Рішення

від 11.02.2014 по справі 905/8369/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.02.2014р. Справа № 905/8369/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Довгалюк В.О., при секретарі судового засідання Паніної С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Прокурора Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Учбово-виробничий комплекс «АЛЬТЕР ЕГО», м. Маріуполь Донецької області

про: виселення Відповідача з приміщення, розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Артема, 72, загальною площею 151,0м.кв., яке знаходиться в його володінні без відповідної правової підстави, та здати вказане приміщення за актом прийому-передачі

за участю представників сторін:

Прокурора: Блащик Г.Є. - посвідчення №015490 від 01.03.2012р.;

від Позивача: Катан І.М. - по довіреності від 10.02.2014р.;

від Відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

27 листопада 2013 року Прокурор Жовтневого району м. Маріуполя звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Учбово-виробничий комплекс «АЛЬТЕР ЕГО», м. Маріуполь Донецької області, про виселення Відповідача з приміщення, розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Артема, 72, загальною площею 151,0м.кв., яке знаходиться в його володінні без відповідної правової підстави, та здати вказане приміщення за актом прийому-передачі.

В обґрунтування заявлених вимог Прокурор посилається на те, що укладений 01.04.2010р. між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Учбово-виробничий комплекс «АЛЬТЕР ЕГО» договір №5656-Ж оренди комунального майна припинив свою дію, однак Відповідач всупереч вимог пункту 3.2 Договору, статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статті 785 Цивільного кодексу України не виконує свої зобов'язання щодо повернення орендованого майна Позивачу.

В підтвердження вищевказаних обставин Прокурором надано договір оренди №5656-Ж від 01.04.2010р., акт прийому-передачі №6262 від 01.04.2010р. лист №05-4/1842 від 12.04.2013р. про припинення дії договору оренди.

Ухвалою від 28.11.2013р. господарським судом порушено провадження по справі №905/8369/13, судове засідання призначено на 19.12.2013 року.

Ухвалою від 19.12.2013р. господарським судом розгляд справи відкладено на 23.01.2014р. відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 23.01.2014р. Прокурор позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник Позивача повторно у судове засідання не з'явився, направив на адресу господарського суду клопотання від 22.01.2014р. з проханням розглянути справу без його участі.

Відповідач в судовому засіданні 23.01.2014р. просив суд відкласти розгляд справи у зв'язку з необхідністю надати додаткові докази.

Ухвалою від 23.01.2014р. господарським судом розгляд справи відкладено на 11.02.2014р. згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, вищевказаною ухвалою господарським судом за клопотанням Прокурора та Відповідача продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 11.02.2014р. Прокурор та представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 11.02.2014р. не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Проте, згідно пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процессуального кодексу України судами першої інстанції», у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Враховуючи те, що Відповідач 23.01.2014р. був присутнім у судовому засіданні, що підтверджується відповідним протоколом судового засідання, господарський суд вважає, що Відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

Одночасно, статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Незважаючи на те, що Відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учаснику судового спору не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Вислухавши у судовому засіданні Прокурора та представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом ВСТАНОВЛЕНО:

01 квітня 2010 року між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Учбово-виробничий комплекс «АЛЬТЕР ЕГО» (Орендар) укладено договір №5656-Ж оренди нежитлового приміщення, яке знаходиться в комунальній власності міста Маріуполя.

Пунктом 1.1 вищевказаного Договору передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Артема, 72, загальною площею 151м.кв. для використання під дитячий науковий центр.

На виконання умов Договору Позивач передав зазначене нежитлове приміщення Відповідачу, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі №6262 від 01.04.2010 року.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що однією з істотних умовою договору є термін, на який укладається договір оренди, а відповідно до частини 1 статті 17 зазначеного Закону цей термін визначається за погодженням сторін.

Відповідно до приписів пункту 7.1 Договору сторони визначили, що Договір діє і набирає чинності з 01.04.2010р. по 01.04.2011 року.

У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення або зміну Договору протягом місяця після закінчення його строку, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором. Так само договір пролонгується і в подальшому (пункт 7.5 Договору).

Оскільки після спливу строку дії Договору жодна із сторін не заявляла про припинення Договору, його строк продовжено до 01.04.2013р. на підставі пункту 7.5 Договору та частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Листом №05-4/1842 від 12.04.2013р. Позивач повідомив Відповідача про припинення дії Договору оренди №5656-Ж від 01.04.2010р. та просив звільнити орендоване приміщення.

Вищевказаний лист отримано 17.04.2013р. керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Учбово-виробничий комплекс «АЛЬТЕР ЕГО» Заікіною Мариною Олексіївною, що підтверджується її підписом на зазначеному листі та печаткою підприємства.

За приписами частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін договору про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Зазначена правова норма кореспондується із приписами частини 4 статті 284 Господарського кодексу України та статті 764 Цивільного кодексу України.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, на яких цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені останнім як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Тобто, право заперечити проти продовження строку дії договору є виключним правом орендодавця, так само як і право своїми конклюдентними діями (мовчазною згодою) протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди продовжити його на той самий термін та на тих самих умовах.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Таким чином, виходячи із системного аналізу змісту приписів статті 764 Цивільного кодексу України, частини четвертої статті 284 Господарського кодексу України та частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пролонгація договору оренди (продовження його дії на той самий строк та на тих самих умовах) відбувається в позасудовому порядку та має місце в разі відсутності заперечень однієї із сторін про припинення договору оренди, а значить не потребує окремого судового врегулювання.

Таким чином, листом №05-4/1842 від 12.04.2013р. орендодавець протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» висловив своє волевиявлення щодо припинення спірного Договору оренди.

Враховуючи вищевикладені обставини господарський суд вважає, що договір оренди №5656-Ж від 01.04.2010р. припинив свою дію 01.04.2013р. відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та частини 2 статті 291 Господарського кодексу України.

Статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачені правові наслідки припинення або розірвання договору оренди.

Так, частиною 1 названої норми закону передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Аналогічні положення щодо обов'язку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені також в частині 1 статті 785 Цивільного кодексу України.

Пунктом 3.2 Договору на Орендаря покладено обов'язок у разі припинення дії договору невідкладно повернути об'єкт оренди Орендодавцю та підписати у семиденний строк акт приймання-передачі, а пункт 1.3 Договору визначає, що майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту фактичного звільнення Орендарем приміщення та підписання сторонами акта приймання-передачі.

Однак, до теперішнього часу Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення Позивачу орендованого майна.

За таких обставин, господарський суд вважає, що позовні вимоги про зобов'язання Відповідача звільнити орендоване майно підлягають задоволенню у повному обсязі, а згідно вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України судом, враховуючи умови пункту 3.2 спірного договору оренди, встановлюється строк вчинення відповідних дій тривалістю 7 робочих днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарський суд стягує з Відповідача судовий збір на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 29, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Учбово-виробничий комплекс «АЛЬТЕР ЕГО», м. Маріуполь Донецької області, про виселення Відповідача з приміщення, розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Артема, 72, загальною площею 151,0м.кв., яке знаходиться в його володінні без відповідної правової підстави, та здати вказане приміщення за актом прийому-передачі задовольнити в повному обсязі.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Учбово-виробничий комплекс «АЛЬТЕР ЕГО» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 38/41, кв.15, ЄДРПОУ 21948909, р/р26001011372800 у АКиБ «Укрсиббанк» м.Харків, МФО 351005) протягом 7 робочих днів з моменту набрання рішенням законної сили звільнити та повернути Управлінню міського майна Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр.Металургів, 25, р/р33213871700052 ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 23599040) за актом приймання-передачі нежитлове приміщення площею 151м.кв., розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Артема, 72.

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Учбово-виробничий комплекс «АЛЬТЕР ЕГО» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 38/41, кв.15, ЄДРПОУ 21948909, р/р26001011372800 у АКиБ «Укрсиббанк» м.Харків, МФО 351005) на користь Державного бюджету України (Отримувач: Київське УК/Київський р-н/22030001, Банк отримувача: Головне управління державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) в Донецькій області, МФО: 834016, ЄДРПОУ: 38034002, Рахунок: 31217206783006, Код бюджетної класифікації: 22030001, Символ звітності банка: 206) судовий збір в сумі 1 147 грн.

4. Видати накази після набранням рішення законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

6.Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

7. У судовому засіданні 11.02.2014р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

8. Повне рішення складено та підписано 17.02.2014 року.

Суддя В.О. Довгалюк