Ухвала

від 12.02.2014 по справі 820/10185/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 р.Справа № 820/10185/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання - Мурга С.С.,

представника позивача - Бєлкіна А.Д.,

представників відповідача - Поярко І.В., Липитинської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2013р. по справі № 820/10185/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Білий Колодязь"

до Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

24.10.2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Білий Колодязь" - звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби від 26.06.2013 року № 0000432200.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року замінено відповідача на правонаступника - Вовчанську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2013 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби від 26.06.2013 року №0000432200.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В письмових заперечення на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Білий Колодязь" діє на підставі статуту, зареєстрованого Вовчанською районною державною адміністрацією, 12.01.2001 року №14541200000000306.

Підприємство має статус юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 12.01.2001 року №№14541200000000306.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану про реєстрацію платника податку на додану вартість від 28.08.2001 року №27754722, виданого Вовчанською МДПІ, індивідуальний податковий номер 312354520085, ТОВ СП "Білий Колодязь" зареєстровано платником ПДВ.

Згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Вовчанської МДПІ від 06.06.2013 року №234 фахівцями Вовчанської МДПІ Харківської області ДПС в період з 10.06.2013 року по 14.06.2013 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ СП "Білий Колодязь" з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "АльфаКласс" за квітень, червень 2012 року, з ТОВ "Альфа-Мед-2006" за липень 2012 року, з Харківським Інженерним метрологічно-сертифікаційним центром за серпень 2012 року, за результатами якої 17.06.2013 р. податковим органом складено акт № 224/22-31235456. (а.с. 7-25)

Згідно висновків акту перевірки № 224/22-31235456 від 17.06.2013 року, податковим органом встановлені порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено завищення задекларованої суми податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ "АльфаКласс" (код 33677280) на загальну суму 47416 грн., в т.ч.: у квітні 2012 року на суму 23708 грн., у червні 2012 року на суму 23708 грн.; з ТОВ "Альфа-Мед-2006" на загальну суму 3800 грн., в т.ч.: у липні 2012 року на суму 3800 грн., з Харківським Інженерним метрологічно-сертифікаційним центром (код 24474642) на загальну суму 1999 грн., в т.ч.: у серпні 2012 року на суму 1999 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 53215 грн., в тому числі за квітень 2012 року - на суму 23708 грн., за червень 2012 року на суму 23708 грн., за липень 2012 року - на суму 3800 грн., за серпень 2012 року - на суму 1999 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 224/22-31235456 від 17.06.2013 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000432200 від 26.06.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 79823,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 53215,00 грн., та за штрафними (фінансовими ) санкціями - 26608,00 грн. (а.с. 26)

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням відповідача від 26.06.2013 року № 0000432200, позивач скористався правом адміністративного оскарження та подав скаргу до Державної податкової служби України в Харківській області, яка Головним управлінням Міндоходів у Харківській області рішенням від 21.08.2013 року за №1606/10/20-40-10-04-17 залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення № 0000432200 від 26.06.2013 року залишено без змін. (а.с. 27-28, 29-32)

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням відповідача від 26.06.2013 року № 0000432200, позивач подав скаргу до Міністерства доходів і зборів України, яка рішенням про результати розгляду скарги від 30.09.2013 року №12144/6/99-99-10-01-15 залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення № 0000432200 від 26.06.2013 року залишено без змін. (а.с. 33-34, 35-38)

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням відповідача від 26.06.2013 року № 0000432200, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень є неправомірним, факт порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення слугували висновки податкового органу про те, що по взаємовідносинах позивача з ТОВ "АльфаКласс" не визнається податковий кредит по ПДВ в сумі 47416 грн. по операціям отримання товаро-матеріальних цінностей у зв'язку з тим, що ТОВ "АльфаКласс" з січня 2013р. змінило фактичну адресу та не повідомило про це податковий орган, а відносно ТОВ "Інтако" (контрагент ТОВ "АльфаКласс") є підстави вважати наявність ознак відсутності факту реального здійснення господарської діяльності; по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Альфа-Мед-2006" не визнається податковий кредит по ПДВ в сумі 3800 грн. по операціям отримання товаро-матеріальних цінностей у зв'язку з тим, що ТОВ "Альфа-Мед-2006" відсутнє за місцем знаходження; по взаємовідносинах позивача з Харківським Інженерним метрологічно-сертифікаційним центром не визнається податковий кредит по ПДВ в сумі 1999 грн. по операціям отримання послуг у зв'язку з тим, що перевіркою ХІМЦ щодо операцій з ТОВ "Інтако" відносно ТОВ "Інтако" є підстави вважати наявність ознак відсутності факту реального здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу. Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

З матеріалів справи убачається, що 30.03.2012 року між ТОВ СП "Білий Колодязь" та ТОВ "АльфаКласс" укладено договір поставки №022-12. (а.с. 39-40), відповідно до п. 1.1. якого постачальник приймає на себе зобов'язання з поставки, монтажу, пуско - налагодження, гарантійного обслуговування емісійного спектрометра ДФС-500 (надалі товар) і навчання персоналу роботі з устаткуванням (Товар), а Покупець зобов'язується оплатити товар на умовах даного Договору.

Так, згідно умов цього договору, ТОВ СП "Білий Колодязь" отримало від ТОВ "АльфаКласс" обладнання, а саме - емісійний спектрометр ДФС-500 на загальну суму 23700 грн. (ПДВ - 47416 грн.)

Позивачем товар отримано за видатковою накладною №РН-000108 від 27.06.2012 р., та отримано від постачальника податкові накладні №8 від 06.04.2013 р. на суму ПДВ 23708,00 грн., № 26 від 27.06.2013 р. на суму ПДВ 23708,00 грн., усього ПДВ на 47416,00 грн. (а.с. 42, 43, 44), у зв'язку з чим позивач сформував податковий кредит та відобразив його по рядку 17 декларацій з податку на додану вартість в сумі 47416 грн., в тому числі у квітні 2012 року в сумі 23708 грн. та у червні 2012 року - в сумі 23708 грн.

Оплата за товар здійснювалась у безготівковій формі, про що свідчать банківські виписки. (а.с. 176, 177)

Обладнання транспортовано постачальником безпосередньо на адресу зберігача ТОВ "Харлитпром" для передачі на відповідальне зберігання за договором №27/06/12 від 27.06.2012р.

Придбаний товар зберігався на підставі договору відповідального зберігання від 27.06.2012 року №27/06/12, укладеного позивачем з ТОВ "ХАРЛИТПРОМ", що підтверджується актом приймання - передачі від 27.06.2012 року. (а.с. 107, 124-125)

Придбаний у ТОВ "АльфаКласс" товар, а саме - емісійний спектрометр ДФС-500, в подальшому, згідно договору купівлі - продажу №24/07/13 від 24.07.2013 року, продано ТОВ "ХАРЛИТПРОМ". (а.с. 129-130).

Крім того, за накладною № 1601 від 16.07.2012 р. (а.с. 45) позивачем отримано від ТОВ "Альфа-Мед-2006" обладнання, а саме: засувку 30С65НЖ ду 300, пу 25 за ціною 5350,00 грн. у кількості 2 штуки загальною вартістю 10700,00 грн.; засувку 30С41НЖ ду 250, пу 16 за ціною 4150,00 грн. у кількості 2 штуки загальною вартістю 8300,00 грн., на загальну вартість 22800,00 грн., у тому числі ПДВ 3800,00 грн.

На виконання вказаного правочину ТОВ "Альфа-Мед" виписало податкову накладну №1601 від 16.07.2012 року. (а.с. 46)

Приймання засувок проводилось уповноваженою особою на підставі довіреності №162 від 19.07.2012 року.

В якості доказу підтвердження факту оплати товару позивачем надано копії платіжних доручень та виписок банку.

За вказаною господарською операцією позивач сформував податковий кредит та відобразив його у рядку 17 декларацій з податку на додану вартість в сумі 3800 грн., в тому числі у липні 2012 року в сумі 3800 грн. (а.с. 46)

Також, між позивачем та Харківським інженерним метрологічно-сертифікаційним центром укладено договір №23/159 від 02.07.2012 року, згідно п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання наступних робіт: розробка комплекту документів паспортів виробничої та сировинної лабораторій, підготовка робочих місць лабораторій до атестації, аналіз та перевірка нормативної та методичної документації.

Так, на виконання умов цього договору виконавцем "Харківський інженерний метрологічно-сертифікаційний центр" виконано роботи з розробки комплектів документів паспортів виробничої та сировинної лабораторії, підготовлені робочі місця лабораторій до атестації, проаналізована та перевірена нормативна та методологічна документація, що підтверджується актом здачі - приймання виконаних робіт. (а.с. 48, 137-138)

На виконання правочину Харківським інженерним метрологічно-сертифікаційним центром виписано податкову накладну №9 від 12.07.2012 року, рахунок - фактуру. (а.с. 49,47).

Позивач сформував за рахунок операцій з придбання вказаних послуг податковий кредит за податковою накладною №9 від 12.07.2012 р. на суму ПДВ 1999,00 грн. на загальну суму 1999,00 грн., в т.ч. у серпні 2012 року на суму 1999,00 грн.

Факт виконання умов договору підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 14.08.2012 р., згідно якого вартість робіт склала 11994,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1999,00 грн. , банківською випискою. (а.с. 48, 49, 139)

Під час розгляду справи, не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Таким чином, зазначені відповідачем в акті перевірки обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи, оскільки позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

В силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Твердження відповідача щодо відсутності у позивача товаро - транспортних накладних по взаємовідносинам з ТОВ "Альфа-Класс", як підстави для встановлених порушень вимог податкового законодавства, є безпідставними, оскільки згідно договірних відносин обов'язок по перевезенню товару покладено на ТОВ "Альфа-Класс".

Судом першої інстанції правомірно враховано, що фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ "СП "Білий Колодязь" та контрагентами підтверджено договорами, рахунками, накладними на отримання ТМЦ, актами щодо виконаних робіт, податковими накладними, банківськими виписками. З контрагентами проведено розрахунки, ТМЦ та роботи фактично отримано та оприбутковано на баланс в бухгалтерському обліку ТОВ "СП "Білий Колодязь", та в подальшому використано в господарській діяльності.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі виписаних контрагентами податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, а отже донарахування податку на додану вартість є необґрунтованим.

Зважаючи на те, що відсутні підстави для донарахування суми податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем, тому відсутні підстави для застосування відносно позивача штрафних санкцій.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби від 26.06.2013 року №0000432200.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2013р. по справі № 820/10185/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 17.02.2014 р.