Ухвала

від 11.10.2017 по справі 808/8803/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2017 року м. Київ К/800/28561/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (ОДПІ)

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2014

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2014

у справі № 808/8803/13-а Запорізького окружного адміністративного суду

за позовом Приватного акціонерного товариства Мелітопольський олійноекстракційний завод

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2014, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000182201 від 13.11.2013.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення цими судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача розміру від'ємного значення чистої суми податку на додану вартість згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 31.10.2013 за № 1167/22/00373830. Згідно з висновками цього акту позивач порушив норми пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України (ПК), в результаті чого завищив від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за жовтень 2012 року на 502440,00 грн. внаслідок включення до суми податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 502440,00 грн. за податковими накладними, виписаними від імені фермерських господарств (ФГ) Абсолют-Агро , Буря та Приватного підприємства (ПП) Пульс-Агро на безтоварні поставки (за нікчемними правочинами).

Висновок про нікчемність правочинів позивача із фермерськими господарствами Абсолют-Агро та Буря , ПП Пульс-Агро обґрунтовано посиланням на ознаки фіктивності їх підприємницької діяльності у зв'язку з відсутністю у них основних засобів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

За результатами перевірки ОДПІ стосовно позивача прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.11.2013 № 0000182201 про зменшення розміру від'ємного значення чистої суми податку на додану вартість на 502440,00 грн. за жовтень 2012 року.

У судовому процесі встановлено, що за наслідками поставки позивачу від

ФГ Абсолют-Агро , ФГ Буря , ПП Пульс-Агро товару (насіння соняшника) та послуг (зі складського зберігання насіння соняшника) від імені цих постачальників на адресу позивача виписані податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2012 року. Наряду з податковими накладними, на цю суму ПДВ позивач під час перевірки надав належно завірені копії договорів поставки, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, платіжних доручень про перерахування грошових коштів в розрахунок за виконані роботи та поставлений товар.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (підпункт 198.6 цієї статті).

За змістом наведених норм право платника ПДВ на податковий кредит обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Заперечуючи проти позову та обґрунтовуючи правомірність зменшення у податковому обліку позивача розміру від'ємного значення чистої суми податку на додану вартість, ОДПІ посилається на безпідставне формування позивачем податкового кредиту за нікчемними операціями із поставки від ФГ Абсолют-Агро , ФГ Буря , ПП Пульс-Агро товару та послуг (виконання робіт) з огляду на акти перевірок цих контрагентів позивача, в яких, зокрема, зазначається відсутність їх за місцезнаходженням (ФГ Абсолю Агро та ПП Пульс Агро ; відсутність у цих постачальників основних фондів, трудових ресурсів, складських приміщень, необхідних для здійснення господарської діяльності; недостатність площ оброблювальних земельних ділянок для вирощення соняшника в обсягах, поставлених позивачу, і не підтвердження ними господарських операцій з придбання насіння соняшника в інших суб'єктів господарювання (ПП Пульс-Агро ).

Суди попередніх інстанцій на підставі оцінки доказів, приєднаних до справи, а саме: належно завірених копій податкових накладних, видаткових накладних, квитанцій до накладних про приймання олійного насіння, витягів з журналу реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (насіння) від ПП Пульс Агро , ФГ Абсолют Агро та ФГ Буря , платіжних доручень, товарно-транспортних накладних на перевезення насіння соняшника, пункти навантаження в яких співпадають з населеними пунктами, в яких знаходяться ПП Пульс Агро , ФГ Абсолют Агро , ФГ Буря актів прийому-передачі на складське зберігання насіння соняшника, актів виконаних робіт, - за відсутності доказів з боку контролюючого органу, які б беззаперечно підтверджували безтоварність господарських операцій з поставки позивачу від вказаних вище контрагентів товару (насіння соняшника) та послуг (із складського зберігання насіння соняшника), зробили юридично правильний висновок про недоведеність з боку відповідача на виконання процесуального обов'язку, встановленого нормою частини другої ст. 71 КАС України, правомірності зменшення у податковому обліку позивача розміру від'ємного значення чистої суми податку на додану вартість на 502440,00 грн.

На користь цього висновку свідчать і приєднані до справи копії звітів ПП Пульс Агро щодо виконаних в 2012 році робіт із сівби та збирання врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт, посівних площ під урожай 2012 року (державне статистичне спостереження), згідно з якими під соняшник на зерно засіяно 320 га, зібрано урожай 6720,00 ц (а.с. 46-48, т. 1-й), податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) за 2-й квартал 2012 року, поданого ПП Пульс Агро про нарахування (виплату) доходу шести особам, з яких 3 працювало у штаті, а 3 - за цивільно-правовими договорами (а.с. 44, т. 1-й); звіту ФГ Абсолют-Агро про підсумки збору урожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 01.12.2011 (Державне статистичне спостереження), згідно з яким одержано урожай соняшника на зерно 4110,00 ц з посівної площі 70,00 га (а.с. 138-139, т. 1-й); довідки Відділу статистики у Скадовському районі Головного управління статистики у Херсонській області від 28.11.2011 про зібраний ФГ Буря врожай соняшника станом на 01.12.2011 (12650,00 ц з 506,00 га) (а.с. 70, т. 1-й) .

Оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій зроблена з дотриманням норм ст. 86 КАС України.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: ПідписЄ.А. Усенко Судді: підписО.А. Веденяпін підпис В.П. Юрченко