішення по даній справі є необґрунтованим і прийнятим з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Відповідач зазначає, що позивач необґрунтовано збільшив нарахування пені за несвоєчасне виконання зобов`язань відповідачем. судом не було перевірено розрахунок відсотків річних, що призвело до помилки у стягненні пені.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, суд невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення даного спору, в зв`язку з чим суд першої інстанції прийшов до неправильних висновків по справі про стягнення заборгованості за поставлений товар.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

ПП «ВКФ «Едванс» у відзиві на апеляційну скаргу стверджує, що відповідачем допущені помилки при розрахунку пені, які привели до неправомірного заниження відповідачем суми пені, що належить ним до сплати.

Крім того, 17.02.2014 р. позивачем надано заяву про розгляд справи за відсутності представника, у зв`язку з тим, що представник позивача не має можливості з`явитися в судове засідання на призначену дату.

18.02.2014 р. відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із присутністю представника ТОВ «Рантье» в іншому судовому засіданні.

Колегія суддів, порадившись, відмовила у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, так як неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено постанову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Едванс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рантьє" (покупець) був укладений договір поставки № 25.06/13 від 25.06.2013 р.

Відповідно до умов п. 1.1. вказаного Договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар, у порядку та на умовах передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.2. та 2.3. Договору кількість товару та вартість партії товару, що постачається, вказується у рахунках-фактурах та у видаткових накладних. Товар повинен відповідати за якістю, стандартам, технічним умовам, іншій документації, що встановлює вимоги до якості товару. Постачальник несе відповідальність за якість товару.

Згідно п. 3.1. Договору поставка товару здійснюється за попередніми замовленнями покупця окремими партіями.

Пункт відвантаження товару: м. Київ, вул. Березнева, 10, пункт призначення товару - с. Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області (п. 3.2. Договору).

За умовами п. 3.4. Договору одночасно з Товаром постачальник передає покупцю: накладну на відпуск товару (видаткову накладну), податкову накладну, рахунок - фактуру, посвідчення якості (сертифікат на товар), товарно-транспортну накладну.

На виконання мов договору позивач поставив відповідачу товар за договором поставки № 25.06/13 від 25.06.2013 року на загальну суму 529 200,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000046 на суму 176 400,00 грн. та товарно-транспортною накладною № 25 від 26.06.2013 року, видатковою накладною № РН-0000070 на суму 352800,00 грн. та товарно-транспортною накладною № 38 від 01.08.2013 року.

Відповідно до п. 3.5. Договору термін поставки товару (парії товару) за даним Договором - протягом 3 (трьох) робочих днів з дня оплати товару (партії товару) покупцем. Постачальник, на свій розсуд по домовленості з покупцем, може поставити товар без попередньої оплати. При цьому покупець зобов'язаний розрахуватись за поставлений товар не пізніше трьох днів з моменту поставки.

Уповноважені особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє" отримали товар від позивача згідно виданих відповідачем довіреностей № 263 від 26.06.2013 року та № 309 від 31.07.2013 року на отримання від позивача цінностей за рахунками № СФ-0000102 від 31.07.2013 року та № СФ-0000075 від 25.06.2013 року. Довіреності підписані уповноваженими особами відповідача та відповідно скріплені печаткою.

За видатковою накладною № РН-0000046 від 26.06.2013 р. відповідач перерахував 176400,00 грн., за видатковою накладною № РН-0000070 від 01.08.2013 року - 100 000,00 грн. На підтвердження наведених фактів позивач надав копії банківських виписок від 03.07.2013 року та від 08.08.2013 року., а також копію акту звірки взаємних розрахунків станом на 24.09.2013 року із зазначенням заборгованості відповідача у сумі 252 800,00 грн., документ підписаний уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплений печатками останніх.

Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувався за поставлений на підставі договору поставки № 25.06/13 від 25.06.2013 р. товар, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України). Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив товар без попередньої оплати, а тому строк оплати визначений у п. 3.5. Договору і складає три дні з моменту поставки. Отже, строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару, поставленого за наведеними вище видатковими накладними є таким, що настав.

Доказів оплати вартості поставленого товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товар у сумі 252 800,00 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 п. 5.2. Договору у випадку порушення строків розрахунків за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення, від вартості простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за період прострочення оплати з 02.07.2013 року по 18.11.2013 року (по кожній видатковій накладній окремо) у загальній сумі 9 646,14 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 02.07.2013 року по 04.11.2013 року (по кожній видатковій накладній окремо) у сумі 2211,78 грн.

При перевірці правильності розрахунку судом першої інстанції виявлено арифметичні помилки, пов'язані, зокрема, з кількістю днів прострочення (один з зазначених позивачем періодів - з 08.08.2013 року по 04.11.2013 року складається з 89 днів, а не з 103, як зазначено у розрахунку).

Колегія суддів вважає, що господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги частково і стягнув з відповідача основний борг у розмірі 252 800,00 грн., пеню у розмірі 9646,14 грн. та 3% річних у розмірі 1 921,72 грн.

На підстав викладеного , керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рантьє» м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2013 р. у справі № 904/9076/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Р.М. Бахмат

Судді: О.С. Євстигнеєв

І.М. Кощеєв

Повний текст постанови виготовлено 18.02.2014 р.

З оригіналом згідно:

Пом. судді І.Г.Логвиненко