Постанова

від 06.02.2014 по справі 808/8803/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року о/об 11 год. 30 хв.Справа № 808/8803/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Колесникової С.Г.,

за участю

представника позивача - А.М. Безуха

представника відповідача - Р.М. Аксаріна

розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод»

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18 листопада 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (далі - позивач або ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод») до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач або Мелітопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області), в якому позивач просить: визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000182201 від 13.11.2013, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 502 440,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за отриманий товар в повному обсязі проведені розрахунки в безготівковому вигляді, з усіма постачальниками, про що свідчать копії платіжних доручень додані до пояснень. Також слід зазначити, що постачальник надав ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» Свідоцтва про реалізацію сільськогосподарського підприємства як спеціального суб'єкта режиму оподаткування податком на додану вартість (фіксованого сільськогосподарського податку). За отриманий товар в повному обсязі проведені розрахунки в безготівковому вигляді, з усіма постачальниками, про що свідчать копії платіжних доручень. Товар був реально використано в підприємницькій діяльності, що підтверджується довідкою про зміни сировини та готової продукції ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» на листопад-грудень 2001 року, жовтень 2012 року №2719/05 від 10.12.2013, зокрема, була здійснена переробка насіння соняшника на олію соняшникову та шрот. Крім того, податковий кредит отриманий від постачальників: ФГ «Буря», ФГ «Абсолют-Агро», ПП «Пульс-Агро» знайшов своє відображення в податкових деклараціях за листопад 2011 року, за 2011 рік, уточнюючому розрахунку від 21.02.2012 за листопад 2011 року, уточнюючому розрахунку від 05.03.2012 за грудень 2011 року, податковій декларації за жовтень 2012 року, податковій декларації за січень 2013 року, уточнюючому розрахунку від 30.09.2013 за жовтень 2012 року.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначив, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів, та інших документів, встановлено відсутність достатніх необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 06 лютого 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Довідки АБ №664479 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Приватне акціонерне товариство «Мелітопольський олійноекстракційний завод» 28.06.1996 зареєстровано Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради як юридичну особу за адресою: 72312, Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Фрунзе, будинок 31, ідентифікаційний код 00373830.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2012 №2755-VI та направлень від 11.10.2013 №293 та №292 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (код за ЄДРПОУ 00373830), з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій з ПП «Пульс-Агро» (код ЄДРПОУ 31177206), ФГ «Абсолют-Агро» (код ЄДРПОУ 32923989, ФГ «Буря» (код ЄДРПОУ 21293058) за період з 01.10.2012 по 31.10.2012.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 31.10.2013 №1167/22/00373830 (далі - Акт перевірки) (т. 1 а. с. 9-31).

Згідно висновків перевірки встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2012 №2755-VI, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на суму 502 440,00 грн., у тому числі за жовтень 2012 року на суму 502 440,00 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення 13.11.2013 №0000182201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 502 440,00 грн.

01 листопада 2013 року ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» до Мелітопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області направлено заперечення від 01.11.2013 №2287/05.

08 листопада 2013 року Мелітопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області до ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» направлено відповідь на заперечення від 08.11.2013 №9660/10/08-32-22-122.

Судом встановлено, що між ФГ «Абсолют-Агро» (Постачальник) та ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (Покупець), укладено Договір поставки насіння соняшника 08.11.2011 №01М-217 (далі - Договір). За умовами договору Постачальник передає у власність Покупця насіння соняшника (далі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (т. 1 а. с. 171-172).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору ФГ «Абсолют-Агро» виписано ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» видаткові накладні: №РН-0000035 від 09.11.2011 на суму 165 039,50 грн. у т.ч. ПДВ 27 506,58 грн., №РН-0000036 від 10.11.2011 на суму 161 383,00 грн. у т.ч. ПДВ 26 897,17 грн., № РН-0000037 від 14.11.2011 на суму 79 076,25 грн. у т.ч. ПДВ 13 179,38 грн.; податкові накладні №44/2 від 09.11.2011 на суму 165 039,50 грн. у т.ч. ПДВ 27 506,58 грн., №45/2 від 10.11.2011 на суму 161 383,00 грн. у т.ч. ПДВ 26 897,17 грн., №46/2 від 15.11.2011 на суму 79 076,25 грн. у т.ч. ПДВ 13 179,38 грн.; товарно-транспортні накладні від 09.11.2011 №СПА 002190, від 09.11.2011 №000059, від 10.11.2011 №000073, від 10.11.2011 №000072, від 14.11.2011 №6000201 (т. 1 а. с. 176-186).

Оплата за отримані послуги здійснювалася у безготівковій формі, про що копії платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 а. с. 173-175).

06 грудня 2011 року між ФГ «Буря» (Постачальник) та ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (Покупець), укладено Договір поставки насіння соняшника 06.12.2011 №01М-304 (далі - Договір). За умовами договору Постачальник передає у власність Покупця насіння соняшника (далі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (т. 1 а. с. 122-123).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору ФГ «Буря» виписано ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» видаткові накладні: №30 від 07.12.2011 на суму 62 924,40 грн. у т.ч. ПДВ 10 487,40 грн., №31 від 07.12.2011 на суму 60 249,60 грн. у т.ч. ПДВ 10 041,60 грн., №32 від 07.12.2011 на суму 71 492,40 грн. у т.ч. ПДВ 11 915,40 грн., №33 від 10.12.2011 на суму 70 304,40 грн. у т.ч. ПДВ 11 717,40 грн., №34 від 10.12.2011 на суму 73 540,80 грн. у т.ч. ПДВ 12 256,80 грн.; податкові накладні №30/2 від 07.12.2011 на суму 194 666,40 грн. у т.ч. ПДВ 32 444,40 грн., №31/2 від 10.12.2011 на суму 143 845,20 грн. у т.ч. ПДВ 23 974,20 грн.; товарно-транспортні накладні від 07.12.2011 №БЗС 101, від 07.12.2011 №БЗС 671, від 07.12.2011 №БЗС 672, від 09.12.2011 №БЗС 40, від 09.12.2011 №БЗС 41, від 07.12.2011 №БЗС 1 (т. 1 а. с. 130, 131, 134-143).

09 грудня 2011 року між ФГ «Буря» (Постачальник) та ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (Покупець), укладено Договір поставки насіння соняшника 09.12.2011 №01М-319 (далі - Договір). За умовами договору Постачальник передає у власність Покупця насіння соняшника (далі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (т. 1 а. с. 124-125).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору ФГ «Буря» виписано ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» видаткові накладні: №35 від 10.02.2011 на суму 79 905,60 грн. у т.ч. ПДВ 13 317,60 грн., №36 від 10.12.2011 на суму 80 326,80 грн. у т.ч. ПДВ 13 387,80 грн., №37 від 10.12.2011 на суму 58 892,40 грн. у т.ч. ПДВ 9 815,40 грн., №38 від 14.12.2011 на суму 66 391,20 грн. у т.ч. ПДВ 11 065,20 грн., №39 від 14.12.2011 на суму 60 314,40 грн. у т.ч. ПДВ 10 052,40 грн.; податкові накладні №32/2 від 10.12.2011 на суму 219 124,80 грн. у т.ч. ПДВ 36 520,80 грн., №33/2 від 14.12.2011 на суму 126 705,60 грн. у т.ч. ПДВ 21 117,60 грн.; товарно-транспортні накладні від 09.12.2011 №БЗС 351, від 09.12.2011 №БЗС 350, від 10.12.2011 №БЗС 352, від 14.12.2011 №БЗС 474, від 14.12.2011 №БЗС 486 (т. 1 а. с. 132, 133, 144-153).

Оплата за отримані послуги здійснювалася у безготівковій формі, про що копії платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 а. с. 126-129).

27 вересня 2012 року між ФГ «Пульс-Агро» (Поклажодавець) та ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (Зберігач), укладено Договір складського зберігання насіння соняшника 27.09.2012 №06М-018 (далі - Договір). За умовами договору Зберігач зобов'язується зберігати насіння соняшника, яке було передано Поклажодавцем ти повернути насіння соняшника (далі - товар) Поклажодавцю в цілості, на умовах та в строк (т. 1 а. с. 199).

На виконання умов договору сторони підписали Акти прийому-передачі на складське зберігання насіння соняшника від 30.09.2012, від 02.10.2012 (т. 1 а. с. 220, 223).

02 жовтня 2012 року між ФГ «Пульс-Агро» (Постачальник) та ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (Покупець), укладено Договір поставки насіння соняшника 02.10.2012 №01М-133 (далі - Договір). За умовами договору Постачальник передає у власність Покупця насіння соняшника (далі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (т. 1 а. с. 195-196).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору ФГ «Пульс-Агро» виписано ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» видаткові накладні: №18 від 02.10.2012 на суму 161 110,40 грн. у т.ч. ПДВ 26 851,73 грн., №19 від 02.10.2012 на суму 485 990,00 грн. у т.ч. ПДВ 80 998,33 грн., №20 від 03.10.2012 на суму 151 772,40 грн. у т.ч. ПДВ 25 295,40 грн., №21 від 03.10.2012 на суму 143 989,20 грн. у т.ч. ПДВ 23 998,20 грн., №22 від 04.10.2012 на суму 31 592,80 грн. у т.ч. ПДВ 5 265,47 грн., №23 від 04.10.2012 на суму 302 928,40 грн. у т.ч. ПДВ 50 488,07 грн.; податкові накладні №19/2 від 11.10.2012 на суму 485 990,00 грн. у т.ч. ПДВ 80 998,33 грн., №18/2 від 11.10.2012 на суму 161 110,40 грн. у т.ч. ПДВ 26 851,73 грн., №20/2 від 11.10.2012 на суму 151 772,40 грн. у т.ч. ПДВ 25 295,40 грн., №21/2 від 11.10.2012 на суму 143 989,20 грн. у т.ч. ПДВ 23 998,20 грн., №22/2 від 11.10.2012 на суму 31 592,80 грн. у т.ч. ПДВ 5 265,47 грн., №23/2 від 11.10.2012 на суму 302 928,40 грн. у т.ч. ПДВ 50 488,07 грн.; товарно-транспортні накладні від 02.10.2012 №412554, від 02.10.2012 №512555, від 02.10.2012 №412556, 02.10.2012 №412558, від 02.10.2012 №412557, від 02.10.2012 №412565, від 02.10.2012 №412566, від 03.10.2012 №412567, від 03.10.2012 №412568, від 03.10.2012 №412570, від 03.10.2012 №412569 (т. 1 а. с. 211-216, 221-222, 224-240).

05 жовтня 2012 року між ФГ «Пульс-Агро» (Постачальник) та ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (Покупець), укладено Договір поставки насіння соняшника 05.10.2012 №01М-159 (далі - Договір). За умовами договору Постачальник передає у власність Покупця насіння соняшника (далі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (т. 1 а. с. 197-198).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору ФГ «Пульс-Агро» виписано ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» видаткові накладні: №24 від 06.10.2012 на суму 198 661,34 грн. у т.ч. ПДВ 33 110,22 грн., №25 від 07.10.2012 на суму 69 322,10 грн. у т.ч. ПДВ 11 553,68 грн., №26 від 08.10.2012 на суму 379 433,71 грн. у т.ч. ПДВ 63 238,95 грн.; податкові накладні №7/2 від 06.10.2012 на суму 198 661,34 грн. у т.ч. ПДВ 33 110,22 грн., №24/2 від 11.10.2012 на суму 69 322,10 грн. у т.ч. ПДВ 11 553,68 грн., №9/2 від 08.10.2012 на суму 379 433,71 грн. у т.ч. ПДВ 63 238,95 грн.; товарно-транспортні накладні від 04.10.2012 №412574, від 04.10.2012 №412573, від 03.10.2012 №412572, від 06.10.2012 №401752, від 06.10.2012 №401770, від 07.10.2012 №401753, від 08.10.2012 №401751, від 08.10.2012 №401756, від 08.10.2012 №401755, від 08.10.2012 №401771, від 08.10.2012 б/н (т. 1 а. с. 217-219, 241-254).

Оплата за отримані послуги здійснювалася у безготівковій формі, про що копії платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 а. с. 200-210).

Отримані позивачем від контрагентів накладні від контрагентів відображені в реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

У пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зазначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Крім того, пп.14.1.36 п. 14 ст. 14 також зазначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

За змістом п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Пунктом 201.14 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п. 1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п. 2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Як зазначено у п. 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Як зазначено у п. 1.1 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів», затверджених 10.01.2007 наказом Міністерства фінансів України №2 (далі - Методичні рекомендації №2), методичні рекомендації можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків та бюджетних установ).

Відповідно п. 3.1 Методичних рекомендацій №2 надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади. Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то підприємство складає такі первинні документи, які б містили обов'язкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

У ст. 186 ПК України визначається «місце постачання товару», згідно якого місцем постачання товарів є: фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» цього пункту); місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

В матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні, які підтверджують перевезення товару. Окремі недоліки при оформленні товарно-транспортних накладних не можуть свідчити про відсутність господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. З п. 201.4 ст. 201 ПК України вбачається, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

В п. 209.2 ст. 209 ПК України зазначено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що виконання умов договорів підтверджується належним чином оформленою первинною документацією, яка була надана під час проведення перевірки, копії якої долучені до матеріалів справи та оригінали досліджені судом.

Відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства. Водночас, перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.

Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових витрат та податкового кредиту за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за товар контрагента на виконання зобов'язань по укладеному договорі.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами п. 200.3 означеної статті при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому за правилами п. 200.5 ст. 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ФГ «Буря» відповідно до Свідоцтва №200002127 зареєстроване як платник податку на додану вартість ДПІ у Скадовському районі (т. 1 а. с. 154). При цьому, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №012392 Селянське (фермерське) господарство «Буря» зареєстровано 05.101992 за адресою: 75720, Херсонська область, Скадовський район, село Красне, вулиця Комунарів, будинок 7, ідентифікаційний код 21293058 (т. 1 а. с. 155). Крім того, згідно Довідки АБ №412408 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності за КВЕД-2010 ФГ «Буря» є: 01.11.0 - вирощування зернових та технічних культур; 01.24.0 - розведення птиці; 01.23.0 - розведення свиней; 63.30.0 - послуги з організації подорожувань (т. 1 а. с. 170).

ФГ «Абсольт-Агро» відповідно до Свідоцтва №100196071 зареєстроване як платник податку на додану вартість ДПІ у Якимівськиму районі Запорізької області (т. 1 а. с. 137).

ФГ «Пульс-Агро» відповідно до Свідоцтва №200066842 зареєстроване як платник податку на додану вартість Мелітопольською ОДПІ (Веселівське відділення) (т. 2 а. с. 1). Крім того, згідно Довідки АА №657818 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності за КВЕД-2010 ФГ «Пульс-Агро» є: 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.61 - допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 - післяурожайна діяльність; 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.31 - оптова торгівля фруктами й овочами; 47.89 - роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами (т. 2 а. с. 2).

Водночас, відповідно до Довідки АБ №664479 щодо ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» видами діяльності останнього за КВЕД-2010 є: 10.41 - виробництво олії та тваринних жирів (основний); 71.12 - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 46.33 - оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 10.42 - виробництво маргарину і подібних харчових жирів; 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель; 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (т. 2 а. с. 88).

Крім того, подальше використання позивачем отриманих товарів від контрагентів підтверджується Довідками про зміни запасів сировини та готової продукції; Договорами поставки олії соняшникової від 17.11.2011 №01М-113, від 19.12.2011 №01М-126, ; видатковими накладними від 21.11.2011 №П-00002358, від 23.12.2011 №П-00002623, від 30.12.2011 №П-00002673; накладними; Договором купівлі-продажу від 01.07.2011 №01В-01, від 07.06.2012 №01В-01; Додатковими угодами від 04.11.2011, від 09.11.2011, від 01.12.2011, від 20.09.2012, від 10.10.2012; платіжними дорученнями; Контрактами від 05.05.2011 №SFM 10/11, від 10.08.2012 №241/TR; реєстрів виданих та отриманих податкових накладних; податкових декларацій з податку на додану вартість; Актами виконаних робіт; Актами здачі-прийому робіт (надання послуг); Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обов'язків; Квитанціями (т. 2 а. с. 3-206, 223-237).

Отримання товару від контрагентів також підтверджується Журналом обліку виданих довіреностей (т. 2 а. с. 238-240).

Вказані документи підтверджують придбання позивачем товарів та отримання послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що є необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що в Акті перевірки відповідач посилається на Акт від 18.02.2013 №51/22/31177206 документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ «Пульс-Агро» (код ЄДРПОУ 31177206) з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету та правомірності застосування податкових пільг для сільськогосподарських підприємств, які обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за період з 01.01.2010 по 31.10.2012, Акт від 16.03.2012 №13/16/21293058 документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ «Буря» (код ЄДРПОУ 21293058) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» та ТОВ «Молокозавод ОЛКОМ» за період з 01.12.2011 по 31.12.2011, Акт від 27.02.2012 №94/2302/32923989 документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ «Абсольт-Агро» (код ЄДРПОУ 32923989) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.11.2011 по 30.11.2011, що саме по собі не є достатнім для можливості стверджувати про відсутність господарських взаємовідносин між ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» та ФГ «Пульс-Агро», ФГ «Буря», ФГ «Абсольт-Агро».

Крім того, Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року по справі №808/6067/13-а визнано протиправним та скасовано рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 14.03.2013 № 1 вих. № 646 про виключення Приватного підприємства «Пульс-Агро» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Суд зазначає, що в разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено.

Отже, правильність та обґрунтованість формування платником податків податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. Податковим органом не доведено, що придбання послуг та товарів не пов'язано з господарською діяльністю позивача.

За наведених норм та обставин справи суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум податкового кредиту, що виникли за господарськими операціями з ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» та ФГ «Пульс-Агро», ФГ «Буря», ФГ «Абсольт-Агро».

Згідно ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку і податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Пред'явлені до перевірки та надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до податкового кредиту та до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0000182201 від 13.11.2013.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова