Рішення

від 20.02.2014 по справі 193/1353/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 193/1353/13-ц 22-ц/774/22/К/14

Справа № 193/1353/13-ц Головуючий в 1 -й інстанції

Провадження № 22-ц/774/22/К/14 Шумська О.В.

Категорія 45 ( ІУ ) Доповідач Братіщева Л.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Братіщевої Л.А.,

суддів: Грищенко Н.М., Турік В.П.,,

при секретарі: Кузьміній Н.В.

за участю: позивача ОСОБА_2,

її представника - ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4,

його представника - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи - Відділ держземагенства в Софіївському районі Дніпропетровської області, Реєстраційна служба Софівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки , -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи - Відділ держземагенства в Софіївському районі Дніпропетровської області, Реєстраційна служба Софівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є власником земельної ділянки площею 8,300 га, яка розташована на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області.

25 листопада 2011 року вона уклала договір оренди належної їй земельної ділянки за № 02/11 з суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 Договір був підписаний, але його реєстрація проведена лише 25 травня 2012 року.

При отриманні примірника договору після його державної реєстрації та детальному ознайомленні із змістом договору було виявлено, що в спірному договорі № 02/11 від 25.11.2011 року не зазначені всі істотні умови, передбачені статтею 15 Закону України « Про оренду землі», у зв'язку із чим позивач просить суд визнати договір оренди земельної ділянки недійсним.

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2013 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального законодавства, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Зокрема вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги відсутність істотних умов в договорі про передачу у заставу та внесення до статутного фонду прав оренди земельної ділянки, які існували на час укладання договору, що передбачено судом не взято до уваги ст..15 ЗУ «Про оренду землі», яка передбачає перелік істотних умов договору оренди земельної ділянки.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії Договору оренди земельної ділянки № 02/11 від 25 листопада 2011 року ОСОБА_2 передала ОСОБА_4 8,300 га землі сільськогосподарського призначення у строкове оплатне користування на 10 років.( а.с. 8-12)

Договір оренди земельної ділянки 25 травня 2012 року зареєстровано у відділі Держкомзему у Софіївському районіі відповідно до ст.18 Закону України «Про оренду землі» ( а.с.10 на звороті)

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав, передбачених ст. 215 ЦК України для визнання укладеного договору оренди земельної ділянки недійсним.

Однак. Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_2 оспорює дійсність договору оренди земельної ділянки, укладеного між нею та ОСОБА_4, з підстав відсутності в договорі всіх істотних умов, визначених ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а саме зазначення в договорі про передачу у заставу та внесення до статутного фонду прав оренди земельної ділянки.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати ;необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ;ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди укладається у письмовій формі.

Статтею 18 зазначеного Закону встановлено, що договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (чинної на час укладення Договору та його державної реєстрації ) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження; або знищення об'єкта оренди, чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Колегія суддів звертає увагу на доводи апеляційної скарги представника позивача, що відсутність у договорі інформації про істотну умову договору оренди щодо передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки є підставою для визнання його недійсним.

Посилання суду першої інстанції на те, що спірний договір оренди земельної ділянки № 02/11 від 25 листопада 2011 року відповідає типовому договору затвердженому Кабінетом Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 та пройшов державну реєстрацію, колегія суддів не може визнати обґрунтованими, з наступних підстав.

Типовий договір оренди землі, затверджений Кабінетом Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220, з наступними змінами що вступили в силу від 03 вересня 2008 року, тобто був розроблений на підставі Закону України «Про оренду землі», ще до внесення змін, в ст.15 даного Закону та не містить прямо прописаної істотної умови, натомість містить графу, де таку істотну умову можна прописати.

Ця графа передбачає «інші умови передачі в оренду». На місті прочерку можна зазначити можливість передачі права оренди в заставу та до статутного фонду, або написати, що таке право відсутнє.

Проте у п. 19 Договору не зазначено в графі інші умови передачі земельної ділянки в оренду, інші умови відсутні (а. с. 9).

Крім того, згідно з п. 14 Перехідних положень ЗК України (чинного на час укладення Договору) до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2012 року, забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств.

Наступними змінами до Земельного кодексу України зазначений мораторій продовжено до 1 січня 2016 року.

Оскільки спірний договір оренди земельної ділянки зареєстрований 25 травня 2012 року та укладений, відповідно до п.8 на 10 років, тому відсутність у договорі оренди землі умов передачі права оренди земельної ділянки до статутного капіталу господарського товариства та умов передачі у заставу, не відповідає вимогам закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене із порушенням вимог законодавства, тому на підставі п.п.1 ,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, тому апеляційна скарга підлягає задолвенню.

На підставі ч.5 ст.88 ЦПК України підлягають розподілу судові витрати. З відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції судовий збір в сумі 229,40 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314-316 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2, задовольнити.

Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи - Відділ держземагенства в Софіївському районі Дніпропетровської області, Реєстраційна служба Софівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки , задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 02/11 від 25 листопада 2011 року укладений між ОСОБА_2 та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4, зареєстрований у відділі Держкомзему у Софіївському районі 25 травня 2012 року за № 122525511413001303.

Скасувати державну реєстрацію права на оренду земельної ділянки площею 8,300 га, яка розташована на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, зареєстрованої за суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 у відділі Держкомзему у Софіївському районі 25 травня 2012 року за № 122525511413001303.

Зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_4 повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 8,300 га, кадастровий номер 1225255100:03:002:0326, яка розташована на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 229,40 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: