Постанова

від 18.02.2014 по справі 901/3487/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року Справа № 901/3487/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Голика В.С.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

представник позивача, не з'явився, відкрите акціонерне товариство "Український інститут автобусо-тролейбусобудування";

представник відповідача, Ніколайчук Сергій Ігорович, довіреність № 0511 від 05.11.13, спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Іст-інвестментс";

розглянувши апеляційну скаргу спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Іст-інвестментс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 05 грудня 2013 року у справі № 901/3487/13

за позовом відкритого акціонерного товариства "Український інститут автобусо-тролейбусобудування" (вул. Персенківка, 10,Львів,79026)

до спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Іст-інвестментс" (вул. Терлецького, 10,Форос,Ялта,,98690)

про стягнення 95940,60 грн.

ВСТАНОВИВ :

Відкрите акціонерне товариство "Український інститут автобусо-тролейбусобудування" звернулось до господарського суду Автономної республіки Крим з позовною заявою до Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Інвестментс" та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 95940,60 грн, у тому числі суму основного боргу в розмірі 74200,00 грн, неустойку в розмірі 21740,60 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 грудня 2013 року стягнуто зі спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Інвестментс" на користь Відкритого акціонерного товариства "Український інститут автобусо-тролейбусобудування" суму заборгованості у розмірі 87778,60 грн., у тому числі суму основного боргу в розмірі 74200,00 грн, неустойку в розмірі та 13578,60 грн, судовий збір в розмірі 1755,57 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції про стягнення 87778,60 грн. скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що при винесенні рішення господарський суд поверхово дослідив обставини справи та ґрунтувався лише на поясненнях позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник позивача у судові засідання не з'явився, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив розглянути справу без представника позивача.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

17.02.2012 між Відкритим акціонерним товариством "Український інститут автобусо-тролейбусобудування" (продавець) та Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Інвестментс" (покупець) укладено договір №01-12 з додатками (а.с. 10-16).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що покупець доручає, а продавець приймає на себе виготовлення та передачу покупцю одного середнього міжміського автобуса ТУР А407 на шасі МВ Vario.

Розділом 2 договору обумовлена вартість та порядок розрахунків, а саме:

2.1. Вартість одного автобуса складає: 985500,00 грн.,у тому числі ПДВ - 164250,00 грн.

2.2 Загальна вартість договору складає: 985500,00 грн.,у тому числі ПДВ - 164250,00 грн.

2.3. Не пізніше 10-денного терміну від дня підписання даного договору та виставлення рахунку покупець оплачує аванс у розмірі 50% від загальної вартості договору, тобто 492750,00 грн., у тому числі ПДВ, шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця.

2.4. Решта суми договору покупець проводить протягом 5-ти банківських днів з моменту повідомлення продавцем покупця про готовність автобуса та виставлення рахунку.

2.5. Право власності на автобус переходить до покупця після підписання акту прийому - передачі автобуса. Передача автобуса покупцю відбувається після належного оформлення всіх необхідних документів та після повної оплати вартості автобуса продавцю.

2.6. Сторони домовились, що грошові кошти, які надходять від покупця зараховуються продавцю у черговості, встановленій статтею 534 Цивільного Кодексу України .

2.7 У випадку несвоєчасної оплати за автобуси, покупець сплачує продавцю відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день затримки.

Згідно пункту 3.1 договору продавець здійснює поставку автобуса до 31.07.2012 при умові отримання коштів згідно з пунктом 2.3 на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до пункту 3.2 договору передача автобуса здійснюється на умовах самовивозу, при отриманні коштів згідно з пунктом 2.3 - 2.4. Місце передачі: м. Львів, вул. Персенківка, 10, ВАТ "Укравтобуспром".

Пунктом 3.3 договору встановлено, що датою передачі вважається дата оформлення видаткової накладної або акту приймання-передачі на автобус покупця.

Договір діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (пункт 3.4 договору).

Додатковою угодою № 2 укладеною між сторонами 11.05.2012 до договору № 01-12 від 17.02.2012 внесено зміни до розділу 2 договору, доповнивши його пунктом 2.3.1 наступної редакції: «Покупець проводить оплату другого авансу в термін до 18.05.2012 на основі виставленого продавцем рахунку в розмірі 320000,00 грн з врахуванням ПДВ 20%.», а також внесено зміни до розділу 5 договору та викладено пункт 5.5 договору в наступній редакції: «В разі порушення строків поставки згідно п. 3.1. продавець зобов'язаний повернути покупцю оплачену суму авансових платежів та сплатити на користь покупця штраф у розмірі 10% від суми договору» (а.с. 17).

Так, на підставі умов договору № 01-12 від 17.02.2012, відкритим акціонерним товариством "Український інститут автобусо-тролейбусобудування" передано Спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Інвестментс" середній міжміський автобус ТУР А407 на шасі МВ Vario вартістю 985500,00 грн., у тому числі ПДВ - 164250,00 грн., який було прийнято представником відповідача (по довіреності) без зауважень, що підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу № 122271 від 01.12.2012 (а.с. 19), сертифікатом відповідності, зареєстрованим в реєстрі № UA 1.077.0204643-12 (а.с. 20), накладною № 20 від 01.12.12 (а.с. 22).

На виконання умов договору № 01-12 від 17.02.2012 та додаткової угоди №2 від 11.05.2012 до договору №01-12, відповідач здійснив авансову сплату у розмірі 812750,00 грн., платіжними дорученнями № 414 від 21.02.2012 на суму 492750,00 грн (а.с. 25), № 1506 від 18.05.2012 на суму 320000,00 грн. (а.с. 24).

Відповідач сплатив лише часткову суму заборгованості в розмірі 812750,00 грн., у зв'язку з чим за Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Інвестментс" залишилась заборгованість в розмірі 172750,00 грн.

Позивачем були враховані штрафні санкції за несвоєчасну поставку автобуса, що передбачені пунктом 2 додаткової угоди № 2 від 11.05.2012 до договору №01-12 в розмірі 10% від суми договору, а саме суму грошових коштів в розмірі 98550,00 грн, у зв'язку з чим сума заборгованості Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Інвестментс" перед відкритим акціонерним товариством "Український інститут автобусо-тролейбусобудування" склала 74200,00 грн, проте відповідач не здійснив оплату заборгованості за отриманий автобус, що й стало підставою для звернення відкритого акціонерного товариства "Український інститут автобусо-тролейбусобудування" з даним позовом до суду за захистом порушених прав.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 17.02.2012 між Відкритим акціонерним товариством "Український інститут автобусо-тролейбусобудування" (продавець) та Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Інвестментс" (покупець) укладено договір №01-12 з додатками (а.с. 10-16).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України , якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Статтями 530 , 612 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що покупець доручає, а продавець приймає на себе виготовлення та передачу покупцю одного середнього міжміського автобуса ТУР А407 на шасі МВ Vario.

Не пізніше 10-денного терміну від дня підписання даного договору та виставлення рахунку покупець оплачує аванс у розмірі 50% від загальної вартості договору, тобто 492750,00 грн., у тому числі ПДВ, шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що датою передачі вважається дата оформлення видаткової накладної або акту приймання-передачі на автобус покупця.

Додатковою угодою № 2 укладеною між сторонами 11.05.2012 до договору № 01-12 від 17.02.2012 внесено зміни до розділу 2 договору, доповнивши його пунктом 2.3.1 наступної редакції: «Покупець проводить оплату другого авансу в термін до 18.05.2012 на основі виставленого продавцем рахунку в розмірі 320000,00 грн. з врахуванням ПДВ 20%.», а також внесено зміни до розділу 5 договору та викладено пункт 5.5 договору в наступній редакції: «В разі порушення строків поставки згідно п. 3.1. продавець зобов'язаний повернути покупцю оплачену суму авансових платежів та сплатити на користь покупця штраф у розмірі 10% від суми договору» (а.с. 17).

Пунктом 2.4 договору передбачено, що решта суми договору покупець проводить протягом 5-ти банківських днів з моменту повідомлення продавцем покупця про готовність автобуса та виставлення рахунку.

На виконання умов договору № 01-12 від 17.02.2012 та додаткової угоди №2 від 11.05.2012 до договору №01-12 відповідач здійснив авансовий платіж у розмірі 812750,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 414 від 21.02.2012 на суму 492750,00 грн (а.с. 25), № 1506 від 18.05.2012 на суму 320000,00 грн (а.с. 24).

Відкритим акціонерним товариством "Український інститут автобусо-тролейбусобудування" передано по довіреності (а.с. 23) Спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Інвестментс" середній міжміський автобус ТУР А407 на шасі МВ Vario вартістю 985500,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу № 122271 від 01.12.2012 (а.с. 19), сертифікатом відповідності, зареєстрованим в реєстрі № UA 1.077.0204643-12 (а.с. 20), накладною № 20 від 01.12.12 (а.с. 22).

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення зі спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Інвестментс" на користь Відкритого акціонерного товариства "Український інститут автобусо-тролейбусобудування" суми заборгованості у розмірі 74200,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідачу неустойку у розмірі 21740,60 грн.

Пунктом 2.7 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за автобуси, покупець сплачує продавцю відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день затримки.

За своєю правовою природою ці проценти підпадають під визначення пені відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24 грудня 2013 року у справі № 3-37 гс 13.

Враховуючи те, що відповідачем не були своєчасно виконані умови та взяті на себе зобов'язання за договором, судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі 13578,60 грн на підставі п. 2.7 договору.

Посилання апеляційної скарги на положення ст. 678 ЦК України , що передбачає право пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару не заслуговують на увагу, оскільки додатком № 1 до договору передбачено, що при виявленні порушень в роботі автобуса необхідно звернутися до виробника для їх усунення. Проте відповідач не надав доказів звернення до позивача з претензією стосовно якості автобуса.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті автобуса було дуже багато зауважень щодо якості автобуса. Статтею 679 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Твердження відповідача спростовуються актом приймання-передачі транспортного засобу, який підписаний сторонами без зауважень.

Відповідачем не доведений факт, що недоліки товару виникли до передання товару позивачем або з причин, які існували до цього моменту.

Відповідач посилається на матеріальні збитки при відновувальних роботах траспортного засібу, які він підтверджує висновком експертизи (а.с. 38-54), договором про надання послуг з сервісного технічного обслуговування та ремонту автотранспорту від 01.02.13 (а.с. 55-60), актом надання послуг № 46 від 10.01.13 (а.с. 63), платіжними дорученнями (а.с. 72-75).

Суд не приймає дані докази у зв'язку з тим, що спір виник з приводу виконання сторонами договору, відшкодування витрат на ремонт транспортного засобу не є предметом спору у даній справі, а спірні правовідносини не пов'язані з порушенням права покупця товару (постанова Вищого господарського суду України від 24 лютого 2011 року у справі № 2/73). Крім того, відповідач не заявляв зустрічні вимоги, тому вони не можуть впливати на вирішення спору про стягнення суми заборгованості за переданий автобус.

Судова колегія зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутися з позовом до господарського суду з відповідними позовними вимогами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки не спростовують висновків місцевого господарського суду.

На підставі викладеного, рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Іст-інвестментс" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 грудня 2013 року у справі № 901/3487/13 залишити без змін.

Головуючий суддя І.В. Черткова

Судді В.С. Голик

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Відкрите акціонерне товариство "Український інститут автобусо-тролейбусобудування" (вул. Персенківка, 10,Львів,79026)

2. Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Іст-інвестментс" (вул. Терлецького, 10,Форос,Ялта,,98690)