Рішення

від 30.01.2014 по справі 921/1254/13-г/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" січня 2014 р.Справа № 921/1254/13-г/6 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Приватного малого підприємства "Галактика" (вул. Пушкіна, 5/177, м. Тернопіль, 46024)

до відповідача №1 Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Головацького - 3а" (вул. Чалдаєва, 9/79, м. Тернопіль, 46024)

відповідача №2 Тернопільської міської ради (вул. Листопадова, 5, м.Тернопіль 46001)

про визнання недійсним договору оренди землі.

За участю представників:

позивача: Федорович В.Ю. Цимбалюк О.Д,

відповідача №1: Стемковський Р.В.

відповідача №2: Михальчук О.Ю.

Суть справи:

Приватне мале підприємство "Галактика" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідачів №1 - Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Головацького - 3а" та №2 - Тернопільської міської ради про визнання недійсним договору оренди землі від 19 липня 2013 року.

Вимоги позивача мотивовано тим, що спірний договір оренди укладено стосовно земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ПМП "Галактика" без дотримання встановленої законом процедури її вилучення.

У відзиві на позов та усних поясненнях представника відповідач №1 проти позову заперечує, посилаючись на його безпідставність.

Крім іншого, відповідач №1 заявив клопотання про зупинення розгляду справи до закінчення касаційного провадження у іншій пов'язаній справі №921/750/13-г/4.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Тобто, підставою для зупинення провадження у справі, згідно з вказаною нормою, є наявність одночасно двох обставин: пов'язаність відповідних справ та неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої. При цьому, неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що певні обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (ч.2 ст. 35 ГПК України).

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами (аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 24.07.07р. у справі №21/159-07, від 13.09.11р. у справі №12/176).

Відповідачем не доведено неможливості розгляду справи №921/1254/13-г/6 до розгляду касаційної скарги у справі №921/750/13-г/4, рішення у якій вже набрали законної сили.

Окрім того, відповідачем №1 не подано доказів прийняття касаційної скарги ОК ЖБК "Гловацького-3а" та відкриття касаційного провадження у справі №921/750/13-г/4.

У зв'язку з цим, клопотання ОК ЖБК "Гловацького-3а" б/н від 26 січня 2014 року про зупинення провадження у справі №921/1254/13-г/6 слід відхилити.

Відповідач №2 письмові заперечення не надав, однак в усних поясненнях доводи позивача спростовує з огляду на те, що в момент укладення договору оренди рішення міської ради було чинним.

Розгляд справи, призначений вперше на 16 січня 2014 року було відкладено на 30 січня 2014 року.

В засіданні учасникам процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

- на підставі рішення Тернопільської міської ради (відповідача №1) від 15.03.2001 року, ПМП "Галактика" (позивачу у справі) видано Державний акт на право постійного користування землею ІІ -ТР №002030 від 26.04.2001 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №587

Згідно з Державного акта, земельна ділянка площею 0,7 га надана позивачу у постійне користування для будівництва та обслуговування 12 - квартирного житлового будинку за адресою вулиця Головацького, 3 в м. Тернополі.

Рішенням Тернопільської міської ради №6/13/2 від 16.08.2011 року, припинено право постійного користування ПМП "Галактика" частиною земельної ділянки, площею 0,58 га за адресою вулиця Головацького, 3 в м. Тернополі на підставі п."е" ст.141 ЗК України. Та зобов'язано ПМП "Галактика" внести відповідні зміни в Державний акт на право постійного користування землею.

22 березня 2013 року Тернопільською міською радою прийнято рішення №6/30/47 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2960га для завершення будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку за адресою вул. Головацького, 3-а обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Головацького, 3а",

Рішенням №6/35/72 від 12 липня 2013 року Тернопільська міська рада, серед іншого постановила затвердити обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Головацького, 3а" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2960 га для завершення будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку за адресою вул. Головацького, 3-а та зобов'язати обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Головацького, 3а" в двомісячний термін здійснити державну реєстрацію права оренди земельної ділянки відповідно до чинного законодавства.

На виконання рішення №6/35/72 від 12 липня 2013 року, між Тернопільською міською радою та ОК ЖБК "Головацького, 3-а" укладено договір оренди землі від 19 липня 2013 року, про що в книзі записів засвідчення факту реєстрації вчинено запис за №4901 від 27 липня 2013 року.

Відповідно до умов договору, ОК ЖБК "Гловацького 3-а" прийняло у строкове оплатне користування земельну ділянку площею 0,2960 га яка знаходиться за адресою вул. Гловацького, 3-а, у м. Тернополі.

Поряд з цим, рішенням господарського суду Тернопільської області від 19 січня 2012 року у справі №6/86/5022-1465/2011, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08 травня 2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 27 вересня 2012 року, визнано недійсними рішення Тернопільської міської №6/13/2 від 16.08.2011р. "Про припинення права користування земельною ділянкою за адресою вул. Головацького, 3".

Судове рішення мотивовано зокрема тим, що земельну ділянку площею 0,58 га за адресою вулиця Головацького, 3 в м. Тернополі вилучено у постійного користувача ПМП "Галактика" без його згоди.

В подальшому, рішенням господарського суду Тернопільської області від 13 травня 2013 року у справі №921/346/13-г/4, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30 липня 2013 року які набрали законної сили, визнано недійсним рішення Тернопільської міської ради №6/30/47 від 22 березня 2013 року "Про надання ОК ЖБК "Головацького, 3 а" дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2960га для завершення будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку за адресою вул. Головацького, 3-а.

Змістом судових рішень встановлено факт надання ОК ЖБК "Головацького, 3 а" дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ПМП "Галактика" без згоди належного землекористувача чи її вилучення в судовому порядку.

У зв'язку з наведеними обставинами, рішенням господарського суду Тернопільської області від 22 серпня 2013 року у справі №921/750/13-г/4, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2013 року, рішення Тернопільської міської ради №6/35/72 від 12 липня 2013 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2960 га для завершення будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою вул. Головацького, 3-а обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Головацького, 3а" також визнано недійсним.

Із посиланням на факти встановлені судовими рішеннями, ПМП "Галактика" просить визнати недійсним договір оренди землі від 19 липня 2013 року, укладений між Тернопільською міською радою та ОК ЖБК "Гловацького, 3-а" щодо земельної ділянки належної ПМП "Галактика" на праві постійного користування.

Відповідач №1 доводи позивача заперечує посилаючись на наступне:

- ПМП "Галактика" не зазначено правових норм із якими закон пов'язує недійсність угоди;

- на спірній земельній ділянці за рахунок внесків пайовиків споруджено багатоквартирний житловий будинок, право власності на квартири у якому пайовиками зареєстровано у встановленому порядку, а тому право користування земельною ділянкою ПМП "Галактика", в порядку ст. 120 ЗК України припинено.

Крім того, за твердженням відповідача №1 в заяві від 24 січня 2007 року ПМП "Галактика" надала згоду на будівництво багатоквартирного житлового будинку на спірній земельній ділянці, від-так погодилась із її вилученням.

В свою чергу, відповідач №2 вважає, що оскільки рішення Тернопільської міської ради №6/35/72 від 12 липня 2013 року станом на час укладення оспорюваного договору було чинним, то підстав для визнання його недійсним у суду немає.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову, з огляду на таке:

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, не запереченими належним чином відповідачами, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Стаття 13 Конституції України, серед іншого визначає, що земля, яка знаходяться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

В силу приписів ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Суб'єктами права землекористування є також фізичні і юридичні особи.

Приписами ст.93 ЗК України та ст.1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, щодо відповідності змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 3 цієї статті якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Як зазначалось вище, рішення органу місцевого самоврядування щодо вилучення частини земельної ділянки у позивача, було скасовано судовими рішеннями у справі №6/86/5022-1465/2011, які набрали законної сили 08 травня 2012 року.

Згідно з ч.1 ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в користування, юридична або фізична особа не має права її використовувати (п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17 травня 2011 року).

Суб'єкт господарювання має право на визнання за ним права на оренду земельної ділянки лише за умов дотримання вимог ст.ст. 124,125 ЗК України і ст. 6 Закону України "Про оренду землі" (п.2.9 згаданої постанови пленуму Вищого господарського суду України). В тому числі, тільки після прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування.

Необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває в комунальній власності є наявність рішення такого органу про надання земельної ділянки (п.2.16 цієї постанови).

Рішення Тернопільської міської ради №6/35/72 від 12 липня 2013 року, на підставі якого було укладено оскаржуваний договір оренди землі (див. п.1 договору від 19 липня 2013 року), визнано недійсним в судовому порядку у справі №921/750/13-г/4.

Судові рішення у справі №921/750/13-г/4, станом на 30 січня 2014 року ніким не скасовані.

Наслідком набуття права оренди земельної ділянки без дотримання підстав і порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", за ч.1 ст. 6, ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є визнання такого правочину недійсним.

Від-так, позов про визнання недійсним договору оренди землі від 19 липня 2013 року, укладеного між Тернопільською міською радою та ОК ЖБК "Гловацького, 3-а" зареєстрованого за №4901 від 27 липня 2013 року, підлягає задоволенню.

На ці та інші обставини посилався позивач у справі, що слухається. А тому безпідставним є твердження відповідача №1 про відсутність в позові підстав заявленої вимоги.

Частиною третьою статті 207 ГК України передбачена можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором оренди), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє (п.2.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29 травня 2013 року).

При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Суд критично оцінює посилання відповідача №1 на норми ч.1 ст. 120 ЗК України, згідно з якими набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Оскільки новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень". Таке оформлення здійснюється з урахуванням законодавчих приписів, зазначених в абзацах другому - п'ятому підпункту 2.12 пункту 2 цієї постанови, і положень постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 N 439 "Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку" (п.2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Належних та допустимих доказів, які підтверджують виникнення у ОК ЖБК "Гловацького, 3-а" чи його пайовиків права власності на об'єкт нерухомості за адресою вул. Гловацького, 3-а" у м. Тернополі, відповідачем №1 не надано.

Відсутні документи, що підтверджують виникнення права власності на нерухоме майно і серед долучених відповідачем №1 документів.

Не заслуговує на увагу посилання відповідача №1 на заяву ПМП "Галактика" від 24.01.2007р. як на підставу припинення права користування земельною ділянкою, оскільки, як вже було зазначено в рішенні господарського суду Тернопільської області від 19 січня 2012 року у справі №6/86/5022-1465/2011, у цій заяві, складеній від імені засновника ПМП "Галактика" Цимбалюка О.Д., йшлось про згоду останнього, дану підприємству "Тернопільська фірма "Будівельник" на будівництво багатоквартирного будинку на земельній ділянці площею 0,7 га по вул. Головацького,3 в м. Тернополі, що належить ПМП "Галактика" та встановлено, що дана заява не торкається згоди на відчуження постійним землекористувачем права користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, Закону України "Про судовий збір", враховуючи предмет спору та ступінь вини відповідачів у виникненні спірних правовідносин, судовий збір відшкодовується позивачу за рахунок відповідачів солідарно.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

1. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,2960 га яка знаходиться за адресою вул. Гловацького, 3-а, у м. Тернополі укладений між Тернопільською міською радою та ОК ЖБК "Гловацького, 3-а" від 19 липня 2013 року, зареєстрований за №4901 від 27 липня 2013 року.

2. Стягнути солідарно з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Гловацького 3-а" (вул. Чалдаєва, 9/79, м. Тернопіль, код 37646125) та Тернопільської міської ради (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, код 34334305) на користь Приватного малого підприємства "Галактика" (вул. Пушкіна, 5/177, м. Тернопіль, код 4029059) 1147 грн. сплаченого судового збору.

Видати наказ.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 18 лютого 2014 року.

Суддя І.П. Шумський