Ухвала

від 11.02.2014 по справі 2а-3819/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3819/12/1070( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

11 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Броварської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАП-Буд» до Броварської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАП-Буд» (далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.04.2012 року №0000142301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.35 КАС України.

Відповідно п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість в частині дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ ЕКО» (код ЄДРПОУ 34648565) за серпень 2011 року, за результатами якої 19.03.2012 року складено акт №72/232/30356126.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 570 109,00 грн, в тому числі за серпень 2011 року в сумі 570 109,00 грн; ч.ч.1, 5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам, укладеним Позивачем з ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ ЕКО» протягом серпня 2011 року.

02.04.2012 року Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000142301, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 855 164,00 грн, в тому числі за основним платежем - 570 109,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 285 055,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження Позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення, скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Так, в травні, червні та серпні 2011 року між Позивачем та ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ ЕКО» укладались договори підряду, предметом яких є влаштування внутрішньої і зовнішньої систем електропостачання, зовнішнього освітлення, влаштування та проведення пусконалагоджувальних робіт гіпермаркетів будівельних матеріалів «Епіцентр К» і виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва об'єкту «Холодильний термінал» Склад № 1.

Суми сплаченого податку на додану вартість в складі ціни придбаних у ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ ЕКО» послуг включено Позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2011 року.

Контролюючим органом в ході перевірки виявлено, що за результатами фінансово-господарської діяльності за серпень 2011 року, Позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість із додатками до неї, яка зареєстрована 20.09.2011 року вх.№9008019131.

Одночасно із вказаною декларацією Позивачем надано додаток №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Згідно розділу 2 додатку №5 «Податковий кредит» обсяг поставки (без ПДВ) складає 9 133 875,00 грн., сума ПДВ - 1 826 775 грн, в тому числі по покупцю: ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ ЕКО» - обсяг поставки (без ПДВ) складає 2 850 546,67 грн, сума ПДВ - 570 109,33 грн.

Відповідно інформаційної бази «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», встановлено, що контрагент Позивача має стан 8 «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням»; з 04.10.2011 року анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість № 346485626517 від 27.10.2006 року.

Остання податкова звітність з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року № 9005642828, подана 02.08.2011 року, та з податку на додану вартість за серпень 2011 року № 9007953538, подана 20.09.2011 року не визнані як податкові звітності.

Згідно акту ДПІ у Дарницькому районі м.Києва від 12.12.2011 року №124/2306/34648565 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ ЕКО» (код ЄДРПОУ 34648565) документального підтвердження за травень, серпень, вересень 2011 року контрагентом Позивача порушено вимоги ч.1 та ч.5 ст. 203, ч.1 та ч.2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків по здійснених правочинах.

Крім того, ДПІ у Дарницькому районі м.Києва встановлено нікчемність правочину і зменшено податкові зобов'язання ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ ЕКО» за серпень 2011 року до 0 грн, в тому числі по контрагенту - Позивачу.

Згідно п.185.1 ст.185 Кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно пп.«а» п.198.1 ст.198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Кодексу встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно п.198.6 ст.198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Положеннями п.201.1 ст.201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п.201.4 ст.201 Кодексу).

Відповідно п.201.6 ст.201 Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

В матеріалах справи містяться податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконання будівельних робіт, платіжні доручення.

Вказані документи є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо надання ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ ЕКО» послуг Позивачу.

Згідно ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою для недійсності правочину.

Частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним.

Згідно положень ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

В матеріалах справи відсутні докази про нікчемність укладених між Позивачем і ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ ЕКО» правочинів або господарських зобов'язань, які б було вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Крім того, відсутні будь-які судові рішення з приводу незаконних дій посадових осіб Позивача та ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ ЕКО».

Як вбачається з Довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 472696, основним видом діяльності Позивача за КВЕД є будівництво житлових і нежитлових будівель.

ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ ЕКО» має ліцензію, видану Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України серії АВ №195390, на право здійснювати будівельну діяльність.

На підтвердження товарності укладених між Позивачем та його контрагентом правочинів в матеріалах справи містяться копії декларацій про готовність об'єкта до експлуатації холодильного терміналу, довідок про вартість виконаних будівельних робіт щодо влаштування освітлення і інших робіт в гіпермаркетах будівельних матеріалів «Епіцентр К», сертифікату відповідності закінченого будівництвом об'єкта - торгівельного центру будівельних матеріалів від 16.09.2011 року №ЧГ16411042811, акту готовності об'єкта до експлуатації-торговельного центру будівельних матеріалів на території Уляновської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 16.09.2011 року №1, акту готовності об'єкта до експлуатації-торговельного центру будівельних матеріалів в м.Кам'янець-Подільському Хмельницької області від 12.09.2011 року №ХМ16411041642, сертифікату серії КВ №16411049272 відповідності закінченого будівництвом об'єкта - «Реконструкція з розширенням торговельного комплексу з продажу будівельних матеріалів та побутової техніки на перетині проспекту П.Григоренко і вул. Б.Гмирі у Дарницькому районі м.Києва», акту готовності об'єкта до експлуатації - «Реконструкція з розширенням торговельного комплексу з продажу будівельних матеріалів та побутової техніки на перетині проспекту П.Григоренко і вул. Б.Гмирі у Дарницькому районі м. Києва» від 16.09.2011 року.

Станом на серпень 2011 року ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ ЕКО» було зареєстровано платником податку на додану вартість.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість та законність рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.04.2012 року №0000142301..

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Броварської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.