Постанова

від 19.02.2014 по справі 905/5938/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.02.2014 справа №905/5938/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівБойченка К.І., Стойки О.В. при секретарі Романовій А.О. від позивача:не з»явився від відповідача:Вихристюк О.О. - за дов. б/н від 17.09.2013р. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова енергетична політика», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 26.12.2013 року у справі№ 905/5938/13 (головуючий суддя Мельниченко Ю.С., судді Левшина Я.О., Мирошниченко Я.С.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Парк - отель «Марат», м. Донецьк до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Нова енергетична політика», м. Донецьк простягнення 200 000 грн. 00 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк - отель «Марат», м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова енергетична політика», м. Донецьк про стягнення 200 000 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.12.13 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк - отель «Марат», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова енергетична політика», м. Донецьк були задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова енергетична політика», м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк - отель «Марат», м. Донецьк штраф за договором №24/04 від 24.04.2013 р. у сумі 200 000 грн. 00 коп.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова енергетична політика», м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права й неповним з»ясуванням обставин справи. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 26.12.13 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні, яке відкладалося, представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

В судове засідання після відкладення представник позивача не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, явка сторін ухвалами суду від 15.01.2014 р.,28.01.2014р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 905/5938/13 та наданих представником відповідача пояснень з урахуванням витребуваних судом апеляційної інстанції додаткових пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України за мотивами, викладеними в постанові апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Парк-отель «Марат» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова енергетична політика» (підрядник) був укладений договір №24/04, відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник зобов»язався забезпечити відповідно до специфікації, кошторисної документації та умов договору поставку обладнання згідно специфікації та виконання робіт з монтажу: обладнання котельні для теплопостачання будівлі пансіонату «Марат» за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Гаспра, Алупкинське шосе, 60.

Згідно п. 4.1.1 договору, підрядник зобов'язався поставити товар (обладнання) в строк та у обсязі зазначеним у специфікації та згідно графіку поставки, підписаного сторонами.

Відповідно до п. 9.1 договору, розрахунки за виконані роботи за договором здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок підрядника у сумі 400 000 грн., у т.ч. ПДВ 66 666 грн. 67 коп., у тому числі вартість обладнання 269 572 грн., у т.ч. ПДВ 40 762 грн., за наступною схемою:

- грошові кошти у розмірі 200 000 грн. замовник перераховує на рахунок підрядника в строк до 26.04.2013р.

- 50% від залишку суми договірної вартості, яку залишилося сплатити за договором, замовник перераховує на рахунок підрядника в 5-ти денний строк по закінченні монтажних робіт та підписання акту за формою КБ-2в (фактично виконаних робіт);

- остаточний розрахунок з підрядником замовник проводить впродовж 30-ти робочих днів після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт та передачі всіх супровідних документів.

Пунктом 13.4 договору передбачено, що у разі затримки поставки товару на термін, що перевищує 10 днів від обумовленого сторонами строку, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 200 000 гривень 00 коп.

Згідно п.16.1 договору, договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2013 р., але до повного виконання сторонами своїх зобов»язань за договором.

Сторонами було підписано специфікацію (додаток №1 до договору), якою сторони на підставі п.1.2 договору визначили перелік обладнання, яке підлягало поставці.

Також сторонами було затверджено графік поставки обладнання для котельної пансіонату «Марат», за умовами якого пальник на рідкому паливі - Riello P 60N/ECOTC Арт. 3439021, W= 171/684 кВт/ч у кількості 2 шт. та загальною вартістю 127 360 грн. повинен бути поставлений протягом 50 днів за умови 100% передплати; котел Колві 440 W= 150/512 кВ/год. у кількості 2 шт. та загальною вартістю 100 000 грн. повинен бути поставлений протягом 15 днів за умови 100% передплати; водопом`якшувальна установка Екософт у кількості 1 шт. та вартістю 18 000 грн. повинна бути поставлена протягом 15 днів за умови 100% передплати; теплообмінники швидкісні настінні W=512 кВт/год у кількості 2 шт. та загальною вартістю 25 000 грн. повинні бути поставлені протягом 15 днів за умови 100% передплати.

В даному випадку сторони уклали змішаний договір, що має ознаки як договору поставки, так і договору підряду.

На виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач здійснив попередню оплату у розмірі 200 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №574 від 23.04.2013р. з призначенням платежу: "передплата за теплотехнічне обладнання рахунок б/н від 23.04.2013р., у т.ч. ПДВ 33 333грн. 33коп." та була перерахована банком платника на поточний рахунок отримувача 25.04.2013р., про що міститься відповідна відмітка банку на платіжному документі.

01.07.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова енергетична політика» здало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк-отель «Марат» прийняло пальник на рідкому паливі - Riello PN60N/ECOTC у кількості 2 шт. та загальною вартістю 105 476 грн. 66 коп.; теплообмінники швидкісні у кількості 2 шт. та загальною вартістю 20 833 грн. 34 коп. та інше обладнання, що підтверджується видатковою накладною №2 від 01.07.2013р., яка оформлена належним чином та підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Однак, підрядник, всупереч умовам договору та специфікації, не виконав зобов'язання з поставки обладнання належним чином, здійснивши поставку обладнання з порушенням обумовлених строків, у зв»язку з чим позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова енергетична політика», м. Донецьк штрафу у розмірі 200 000 грн. 00 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно приписів ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до норми ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо прийняття до уваги саме змісту договору №24/04 від 24.04.2013 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Парк-отель «Марат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова енергетична політика» та графіку поставки обладнання для котельної пансіонату «Марат», які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України погодження сторонами умов вказаного договору в іншій редакції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач, всупереч умовам договору, не виконав зобов'язання з поставки продукції належним чином, здійснивши поставку товару з порушенням обумовлених строків, а саме: за видатковою накладною №2 від 01 липня 2013 року пальник на рідкому паливі - Riello PN60N/ECOTC у кількості 2 шт. та загальною вартістю 105 476 грн. 66 коп. поставлений 01.07.2013 року, хоча мав бути поставлений у строк до 14.06.2013 року, тобто з прострочкою понад десять днів згідно графіку поставки обладнання для котельної пансіонату «Марат», який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін (з боку замовника - учасником ТОВ «Парк - отель «Марат» в особі генерального директора ТОВ «ВО «Іліташ») і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. Вказані обставини підтверджують факт прострочки поставки продукції та можливість застосування до відповідача правових наслідків, встановлених договором.

Порушенням зобов'язання, як встановлено статтею 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 13.4 договору №24/04 від 24.04.2013 року, укладеного сторонами в добровільному порядку, без заперечень і зауважень в цій частині, у разі затримки поставки товару на термін, що перевищує 10 днів від обумовленого сторонами строку, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 200 000 гривень 00 коп.

Позивач, звернувшись до суду з вказаним позовом, просив суд стягнути з відповідача на його користь штраф у розмірі 200 000 грн. 00 коп.

Донецький апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірного нарахування позивачем штрафу за порушення відповідачем умов укладеного договору №24/04 від 24.04.2013 року, а саме за прострочку здійснення поставки обладнання у розмірі 200 000 грн. 00 коп. та стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 200 000 грн. 00 коп.

Помилкове зазначення судом першої інстанції в мотивувальній частині рішення суду від 26.12.2013 р. у справі №905/5938/13 про заміну позивачем сторінок договору і нібито викладення окремих частин договору №24/04 від 24.04.2013 року в іншій редакції, що не підтверджено належними засобами доказування і є тільки припущеннями відповідача, не призвело до прийняття неправильного рішення та не є підставою для скасування рішення в порядку норм статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

До того ж, посилання відповідача на нібито відсутність у нього також і підписаних первинних документів щодо поставки ним обладнання позивачу взагалі, свідчить тільки про підтвердження факту прострочки виконання ним його договірних зобов»язань та неналежний стан оформлення підприємством його документації в процесі здійснення виробничої діяльності, що також є підставою для застосування до нього штрафної відповідальності.

09.10.2013 року відповідач звернувся до господарського суду Донецької області з клопотанням, яким просив суд першої інстанції зменшити розмір штрафних санкцій.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно приписів статті 233 Господарського кодексу України, якщо штрафні санкції, що підлягають сплаті дуже великі у порівнянні зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

В даному випадку відповідачем не наведено поважних виключних обставин для можливості застосування судом права зменшення штрафної договірної відповідальності та не підтверджено належними засобами доказування відповідно до вимог ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України можливість застосування судом свого права щодо зменшення розміру заявлених позивачем штрафних санкцій.

Отже, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк - отель «Марат», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова енергетична політика», м. Донецьк про стягнення штрафу за договором №24/04 від 24.04.2013 р. у сумі 200 000 грн. 00 коп. є вірним за мотивами, викладеними в постанові.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, судовою колегією розглянуті і відхилені доводи відповідача щодо відсутності у відповідача оригіналу укладеного договору, видаткових накладних та довіреностей на отримання товар, оскільки вказані документи наявні у матеріалах справи, які оформлені належним чином з боку обох сторін та підтверджують факт здійснення поставки відповідачем. Крім того, судовою колегією не приймаються до уваги доводи відповідача щодо необхідності задоволення клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки в даному випадку відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції скористався своїм суб»єктивним правом, яке надано йому чинним процесуальним законодавством України і у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для скасування рішення в цій частині за нормами ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України висновок рішення господарського суду Донецької області від 26.12.2013 р. у справі № 905/5938/13 відповідає нормам матеріального та процесуального права України за мотивами, викладеними в постанові, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова енергетична політика», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 26.12.2013 р. у справі № 905/5938/13 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 26.12.2013 р. у справі № 905/5938/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 6 прим:

1 - у справу;

2,3 - позивачу;

4 - відповідачу;

5 - ДАГС;

6- ГС Дон. обл.

Довгалюк К.Г.