Постанова

від 24.02.2014 по справі 825/314/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2014 року Чернігів Справа № 825/314/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря Хрущ Т.М.,

за участі представника позивача Тихоновського Д.М.,

за участі представника відповідача Полегешко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Мадіас" до Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 20.01.2014 звернувся з позовом до Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Корюківської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 15 квітня 2013 року №0000421500.

Свої вимоги мотивує тим, що висновки відповідача про порушення підприємством ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» мають ґрунтуватися на допустимих доказах (первинних документах підприємства), які підтверджують, що підприємство за період з 01.10.2009 по 30.09.2010 мало дохід, який перевищив загальну суму 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість) від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам. Натомість всі доводи Корюківської міжрайонної ДПІ про порушення підприємством закону ґрунтуються на припущеннях, внаслідок використання даних зі звітності підприємства, що не підтверджені первинними документами підприємства за період з 01.10.2009 по 31.12.2009, які є єдиними допустимими доказами достовірності даних, що зазначені в звітності. Підприємство звільнено від обов'язку мати первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, що підтверджують дані звітності щодо своєї діяльності за період з 01.10.2009 по 31.12.2009 та надавати їх на перевірку, оскільки з урахуванням п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України воно не зобов'язано забезпечувати зберігання таких документів. Враховуючи те, що підприємство за період з 01.10.2009 по 30.09.2010, не перевищило загальну суму 300000 гривень, то бездіяльність підприємства щодо його не реєстрації в обов'язковому порядку, як платника податку на додану вартість - відповідає вимогам ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість». Також Корюківська міжрайонна ДПІ при здійснені перевірки та складанні акту порушила вимоги Порядку оформлення результатів документальних перевірок, оскільки висновки щодо порушень законодавства не відповідають дійсності, не базуються на даних податкового та бухгалтерського обліку, не містять посилань на первинні документи, які б зафіксували конкретні факти порушень.

Представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що в ході проведення перевірки встановлено, що ПП «Мадіас» здійснювало реалізацію товарів лише через магазини. За період з 01.10.2009 по 01.02.2010 ПП «Мадіас» не було надано до перевірки книги обліку розрахункових операцій, первинних бухгалтерських документів, оборотних відомостей по рахунках бухгалтерського обліку 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 70 «Доходи від реалізації» , 79 «Фінансові результати». Згідно з даними, взятими з податкової звітності, ПП «Мадіас» за період з 01.10.2009 по 30.09.2010 було перевищено обсяг операцій з поставки товарів (послуг), передбачених пп. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" (а саме - 300000,00 грн.) на суму - 2865,00 гри. (302865,00 грн. - 300000,00 грн.). Заява про включення ПП «Мадіас» до реєстру платників податку на додану вартість до ДПІ у Корюківському районі не подавалася. В зв'язку з вищенаведеним, ПП «Мадіас» починаючи з жовтня місяця 2010 року повинно було нараховувати та сплачувати податок на додану вартість на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Таким чином, ІІП «Мадіас» заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість не подавало, а отже не має права на нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість, тому винесене Корюківською МДПІ податкове повідомлення-рішення є правомірним та прийнятим у відповідності до норм податкового законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити виходячи з наступного.

Приватне підприємство "Мадіас" 24.03.2008 було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.41).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом економічної діяльності Приватного підприємства "Мадіас" є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.41).

Згідно наказу від 20.03.2013 №92 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Мадіас" було призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань відповідності підприємства вимогам пункту 1.181 ст.181 ПК України зі змінами та доповненнями №2755-VI від 02.12.2010 та пункту 2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР щодо обов'язкової реєстрації платником ПДВ за період з 01.01.2009 по 31.12.2012. Дата початку перевірки - 25.03.2013, термін проведення перевірки 5 робочих днів (а.с.21).

Працівниками Корюківської міжрайонної державної податкової інспекції була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині оподаткування податком на додану вартість Приватного підприємства "Мадіас" за період з 01.10.2009 по 28.02.2013. За результатом перевірки було складено акт від 29.03.2013 №107/15/35606819 (а.с.22-30).

Перевіркою встановлено порушення:

пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4 та пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ПП "Мадіас" призвело до порушення пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 3aкону України "Про податок на додану вартість", а саме до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на 9754,00 грн., в т.ч. за податковими періодами: жовтень 2010 poкy на 4418,00 грн.; листопад 2010 року на 2677,00 грн.; грудень 2010 року на 2659,00 грн.;

пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового Кодекс України ПП "Мадіас" призвело до порушення п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, а саме: до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на 113096,00 грн., т.ч. за податковими періодами: січень 2011 року на - 2526,00 грн.; лютий 2011 року на - 2943,00 грн.; березень 2011 року на - 4880,00 грн.; квітень 2011 року на -5222,00 грн.; травень 2011 року на - 5280,00 грн.; червень 2011 року на - 5946,00 грн.; липень 2011 року на - 5763,00 грн.; серпень 2011 року на - 6577,00 грн.; вересень 2011 року на - 5025,00 грн.; жовтень 2011 року на - 3819,00 грн.; листопад 2011 року на - 3450,00 грн.; грудень 2011 року на - 3298,00 грн.; січень 2012 року на - 3217,00 грн.; лютий 2012 року на - 3953,00 грн.; березень 2012 року на - 4659,00 грн.; квітень 2012 року на - 4714,00 грн.; травень 2012 року на - 5751,00 грн.; червень 2012 року на - 5083,00 грн.; липень 2012 року на - 5926,00 грн.; серпень 2012 року на - 5790,00 грн.; вересень 2012 року на - 4858,00 грн.; жовтень 2012 року на - 4456,00 грн.; листопад 2012 року на - 2948,00 грн.; грудень 2012 року на - 2950,00 грн.; січень 2013 року на - 2248,00 грн.; лютий 2013 року на - 1814,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.04.2013 №0000421500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 146865,00 грн., з них: +122850,00 грн. - за основним платежем та 24015,00 грн. - за штрафними санкціями (а.с.31).

Згідно з пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168.97-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, норми якого в частині визначення податку на додану вартість кореспондуються з нормами Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Виходячи з аналізу зазначених норм, суд приходить до висновку, що відповідно до п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів протягом не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п.86.10 ст.86 Податкового кодексу України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Відповідно до п.2 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984 (далі - Порядок), документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.5 розділу І Порядку за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.6 розділу І Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до листа від 20.03.2013 №20/03 Приватне підприємство "Мадіас" повідомило Корюківську міжрайонну державну податкову інспекцію про те, що надати документальне підтвердження достовірності заповнення показників податкової декларації з податку на прибуток за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 підприємство не має фактичної можливості через сплив строку (по 10.02.2013), протягом якого підприємство було зобов'язано зберігати документи, що стосуються підтвердження даних, визначених у податковій звітності з податку на прибуток за період з 01.10.2009 по 31.12.2009 (а.с.42).

Заявою директора Приватного підприємства "Мадіас" суд також було повідомлено, що фінансово-господарські документи за 2009 рік, не збереглись у зв'язку із закінченням обов'язкового строку їх зберігання, що визначений законом (а.с.40).

З матеріалів справи випливає, що граничний термін зберігання первинних документів сплинув 10.02.2013, тому позивач не зміг надати їх податковому органу на підтвердження своєї господарської діяльності з 01.10.2009 по 31.12.2009, про що позивач повідомив відповідача листом від 20.03.2013 №20/03 про відсутність фінансово-господарських документів за 2009 рік.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зокрема зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Отже, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладені в акті документальної перевірки не посилаються на первинні документи бухгалтерському та податковому обліку у зв'язку з їх відсутності відповідно до п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України, чим порушено вимоги Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984.

Крім того, згідно наказу від 20.03.2013 №92 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Мадіас" період проведення перевірки зазначено з 01.10.2009 по 31.12.2012, а відповідно до акту перевірка від 29.03.2013 №107/15/35606819 проведена з 01.10.2009 по 28.02.2013. Тобто перевіряючі при проведенні документальної позапланової перевірки перевищили свої повноваження.

Враховуючи вищевикладене, висновки податкового органу про перевищення позивачем за період з 01.10.2009 по 01.02.2010 обсягу операцій з поставки товарів (послуг), передбачених пп. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість", є безпідставними.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 15 квітня 2013 року №0000421500.

На підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, суд вважає, що позивачем не було порушено вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Корюківської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 15 квітня 2013 року №0000421500 з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, належать задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Корюківської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 15 квітня 2013 року №0000421500.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УК у м.Черн_г_в/Черн_г_в/22030001, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Приватного підприємства "Мадіас" (код ЄДРПОУ 35606819) судові витрати в сумі 293,73 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна