Постанова

від 10.02.2014 по справі 28/5005/9636/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 року Справа № 28/5005/9636/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Позивача: Деллалова О.А., дов. № 01/2012 від 01.12.2012 року;

Відповідача: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 року

у справі № 28/5005/9636/2012 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал"

до Дніпропетровської міської ради

про поновлення строку дії договору оренди землі

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ареал" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради, просило визнати за позивачем право на поновлення і продовження терміну дії договору оренди землі від 07.02.2005 року та додаткового договору від 01.04.2008 року до нього з питання строкового платного користування земельною ділянкою площею 0,3686 га, розташованою по Запорізькому шосе в районі будинку № 37 в м. Дніпропетровську для проектування та будівництва торгово-сервісного центру продажу автомобілів на той же 6-річний термін і на тих же умовах; визнати відновленим і продовженим строк дії вказаних договору оренди від 07.02.2005 року та додаткового договору від 01.04.2008 року на той же 6-річний термін і на тих же умовах; визнати укладеним додатковий договір від 10.02.2011 року до договору оренди землі від 07.02.2005 року і додаткового договору від 01.04.2008 року між орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю "Ареал" та орендодавцем - Дніпропетровською міською радою з питання відновлення та продовження терміну користування вказаною земельною ділянкою на умовах згідно з поданим 10.02.11 проектом орендодавцю - Дніпропетровській міській раді; зобов'язати представника органу виконавчої влади, уповноваженого Дніпропетровською міською радою підписувати додаткові угоди до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, підписати (укласти) і зареєструвати у встановленому порядку додатковий договір від 10.02.2011 року до договору оренди землі від 07.02.2005 року і додаткового договору від 01.04.2008 року (т. 1, а.с. 2-15).

Позовні вимоги мотивовано тим, що товариство належно виконувало умови договору оренди землі, тому має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк та тим, що Дніпропетровська міська рада безпідставно ухиляється від укладення додаткового договору від 10.02.2011 року до договору оренди землі від 07.02.2005 року і додаткового договору від 01.04.2008 року

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2012 року (суддя Манько Г.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.01.2013 року (головуючий Бахмат Р.М., судді Лотоцька Л.О., Євстигнєєв О.С.) (т. 2, а.с. 48-51) позов задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 1, а.с. 137-148).

Постановою Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року (головуючий Добролюбова Т.В., судді Фролова Г.М., Швець В.О.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2012 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.01.2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду (т. 2, а.с. 145-149).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2013 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал" вжито заходів до забезпечення позову (т. 3, а.с. 159-164).

Заявами про зміну (уточнення) предмету позову від 27.06.213 року та про зміну (усунення опечатки) в предметі позову від 02.07.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ареал" просило визнати право за товариством з обмеженою відповідальністю "Ареал" на поновлення та продовження строку дії договору оренди землі від 07.02.2005 року та додаткового договору від 01.04.2008 року, раніше укладених між орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю "Ареал" та орендодавцем - Дніпропетровською міською радою з питання строкового платного користування земельною ділянкою площею 0,3686 га, кадастровий № 1210100000:03:044:0029, розташованою по Запорізькому шосе в районі будинку № 37 в м. Дніпропетровську для проектування та будівництва торгово-сервісного центру продажу автомобілів на той же строк - 6 років та на тих же умовах; визнати укладеним додатковий договір від 10.02.2011 року до договору оренди землі від 07.02.2005 року та додаткового договору від 01.04.2008 року між орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю "Ареал" та орендодавцем - Дніпропетровською міською радою з питання поновлення та продовження строку користування земельною ділянкою на той же строк - 6 років згідно умов переданого 10.02.2011 року проекту; визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Ареал" право оренди, строкового платного користування на 6 років (починаючи з 26.03.2011 року) спірною земельною ділянкою на підставі поновленого на той же строк і на тих же умовах договору оренди землі від 07.02.2005 року та додаткового договору від 01.04.2008 року; визнати протиправним та скасувати частково, в частині п. 21 додатку рішення сесії Дніпропетровської міської ради VI скликання № 136/26 від 25.07.2012 року в частині припинення права користування на умовах оренди та вилучення у товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал" земельної ділянки площею 0,3686 га, кадастровий № 1210100000:03:044:0029, розташованої по Запорізькому шосе в районі будинку № 37 у м. Дніпропетровську (т. 3, а.с. 121-133, 152).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 року (суддя Єременко А.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 року (головуючий Пархоменко Н.В., судді Чередко А.Є., Березкіна О.В.) (т. 5, а.с. 48-53) позов задоволено частково. Визнано право за товариством з обмеженою відповідальністю "Ареал" на поновлення та продовження строку дії договору оренди землі від 07.02.2005 року та додаткового договору від 01.04.2008 року, раніше укладених між орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю "Ареал" та орендодавцем - Дніпропетровською міською радою з питання строкового платного користування земельною ділянкою площею 0,3686 га, кадастровий № 1210100000:03:044:0029, розташованою по Запорізькому шосе в районі будинку № 37 у м. Дніпропетровську для проектування та будівництва торгово-сервісного центру продажу автомобілів на той же строк - 3 роки та на тих же умовах. Визнано недійсним та скасовано частково, в частині п. 21 додатку рішення сесії Дніпропетровської міської ради VI скликання № 136/26 від 25.07.2012 року в частині припинення права користування на умовах оренди та вилучення у товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал" вищевказаної земельної ділянки. В іншій частині позову відмовлено (т. 4, а.с. 68-77).

Оскаржені судові акти мотивовано тим, що позивачем вчинено необхідні дії для укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, а тому у нього виникло право на поновлення та продовження строку дії договору оренди землі від 07.02.2005 року.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Ареал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові акти скасувати в частині відмови у позовних вимогах та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити повністю (т. 5, а.с. 62-78).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.01.2014 року відновлено пропущений процесуальний строк, касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.02.2014 року (т. 5, а.с. 60-61).

Також не погодившись з прийнятими судовими актами, Дніпропетровська міська рада звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, яка ухвалою Вищого господарського суду України від 10.01.2014 року була повернута на підставі п. 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України (т. 5, а.с. 90-91).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.02.2014 року розгляд касаційної скарги відкладено на 10.02.2014 року (т. 5, а.с. 226-227).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.02.2014 року відмовлено Дніпропетровській міській раді у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги, касаційну скаргу повернуто заявнику.

У судове засідання 10.02.2014 року представник відповідача - Дніпропетровської міської ради не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача - Дніпропетровської міської ради.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.02.2005 року на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 08.12.2004 року № 353/22 між Дніпропетровською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Ареал" було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3686 га (кадастровий № 1210100000:03:044:0029) по Запорізькому шосе в районі будинку № 37 у м. Дніпропетровську для проектування та будівництва торгово-сервісного центру продажу автомобілів (т. 1, а.с. 48-51).

Відповідно до п. 3.1 договору його укладено на три роки.

Пункт 3.3 договору передбачено, що якщо орендар має намір продовжити строк оренди земельної ділянки він повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення терміну дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити термін його дії.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б., зареєстровано в реєстрі за № 373 та проведено державну реєстрацію 02.03.2005 року за № 040510400182.

Судами встановлено, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.03.2008 року № 150/30 термін дії договору оренди землі від 02.03.2005 року було продовжено на три роки з моменту прийняття рішення, тобто до 26.03.2011 року (т. 1, а.с. 53-55).

На підставі вказаного рішення між Дніпропетровською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Ареал" було укладено та нотаріально посвідчено додатковий договір від 01.04.2008 року, яким внесено зміни до договору від 07.02.2005 року, зокрема, щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру річної орендної плати, порядку його обчислення, порядку та строку оплати орендної плати, підстав для перегляду розміру орендної плати, відповідальності за несвоєчасну оплату орендної плати (т. 1, а.с. 56-57).

Також додатковим договором від 01.04.2008 року змінена редакція п. 3.1 договору від 07.02.2005 року та визначено, що останній укладено до 26.03.2011 року.

Державну реєстрацію додаткового договору від 01.04.2008 року проведено 02.04.2008 року за № 040810400109.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.02.2011 року позивач звернувся до Дніпропетровської міської ради з заявою, в якій просив продовжити строк дії договору оренди землі від 07.02.2005 року, надавши при цьому проект додаткової угоди від 10.02.2011 року (т. 1, а.с. 58-60).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.07.2012 року № 136/26 "Про договори оренди, термін дії яких скінчився" було вирішено припинити право користування на умовах оренди земельними ділянками вільними від забудови, термін дії договорів оренди землі (додаток), яких закінчився та вилучити земельні ділянки і зарахувати їх до земель міста. В додатку до вказаного рішення під № 21 зазначені дані щодо спірної земельної ділянки (т. 1, а.с. 15, 16-18).

Місцевим та апеляційним господарським судами встановлено, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 07.02.2005 року у редакції додаткового договору від 01.04.2008 року закінчився 26.03.2011 року.

Відповідно до п. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній станом на 26.03.2011 року) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Судами встановлено, що позивач скористався переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк шляхом направлення листа-повідомлення та проекту додаткової угоди до договору оренди землі, а відповідач заперечень щодо продовження договору не заявляв.

Судами також встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Ареал" після закінчення строку дії договору оренди продовжувало використовувати спірну земельну ділянку та мало намір у подальшому нею користуватись, що підтверджується сплатою земельного податку та договором про внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, укладеного 08.08.2011 року між фінансово-економічним департаментом Дніпропетровської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Ареал".

Згідно п. "а" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, задовольнив вимоги про визнання за позивачем права на поновлення та продовження строку дії договору оренди землі від 07.02.2005 року та додаткового договору від 01.04.2008 року раніше укладених між товариством з обмеженою відповідальністю "Ареал" та Дніпропетровською міською радою з питання строкового платного користування земельною ділянкою площею 0,3686 га (кадастровий № 1210100000:03:044:0029) розташованою по Запорізькому шосе в районі будинку № 37 у м. Дніпропетровську для проектування та будівництва торгово-сервісного центру продажу автомобілів на той же строк - 3 роки та на тих же умовах.

Відповідно до п. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Суди попередніх інстанцій також задовольнили позовні вимоги в частині визнання недійсним п. 21 додатку до рішення Дніпропетровської міської ради VI скликання № 136/26 від 25.07.2012 року, оскільки зазначений акт органу місцевого самоврядування не відповідає приписам статті 33 Закону України "Про оренду землі" та, на думку суду, порушує право позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки від 07.02.2005 року.

Як зазначалось вище, з положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній станом на 26.03.2011 року) випливає, що укладенням додаткової угоди про поновлення договору оренди землі оформлюється факт поновлення договору оренди землі на той самий строк, тобто, умови договору оренди землі щодо строку його дії не змінюються.

Судами встановлено, що запропонована позивачем редакція пункту 3.1 додаткової угоди від 10.02.2011 року до договору від 07.02.2005 року передбачає внесення змін до нього, з урахуванням яких строк його дії буде змінено не на той самий строк, який був раніше встановлений, а на 6 років, тобто, не за наслідками його поновлення, що суперечить ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до п. 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" суб'єкт господарювання має право на визнання за ним права на оренду земельної ділянки лише за умов дотримання вимог статей 124, 125 ЗК України і статті 16 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи зазначене та положення ч. 3 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України суди відмовили у позові в частині визнання укладеним додаткового договору від 10.02.2011 року та визнання права оренди, строкового платного користування на 6 років (починаючи з 26.03.2011 року) спірною земельною ділянкою на підставі поновленого договору.

Пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" роз'яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Оскаржені судові акти вказаним вимогам не відповідають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Скасовуючи прийняті у справі судові акти, Вищий господарський суд України у постанові від 28.03.2013 року зазначив, що судами попередніх інстанцій оцінка заявленого позову на предмет обрання позивачем належного способу захисту за вимогами про визнання права на поновлення та продовження строку дії договору оренди землі надана не була.

Задовольняючи позов в частині визнання за позивачем права на поновлення та продовження строку дії договору оренди землі від 07.02.2005 року та додаткового договору від 01.04.2008 року суди не звернули уваги на те, що такі вимоги є встановленням факту, що має юридичне значення та може встановлюватись господарськими судами лише при існуванні та розгляді спору про право цивільне (його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог; такі вимоги не можуть бути предметом господарського спору та самостійно розглядатись).

Тобто, заявлена вимога є вимогою про встановлення юридичного факту.

За змістом ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлення юридичних фактів не відноситься до компетенції господарського суду.

Крім того, слід відзначити, що способи захисту порушеного права визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України, відповідно до якої суд може захистити цивільне право або інтерес сторони лише способом, що встановлений договором або Законом.

Проте, колегія суддів вважає, що обраний позивачем спосіб (визнання за позивачем права на поновлення та продовження строку дії договору оренди землі від 07.02.2005 року та додаткового договору від 01.04.2008 року) не відноситься до встановлених законом способів захисту цивільних прав.

Як наслідок, невірне обрання способу захисту тягне за собою такий наслідок, як відмову у позові.

Отже, частково задовольняючи позов, суди неправильно застосували вищенаведені норми матеріального права.

Щодо висновків судів попередніх інстанцій про задоволення вимог про визнання недійсним п. 21 додатку до рішення Дніпропетровської міської ради VI скликання № 136/26 від 25.07.2012 року слід зазначити наступне.

Як зазначалось вище та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.07.2012 року № 136/26 було вирішено припинити право користування на умовах оренди земельними ділянками вільними від забудови, термін дії договорів оренди землі (додаток), яких закінчився та вилучити земельні ділянки і зарахувати їх до земель міста.

Тобто, спірне рішення стосувалось тих земельних ділянок, дії договорів оренди яких закінчився.

Також, як встановлено судами, строк дії договору оренди земельної ділянки від 07.02.2005 року у редакції додаткового договору від 01.04.2008 року закінчився 26.03.2011 року.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 25.07.2012 року) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України визначено документи, що посвідчують право на земельну ділянку.

Враховуючи те, що строк дії договору оренди землі від 07.02.2005 року закінчився 26.03.2011 року, то, відповідно, право позивача на користування земельною ділянкою припинилось, тому спірне рішення органу місцевого самоврядування не могло порушувати права та охоронювані законом інтереси товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал" у розумінні п. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Оскільки у касаційній скарзі заявник просить про скасування оскаржених судових актів в частині відмови у задоволенні позовних вимогах та прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених вище, касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал" задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд касаційної інстанції не зв'язаний доводами будь-якої касаційної скарги та зобов'язаний згідно приписів ч. 1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглянути оскаржені судові рішення у повному обсязі на предмет правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до п. 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 24.10.2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України" у разі коли за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду першої і апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення (пункт 2 статті 111 9 ГПК України).

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій було у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи, проте, таким обставинам була дана неправильна правова оцінка та невірно були застосовані норми матеріального права, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати постановлені у справі судові акти в частині задоволення позовних вимог та прийняти у вказаній частині нове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

З врахуванням вищезазначеного судовий збір у розмірі 2 543 (дві тисячі п'ятсот сорок три) грн. 75 коп. за розгляд у суді першої інстанції та у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп. за розгляд апеляційної скарги повинен бути відшкодований товариством з обмеженою відповідальністю "Ареал".

Керуючись ст.ст. 49, 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 року у справі № 28/5005/9636/2012 скасувати в частині задоволення позовних вимог.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал" до Дніпропетровської міської ради про визнання права за товариством з обмеженою відповідальністю "Ареал" на поновлення та продовження строку дії договору оренди землі від 07.02.2005 року та додаткового договору від 01.04.2008 року, раніше укладених між орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю "Ареал" та орендодавцем - Дніпропетровською міською радою з питання строкового платного користування земельною ділянкою площею 0,3686 га, кадастровий № 1210100000:03:044:0029, розташованою по Запорізькому шосе в районі будинку № 37 у м. Дніпропетровську для проектування та будівництва торгово-сервісного центру продажу автомобілів на той же строк - 6 років та на тих же умовах; визнання протиправним та скасування частково, в частині п. 21 додатку рішення сесії Дніпропетровської міської ради VI скликання № 136/26 від 25.07.2012 року в частині припинення права користування на умовах оренди та вилучення у товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал" вищевказаної земельної ділянки відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 року у справі № 28/5005/9636/2012 залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал" (місцезнаходження: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, б. 9; код ЄДРПОУ 32812577) на користь Дніпропетровської міської ради (місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, б. 75; код ЄДРПОУ 26510514) 2 543 (дві тисячі п'ятсот сорок три) грн. 75 коп. судового збору, 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп. за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.О. Євсіков